|
Безумовно, прийняття Концепції Державної цільової програми «Цукровий діабет» на 2009–2013 рр. — позитивний крок, особливо в такий складний для України період. Резолюція «Всесвітній день боротьби проти діабету», прийнята 20.12.2006 р. на 61-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, рекомендує всім країнам-членам розробити національні стратегії профілактики, лікування та догляду за хворими на цукровий діабет. Не лишилося поза увагою і звернення Української діабетичної федерації до Президента України В. Ющенка, у відповідь на яке в дорученні до тогочасного Прем’єр-міністра Ю. Єханурова від 26.09.2005 р. він наголосив на необхідності проведення аналізу ефективності комплексної програми «Цукровий діабет» на 1999–2005 рр. та виробленні нової редакції програми, яка передбачатиме заходи, спрямовані на профілактику цукрового діабету, систематичне удосконалення надання допомоги та медикаментозного забезпечення хворим на цю патологію.
Сподіваюсь, що Державна цільова програма «Цукровий діабет» на 2009–2013 рр. буде затверджена якнайшвидше та стане гарантією того, що якість медичної допомоги хворим на цукровий діабет поступово наблизиться до стандартів, прийнятих Міжнародною діабетичною федерацією (International Diabetic Federation — IDF), та в кінцевому результаті сприятиме збільшенню тривалості та підвищенню якості життя таких пацієнтів. Проте пропозиція щодо введення адресної грошової допомоги хворим на цукровий діабет, яка пролунала у зверненні Прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко та знайшла відображення в цій Концепції, викликає велику стурбованість. Міжнародна діабетична федерація висловлює негативне ставлення до таких змін та вважає їх недоцільними. Наприклад, спроби введення аналогічної схеми у 2 областях Російської Федерації виявилися невдалими та подальшого розвитку не отримали. У більшості країн світу, де боротьба з цукровим діабетом вважається одним із пріоритетних напрямків охорони здоров’я, забезпечення пацієнтів з цим захворюванням препаратами інсуліну відбувається за рахунок державних коштів та коштів страхових компаній. Вважаю, що оптимальний шлях вирішення проблеми забезпечення цих хворих — введення системи безкоштовного відпуску необхідних ліків за рецептом. Проте це можливо лише за умови наявності дієвого реєстру хворих на цукровий діабет та стандартів лікування. Тому на нинішньому етапі розвитку галузі охорони здоров’я дуже важливо зберегти існуючу систему забезпечення пацієнтів або повернутися до централізованої схеми закупівлі препаратів інсуліну. В умовах сучасної нестабільної економічної ситуації це дозволить оперативно реагувати на зміну цін на лікарські засоби та мінімізувати витрати як з боку бюджету, так і з боку пацієнтів.
Хочу висловити побажання — раціональне вирішення цієї проблеми можливе лише за умови діалогу між усіма зацікавленими сторонами: представниками органів виконавчої влади та громадських організацій, медичними працівниками, виробниками лікарських засобів та дистриб’юторами. І цей діалог повинен відбутися якнайшвидше.
Прим. ред. Наше видання із задоволенням приєднується до побажання В. Очеретенко та запрошує всіх бажаючих висловити свої думки з приводу Концепції Державної програми «Цукровий діабет» на 2009–2013 рр. на сторінках «Щотижневика АПТЕКА». Також пропонуємо читачам ознайомитися з відкритим листом на ім’я міністра охорони здоров’я України Василя Князевича, в якому Міжнародна діабетична федерація виклала свою позицію щодо ситуації, яка склалася навколо забезпечення хворих на цукровий діабет інсулінами.
Ганна Барміна, фото Олександра Устінова
|
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим