Позиція фармацевтів Волині. Проблеми та перспективи розвитку галузі

На сторінках «Щотижневика АПТЕКА» представники фармацевтичної спільноти та державних регуляторних органів неодноразово надавали коментарі щодо ситуації, яка склалась в галузі, та пропонували свої антикризові «рецепти». Конструктивний діалог та пошук компромісів відбуваються і досі, оскільки від його результатів залежить головне — здоров’я нашої нації. Свої пропозиції щодо реформування та державного регулювання діяльності у фармацевтичній галузі з метою стабілізації кризових явищ нашому кореспонденту надав директор ТзОВ «Волиньфарм» Станіслав Шайко.

— Станіславе Павловичу, розкажіть, будь ласка, про вашу компанію.

— Діяльність ТзОВ «Волиньфарм» з оптової та роздрібної реалізації лікарських засобів розпочалася ще в 1994 р. Сьогодні це одна з провідних фармацевтичних компаній Західного регіону України з розгалуженою мережею аптечних закладів, штат якої становить близько 600 співробітників. До складу ТзОВ «Волиньфарм» входять 100 аптечних підрозділів, аптечний склад, автогосподарство, відділ медтехніки та стоматології з трьома спеціалізованими магазинами. Клієнтами фірми є також близько 400 аптечних установ Волинської, Хмельницької, Тернопільської, Львівської та Рівненської областей. Наші пріоритетні завдання — формування привабливих для покупців цін на лікарські засоби та забезпечення високого рівня обслуговування. Для досягнення цієї мети ми працюємо з потужними національними компаніями-дистриб’юторами: ТзОВ «Артур-К», СП «Оптіма-Фарм, Лтд.», ТОВ «БаДМ», ТОВ «Фармако», вітчизняними заводами — виробниками лікарських засобів, серед яких ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ЗАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», АТ «Галичфарм», ЗАТ «Ліктрави», ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я», ДП «Державний науковий центр лікарських засобів», ВАТ «Київмедпрепарат», ВАТ «Київський вітамінний завод» та ін. Зауважу, що в асортименті лікарських засобів ТзОВ «Волиньфарм» частка препаратів вітчизняного виробництва становить 30%.

Наявність обігових коштів та значні обсяги закупок препаратів дають змогу формувати конкурентні відпускні ціни на продукцію, але фармація — не лише бізнес. Ця галузь спрямована на забезпечення здоров’я громадян, а тому важливо, щоб в роботі фірми був явно виражений медичний фактор, адже аптека — це заклад охорони здоров’я, а не торгівлі. Саме тому на базі ТзОВ «Волиньфарм» проводилися симпозіуми за участю провідних вчених-медиків. Фахівці фірми разом з медичними представниками відомих компаній — виробників лікарських засобів інформують лікарів про новинки фармацевтичної продукції. Для забезпечення ефективної діяльності особливу увагу ми приділяємо підбору та підготовці висококваліфікованих спеціалістів, про що свідчать грамоти МОЗ України, Волинської обласної державної адміністрації, обласної ради, якими неодноразово нагороджувався наш колектив. З метою удосконалення професійного рівня молодих фахівців проводяться заняття та тренінги із залученням фахівців консалтингових компаній. На базі ТзОВ «Волиньфарм» проходять практику студенти Луцького базового медичного коледжу, фармацевтичного коледжу «Монада», випускники фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів.

Фармація — соціально спрямована галузь. У випадках, коли мова йшла про рятування людського життя, препарати в лікувальні заклади постачалися навіть без надання гарантій щодо подальшої оплати. У нашій фірмовій аптеці № 1 в Луцьку створено банк лікарських засобів, які застосовуються для надання невідкладної допомоги. У разі потреби в будь-який час там можна придбати такі препарати, як Актилізе, Клексан, Куросурф та ін. ТзОВ «Волиньфарм» також бере активну участь в багатьох загальнодержавних програмах, наприклад у забезпеченні лікарськими засобами хворих, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. З метою покращання забезпечення препаратами сільського населення області ми плідно співпрацюємо з фельдшерсько-акушерськими пунктами (ФАП) та сільськими лікарськими амбулаторіями (СЛА), також відкрито аптечні пункти та кіоски в окремих селищах міського типу.

— Вирішення яких проблем, на Вашу думку, актуальне для фармацевтичної галузі?

— Сьогодні багато розмов про проблемні питання — регулювання цін на препарати, контроль і забезпечення якості лікарських засобів, закупівля товарів, робіт та послуг за державні кошти з проведенням тендерів, рецептурний відпуск препаратів та їх реєстрація, вдосконалення Ліцензійних умов. І це далеко не весь перелік питань, які чекають свого вирішення роками.

Слід пам’ятати, що потужна фармацевтична галузь України — виробництво, наукова база, відмінна система підготовки кадрів — залишилася у спадок від СРСР. На сьогодні це близько 150 виробників лікарських засобів та виробів медичного призначення, з яких 20 — потужні фармацевтичні підприємства, більше 23 тис. аптечних закладів та 500 тис. працівників. Товарообіг фармації, який в 2008 р. становив 16,2 млрд грн., можна порівняти з товарообігом провідних галузей держави — видобувною, металургійною, сільським господарством. Така потужна галузь не може бути представлена лише Департаментом регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України. Я вважаю, що її необхідно вивести з підпорядкування МОЗ України. При всій повазі до лікарів, які очолюють профільне міністерство, вони не можуть ефективно управляти фармацевтичною галуззю, а тим більше реформувати її. Постала потреба у створенні окремого галузевого міністерства. Я впевнений, що в нашій країні існує достатня кількість спеціалістів, які зможуть не лише якісно керувати фармацевтичною галуззю, але й реформувати її. Особливо гостро на обласному рівні постає і проблема відсутності галузевої горизонталі. На Волині близько 70 суб’єктів господарювання займаються фармацевтичною діяльністю, проте їх робота некерована. Створення аптечного управління в структурі обласних державних адміністрацій вирішило би багато проблемних питань, з якими громадські об’єднання та асоціації не можуть впоратися самотужки.

Окреме питання — розвиток вітчизняних фармацевтичних підприємств. Я вважаю, що 20% препаратів українського виробництва в загальному обсязі лікарських засобів — це ганьба для країни. Дійсно, ввезення інноваційних препаратів іноземного виробництва необхідне, проте ми повинні захистити свій ринок від надмірного завантаження генеричними препаратами закордонного виробництва, якнайшвидше створивши умови для розширення асортименту вітчизняних препаратів — генериків, якість яких, я впевнений, на високому рівні. Важливе місце посідає вирішення питання забезпечення належного контролю за якістю препаратів незалежними лабораторіями безпосередньо в процесі їх виробництва та під час розмитнення, а не в місцях реалізації, як це переважно відбувається. Ліцензійні умови також потребують перегляду. Вважаю, що акцент необхідно зробити на дотриманні умов зберігання лікарських засобів, а не на дотриманні будівельних норм.

Важлива тема безпеки та якості лікарських засобів, на мою думку, не повинна через засоби масової інформації виходити за межі професійного кола. Широкий резонанс у суспільстві, викликаний заявами високопосадовців щодо розповсюдження неякісних препаратів, негативно вплинув на свідомість пацієнтів та, відповідно, на лікувальний процес. Яскравий приклад — висловлювання голови Національної ради з питань охорони здоров’я населення при Президенті України, колишнього міністра охорони здоров’я Миколи Поліщука щодо значного відсотка фальсифікованих лікарських засобів, які продаються в аптеках. Після подібних заяв, що дискредитують діяльність фармації, багато пацієнтів, не довіряючи традиційним методам лікування, звертаються до народної медицини, втрачаючи час у боротьбі з хворобою. У таких випадках потрібні не голослівні вислови, а підтверджені правоохоронними органами факти наявності фальсифікованих препаратів з порушенням кримінальних справ.

— Яка Ваша думка щодо державного регулювання ціноутворення на лікарські засоби?

— Обмеження торговельних націнок на лікарські засоби — безперспективний підхід до вирішення питання здешевлення препаратів. Обмеження призведе до зворотного результату — вартість їх підвищиться. Фармацевтичним компаніям вигідно буде купувати дорожчий імпортний товар, щоб в умовах обмеженої націнки при його реалізації отримати більший прибуток. Наслідок такого регулювання — повернення до тіньових ринкових схем.

Держава не повинна втручатися в регулювання цін, особливо в складний момент економічної кризи та нестабільного курсу іноземних валют, коли мета фармацевтичних компаній — виживання та збереження власної структури, а не збагачення. Відзначу, що в нашій мережі роздрібні націнки на лікарські засоби і так становлять 18–25%, проте зараз ми працюємо в особливо напруженому режимі. Руйнуються налагоджені схеми розрахунків з постачальниками, через перебої у роботі дистриб’юторів в аптечних закладах виникає дефіцит продукції. Особливу стурбованість викликає і пропозиція уряду щодо введення ПДВ на лікарські засоби, що однозначно призведе до зростання цін та поглибить соціальну напругу в суспільстві. Незрозуміло, яким чином держава планує, з одного боку, ввести регулювання цін на препарати з метою зниження їх вартості, а з іншого — впроваджує податок, який спричинить зниження економічної доступності лікарських засобів для населення. Незрозуміло і нововведення щодо проведення конкурсів на розміщення аптечних пунктів та кіосків в об’єктах комунальної власності у разі закінчення попереднього терміну оренди, що визначено ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Що робити компанії, яка зробила ремонт, а в багатьох випадках і реконструкцію цих приміщень, розмістила торговельне обладнання, техніку, виконувала всі умови договору, а потім не виграла конкурс? Крім прямих матеріальних збитків, це призведе до звільнення спеціалістів, а для такої компанії, як наша, де на орендованих площах розташовано приблизно 50 аптечних підрозділів, звільняти доведеться водіїв, експедиторів, складських та офісних працівників. Це призведе до змін у економіці та інфраструктурі фірми. Проведення конкурсів значно вплине на вартість оренди та, відповідно, на формування роздрібної ціни на лікарські засоби. Виходить, що ми піклуємося про низьку ціну на препарати для населення виключно на словах. Усім, хто має відношення до регуляторної політики, потрібно зрозуміти, що здешевити лікарські засоби можна лише за рахунок зменшення витрат на всіх етапах їх обігу, починаючи з виробництва і закінчуючи реалізацією кінцевому споживачеві.

— Які проблеми постають сьогодні безпосередньо перед Західним регіоном?

— У нашій області існує багато невирішених питань, серед яких головне — забезпечення лікарськими засобами сільського населення. Нагадаю, що у Волинській обл. майже половина мешканців (48,8%) проживає у сільській місцевості, тому проблема їх медикаментозного забезпечення надзвичайно актуальна. Основною причиною її існування я вважаю недосконалість правового регулювання порядку роздрібної торгівлі лікарськими засобами через заклади охорони здоров’я, що функціонують у сільській місцевості. Згідно з чинними правилами торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах, які затверджені постановою КМУ від 17.11.2004 р. № 1570, роздрібна реалізація препаратів у разі відсутності аптеки може здійснюватися ФАП та СЛА на підставі договорів, укладених між медичним працівником вказаних лікувальних закладів та аптекою на умовах реалізації товару по роздрібних цінах, встановлених постачальником за письмовим погодженням органів місцевого самоврядування.

Проте відпускати товар під реалізацію для постачальника нерентабельно. Через це в сільські населені пункти лікарські засоби постачаються в недостатній кількості та асортименті. Має місце незаконна реалізація препаратів в сільських магазинах, поштових відділеннях, барах. Зрозуміло, що в таких випадках не дотримуються належні умови зберігання, що ставить під сумнів якість реалізованих в такий спосіб лікарських засобів. Думаю, така проблема існує не лише у Волинській обл., тому пропоную внести незначні зміни до нормативно-правової бази, які б дозволили виключно медичним працівникам ФАП та СЛА реєструватися як суб’єкти господарської діяльності та реалізовувати на ФАП та СЛА препарати без ліцензування (що зараз дозволено) під контролем обласного управління охорони здоров’я та Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів. Це призведе до більшої доступності лікарських засобів в сільській місцевості, підвищить матеріальний рівень сільських медичних працівників, забезпечить належні умови зберігання лікарських засобів згідно з існуючими вимогами, легалізацію та прозорість підприємницької діяльності з реалізації препаратів; надасть можливість контролю за якістю лікарських засобів та виробів медичного призначення, що реалізуються у селі. А головне — це резерв обігових коштів для забезпечення асортименту препаратів за рахунок підприємців-медиків. Для створення мінімального товарного залишку медикаментів на ФАП або СЛА потрібно близько 3 тис. грн. Якщо на Волині 800 ФАП та 76 СЛА, то потрібно до 3 млн грн. для забезпечення товарного залишку. На сьогодні держава не має таких коштів, а фірмам не вигідно їх вилучати з власного товарообігу та вкладати у ФАП та СЛА. Наша компанія готова створити підрозділ для обслуговування сільських підприємців, зробивши для них мінімальні оптові ціни.

Хочу також поділитися з читачами і позитивним досвідом нашої області щодо пільгового медичного обслуговування громадян, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Раціональне використання бюджетних коштів в наш час набуває особливої актуальності. Порядок, затверджений рішенням обласної ради від 24.07.2008 р., вбачає, що рецепти та їх копії, завірені печаткою лікувальної установи, надаються в аптеку, яка відпускає лікарські засоби за такими рецептами з торговельною надбавкою в 10% до відпускної ціни виробника (митної вартості). Для відшкодування витрат громадяни подають в управління праці та соціального захисту населення копію рецептів зі штампом аптечної установи «відпущено» та касовий чек про сплату коштів, які відшкодовуються пільговикам через банки та поштові відділення в межах плану асигнувань загального фонду бюджету на відповідний бюджетний період.

Такий механізм відшкодування унеможливлює зловживання при відпуску препаратів за рецептами та дозволяє громадянам-пільговикам навіть за умови закінчення фінансування отримати за рецептами препарати з встановленими знижками. Пацієнт отримує повну свободу вибору аптечної установи. Враховуючи, що препарати будуть придбані за власний рахунок з подальшим відшкодуванням коштів, громадяни не купуватимуть їх без нагальної потреби, що забезпечить лікарськими засобами за рахунок бюджету більшу кількість осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

— Що б Ви хотіли побажати читачам «Щотижневика АПТЕКА»?

— Більше впевненості в собі у такий непростий період становлення нашої держави. Завжди пам’ятайте, що Ви висококласні професіонали — спеціалісти, представники однієї з провідних галузей, і що Україна — фармацевтична держава. Сподівайтеся на позитивні зміни та активно впливайте на ці процеси. Будьте здоровими і даруйте здоров’я людям. За Вашу чуйність і відданість справі отримуйте у винагороду велику шану і задоволення від своєї праці.

Ганна Барміна,
фото надано С. Шайком