Розпочала роботу Громадська рада при Держлікінспекції. Головне питання — реєстрація цін

07.09.2009 р. у приміщенні Держлікінспекції відбулося перше засідання робочої групи з ціноутворення під головуванням Г. Падалко та його заступника — Костянтина Косяченка. У заході взяли участь Валерій Печаєв, президент Об’єднання асоціацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ОАРММПУ); Геннадій Хорунжий, віце-президент ОАРММПУ; Олена Алексєєва, директор Асоціації фармацевтичних виробників України (АФВУ); Денис Шевченко, виконавчий директор Асоціації фармацевтичних дистриб’юторів «ФАРМУКРАЇНА»; Тетяна Котляр, виконавчий директор Аптечної професійної асоціації України (АПАУ); Ігор Крячок, директор ТОВ «МОРІОН»; Володимир Ігнатов, голова Комітету з питань охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації (далі — Комітет ЄБА); Віктор Пушкарьов, його заступник; Катерина Глушаниця, асистент Комітету ЄБА; Ігор Мозолевич, співголова Комітету з питань інтелектуальної власності Асоціації виробників інноваційних ліків (АПРаД) .

Відкриваючи засідання Громадської ради, К. Косяченко наголосив, що метою цього зібрання є створення компромісного варіанту редакції проекту постанови, який би влаштовував органи державного контролю, задовольняв потреби споживачів лікарських засобів та виробів медичного призначення, давав суб’єктам ринку можливість зберегти і розвивати інфраструктуру, а також робочі місця. Він висловив думку, що можливо дещо спростити процедуру реєстрації цін. Було зазначено, що найефективнішим механізмом стабілізації ціни є введення реімбурсації на певний перелік препаратів. На жаль, цей процес буде затягнуто в часі, а стримувати різке необгрунтоване зростання цін (в разі його виникнення) необхідно відразу.

В. Печаєв зауважив, що, на його думку, різниця у процедурі оформлення документів щодо формування цін на лікарські засоби для вітчизняних та закордонних виробників вражаюча, особливо зважаючи на те, що Україна вступила до СОТ.

Г. Падалко підкреслив, що головна мета спільної роботи — формування узгодженого документа, який би влаштовував і вітчизняних, і закордонних гравців ринку. Він запропонував проводити реєстрацію цін декларативно, але вона має бути не вищою за існуючу сьогодні. Інформація про існуючу ціну буде отримуватися в результаті моніторингу, який проводитиме Держлікінспекція. Була також озвучена пропозиція Держлікінспекції внести в текст обговорюваної постанови КМУ норму про те, що в разі зміни курсу валют зміна зареєстрованих цін має відбуватися у термін, який не перевищує 2 дні.

На урядовому рівні прийнято рішення про необхідність державної реєстрації цін на лікарські засоби, продиктоване реаліями сьогодення. Яким буде це рішення — залежить як від регуляторів, так і від суб’єктів ринку. Якщо суб’єкт господарювання буде реалізовувати лікарські засоби по ціні, котра перевищує зареєстровану, до нього застосовуватимуться санкції з боку Мінекономіки та Державної інспекції з контролю за цінами.

В. Пушкарьов повідомив, що країни Східної Європи — члени ЄБА, в яких також відбувалася девальвація (Польща, Чехія, Угорщина), фіксували ціни на лікарські засоби у національній валюті — і населення в них було захищеним. В той же час деякі фармацевтичні виробники припинили постачання своєї продукції, а ті, котрі продовжили його, були мотивовані лише обсягами продажу. Останні в свою чергу були високими за рахунок реімбурсації. Доповідач підкреслив, що тільки за рахунок реєстрації граничних цін неможливо забезпечити доступності ліків, і Держлікінспекція самотужки не зможе вирішити цю проблему. Тут необхідна участь МОЗ України, а також передбачення певних коштів у видатковій частині бюджетів усіх рівнів. Позиція Комітету ЄБА — декларативна реєстрація цін на обмежений перелік лікарських засобів, обмеження кількості документів, що подаються для реєстрації ціни, та усунення будь-яких інших нетарифних обмежень.

І. Крячок нагадав присутнім, що, за даними Держкомстату України, загальне споживання знизилося та становить 84% порівняно з минулорічним. Є тільки три галузі, в яких відзначається збільшення обсягів споживання у гривнях, — це сільське господарство, ІТ-послуги та фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я. Тобто в країні розвиваються ті галузі економіки, де регуляторні механізми достатньо прості та прозорі. Доповідач запропонував взяти за основу для реєстрації цін Національний перелік, затверджений постановою КМУ від 25.03.2009 р. № 333, наголосивши, що будь-яке регулювання не може поширюватися на більш ніж 20% обсягу ринку.

В. Ігнатов зазначив, що в разі реєстрації ціни на лікарські засоби, які входять до Національного переліку, з якого необхідно вилучити ОТС-препарати, а на інші — запровадити реімбурсацію. Якщо нині швидко запровадити механізм реімбурсації неможливо, необхідно зафіксувати граничні роздрібні ціни на обмежений перелік соціально значущих препаратів. Це можна зробити таким чином: вітчизняний виробник бере свою відпускну ціну, зарубіжний — ціну СІР за номенклатурою INCOTERMS, робить всі максимальні націнки відповідно до?постанови КМУ від 25.03.2009 р. № 333 та реєструє її як граничну роздрібну ціну.

К. Косяченко погодився з ідеями, висловленими учасниками засідання, та запропонував наповнити їх механізмами реалізації. Підбиваючи підсумки, Г. Падалко та К. Косяченко ще раз нагадали присутнім, що, крім інтересів суб’єктів ринку, існують також й інтереси пересічних громадян, які покликана захищати Держлікінспекція. Було прийнято рішення врахувати пропозиції, озвучені на засіданні, внести їх до проекту постанови КМУ «Про заходи щодо удосконалення державного регулювання ціноутворення на лікарські засоби і вироби медичного призначення» та розмістити її оновлену редакцію на офіційному сайті Держлікінспекції, після чого продовжити обговорення.

Олександр Устінов, фото автора

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!