Зміст номера: #1567

Порушення смаку та нюху, або як ліки можуть змінювати сприйняття?

Скарги на металевий присмак у роті або зміну нюхових відчуттів — нечасті в аптечній практиці. Пацієнти рідко пов’язують їх із прийомом ліків, а лікарі й фармацевти — не завжди розпитують про них. Тим часом у літературі описано сотні лікарських засобів, які можуть викликати хемосенсорні побічні ефекти, що може, своєю чергою, негативно вплинути як на дотримання режиму лікування, так і на якість життя. Попри те що ці порушення не належать до «серйозних» побічних реакцій, вони можуть призводити до зменшення задоволення від їжі, втрати маси тіла, самовільної відмови від лікування, а в окремих випадках — маскувати інші хвороби [1, 2, 3, 4]. Фармацевтам важливо знати про таку «побічку», щоб вміти розпізнати можливий зв’язок із лікуванням, надати пацієнту обґрунтовані поради або ж своє­часно направити до лікаря.

3D-ліки: від користі для вразливих груп населення до безпекових викликів

Нещодавно Європейська фармакопейна комісія (European Pharmacopoeia Commission) оголосила про формування нової робочої групи з тривимірного друку (3D-Printed — 3DP) ліків (Working Party on 3D-Printed Medicines — 3DP WP), головна мета роботи якої — визначити шляхи стандартизації якості 3DP-препаратів у межах Європейської фармакопеї (European Pharmacopoeia) для їхнього подальшого впровадження у практику. Факт, що технологія 3DP вже активно трансформує сучасну фармацію, зміщуючи фокус із масового виробництва на адитивні методи. Водночас, попри потенційну користь, постає низка запитань: чи не стане масовий перехід на 3DP загрозою для класичного промислового виробництва? Як трансформується роль фармацевта з появою 3D-принтера безпосередньо в аптеці та чи готова до таких змін сучасна фармацевтична екосистема? І найголовніше — наскільки цінною ця технологія стане для найвразливіших категорій пацієнтів?

Вічна молодість не за горами: людство на порозі чергового наукового прориву

У жовтні 2026 р. в низці наукових видань з’явилися повідомлення про гіпотетичне повернення на 60 років у минуле, давши надію мільйонам людей, які прагнуть відновити молодість. Зокрема, йдеться про дослідження німецьких науковців, які продемонстрували можливість перепрограмувати епігенетичний вік клітин крові в бік суттєвого зменшення.