Зарубіжні фармпідприємства: від представництва до дочірньої компанії

«Всі ми там будемо» (неназваний керівник представництва міжнародної фармацевтичної компанії про перспективи відкриття в Україні ТОВ на заміну представництву)

Аналізуючи діяльність зарубіжних фармацевтичних компаній в Україні протягом останніх років, можна сказати, що їй властиві деякі тенденції. Наприклад, більшість таких підприємств починає свою діяльність у нашій країні з відкриття представництв. Проте з метою зміцнення своєї присутності на ринку зарубіжні компанії все частіше змінюють форму присутності з представництв без права ведення господарської діяльності на дочірні компанії. При цьому нерідко після їх створення паралельно продовжують існувати й перші.Статистика свідчить, що зарубіжні компанії, яким належать найбільші частки фармацевтичного ринку України, представлені у формі дочірніх підприємст­в-резидентів. Крім того, підвищення прискіпливості та збільшення частоти податкових перевірок представництв в останні роки спонукають фармацевтичні компанії до пошуку альтернативних варіантів присутності та розвитку на вітчизняному ринку. Про фактори, які впливають на вибір зарубіжною фармацевтичною компанією форми присутності в Україні, та особливості роботи в рамках представництва або дочірньої компанії й піде мова у цій публікації.

Особливості здійснення компанією-нерезидентом діяльності в Україні у формі представництва

Відповідно до законодавства представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. За загальним правилом, представництво не здійснює комерційну діяльність, спрямовану на отримання прибутку. Воно є радше обличчям компанії та представником її інтере­сів у певному регіоні.

Також є певні особливості визначення представництв, які створені та діють на території України в інтересах юридичної особи-нерезидента. Так, представництва нерезидентів традиційно поділяють на два види:

  • такі, що не мають права ведення господарської діяльності (некомерційні представництва);
  • такі, які провадять комерційну діяльність в інтересах нерезидента (постійні (комерційні) представництва).

Основна причина такого поділу полягає у наявності різного податкового режиму діяльності, а також режиму банківських рахунків. Постійне представництво за правами і обов’язками максимально подібне до юридичної особи-резидента України. У той самий час некомерційне представництво сприймається як тимчасова структура, що може мати досить обмежений обсяг прав і обов’язків, і, відповідно, здійснювати тільки ту діяльність, яка носить допоміжний або підготовчий характер відносно основної діяльності нерезидента.

Перевагами здійснення зарубіжною компанією на території України діяльності за допомогою саме представництва є:

  • безпосереднє управління і контроль за діями представництва з боку зарубіжної компанії, оскільки представництво є її структурним підрозділом;
  • зручність і оперативність прямого фінансування представництва зарубіжною компанією, а у випадку із некомерційним представництвом — ще й відсутність оподаткування таких коштів;
  • спрощений порядок працевлаштування іноземних громадян (відсутність необхідності отримання дозволів на працевлаштування для таких осіб);
  • діяльність від імені добре відомої зарубіжної компанії іноді дозволяє отримати певні неформальні привілеї завдяки її авторитету.

У той самий час представництво як форма присутності зарубіжної фармацевтичної компанії в Україні має певні недоліки. Більш того, названі вище переваги представництв не завж­ди є вирішальними, якщо компанія має на меті не тільки дослідження ринку і формування позитивного іміджу нерезидента та його продуктів, а й створення потужної платформи для довгострокової роботи.

Зокрема, голова представництва може діяти виключно в межах повноважень, зазначених у довіреності, виданій зарубіжною компанією. У випадку необхідності вчинення головою представництва дій, що виходять за рамки наданих повноважень, у неї потрібно вносити відповідні зміни, що у великих бюрократичних компаніях може зайняти багато часу. А в певних випадках повноваження не можуть бути розширені взагалі з огляду на необхідність збереження представництвом некомерційного статусу.

Неможливим є і укладення договорів, набуття прав та обов’язків безпосередньо від імені представництва. Натомість існує ризик звернення стягнення на майно зарубіжної компанії через дії представництва.

Некомерційні представництва до того ж значно обмежені у розпорядженні своїми коштами, оскільки чинним законодавством передбачені виключні підстави для їх зарахування та списання з рахунку представництва.

Менеджмент некомерційних представництв має постійно слідкувати за видами діяльності та особливостями оформлення документів. Це зумовлено тим, що якщо перевірка податкової інспекції виявить у діях такого представництва ознаки комерційної господарської діяльності, воно може бути визнане постійним. Наслідком цього, крім втрати податкових переваг на майбутнє, є донарахування податків, застосування штрафних санкцій та притягнення до юридичної відповідальності у зв’язку із ухиленням від сплати податків з дати, на яку таке представництво визнане постійним (так званий permanent establishment risk, про який ми детально згадували у нашій статті «Іноземні представництва: податкові нововведення і практичні рекомендації про те, як з ними жити» — (див. «Щотижневик АПТЕКА», № 6 (777) від 14.02.2011 р.; ).

Види дочірніх компаній фармацевтичної фірми — нерезидента

Враховуючи наведені вище особливості діяльності представництв, деякі фармацевтичні компанії роблять вибір на користь заснування в Україні окремого підконтрольного підприємства, організаційно-правовою формою якого зазвичай є товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Такий вибір зумовлений простотою створення ТОВ, відсутністю значних фінансових витрат на формування статутного капіталу і підтримання діяльності, набагато меншою кількістю регуляторних вимог (порівняно з альтернативним варіантом — акціонерним товариством). Оскільки ТОВ є найбільш поширеною в Україні організаційно-правовою формою юридичної особи, його діяльність добре унормована на законодавчому рівні і зрозуміла як представникам бізнесу, так і контролюючих органів.

ТОВ, створені у нашій країні зарубіжними фармацевтичними компаніями, можна умовно поділити на декілька видів, виходячи з мети їх створення і джерел фінансування: сервісні; торгові; змішані (сервісні і торгові).

Сервісні ТОВ взаємодіють із материнською компанією шляхом укладення договорів на надання певних послуг, серед яких можуть бути послуги з вивчення ринку, проведення рекламних і промоційних заходів, клінічних випробувань лікарських засобів та організація державної реєстрації ліків. Більшість витрат такі ТОВ покривають за рахунок оплати зарубіжною компанією наданих їй послуг.

Торгові ТОВ створюються для забезпечення централізованого імпорту лікарських засобів, які виробляє материнська компанія або її афілійовані особи, і, відповідно, їх продажу на внутрішньому ринку за національну валюту. Враховуючи це, джерелом фінансування таких ТОВ є, переважно, маржа від продажу. Відтак розмір фінансування значно варіює залежно від того, які ліки переважають у продуктовій лінійці компаній: ті, на які встановлено максимальні націнки, або ті, ціни на які встановлюються вільно. Оскільки торгові ТОВ мають значно більші обороти, ніж сервісні, вони є об’єктом пильної уваги з боку контролюючих органів. Крім того, вони активно взаємодіють із державними органами з питань митного оформлення вантажів, контролю якості, отримання ліцензій на здійснення оптової торгівлі лікарськими засобами тощо. Також торгові ТОВ рано чи пізно стикаються з питаннями участі у тендерах, що сьогодні, на жаль, пов’язано із корупційними ризиками.

Нерідко зарубіжна компанія створює в Украї­ні змішані ТОВ, у яких об’єднуються ознаки (а також ризики) діяльності двох вищезазначених видів. При всій зручності і гнучкості такого ТОВ його керівництво повинно особливо уважно слідкувати за дотриманням норм законодавства у всіх аспектах своєї діяльності, оскільки напрямків для його перевірок державними органами стає відчутно більше.

Варто також зазначити, що за необхідності всі ТОВ звертаються до такого способу фінансування своїх витрат, як отримання позики від материнської компанії. Втім, здійснення таких дій вимагає проходження певних процедур у Національному банку України, а відтак дещо ускладнює процес фінансування порівняно із, наприклад, фінансуванням штаб-квартирою свого представництва.

Існує підхід, коли міжнародна фармацевтична група створює в Україні декілька ТОВ для діяльності за окремими напрямками (наприклад OTC, Rх, Animal Health). Такі ТОВ можуть бути будь-якого виду (сервісними, торговими чи змішаними), а їх існування є виправданим, коли фармацевтична компанія передбачає проведення в найближчому майбутньому злиттів і поглинань щодо певних міжнародних підрозділів на глобальному рівні.

Переваги і недоліки створення ТОВ для зарубіжної фармацевтичної компанії

Аналізуючи особливості діяльності фармацевтичних компаній, можна узагальнити переваги, які надає створення ТОВ:

  • воно може вільно здійснювати всю необхідну господарську діяльність — самостійно укладати договори, набувати права і виконувати обов’язки від власного імені;
  • воно є самостійним і активним учасником фармацевтичного ринку, яке може діяти оперативно і пристосовуватися до змін українських реалій;
  • відповідальність ТОВ за фінансовими зобов’язаннями обмежена лише його власним майном та у будь-якому випадку не вплине на зарубіжні активи материнської компанії.

У той же час ТОВ, порівняно з некомерційними представництвами нерезидента, не має права на податкові переваги, що за певних обставин може слугувати аргументом проти його створення.

Обставини та фактори, які впливають на вибір компанією-нерезидентом форми своєї присутності в Україні

Беручи до уваги особливості функціонування представництв нерезидентів та дочірніх підприємств, на нашу думку, доцільно замислитися над створенням ТОВ у таких випадках:

  • якщо присутність на національних ринках у формі компанії-резидента є елементом глобальної стратегії розвитку фармацевтичної компанії;
  • якщо існування представництва як некомерційного вже не забезпечує реалізацію всіх інтересів компанії у регіоні;
  • якщо компанія має обґрунтовані підстави вважати український ринок перспективним для просування своєї продукції.

Відкриття ТОВ для компанії-нерезидента є менш цікавим, ніж присутність у формі представництва, якщо:

  • продукція та бренд компанії ще невідомі українському споживачеві і відбувається перша спроба їх виведення на ринок;
  • ефективність поточної діяльності представництва цілком влаштовує фармацевтичну компанію та локальне керівництво: відповідає їх очікуванням та прийнятне з точки зору комфорту взаємовідносин;
  • діяльність вже ведеться через постійне представництво.

Замість висновку

Обираючи між різними формами присутності фармацевтичної компанії в Україні, варто пам’ятати, що універсальних і однозначно правильних рішень цього питання не існує. Проте розуміння особливостей створення і функціонування комерційних та некомерційних представництв, юридичних осіб — резидентів дозволяє зробити вибір, який найбільш повно задовольнить очікування іноземної компанії від діяльності на українському ринку. Наприклад, не обов’язково відмовлятися від некомерційного представництва, засновуючи ТОВ: їх правильне паралельне функціонування може дозволити проводити більш гнучку політику та ефективно вирішувати різні завдання з максимальною користю.

Загалом будь-яка форма діяльності із описаних вище може стати найбільш прийнятною за певних умов і для певних компаній.

Борис Даневич, адвокат, партнер Адвокатської фірми «ПАРИТЕТ»
Євген Бобик, юрист
Адвокатської фірми «ПАРИТЕТ»
Катерина Іщенко, молодший юрист Адвокатської фірми «ПАРИТЕТ»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті