Доленосне публічне обговорення: яким бути національним стандартам фармацевтичного обслуговування

Редакція «Щотижневика АПТЕКА» запрошує читачів до активного, якнайширшого та якнайпрозорішого обговорення цього проекту в рамках принципової професійної дискусії на сторінках нашого видання водночас у паперовому й електронному форматі. Адже сьогодні ми, можливо вперше, маємо нагоду обговорити майбутню Конституцію, або, можливо, Біблію, за канонами якої житиме та працюватиме фармацевтична галузь України впродовж майбутніх років чи десятиліть. Яка має зумовити зміни на краще в діяльності кожної української аптеки як закладу охорони здоров’я. Запорука і мета цих змін двоєдині —

• гарантовано безпечні, якісні та ефективні ліки,
• які пацієнти отримують у належний, раціональний та свідомий спосіб.

Проект включає такі протоколи фармацевтичного обслуговування:

• Попередження захворювання та сприяння прихильності лікуванню при ВІЛ/СНІД;
• Симптоматичне лікування алергії;
• Формування аптечки першої допомоги для службових приміщень;
• Формування домашньої аптечки першої допомоги;
• Формування аптечки першої допомоги для немовлят;
• Формування аптечки першої допомоги для подорожей;
• Симптоматичне лікування болю в горлі;
• Симптоматичне лікування дисбактеріозу;
• Симптоматичне лікування діареї;
• Сприяння відмові від тютюнопаління;
• Симптоматичне лікування забиття і синців;
• Симптоматичне лікування кашлю;
• Симптоматичне лікування опіків;
• Симптоматичне лікування подряпин;
• Симптоматичне лікування стресу;
• Попередження захворювання та сприяння прихильності до лікування при туберкульозі.

З одного боку, країні необхідно рухатися у напрямку гармонізації національних стандартів з міжнародними — у тому числі, і можливо насамперед, в термінологічній царині. З іншого — існують вітчизняні напрацювання, вже певним чином усталені на місцевому рівні, якими аж ніяк не можна нехтувати. Адже самі експерти Всесвітньої організації охорони здоров’ я (ВООЗ) та Міжнародної фармацевтичної федерації (МФФ) — автори- розробники посібника «Розвиток фармацевтичної практики. Фокус на допомозі пацієнтові» (з українським перекладом якого під редакцією професора, члена- кореспондента НАН України, ректора Національного фармацевтичного університету В.П. Черниха наш читач має можливість знайомитися на сайті www.apteka.ua та у кожному числі «Щотижневика АПТЕКА» вже протягом 2 міс: поточну публікацію див. на с. 15, наступну — www.apteka.ua/online/29889) — самі підкреслюють: кожна країна має самостійно визначати власні потреби й пріоритети і вже на їх грунті створювати національні стандарти фармацевтичної діяльності.

Сповідуючи принцип суцільної прозорості та цілковитої щирості перед своїм читачем, редакція «Щотижневика АПТЕКА» мусить зазначити: між проектом, опублікованим для публічного обговорення на сайті МОЗ України, та проектом, що пропонується нашим виданням, немає жодних сутнісних чи формальних відмінностей. Окрім однієї, але важливої — адже йдеться про «корінний» термін, а саме — визначення найбільш прийнятного варіанту перекладу українською мовою короткого англійського слова «care». Так історично склалося, що концептуальне поняття, яке в англійському оригіналі звучить як «pharmaceutical care», дало життя двом українським поняттям: «фармацевтична допомога» та «фармацевтична опіка».

Варіант «опіка» — включає і опікування, і піклування, і турботу, і нагляд, тобто ті поняття, які цілком вписуються в концепцію фармацевтичної допомоги, проголошену ВООЗ та МФФ. Але виникає одне сутнісне розгалуження. Етимологічно це слово набуло домінантного значення в площині юриспруденції, де воно асоціюється також з опікунством, що передбачає недієздатність того, над ким встановлюється опіка. Отут і виникає притичина: адже, згідно з концепцією ВООЗ/МФФ пацієнт постає в площині фармацевтичної допомоги не лише як її добре поінформований реципієнт, але й активний співавтор власної медикаментозної терапії, свідомий учасник створення та втілення свого плану лікування.

Натомість, якщо «medical care» — це медична допомога, то відповідно й «pharmaceutical care» — це фармацевтична допомога. Тим більше, що це принципова позиція ВООЗ та МФФ: фармацевтична допомога надається пацієнтові в рамках медичної допомоги — як невід’ємна складова останньої! До того ж, у цьому слові звучить латинський корінь, близький серцю кожного медичного працівника, бо започаткував надзвичайно ємний і вдалий медичний термін «курація»! А курація — це й є повномасштабне та всебічне опікування медичними та фармакотерапевтичними проблемами пацієнта, нагляд та турбота, моніторинг та контроль виконання лікувального плану тощо.

Отже, як бачимо, обидва визначення мають свої плюси та мінуси. Фактично, йдеться навіть не про принципову змістову відмінність, а про найбільш вдалий та відповідний з двох варіантів перекладу. Тому, з метою усталення в ході публічного обговорення даного проекту одноманітного термінологічного середовища щодо стандартів фармацевтичного обслуговування, пропонується проміжний — дещо громіздкий, втім водночас поєднувальний та компромісний — варіант: фармацевтична допомога (фармацевтична опіка).

Це дозволяє:

• По-перше, усім разом замислитись, спільно обговорити та аргументовано з’ ясувати, який з цих двох термінів має більше підстав перетворитися у майбутньому на кінцеву дефініцію (як кажуть, переможе сильніший).
• По-друге, забезпечити наступність та послідовну відповідність між чинною вітчизняною нормативною базою, працями вітчизняних науковців і спеціалістів з одного боку — і новітньою міжнародною термінологічною базою в цій сфері — з іншого.

Здавалося б, одне слово — втім, це не дрібниця. Адже саме уніфікована термінологія може бути однозначно ефективною, лише одноманітне розуміння загальновживаних термінів дозволить убезпечитися від непорозумінь. СПОЧАТКУ було слово. Термін, слово — це, врешті, інструмент. І від того, наскільки пильно та ретельно ми його загостримо та відшліфуємо на етапі нинішнього публічного обговорення, залежить, наскільки ефективно буде в майбутньому функціонувати те, що він означає. Пам’ятаймо також, що в нашій професії за одним неправильно зрозумілим поняттям або двояко розтлумаченим терміном може стояти здоров’я, ба, навіть життя, конкретних пацієнтів.

Рухається вперед світова наукова думка, стрімко розширюється як асортимент лікарських засобів, так і обсяг знань про них. Розвивається фармацевтична галузь — неминучо розвивається й термінологія, трансформуючись на раніше сформованому підгрунті. Вочевидь, нову споруду легше, надійніше та безпечніше будувати на фундаменті, що вже існує, аніж у штучно створеному понятійному вакуумі.

Нагадаємо, що саме ДП «ДФЦ» МОЗ України уповноважений Міністерством розробляти національні стандарти у фармацевтичному секторі. Чому? На це запитання директор ДП «ДФЦ» МОЗ України В.Т. Чумак грунтовно відповів у своєму нещодавньому інтерв’ ю, де коментував настановчий документ МФФ «Стандарти якості фармацевтичних послуг. Належна аптечна практика» (український переклад під ред. В.Т. Чумака — див.: www.apteka.ua/online/29481; www. apteka.ua/online/29475; «Щотижневик АПТЕКА» № 28 (699) від 20 липня 2009 р.). Цю відповідь можна коротко підсумувати так: а хто ж інший має цим займатися, як не експертний орган, що володіє найвичерпнішою інформацією щодо кожного лікарського засобу, який маркетується в Україні. Там же Віктор Тимофійович говорив про ефективний тандем між лікарем і фармацевтом, а також згадував про затверджений Міністерством робочий план ДП «ДФЦ» МОЗ України з розробки цих стандартів.

А саме, основна маса населення користується первинною та вторинною медичною допомогою, у основі якої є фармакотерапія. Доступність і ефективність фармакотерапії залежать від:

• доступності ліків, які призначаються;
• дій лікаря у плані того, скільки і яких ліків він призначатиме, включаючи кількість біологічно активних домішок (БАД), які взагалі не є ліками;
• рівня фармацевтичних послуг аптечних закладів, які відверто перетворюються на звичайні крамниці і просто монопольно торгують ліками за правилами, які притаманні саме для торгівлі будь-яким товаром;
• дій самого пацієнта (як він виконує призначення лікаря, ступеня самолікування, рівня та культури його життя тощо).

Не секрет, що в Україні поняття фармацевтичних послуг на офіційному рівні взагалі не розглядалося і, на відміну від європейської практики, є предметом лише наукових дискусій у межах фармацевтичних вищих навчальних закладів. У той же час є факт, що між лікарем та пацієнтом, тобто між призначенням та застосуванням ліків, знаходиться фармацевт, від професійної діяльності якого суттєво залежить результат медичної допомоги, — перш за все провізор, який надає ліки у аптечному закладі, та клінічний провізор, який має допомагати лікарю у стаціонарі щодо раціонального призначення лікарських засобів.

Відповідно до «Керівництва з розробки та втілення стандартів щодо належної аптечної практики (фармацевтичних послуг) — GPP» ВООЗ, Копенгаген, Данія, травень 2001 р., щоб аптечні заклади перетворилися у заклади охорони здоров’я, як того вимагає ст. 16 Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я»? розроблено та пропонується втілити 24 стандарти за 4 напрямками:

1. Просвіта та запобігання погіршенню здоров’я населення — 4 стандарти;

2. Забезпечення правильного застосування рецептурних препаратів і виробів медичного призначення — 6 стандартів;

3. Самолікування — Фармацевтична опіка — 4 стандарти;

4. Вплив на виписування та використання лікарських засобів та виробів медичного призначення — 9 стандартів.

Вищенаведені чинники щодо доступності фармакотерапії свідчать про багатогранність цієї проблеми, вирішення якої є предметом менеджменту, який, за визначенням ВООЗ («Фокус на пацієнта — стратегія реформування фармацевтичного сектору у нових незалежних країнах» — ВООЗ, Женева 1998 р.), є найслабшим місцем у системі охорони здоров’я усіх країн СНД.

Отже, ДП «ДФЦ» МОЗ України вже створено Департамент стандартизації медичних послуг, першим продуктом якого є виданий Державний формуляр, розгорнута робота щодо опрацювання стандартів та протоколів медичної допомоги і зараз ви можете стати учасником важливого кроку у створенні системи фармацевтичної допомоги, до якої відноситься запропонований читачеві проект.

Сподіваємося, що започаткована в ці урочисті дні професійного свята дискусія буде плідною, конструктивною та ефективною. Усі відгуки та звернення, що надійдуть до редакції в рамках дискусії, буде опубліковано (з обов’ язковим попереднім погодженням тексту автором) у режимі онлайн (www.apteka.ua) та на сторінках «Щотижневика АПТЕКА» — щоб представити максимально широке коло професійних поглядів на етапі фіналізації нормативного документа. Свої погляди та думки, зауваження та пропозиції з приводу запропонованого проекту прохання надсилати

02140, Київ, просп. Бажана, 10А

?

«МОРІОН», «Щотижневик АПТЕКА»

(з вказівкою: «Обговорення протоколів фармацевтичного обслуговування»)

• в електронній формі:

[email protected]; [email protected]

• або факсом: (044) 585 9710

Пилип Снєгірьов

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!