Знову на ті самі граблі

Відкинувши емоції, спробуємо спокійно проаналізувати текст проекту. Для цього доведеться зачепити таке, на перший погляд ,далеке від аптечної справи питання, як валютний курс.

Почнемо з розділу «Аналіз регуляторного впливу». Цитата: «протягом першої декади жовтня 2008 р. підвищилися ціни: в оптовій ланці — до 57% на лікарські засоби вітчизняного виробництва, до 52% на лікарські засоби зарубіжного виробництва; у роздрібній мережі — до 60% на лікарські засоби вітчизняного виробництва, до 56% — зарубіжного виробництва».

Насправді ж 7 жовтня 2008 р. у другій половині дня раптово оптові постачальники припинили приймати заявки від аптек і оголосили про переоцінку товару на 30%, перш за все імпорту. Які підстави були в них для таких дій? Вони пояснювали це тим, що все перераховують на  курс долара 6 грн. Офіційний курс тоді ще був 4,84 грн., але на міжбанківській біржі вже почалась паніка через намір Національного банку здешевити гривню на 20–30%. Тепер ми знаємо, що підстави для паніки були — курс справді досяг дуже скоро 5,70–6,00 грн., так що подорожчання імпорту на 20–30% цілком виправдане. Що стосується вітчизняних ліків, то ціни на них теж на 30% підняли деякі фірми, але тримали їх недовго. Ціни на українські ліки повернулися на старі позиції не в останню чергу завдяки різко критичному виступу по телебаченню 10 жовтня пані Тимошенко (тут треба віддати їй належне) щодо подорожчання ліків. До того ж аптеки бойкотували тих постачальників, які підняли ціни й на  українську продукцію. Так що цифри подорожчання на 52–60%, названі в проекті, явно перебільшені. Згадаймо й ряд публікацій у пресі та виступи на телебаченні заступника Державної податкової адміністрації України, який стверджував, що аптеки під приводом підвищення цін оптовиками продають ліки з націнкою 150–200%. Жодного конкретного випадку наведено не було.

Наступна цитата: «…після зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 955 ціни в аптечній мережі значно підвищилися. Зокрема, ціни на окремі лікарські засоби зарубіжного виробництва зросли на 89%, а в роздрібній мережі до 63%». Як бачимо, автори проекту пов’язують різке зростання цін на імпортні ліки зупиненням дії постанови, яка їх регулювала. Але ціни на початку грудня 2008 р. зросли зовсім з іншої причини — чергової девальвації Нацбанком курсу національної валюти. На момент набуття чинності постанови № 955, тобто 6 листопада, курс гривні до долара становив 5,79 грн. Вже на початку грудня офіційний курс досягнув 7,35 грн., а на  міжбанківській біржі він був ще вищим. Якщо на  біржі, де оптові компанії купують валюту для закупки імпортних ліків, курс коливався між 8 і 10 грн. за долар, тобто на 60–100% дорожче, ніж на початку жовтня, то називати причиною подорожчання імпортних ліків на 63–89% зупинення дії постанови № 955 недоречно. Це ще одна відверта маніпуляція з цифрами і фактами.

Далі в розділі 6 («Очікувані результати прийняття акта») зазначено, що для громадян втрат від нього не передбачається. Насправді ж втрати як прямі, так і побічні не змусять чекати на себе. По-перше, збитки від реалізації ліків з регульованими цінами всі оператори ринку змушені будуть компенсувати за рахунок вищих цін на нерегульовані товари, тому здешевлення одних ліків обернеться подорожчанням інших. Це вже спостерігалось у період дії постанови № 955. По-друге, через зміни в системі ціноутворення значно збільшаться перебої в  постачанні необхідного асортименту ліків, що змусить аптеки закуповувати їх за будь-якою ціною. Це теж вже було в листопаді–грудні, в  січні намітилось поліпшення ситуації. А тепер знову асортимент під загрозою, до того ж значна кількість важливих позицій взагалі зникла з аптек. По-третє, до прийняття постанови № 955 багато аптек за свій рахунок робили дисконтні знижки, іноді досить суттєві — до 20% для окремих категорій населення, зокрема для пенсіонерів та інвалідів. Після введення постанови багато аптек зменшили розмір знижок, а то й зовсім їх відмінили. Нові обмеження у правилах ціноутворення призведуть до подальшої відміни знижок. Таким чином, припущення авторів проекту, що малозабезпечені групи населення не будуть мати втрат, а тільки вигоди, — далеке від реальності.

Варто звернути увагу й на формулу вартості імпортованого товару в розділі «Порядок застосування граничних торговельних (постачальницько-збутових) надбавок», у якій враховуються два курси гривні — біржовий і НБУ. Ця формула має сенс тільки при більш-менш стабільному курсі національної валюти. Якщо ж він знову почне різко змінюватися, як не раз було в останні 5 міс, то будь-яке штучне регулювання цін призведе тільки до хаосу й зловживань. Перестраховуються й постачальники та імпортери лікарських засобів та виробів медичного призначення, тому ціни у багатьох з них підвищуються й надалі.

Негативні наслідки постанови № 955 змусили фармацевтів України вдатись до крайніх заходів — страйків і демонстрацій протесту, в  результаті її дія була зупинена. І що ж пропонується взамін? Якщо раніше збутові націнки обмежувались 10–15%, то тепер пропонується 12%, а розмір граничних роздрібних націнок з 15–35% змінюється на 20%. Парадокс — навіть попередні обмеження були значним економічним ударом по  аптеках, а зараз їх посилюють ще більше! Крім того, розробники документів планують ще й значно розширити перелік, на який поширюється державне регулювання.

Не можна не погодитися з президентом АПАУ М.Ф. Пасічником (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 6 (677) від 9.02.2009 р.), що прийняття постанови в її теперішній редакції тільки поглибить дестабілізацію на фармацевтичному ринку України. Тому фармацевти, маючи вже досвід масових акцій протесту, знову змушені будуть вдатись до крайніх заходів, ще більш рішучих, ніж минулого разу.

Який можливий вихід із ситуації? Найкраще такий, що задовольнив би обидві сторони — і уряд, і фармацевтів. Як компромісний варіант можна було б прийняти в  незмінному вигляді абзац 4 п.1 проекту нової постанови: «10% закупівельної ціни для придбання в  аптечних мережах державними і комунальними закладами охорони здоров’я та пільговими категоріями населення за бюджетні кошти».

Що стосується розмірів інших націнок, то якщо граничну постачальницько-збутову націнку 12% ще можна прийняти (тільки при умові стабільного валютного курсу!), то для більшості аптек гранична торговельна надбавка 20% на чверть або й третину асортименту є неприйнятною і призведе їх до банкрутства. Крім того, до прийняття постанови треба точно знати, на які саме позиції поширюється її дія, тобто побачити розроблений МОЗ перелік. У п. 3 проекту постанови пропонується спочатку встановити розміри граничних націнок, а вже потім у двотижневий термін розробити та затвердити його, тобто зробити все навпаки. Логічніше було б спочатку ознайомити громадськість з таким переліком. Тоді можна вирішувати, якою буде гранична роздрібна націнка (як мінімум має йти мова про 25%, і для обмеженого переліку, а не до тисяч найменувань).

Безсумнівно, позитивним моментом нової постанови є п. 4, який визнає нечинними ряд попередніх документів, серед них і зупинену постанову № 955, яка ще може воскреснути.

У коментарі редакції «Щотижневика АПТЕКА» в статті «Постанову зупинено — хай живе постанова » (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 4 (675) від 26.01.2009 р.) є така фраза: «Розробники проекту не врахували одне з базових правил економіки — в період волатильності валюти не можна проводити регулювання націнок.». З цим не можна не погодитися. Якщо гривня замість обіцяного урядом зміцнення буде й надалі падати, всяке регулювання цін буде виглядати звичайною показухою.

Сергій Пархомчук,
завідуючий аптекою, провізор

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!