Щасливе число 333?

Нарешті, після піврічної нормотворчої та конституційно-процесуальної агонії, а також гри на натягнутих нервах операторів фармринку, державне регулювання цін на лікарські засоби знайшло своє чергове відображення у постанові Кабінету Міністрів України № 333.

Здавалося б, після такого тривалого обговорення деталей регулювання цін на фармацевтичні препарати жодних відкритих питань не мало залишитись. Водночас насправді питання є.

Переліки

Щасливе число 333 Затвердження нового Національного переліку під кодовою назвою «перелік 215» (не за номером документа, а за кількістю включених позицій) суттєво звузило предмет регулювання цін на фармацевтичну продукцію. Таке звуження, звичайно ж, було дуже позитивно сприйняте гравцями ринку.

Звернемо увагу й на те, що в новому варіанті наркотичні, психотропні лікарські засоби, прекурсори та медичні гази розглядаються як виняток і цінорегулюванню не підлягають (причому навіть у разі, коли їх складові — діючі субстанції зазначені в оновленому Національному переліку).

Водночас виникали питання щодо долі Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню (Перелік був затверджений спільним наказом МОЗ та Мінекономіки за № 480).

Зазначимо, що в оновлений Національний перелік було включено як частину позицій з попереднього Національного переліку (постанова Кабміну № 400), так і частину з Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню. Нагадаємо також, що 17.10.2008 р. було виключено абзац 6 пункту 12 постанови КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», в якому було посилання на зазначений Перелік у контексті цінорегулювання.

Тому на сьогодні, з урахуванням нової редакції постанови № 955, спеціального регулювання для лікарських засобів, що входять до останнього Переліку (наказ № 480), не передбачено. При цьому названий Перелік не міг бути скасований постановою № 333 Кабінету Міністрів, оскільки він був затверджений вищеназваним наказом двох міністерств.

Цифри і порядок формування цін

Отже, щодо визначених у Національному переліку препаратів дистриб’ютор має право застосовувати максимум 12% постачальницько-збутову надбавку, яка обчислюється від:

а) ціни одиниці імпортованого товару, що визначається за спеціальною формулою, передбаченою у Порядку формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання (надалі — Порядок); або

б) оптово-відпускної ціни вітчизняного виробника, зафіксованої у договорі із дистриб’ютором.

Крім того, Порядок вимагає, аби у первинних документах для проведення оптових торговельних операцій дистриб’ютор зазначав оптово-відпускну ціну.

Придбання товару суб’єктом роздрібної торгівлі у дистриб’ютора здійснюється за закупівельною ціною, яка не може перевищувати оптово-відпускної ціни, збільшеної максимум на 12%.

При цьому продаж товару з аптеки можливий із надбавкою до закупівельної ціни максимум 25%, навіть у випадку закупівлі товару суб’єктом роздрібної торгівлі безпосередньо у вітчизняного виробника.

При продажу ліків повністю чи частково за бюджетні кошти як оптова, так і роздрібна надбавки обмежені 10% (відповідно перша — від оптово-відпускної ціни, а друга — від закупівельної).

Іноземні виробники та їхні дочірні компанії

Обговорювана на етапі розгляду ідея (з розряду «обов’язково візьмемо до уваги») про забезпечення спеціальних умов для іноземних виробників, які постачають в Україну ліки через засновані тут дочірні компанії, не знайшла відображення у постанові № 333.

Водночас нинішній «регульований» перелік ліків є не настільки широким, аби ця несправджена надія завдала серйозного клопоту іноземним виробникам чи їх місцевим дочірнім компаніям.

Вітчизняні виробники

Недорогих (до 12 грн. за упаковку) вітчизняних ліків дія цінорегулювання не торкнеться (за винятком тих, що придбаваються за бюджетні кошти). При цьому наявність відповідної діючої субстанції вітчизняного препарату у новому Національному переліку нічого не змінює.

Тож фактично самі вітчизняні виробники встановленням оптово-відпускних цін на упаковку впливатимуть на те, чи підлягатимуть ціни на їх товари регулюванню у межах оптової та роздрібної торгівлі. Що ж, не варто буде сильно дивуватись, якщо деякі вітчизняні виробники почнуть активно реєструвати упаковки із меншим вмістом ліків.

До речі, як відомо, існує думка, що під лікарськими засобами вітчизняного виробництва є підстави розуміти й ті лікарські засоби, які в Україні лише фасуються чи пакуються. Принаймні такий підхід активно розглядався при аналізі перспектив участі у державних закупівлях імпортованих ліків, розфасованих та запакованих в Україні (у контексті Закону України від 18.12.2008 р. № 694).

Будемо сподіватись, що на найближчий час Кабінет Міністрів вичерпав свої ініціативи щодо регулювання цін на фармацевтичному ринку і тепер черга, найімовірніше, за Міністерством економіки.

А загалом розслаблятись суб’єктам фармацевтичного ринку не варто (хіба на час свят): на черзі — Порядок контролю за дотриманням нових Ліцензійних умов та питання регулювання боротьби Держлікінспекції із фальсифікатом.

Борис Даневич,
партнер, адвокат адвокатської фірми «Паритет»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті