Медикаментозний риніт: залежність від крапель у ніс і як від неї позбутися

Причини виникнення медикаментозного риніту

Медикаментозний риніт — це форма неалергічного риніту, пов’язана насамперед із надмірним або тривалим застосуванням місцевих судинозвужувальних засобів — назальних деконгестантів (як-от ксилометазолін, нафазолін, оксиметазолін, трамазолін, фенілефрин). Ця патологія найчастіше уражує молодих осіб та становить близько 1–9% візитів до отоларинголога (Fowler J. et al., 2019).

Патофізіологічний механізм медикаментозного риніту зумовлений дією 2 класів місцевих деконгестантів — симпатоміметичних амінів та похідних імідазоліну. Симпатоміметичні аміни стимулюють альфа-1 та бета-рецептори, зумовлюючи первинну вазоконстрикцію з подальшою реактивною вазодилатацією та набряком слизової оболонки. Похідні імідазоліну діють як агоністи альфа-2 рецепторів, звужуючи носові артеріоли та пригнічуючи вивільнення ендогенного норадреналіну, через що після припинення їх застосування виникає дефіцит симпатичного тонусу, активація парасимпатичної нервової системи та стійкий рикошетний набряк. Хронічне застосування цих препаратів запускає глибокі структурні зміни слизової оболонки, що проявляються гіперплазією келихоподібних клітин, плоскоклітинною метаплазією епітелію та деструкцією мікроскопічних носових війок, які забезпечують мукоциліарний кліренс (Fowler J. et al., 2019).

Саме цей цикл часто сприймається як «залежність від крапель». Водночас медикаментозний риніт не слід автоматично прирівнювати до залежності в психіатричному сенсі. Йдеться передусім про медикаментозно підтримувану закладеність носа та поведінковий цикл повторного застосування препарату для швидкого зменшення вираженості симптомів.

З появою сучасних вазоконстрикторів, як-от похідні імідазоліну, ризик розвитку медикаментозного риніту здається нижчим, ніж при застосуванні попередніх поколінь деконгестантів для носа, хоча він залишається клінічно значущим при тривалому або неналежному застосуванні (Zeitlin J. et al., 2026).

Сучасні рекомендації

Алергічний риніт та його вплив на астму(Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma — ARIA)Європейської академії алергології та клінічної імунології(European Academy of Allergy and Clinical Immunology — EAACІ) радять уникати довготривалого застосування деконгестантів — понад 5 днів — через ризик розвитку небажаних наслідків, у тому числі медикаментозного риніту (Sousa-Pinto B. et al., 2026).

Про симптоми медикаментозного риніту

Пацієнти з медикаментозним ринітом зазвичай скаржаться на закладеність одного або обох носових ходів, короткочасне полегшення стану після застосування судинозвужувального спрею чи крапель, швидке повернення закладеності після припинення дії препарату, необхідність застосовувати засіб частіше або довше, ніж планувалося, а також відчуття, що без деконгестанту неможливо нормально дихати носом (Fowler J. et al., 2019).

Водночас зазначені симптоми не є специфічними лише для медикаментозного риніту. Хронічна закладеність може бути пов’язана з алергічним або неалергічним ринітом, риносинуситом, анатомічними особливостями носової порожнини та іншими причинами (Naclerio R.M. et al., 2010). Тому якщо проблема зберігається, фармацевту важливо радити пацієнту не лише припинити нескінченну заміну одного судинозвужувального засобу іншим, а й скерувати до лікаря, щоб з’ясувати істинну причину початкової закладеності.

Терапія медикаментозного риніту

Лікування та усунення симптомів медикаментозного риніту — непросте завдання. Ключовим терапевтичним підходом є припинення надмірного застосування назального деконгестанту та контроль основної причини закладеності. Однак конкретна тактика може відрізнятися залежно від тривалості застосування, вираженості симптомів і супутніх захворювань (Fowler J. et al., 2019).

Варто бути уважним, адже у частини пацієнтів після припинення застосування деконгестанту можливе тимчасове збільшення вираженості закладеності. Саме через цей період люди нерідко повертаються до препарату, відновлюючи цикл його застосування.

Примітно, що для контролю симптомів риніту лікар може розглядати засоби інших фармакологічних груп, зокрема інтраназальні кортикостероїди, якщо для цього є відповідні показання. Систематичні огляди підтверджують роль інтраназальних кортикостероїдів у контролі симптомів риніту, які діють локально і тому сприяють зменшенню вираженості запалення слизової оболонки та симптомів (Mawkili A.A. et al., 2025). Проте доказова база саме щодо медикаментозного риніту є більш обмеженою.

Також як допоміжний захід при риніті можуть використовуватися сольові розчини для зволоження та очищення носової порожнини (Head K. et al., 2018), що також може порекомендувати фармацевт. Вони не усувають причину медикаментозного риніту, але можуть допомагати в догляді за слизовою оболонкою та суб’єктивному полегшенні стану.

Важливо розуміти, що не існує універсальної терапевтичної схеми при медикаментозному риніті для всіх пацієнтів. Якщо людина застосовує деконгестант тривалий час, має супутні захворювання або виражену закладеність, — оптимальну тактику варто обговорити з лікарем.

«Червоні прапорці»

Незважаючи на можливість самостійного виявлення ознак медикаментозного риніту, наявність загрозливих супровідних проявів потребує обов’язкового скерування пацієнта до лікаря для кваліфікованої консультації.

Зокрема, медичної допомоги потребують стани, за яких закладеність носа зберігається тривалий час чи регулярно рецидивує, а пацієнт не може самостійно припинити тривале застосування судинозвужувальних крапель або спреїв, або ж коли утруднення носового дихання має стійкий однобічний характер. Окрім того, підставою для візиту до фахівця є розвиток значно вираженого болю в ділянці обличчя, високої температури тіла, стрімкого погіршення загального стану, носових кровотеч, суттєвого зниження нюху чи інших нетипових симптомів, які значно порушують сон та обмежують повсякденну активність.

Обов’язкової лікарської оцінки потребують також випадки, коли закладеність виникла у дитини, існують питання щодо безпеки фармакотерапії під час вагітності, а також наявні супутні хронічні захворювання або здійснюється одночасний прийом інших лікарських засобів, здатних вплинути на вибір оптимальної тактики лікування. Особливо важливо не маскувати тривалу закладеність постійною зміною одного деконгестанту на інший. Це може відтермінувати встановлення справжньої причини симптомів.

Медикаментозний риніт, алергія та ГРВІ: відмінності

Медикаментозний риніт, алергічний риніт та гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) суттєво відрізняються за своїм походженням та клінічними проявами, хоча мають і спільний «знаменник» — всі вони супроводжуються порушенням носового дихання.

• Серед іншого, медикаментозний риніт розвивається внаслідок надмірного застосування назальних деконгестантів і характеризується стійкою закладеністю з постійною потребою повторно застосовувати краплі чи спреї, тоді як його головним терапевтичним підходом є повне припинення застосування судинозвужувальних препаратів та оцінка першопричини закладеності (Fowler J. et al., 2019).
• Натомість алергічний риніт зумовлений алергічним запаленням і клінічно проявляється чханням, свербежем, водянистими виділеннями та закладеністю, передбачаючи контроль запального процесу згідно з медичними рекомендаціями. Деконгестанти ж у цьому разі застосовуються лише для короткочасного полегшення носового дихання (Rosenfield L. et al., 2024).
• Своєю чергою, ГРВІ базується на інфекційному запаленні та супроводжується закладеністю, виділеннями з носа, а також можливим болем у горлі чи загальним нездужанням, що потребує симптоматичної допомоги і моніторингу перебігу патології (Kardos P. et al., 2017).

При цьому слід враховувати, що за одними лише симптомами неможливо самостійно встановити остаточний діагноз, особливо за тривалого чи нетипового перебігу патологічного процесу.

Поширені запитання

Чи можна звикнути до крапель у ніс? — Тривале застосування судинозвужувальних назальних засобів може призвести до медикаментозного риніту та рикошетної закладеності. Людина починає повторно застосовувати препарат, щоб знову отримати короткочасне полегшення стану.

Скільки днів можна застосовувати судинозвужувальні засоби? — Точна тривалість залежить від конкретного препарату та його інструкції. Сучасні рекомендації ARIA EAACI для оксиметазоліну, ксилометазоліну та трамазоліну радять обмежувати застосування коротким періодом — не довше 5 днів і бажано менше.

Як зрозуміти, що вже розвинувся медикаментозний риніт? — Підозра може виникнути, якщо закладеність носа зберігається на тлі тривалого застосування деконгестанту, а полегшення стану після його застосування стає дедалі коротшим. Однак остаточно відрізнити медикаментозний риніт від алергії, риносинуситу або інших причин може лише медичний фахівець.

Чи можна просто перейти з одного судинозвужувального засобу на інший? — Заміна одного судинозвужувального засобу на інший не усуває механізм медикаментозного риніту, якщо проблема пов’язана саме з надмірним застосуванням деконгестантів. Важливо оцінити діючу речовину та тривалість курсу, а не лише торговельну назву препарату.

Чи повернеться нормальне носове дихання після припинення застосування судинозвужувальних засобів? — У багатьох випадках слизова оболонка поступово відновлюється після припинення надмірного застосування деконгестанту, але тривалість і перебіг залежать від індивідуальної ситуації та причини початкової закладеності. Якщо симптоми виражені або зберігаються, потрібна консультація лікаря.

Коротко: головне

• Медикаментозний риніт може виникати внаслідок тривалого або надмірного застосування місцевих судинозвужувальних засобів для носа.
• Основним проявом часто є стійка закладеність і потреба знову застосовувати спрей або краплі після завершення їхньої дії.
• Для оксиметазоліну, ксилометазоліну та трамазоліну сучасні рекомендації радять обмежувати застосування коротким періодом — не довше ніж 5 днів і бажано менше.
• Відповідь на запитання, як усунути медикаментозний риніт, починається з припинення циклу надмірного застосування деконгестанту та з’ясування причини закладеності.
• Подальша тактика залежить від клінічної ситуації; лікар може розглянути засоби інших фармакологічних груп для контролю основної хвороби.
• Фармацевт може допомогти виявити проблему за тривалістю застосування препарату, характером симптомів і наявністю ознак, що потребують скерування до лікаря.

Інна Грабова,
за даними www.dec.gov.ua, www.gov.uk

Список використаної літератури

1. Alromaih S., Alsagaf L., Aloraini N. et al. (2025) Drug-Induced Rhinitis: Narrative Review. Ear. Nose Throat. J., 104(9): 582–590. doi: 10.1177/01455613221141214. Epub 2022 Nov 15. PMID: 36377650.
2. Fowler J., Chin C.J., Massoud E. (2019) Rhinitis medicamentosa: a nationwide survey of Canadian otolaryngologists. J. Otolaryngol. Head Neck Surg., 48(1): 70. doi: 10.1186/s40463-019-0392-1. PMID: 31818321; PMCID: PMC6902618.
3. Zeitlin J., Shermetaro C., Sutton A.E. (2026). Rhinitis Medicamentosa. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan. PMID: 30855902.
4. Sousa-Pinto B., Bousquet J., Vieira R.J. et al. (2026) Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma (ARIA)-EAACI Guidelines-2024-2025 Revision: Part I-Guidelines on Intranasal Treatments. Allergy, 81(4): 954–976. doi: 10.1111/all.70131. Epub 2025 Dec 1. PMID: 41324154; PMCID: PMC13040648.
5. Naclerio R.M., Bachert C., Baraniuk J.N. (2010) Pathophysiology of nasal congestion. Int. J. Gen. Med., 3: 47–57. doi: 10.2147/ijgm.s8088. PMID: 20463823; PMCID: PMC2866558.
6. Mawkili A.A., Alghazi J.H., Alqahtani A.M. et al. (2025). The Efficacy and Safety of Intranasal Corticosteroids in Chronic Rhinosinusitis: A Systematic Review. Cureus., 17(7): e87674. doi: 10.7759/cureus.87674. PMID: 40786257; PMCID: PMC12335323.
7. Head K., Snidvongs K., Glew S. et al. (2018). Saline irrigation for allergic rhinitis. Cochrane Database Syst. Rev., 6(6): CD012597. doi: 10.1002/14651858.CD012597.pub2. PMID: 29932206; PMCID: PMC6513421.
8. Rosenfield L., Keith P.K., Quirt J. et al. (2024) Allergic rhinitis. Allergy Asthma Clin. Immunol., 20(3): 74. doi: 10.1186/s13223-024-00923-6. PMID: 39731198; PMCID: PMC11681636.
9. Kardos P., Malek F.A. (2017). Common Cold – an Umbrella Term for Acute Infections of Nose, Throat, Larynx and Bronchi. Pneumologie, 71(4): 221–226. doi: 10.1055/s-0042-116112. Epub 2016 Dec 2. PMID: 27912214; PMCID: PMC7117077.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!