Втрати бізнесу необхідно не лише зафіксувати, а й довести
Відкриваючи семінар, Михайло Непран, перший віцепрезидент ТПП України, зазначив, що питання фіксації втрачених активів, визначення їх вартості та оцінки неотриманого прибутку залишаються серед першочергових для українського бізнесу.
Окремим напрямом роботи системи ТПП стала співпраця з ДПС. Сторони вже провели низку зустрічей щодо юридичної фіксації форс-мажорних обставин, втрачених активів та податкових наслідків таких втрат.
При цьому для податкових органів може бути важливим не лише підтвердження самого факту знищення активів, а й визначення кількості втраченого та вцілілого товару. Саме тому, на його думку, знову набуває актуальності товарознавча експертиза кількості, якості та комплектності.
М. Непран нагадав, що 18 вересня ТПП затвердила відповідний внутрішній нормативний документ, який визначає підходи та методику роботи у цій сфері. Водночас робота над практичними механізмами триває у взаємодії з ДПС, і за результатами їх застосування до документів можуть вноситися зміни та доповнення.
Він наголосив, що метою такої роботи має стати створення якісного і методично коректного документа, який одночасно задовольнятиме потреби бізнесу як замовника та державних органів, що надалі використовуватимуть відповідну інформацію.
Щодня активи втрачають близько 9 українських підприємств
Масштаби економічних втрат окреслила Оксана Кушніренко, професорка, завідувачка відділу торговельної та промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». За наведеними нею даними, в середньому щодня в Україні внаслідок війни пошкоджуються або втрачають свої активи 9 підприємств.
Війна впливає на економіку одночасно за декількома напрямами: руйнуються виробничі потужності, скорочується доступ до трудових ресурсів, знижується попит. У 2022 р. реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України скоротився на 28,8%. Наступними роками в економіці фіксувалося зростання, однак його темпи поступово сповільнювалися: 5,5% у 2023 р., 3,2% — у 2024 р. та 1,8% — у 2025 р.
За даними представленої під час заходу П’ятої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (5th Rapid Damage and Needs Assessment — RDNA5), станом на кінець 2025 р. обсяг прямої шкоди становив 195,1 млрд дол. США. Оцінка Київської школи економіки станом на лютий 2026 р. — 197,5 млрд дол.
Із цієї суми близько 18,4 млрд дол. припадає на активи підприємств у промисловості, будівництві та сфері послуг. За озвученими даними, пошкоджено або зруйновано активи близько 12 тис. підприємств.
Водночас прямі фізичні руйнування — лише частина економічної шкоди.
Зруйновану будівлю чи обладнання можна побачити, сфотографувати та оцінити. Значно складніше визначити вартість невиробленої продукції, неотриманого прибутку та інших економічних втрат.
За наведеними О. Кушніренко даними, прямі збитки бізнесу оцінюються в 19,2 млрд дол., тоді як накопичені економічні втрати — у 232,9 млрд дол. Потреби України у відновленні протягом наступного десятиліття оцінюються у 588 млрд дол.
Тому одним із головних завдань для постраждалого підприємства є не просто зафіксувати факт руйнування, а сформувати доказову базу щодо всього обсягу завданої шкоди.
«Саме собою право на відшкодування не гарантує компенсації», — наголосила О. Кушніренко.
Для отримання компенсації бізнес має бути здатним переконливо, методично та коректно довести свої втрати, причому доказова база повинна бути придатною не лише для використання в Україні, а й для міжнародних механізмів відшкодування.
Які механізми компенсації пропонує держава?
Про чинні державні інструменти розповіла Інга Степаненко, консультантка у складі Команди підтримки відновлення та реформ (The Recovery and Reform Support Team — RST) при Міністерстві економіки та довкілля України.
За її словами, через складність отримання страхового покриття воєнних ризиків держава запровадила низку компенсаційних механізмів для бізнесу.
Спікерка підкреслила, що ці механізми не є статичними. Вони вже працюють, але водночас продовжують удосконалюватися. Міністерство отримує пропозиції від підприємств та бізнес-асоціацій, аналізує практику застосування механізмів та проблеми, з якими стикаються заявники.
Під час дискусії учасники запитували, зокрема, що робити, якщо після подання заявки підприємство не отримує відповіді протягом 30 днів, чи існує перелік страхових компаній, які працюють у межах відповідних програм, а також чи опрацьовується можливість запровадження механізму Emergency Support — оперативної фінансової допомоги бізнесу безпосередньо після настання події.
Спікерка окремо наголосила, що державні механізми змінюються з урахуванням практичного досвіду, а тому зворотний зв’язок від бізнесу є важливим для їх подальшого вдосконалення.
ДПС пропонує бізнесу повідомляти про знищене та пошкоджене майно
Позицію ДПС представила Тетяна Барабаш, в.о. директора Департаменту податкових сервісів ДПС України. За її словами, ДПС реагує на ситуації, коли підприємства внаслідок збройної агресії рф втрачають майно або воно пошкоджується, і пропонує платникам повідомляти податкову службу про такі наслідки. Платник податків може надати документи або описати збитки, яких він зазнав.
Підприємство також може самостійно попередньо визначити розмір втрат і додати наявні підтверджувальні матеріали. Важливим джерелом інформації можуть бути результати експертних досліджень та оцінки.
ДПС розглядає можливість співпраці з інституціями, які документують такі випадки. Зокрема, йдеться про систему ТПП — у частині інформації щодо звернень підприємств за сертифікатами про форс-мажорні обставини, проведення техніко-економічних досліджень та оцінки вартості збитків.
Також ДПС працює над можливістю отримання інформації з державних джерел щодо знищеного та пошкодженого майна, а її територіальні підрозділи взаємодіють із місцевими громадами. Головна мета — зрозуміти, що конкретний бізнес дійсно постраждав, та враховувати цю інформацію під час застосування ризик-орієнтованих підходів у роботі податкових органів.
Оцінка збитків: законодавство також змінюватиметься
Про нормативне регулювання оцінки збитків розповів Андрій Кравець, заступник голови експертної ради Фонду державного майна України. За його словами, готуються зміни до законодавства у сфері оцінки. Наразі представники оціночної спільноти та народні депутати ще працюють над правками, після чого відповідний законопроєкт має пройти погодження у парламентських комітетах та розгляд Верховною Радою України.
А. Кравець зауважив, що національна нормативна база вже дозволяє проводити оцінку різних видів активів та збитків. Водночас у вузькоспеціалізованих випадках методика допускає використання міжнародних підходів.
Окремо під час вебінару обговорили й кваліфікацію оцінювачів. В Україні немає формального поділу на «національного» та «міжнародного» оцінювача. Фахівці працюють відповідно до національного законодавства та на підставі чинних кваліфікаційних свідоцтв, а отримання міжнародних сертифікатів є додатковою професійною кваліфікацією.
Якщо результати оцінки надалі планують використовувати в міжнародних процедурах, підприємство може замовити оцінку згідно з міжнародними або європейськими стандартами у фахівця, який має необхідну кваліфікацію.
Щодо валюти оцінки А. Кравець зазначив, що методика передбачає використання гривні та долара США. На практиці клієнти також можуть замовляти відображення результатів у євро.
Окреме питання — технічне обстеження нерухомості. Якщо будівля постраждала, необхідно зафіксувати її технічний стан. Такий звіт може використовуватися не лише для подальшої оцінки збитків, а й, наприклад, коли необхідно підтвердити неможливість експлуатації об’єкта або списати пошкоджену частину нерухомого майна.
Право на компенсацію починається з документування
Практичний алгоритм дій постраждалого підприємства представила Дар’я Бородай, заступниця начальника відділу сертифікації пошкодження та експертизи Харківської ТПП.
Головною тезою її виступу стало те, що право підприємства на майбутню компенсацію фактично починається з належного документування події.
Після пошкодження майна бізнесу необхідно не просто зафіксувати наслідки обстрілу, а сформувати послідовну доказову базу, яка дозволить надалі встановити, яке саме майно було пошкоджене або знищене, кому воно належало, у якому стані перебувало до події, що саме стало причиною пошкодження та яких втрат зазнало підприємство.
Особливу увагу необхідно приділяти первинним документам. Фото- та відеофіксація, акти, документи правоохоронних органів, підтвердження права власності, бухгалтерські документи, матеріали інвентаризації, технічні висновки та експертні дослідження надалі можуть стати складовими єдиного доказового пакета.
Під час обговорення також постало питання підприємств, майно яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях і фізичний доступ до нього відсутній. У таких випадках особливого значення набувають документи та інші доступні джерела інформації, які дозволяють підтвердити обставини і стан активів без безпосереднього огляду.
Фото має підтверджувати не тільки руйнування, а й місце та час події
Практичні аспекти взаємодії з правоохоронними органами та формування первинної доказової бази продовжив Олександр Шейко, керівник напряму техніко-економічних досліджень ТПП України. За його словами, фахівці ТПП проаналізували українську судову практику, спілкувалися з адвокатами та вивчали зауваження, які можуть виникати до первинної документації.
Саме якість первинних документів значною мірою визначає подальші перспективи підприємства, яке претендує на компенсацію або планує інші дії з відшкодування збитків.
Одним із найпростіших на перший погляд доказів є фотографії. Однак звичайного зображення зруйнованої будівлі або обладнання може бути недостатньо.
О. Шейко звернув увагу, що фотофіксацію бажано здійснювати так, щоб можна було встановити локацію та дату зйомки. Це підвищує доказову цінність матеріалів і допомагає надалі пов’язати конкретні пошкодження з певною подією.
Важливо також коректно взаємодіяти з правоохоронними органами та стежити за тим, яка інформація вноситься до первинних документів. Адже саме з них надалі формується доказова база для експертів, оцінювачів, судів або компенсаційних механізмів.
Від будівельної експертизи — до визначення вартості збитків
Наступний етап — безпосередня оцінка пошкодженого або знищеного майна. Валентина Журавльова, експертка-оцінювачка Харківської ТПП, керівниця напряму цінової експертизи, наголосила, що оцінка збитків є частиною більшого комплексу документування. За її словами, перед нею можуть проводитися будівельна та товарознавча експертизи. Висновки відповідних експертів допомагають встановити ступінь знищення майна та зв’язок пошкоджень із воєнною агресією рф, після чого оцінювач використовує ці матеріали під час підготовки звіту про оцінку.
На практиці перед бізнесом можуть виникати різні завдання. Наприклад, якщо нерухомість пошкоджена лише частково, необхідно визначити не тільки вартість втраченої частини, а й вартість тієї, що збереглася.
Звіти про оцінку можуть знадобитися для різних цілей — бухгалтерського та податкового обліку, визначення вартості втрат, підготовки матеріалів для компенсаційних процедур або інших юридичних дій.
Для міжнародних процедур важлива прозорість розрахунків
Ярослава Будкова, керівниця відділу оцінки майна ТПП України, звернула увагу, що мета проведення оцінки має бути зрозумілою ще на етапі підготовки звіту щодо збитків. Національні стандарти визначають загальні підходи до оцінки. Однак якщо документ у майбутньому планується використовувати у міжнародних компенсаційних механізмах або закордонних судових інстанціях, до структури звіту та прозорості розрахунків можуть висуватися додаткові вимоги.
Тому важливо не обмежуватися лише кінцевою цифрою збитків. Розрахунок має бути зрозумілим, відтворюваним і підтвердженим відповідними вихідними даними. На практиці це означає необхідність чітко визначати, які саме активи оцінюються, яким був їх стан, які джерела інформації використані, які припущення зроблені та як отримано кінцеву суму.
Чи можна стягувати збитки через суди інших держав?
Про окремий напрям можливих дій розповів Андрій Шульга, представник міжнародної групи «Solomon Group» у Німеччині, Швейцарії та Нідерландах. Він зазначив, що постраждалий бізнес передусім цікавить практичне питання, коли і з якого джерела можна отримати кошти. Одним зі шляхів є фіксація збитків і подання заяви до Міжнародного реєстру збитків із подальшим очікуванням запуску компенсаційного механізму.
Водночас спікер розповів про інший підхід — звернення до судових інстанцій європейських країн з метою отримання судових рішень, подальшого арешту та реалізації активів держави-агресора або активів, що перебувають під санкціями.
Для такого процесу, наголосив він, особливо важливо мати повний і якісно підготовлений пакет доказів. Неповна або неналежним чином оформлена документація створює ризик того, що вимоги не будуть розглянуті або задоволені.
Окремо А. Шульга звернув увагу на можливість ретроспективної оцінки. Це актуально для підприємств, у яких руйнування сталося, наприклад, у 2022–2025 рр., але можливість повноцінно зібрати документи або провести оцінку з’явилася лише пізніше. У такому разі для реконструкції вартості на дату події можуть використовуватися матеріали, що існували до руйнування, та документи, сформовані після нього.
Спікер також зазначив, що для міжнародних процедур можуть використовуватися додаткові джерела доказів, наприклад, супутникові знімки або митні дані.
Упущена вигода: як оцінити те, чого підприємство не отримало?
Окремо учасники зупинилися на одному з найскладніших компонентів економічних втрат — упущеній вигоді.
Владислав Зимовець, головний науковий співробітник відділу публічних фінансів ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», розповів про практику розрахунку таких втрат.
Як зазначалося ще на початку семінару, зруйнований актив можна оглянути та визначити його вартість. Значно складніше оцінити дохід, який підприємство могло б отримати, якби не війна, зупинення виробництва або втрата активів.
Стосовно того, чи можна провести оцінку упущеної вигоди в разі повної втрати бізнесу В. Зимовець уточнив, що не йдеться про принципову неможливість такої оцінки. Проблема полягає, зокрема, у відсутності достатньої практики щодо окремих випадків. За його словами, відповідні обґрунтування та розрахунки опрацьовуються, а робочі матеріали щодо упущеної вигоди підготовлені.
Учасники також обговорили можливість проведення ретроспективних оцінок у разі подальшої зміни методики. За словами експертів, якщо нормативна база буде вдосконалена, це може дозволити застосовувати нові підходи й до подій, які відбулися раніше.
Інвентаризація — основа для списання знищеного майна
Бухгалтерські та податкові аспекти розглянула Лідія Уварова, головна бухгалтерка Харківської ТПП. Вона зосередилася на проведенні інвентаризації та подальшому відображенні пошкодженого або знищеного майна в обліку.
Після настання події підприємству необхідно встановити фактичний стан активів. Саме інвентаризація дозволяє документально визначити, яке майно знищене повністю, яке пошкоджене, а яке може надалі використовуватися або підлягає відновленню.
Документи, оформлені за результатами інвентаризації, стають первинними документами для бухгалтерського обліку та можуть бути підставою для списання відповідних активів.
При цьому підприємству необхідно забезпечити належне документальне оформлення всіх операцій, оскільки надалі вони можуть мати значення не лише для бухгалтерського, а й для податкового обліку та підтвердження розміру завданих збитків.
Форс-мажор не виникає автоматично через сам факт війни
Окремий блок Інна Каутна, віцепрезидентка Харківської ТПП, уповноважена особа з питань засвідчення форс-мажорних обставин, присвятила підтвердженню форс-мажорних обставин.
Для підприємства, яке зазнало руйнувань, це питання може бути важливим через наявність договірних зобов’язань перед контрагентами, а також зобов’язань перед державними та податковими органами. Водночас сама собою складна економічна ситуація не є форс-мажором. Наприклад, зміна валютного курсу, невигідність виконання договору або невиконання зобов’язань іншим контрагентом автоматично не створюють підстав для підтвердження форс-мажорних обставин.
Ключовим є причинно-наслідковий зв’язок: підприємство має довести, що конкретна надзвичайна та невідворотна обставина безпосередньо унеможливила виконання певного зобов’язання.
Так, сертифікат про форс-мажор не є універсальним документом «про війну». Він стосується конкретного зобов’язання і конкретних обставин, які завадили його виконанню.
Міжнародний реєстр збитків: для бізнесу вже відкриті категорії заяв
Ігор Караман, юридичний радник Київського офісу RD4U, пояснив актуальний стан роботи цього реєстру та можливості для бізнесу.
За його словами, із 43 передбачених категорій заяв на момент проведення заходу вже було відкрито 40, а відкриття решти очікувалося найближчим часом. При цьому необхідні категорії для бізнесу вже доступні. Одна з ключових — категорія, що стосується пошкодження, знищення або втрати активів.
Важливо, що вона може охоплювати не тільки безпосередню вартість втраченого майна. У відповідних випадках заявник може включати втрату прибутку від постраждалих активів, повну втрату бізнесу та інші прямі витрати, понесені внаслідок пошкодження, знищення або втрати активів.
Подання такої інформації здійснюється в електронному форматі через портал «Дія». Серед інформації, яка може знадобитися, — ідентифікаційні дані заявника, дані щодо активу, його місцезнаходження, підтвердження права власності, опис пошкодження, заявлена сума вимог та інша доказова інформація.
Окремо зверталася увага на судові справи та розслідування правоохоронних органів. Таку інформацію необхідно надавати за наявності, однак попереднє отримання судового рішення не є обов’язковою передумовою для звернення до RD4U.
Ще один важливий нюанс стосується визначення суми вимог. RD4U не встановлює єдиної обов’язкової методики, за якою заявник має розрахувати суму шкоди.
Тому відсутність окремого звіту про оцінку сама собою не означає, що заяву неможливо подати. Залежно від ситуації підприємство може використовувати бухгалтерські та фінансові документи, інформацію про балансову вартість активів та інші докази. Водночас якість обґрунтування заявленої суми залишається важливою для подальшого розгляду вимоги.
Реєстр не є компенсаційною комісією
І. Караман окремо наголосив на необхідності розрізняти функції RD4U і майбутнього компенсаційного механізму.
Завдання RD4U — приймати заяви та докази щодо шкоди, втрат і збитків, завданих агресією рф проти України, здійснювати їх опрацювання та вносити прийнятні заяви до RD4U.
Безпосередньо визначати розмір компенсації та здійснювати виплати має інша складова міжнародного компенсаційного механізму.
Тому подання заяви до RD4U сьогодні не означає автоматичного отримання коштів. Натомість воно дозволяє офіційно зафіксувати вимогу та сформувати доказову основу для подальшого компенсаційного процесу.
Що можуть заявляти ФОП та підприємства?
Костянтин Іванов, президент Чернігівської ТПП, звернув увагу, що перші категорії RD4U переважно стосувалися фізичних осіб, тоді як у 2026 р. почали відкриватися форми заяв, орієнтовані на бізнес.
Для фізичних осіб — підприємців (ФОП), зокрема, актуальними можуть бути категорії, пов’язані з втратою приватного підприємництва та доходу.
На думку К. Іванова, одним із джерел для обґрунтування такого доходу може бути податкова звітність за попередні роки діяльності ФОП.
Для підприємств принципове значення має категорія C3.1 — пошкодження, знищення або втрата активів.
Він звернув увагу, що ця категорія не обмежується лише вартістю фізично пошкодженого майна. Правила передбачають можливість заявлення втрати прибутку від відповідних активів, повної втрати бізнесу, а також інших прямих витрат, понесених унаслідок пошкодження, знищення або втрати активів.
Тому підприємству необхідно уважно аналізувати правила конкретної категорії, адже від цього безпосередньо залежить склад і потенційний розмір заявленої вимоги.
Важливим є також підтвердження права власності на актив. У цьому контексті К. Іванов звернув увагу на доступну заявникам допомогу, зокрема перелік організацій та нотаріусів, які можуть консультувати щодо відповідних питань.
Щодо суми вимог він також наголосив, що RD4U не встановлює єдиного способу її розрахунку. Тому підприємство може використовувати різні належно обґрунтовані джерела, зокрема дані бухгалтерського обліку.
Наприклад, якщо актив було введено в експлуатацію незадовго до повномасштабного вторгнення і він ще не був значною мірою амортизований, його залишкова балансова вартість може бути одним із джерел для обґрунтування заявленої суми.
При цьому підприємства, які вже зверталися до українських судів із позовами до рф, можуть мати певний обсяг підготовленої доказової бази: розрахунки збитків, документи щодо активів, висновки оцінювачів тощо.
Головне — не чекати появи компенсації, щоб почати збирати докази
Дискусія свідчить, що наразі для бізнесу не існує одного документа або однієї процедури, яка автоматично гарантувала б відшкодування всіх втрат.
Натомість формується ціла система взаємопов’язаних інструментів.
Підприємству необхідно належним чином зафіксувати саму подію та її наслідки, провести інвентаризацію, зберегти первинні документи, підтвердити право власності на активи, за потреби провести технічне обстеження, товарознавчу експертизу та оцінку, правильно відобразити втрати в бухгалтерському і податковому обліку, а також оцінити необхідність підтвердження форс-мажорних обставин.
Паралельно бізнес уже може готувати та подавати заяви до RD4U.
При цьому особливо важливо оцінювати не лише фізично знищене майно. Втрата виробничої лінії або складу може спричинити значно більші економічні наслідки — зупинення виробництва, втрату контрактів, скорочення експорту, простій працівників та неотриманий прибуток.
Саме тому одним із наскрізних висновків семінару стало те, що доказову базу необхідно формувати вже зараз, не очікуючи моменту, коли буде остаточно визначено джерело та порядок виплати компенсацій.
Як підсумував М. Непран, робота над практичними механізмами триватиме. ТПП планує продовжувати взаємодію з ДПС, аналізувати вимоги податкової служби до документування втрат та пропозиції бізнесу. Наступне обговорення відповідної проблематики організатори планують провести наприкінці жовтня.
Редакторська група
Автор
Рецензент
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим