100 років діагнозу «інфаркт міокарда». Батьківщина готується до зустрічі вікового ювілею доленосного медичного відкриття

100 років діагнозу «інфаркт міокарда19–20 лютого 2009 р. у Києві відбулася традиційна щорічна підсумкова наукова сесія Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска», присвячена пам’яті Миколи Дмитровича Стражеска. Захід відбувся за підтримки Академії медичних наук (АМН) України, Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Асоціації кардіологів України. Генеральним спонсором виступила компанія з виробництва медичної вимірювальної техніки «Omron» (Японія), інформаційними спонсорами — газети «Щотижневик АПТЕКА» та «Здоров’я України». Протягом сесії у фойє Національного наукового центру працювали виставки лікарських препаратів і медичних приладів багатьох компаній, зокрема «Actavis» (Ісландія), «Bittner» (Австрія), «Boehringer Ingelheim» (Німеччина,) «Bosnalijek» (Боснія-Герцеговина), «Gedeon Richter» (Угорщина), «Olfa» (Латвія), «Omron» (Японія), «Pfizer» (США), Sanofi-Aventis» (Франція), «ratiopharm» (Німеччина), «Servier» (Франція), «УкрТелеМед» (Україна), «Фармак» (Україна).

Роботу сесії відкрив директор Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска», головний спеціаліст МОЗ України з терапії та функціональної діагностики, завідувач кафедри терапії та ревматології НМАПО ім. П.Л. Шупика, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, член-кореспондент АМН України, професор Володимир Коваленко. Він стисло підбив підсумки науково-практичної діяльності головної кардіологічної установи України і наголосив, що 2009 р. — особливий у житті не лише вітчизняної, але й світової кардіології загалом: сторіччя тому Микола Дмитрович Стражеско та Василь Парменович Образцов вперше прижиттєво описали коронарний тромбоз. Пріоритет цього велетенського наукового кроку належить саме вітчизняним вченим-клініцистам, у світі його пов’язують саме з іменем Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска. У вересні 2009 р. буде проведено черговий, X Національний конгрес кардіологів України, присвячений пам’яті В. П. Образцова та М.Д. Стражеска й, зокрема, їх проривному відкриттю. Ювілейні святкування за масштабом пропорційно відповідатимуть значущості цієї події для світової медицини і відбуватимуться на державному рівні. Так, 15 січня 2009 р. Верховною Радою України (голосами 413 депутатів, тобто всіх, хто голосував) було прийнято постанову № 873-VI «Про відзначення 100-річчя першої прижиттєвої діагностики гострого інфаркту міокарда», згідно з якою Президентові України запропоновано оголосити 2009 рік «Роком боротьби з інфарктом міокарда в Україні», а Кабінету Міністрів України рекомендовано розробити відповідні заходи щодо відзначення цієї події.

Професор В.М. Коваленко закликав присутніх головних терапевтів та кардіологів, всіх медичних фахівців підтримати і активно долучитися до здійснення загальнодержавних ініціатив, провести відповідні заходи у своїх регіонах та лікувальних установах. Адже не дивлячись на славетну історію, все ще існує чимало проблем: залишається високим рівень смертності, є складнощі з прогнозуванням та попередженням розвитку гострого інфаркту міокарда — тож ця хвороба заслуговує дедалі пильнішої уваги з боку лікарів та суспільства в цілому.

100 років діагнозу «інфаркт міокарда

Наукове засідання розпочав керівник відділу реанімації та інтенсивної терапії Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска», доктор медичних наук, професор Олександр Пархоменко, який виступив з традиційною актовою промовою — проблемною лекцією «Інфаркт міокарда й антитромботична терапія». Докладніше ознайомити читача з цим живим оглядом сходинок, які людство еволюційно долало на шляху боротьби проти інфаркту міокарда — найнебезпечнішого серійного вбивці на планеті, — ми плануємо найближчим часом у рамках окремої публікації.

Під гаслом «Інфаркт міокарда у фокусі сучасної кардіології» з трибуни наукової сесії лунали доповіді, що торкаються різних ланок коронарних катастроф, а саме:

1. Питань діагностики гострого коронарного синдрому, зокрема можливостей, які надають сучасні:

  • внутрішньосудинні методи дослідження, що проводяться при коронарному атеросклерозі;
  • методи стрес-ехокардіографії у виявленні ішемії та життєздатного міокарда у хворих після перенесеного інфаркту міокарда;
  • імунологічні дослідження в патогенезі гострого коронарного синдрому.

2. Аспектів патогенезу та клінічного перебігу, зокрема:

  • адаптаційних та патологічних змін міокарда при гострій коронарній недостатності;
  • клініко-патогенетичних особливостей хронічної серцевої недостатності після перенесеного інфаркту міокарда;
  • особливостей перебігу гострої серцевої недостатності у хворих на інфаркт міокарда та її впливу на коротко- та довготривалий прогноз;
  • фібриляції передсердь у пацієнтів з ішемічною хворобою серця і постінфарктним кардіосклерозом;
  • факторів ризику серцево-судинних ускладнень у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та поширеним атеросклеротичним ураженням (зокрема на фоні цукрового діабету);
  • факторів ризику виникнення коронарних подій та інсульту (у томі числі у хворих з артеріальною гіпертензією);
  • ролі системного запалення та його аутоімунного компоненту як факторів розвитку гострого коронарного синдрому;
  • значення вільнорадикальних окиснювальних реакцій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця з постінфарктним атеросклерозом;
  • впливу стресу на розвиток і перебіг інфаркту міокарда в сучасних умовах України;
  • взаємозв’язку нових факторів ризику серцево-судинних захворювань з ураженням органів-мішеней при гіпертонічній хворобі;
  • динаміки показників вікової смертності населення України від інфаркту міокарда та інших гострих форм ішемічної хвороби серця.

3. Питань попередження та лікування гострого інфаркту міокарда, а саме:

  • реперфузійної терапії гострого інфаркту міокарда;
  • ремоделювання лівих камер серця та їх систолічної функції (зокрема, у хворих з хронічною серцевою недостатністю при хронічному міокардиті);
  • динаміки прогресування атерогенезу після перенесеного інфаркту міокарда на тлі медикаментозного лікування;
  • особливостей реабілітації хворих на інфаркт міокарда;
  • даних фармаконаглядового моніторингу побічних реакцій нестероїдних протизапальних лікарських засобів при їх медичному застосуванні тощо.

У рамках наукової сесії відбувся круглий стіл «Сучасні підходи в лікуванні гострого коронарного синдрому».

100 років діагнозу «інфаркт міокарда

Лейтмотивом другого сесійного дня звучало питання покращання організації та стандартизації надання медичної допомоги при гострих порушеннях коронарного кровообігу з елевацією сегмента ST на дошпитальному етапі. З метою якомога різнобічнішого обговорення цього питання (яке невипадково постало контрапунктом порядку денного: адже його медичний зміст вбачається надактуальним з огляду на те, що саме?фактор часу надання дошпитальної допомоги чинить вирішальний вплив на подальший прогноз для пацієнтів з гострим коронарним синдромом), було проведено організаційно-методичний семінар та нараду за участю представників МОЗ України, Асоціації кардіологів України, головних терапевтів та кардіологів з питань організації та стандартизації лікування гострих порушень коронарного кровообігу із застосуванням реперфузійної терапії — в рамках виконання Державної програми «Запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 роки».

У центрі обговорення постали cтратегії:

  • виділення хворих високого ризику розвитку гострого коронарного синдрому;
  • антитромботичного лікування хворих з гострим коронарним синдромом — зокрема сучасних підходів до вибору 1) ад’ювантної антикоагулянтної терапії, 2) ад’ювантної антитромбоцитарної терапії;
  • інтервенційних перкутанних коронарних втручань після проведення тромболізису тощо.

Наприкінці підсумкової наукової сесії відбувся круглий стіл на тему «Шляхи оптимізації дошпитального етапу допомоги хворим з гострим коронарним синдромом із елевацією сегмента ST». Підбиваючи деякі підсумки, керівник відділу симптоматичних гіпертензій Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска», головний спеціаліст МОЗ України з кардіології, доктор медичних наук, професор Юрій Сіренко окреслив ряд головних завдань кардіологічної служби щодо підвищення ефективності лікування хворих з гострим коронарним синдромом. n

Закінчення читайте у наступному номері «Щотижневика АПТЕКА» та на?www.apteka.ua.

Пилип Снєгірьов, фото Любові Столяр

100 років діагнозу «інфаркт міокарда

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті