Коли відвідувач знепритомнів: універсальний гайд з домедичної допомоги для фармацевтичного працівника

Щодня тисячі людей звертаються до аптек із різними скаргами та запитами. Враховуючи, що аптеки, які є потенційним місцем першого контакту в кризовому невідкладному стані (Ng R. et al., 2023), часто розташовані в місцях, далеких від лікарні, фармацевти, що тут працюють, можуть виявитися єдиними компетентними особами при різних невідкладних станах, що визначаються як раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, що становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або її оточенню¹. Попри те що фармацевтичний працівник може допомогти, він згідно із законодавством¹ ще й входить до переліку тих, хто зобов’язаний надавати невідкладну домедичну допомогу та навіть несе дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність за її ненадання без поважних причин або необґрунтовану відмову в її наданні¹.

Серед таких невідкладних станів важливе місце посідає синкопе.

Основне про синкопе

Синкопе, або непритомність, визначається як зумовлена недостатнім мозковим кровообігом тимчасова втрата свідомості із типовим падінням пацієнта (da Silva R.M., 2014), є відносно поширеним клінічним синдромом. Упродовж життя з цим станом стикаються близько 3–3,5% дорослого населення — близько 1% від усіх звернень до відділень невідкладної медичної допомоги (Cho B.-H., 2024).

Зокрема, на звичайне (нейрокардіогенне) синкопе припадає майже 50% усіх випадків тимчасової втрати свідомості. Як правило, воно розвивається під впливом певних тригерних факторів, як-от тривале перебування в положенні стоячи (ортостаз), у задушливих приміщеннях чи місцях скупчення людей, спека, значно виражений біль, надмірна втома або психоемоційний стрес. Взаємодія цих чинників запускає рефлекторну реакцію, яка призводить до раптового зниження тонусу симпатичної нервової системи (що викликає вазодилатацію — розширення судин) та одночасної активації парасимпатичної ланки (що зумовлює брадикардію — сповільнення серцевого ритму) (Grossman S.A. et al., 2026).

В основі патофізіології синкопе лежить критичне зменшення мозкового кровотоку, що діє як «кінцевий загальний шлях» розвитку непритомності. Цей стан виникає при раптовій перерві церебральної перфузії на 6–8 с або при падінні системного систолічного артеріального тиску нижче 60 мм рт.ст. Оскільки рівень артеріального тиску є похідним від серцевого викиду та загального периферичного судинного опору, порушення регуляції цих показників визначає конкретний механізм розвитку нападу (Cho B.-H., 2024).

Синкопе часто передує продромальний період (або пресинкопе) тривалістю від кількох секунд до кількох хвилин, який проявляється запамороченням, нудотою, підвищеним потовиділенням, блідістю, слабкістю та порушенням зору.

А от вже безпосередньо під час синкопального епізоду фіксуються розслаблення скелетних м’язів при збереженому контролі сфінктерів, розширення зіниць, сповільнення пульсу, зниження систолічного артеріального тиску <60 мм рт.ст. та поверхневе дихання. У горизонтальному положенні кровообіг швидко відновлюється, частота пульсу і колір шкіри нормалізуються. Водночас, якщо непритомність триває понад 15–20 с, у пацієнта можуть виникнути тоніко-клонічні посмикування або мімічні скорочення (Cho B.-H., 2024; Grossman S.A. et al., 2026).

Як відрізнити непритомність від інших станів?

Перша й критично важлива навичка для фармацевта — вміти відрізняти непритомність від станів, які її лише імітують, щоб за потреби мати змогу правильно допомогти.

Зокрема, на відміну від пацієнтів із епілептичними судомами, особи зі звичайним синкопе здебільшого зберігають контроль над сфінктерами, вкрай рідко виявляють тоніко-клонічну активність та не відчувають сплутаності свідомості після приходу до тями.

Натомість для епілептичного нападу характерні тривалі тоніко-клонічні судоми, прикушування язика, мимовільне сечовипускання, а після відновлення свідомості — виражена постіктальна (післянападова) сплутаність і дезорієнтація, що може тривати від кількох хвилин до кількох годин.

Крім того, при епілепсії або гострих судинно-мозкових розладах часто виявляють вогнищеві неврологічні симптоми, як-от асиметрія обличчя, однобічний парез чи порушення мовлення.

Окремо слід диференціювати гіпоглікемію (особливо актуальну для пацієнтів із цукровим діабетом), що супроводжується появою холодного липкого поту, тремору, гост­рого відчуття голоду та агресивності, що за відсутності допомоги прогресує до розвитку коми (Stafstrom C.E. et al., 2015; Cho B.-H., 2024; Abood W. et al., 2026; Mathew P. et al., 2026; Grossman S.A. et al., 2026).

Відвідувач аптеки знепритомнів: алгоритм дій фармацевта

Перші хвилини після втрати свідомості відвідувача аптеки є найвідповідальнішими для працівника аптеки.

Якщо фармацевту та відвідувачу нічого не загрожує, необхідно підійти до постраждалого, обережно потрясти за плечі та голосно запитати про самопочуття і потребу в допомозі. У разі коли людина реагує та приходить до тями, її слід залишити в початковому положенні або надати зручної пози, з’ясувати характер події, викликати екстрену медичну допомогу та безперервно наглядати за її станом до прибуття медичної бригади.

Однак, якщо постраждалий не реагує, потрібно негайно залучити помічників із числа колег чи відвідувачів аптеки. Якщо відвідувач лежить на животі, його обережно перевертають на спину. Якщо є підозра на травму хребта, слід максимально обмежити будь-які рухи в шийному відділі.

Далі виконується перевірка дихання за методом «чути, бачити, відчувати» тривалістю до 10 с.

Коли людина без свідомості, але дихає нормально, її переводять у стабільне бокове положення для запобігання западання язика та аспірації блювотними масами. За наявності підозри на травму шиї повороти заборонені, тому прохідність дихальних шляхів — підтримують виключно методом висування нижньої щелепи пацієнта вперед, контролюючи дихання кожні 3–5 хв.

За наявності будь-яких сумнівів чи агональних хрипів стан розцінюється як відсутність дихання та потребує негайного виклику швидкої медичної допомоги і проведення серцево-легеневої реанімації: 30 компресій на середину грудної клітки прямими руками на глибину 5–6 см із частотою 100–120 натискань/хв, а після цього за наявності маски-клапана — 2 штучних вдихи, які мають тривати не більше ніж 5 с загалом.

Важливо: за відсутності захисних бар’єрних засобів штучне дихання не проводиться, а реанімація продовжується виключно в режимі безперервних компресій, оскільки паузи в натисканнях не повинні перевищувати 10 с.

Для збереження належної якості масажу серця рятувальники мають змінювати один одного кожні 2 хв або раніше в разі фізичного виснаження.

За наявності в аптеці автоматичного зовнішнього дефібрилятора його вмикають одразу після доставки на місце події. Якщо допомогу надають кілька людей, процес увімкнення пристрою та приклеювання електродів до оголених грудей пацієнта здійснюється паралельно з компресіями.

Під час аналізу ритму та безпосереднього проведення дефібриляції категорично заборонено торкатися тіла постраждалого, а одразу після розряду натискання на грудну клітку відновлюються.

Важливо, що якщо пацієнт задихав до приїзду медиків, електроди автоматичного зовнішнього дефібрилятора обов’язково залишають на його тілі, а сам прилад не вимикають.

Реанімаційні заходи припиняються лише у випадку прибуття бригади швидкої допомоги, у разі появи явних ознак життя (відкривання очей, відновлення нормального дихання чи свідомого руху), при виникненні прямої загрози життю самого рятувальника або через його повне фізичне виснаження².

Окремі клінічні ситуації, актуальні для аптеки

Окремої уваги в аптечній практиці потребує надання допомоги непритомним вагітним у II та III триместри. Якщо для більшості людей базовою допомогою є укладання на спину, то для вагітної таке положення є небезпечним: збільшена матка під власною вагою стискає нижню порожнисту вену та аорту (синдром аортокавальної компресії), блокуючи венозне повернення крові до серця та критично погіршуючи перфузію головного мозку, що перешкоджає відновленню свідомості (Krywko D.M. et al., 2026). Тому, якщо непритомна вагітна самостійно дихає, її слід негайно й обережно повернути на лівий бік для відновлення системного кровотоку³.

Якщо непритомність виникла у хворого на цукровий діабет і є підозра на гіпоглікемію (Lowe R.N. et al., 2022), алгоритм дій залежить від наявності контакту з пацієнтом. Якщо людина ще перебуває у свідомості або щойно її відновила і може ковтати, їй необхідно запропонувати таблетку глюкози або декстрози (15–20 г), або за їх відсутності — харчові продукти з еквівалентним вмістом глюкози (цукерки, кубик цукру, пів склянки солодкого теплого чаю чи соку тощо)². Проте відвідувачу без свідомості категорично забороняється вводити будь-які рідини чи їжу перорально через критичний ризик аспірації та перекриття дихальних шляхів.

У ситуаціях, коли втрата свідомості супроводжується гострими алергічними проявами у вигляді кропив’янки, ангіо­невротичного набряку обличчя чи губ, бронхоспазму або гучного, свистячого дихання, слід запідозрити анафілаксію — потенційно небезпечну для життя алергічну реакцію (Dribin T.E. et al., 2022), основним засобом невідкладної допомоги при якій є внутрішньом’язове введення епінефрину. Паралельно з цим, за умови збереженого дихання, людину укладають горизонтально на спину з піднятими вгору ногами для покращення венозного повернення крові, негайно викликають швидку допомогу, а в разі зупинки серця чи дихання — проводять серцево-легеневу реанімацію².

Особливу настороженість має викликати непритомність у відвідувачів літнього віку, які зазвичай мають супутню серцево-судинну патологію та приймають кілька груп препаратів, зокрема антигіпертензивні, діуретики чи антиаритмічні лікарські засоби, які можуть суттєво підвищувати ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (Rivasi G. et al., 2020). Ця група пацієнтів навіть після швидкого та повного видимого відновлення свідомості в умовах аптеки потребує обов’язкового транспортування бригадою екстреної медичної допомоги до лікарні (O`Brien H. et al., 2014; Furlan L. et al., 2024).

Як бачимо, непритомність відвідувача в аптеці — це не просто екстрений випадок, а серйозний професійний виклик, до якого має бути готовий кожен фармацевт.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!