После рекомендации внешнего комитета по мониторингу данных, членами которого являются независимые терапевты и эксперты по статистике, компания «Eli Lilly and Company» прекратила набор участников в клиническое испытание III фазы препарата энзастаурина.
18 декабря 2006 г. «GlaxoSmithKline» объявила об остановке работы с препаратом брецанавира в связи с непреодолимыми трудностями в разработке.
В последнем за 2006 г. выпуске «British Medical Jou al» был опубликован анализ случая применения омелы (Viscum album) и посвященная этому редакционная статья.
22 декабря 2006 г. «Amylin Pharmaceuticals, Inc» и «Eli Lilly and Company» сообщили, что Управление по контролю за пищевыми продуктами и лекарственными средствами США выдало разрешение на маркетинг препарата Byetta® (экзенатид) в форме раствора для инъекций.
22 декабря «Novartis» сообщила о получении предварительного разрешения на маркетинг Exforge® (амлодипин/вальзартан) от FDA.
18 декабря биотехнологическая компания «Onyvax Ltd», специализирующаяся на разработках вакцин для лечения онкологических заболеваний, объявила о начале клинических испытаний IIb фазы Onyvax‑P — вакцины, стимулирующей иммунную систему при раке предстательной железы, — в Великобритании, странах Прибалтики и Украине.
Д‑р Беатрис Голомб, ассоциированный профессор школы медицины при Калифорнийском университете в Сан‑Диего, выступила идейным вдохновителем создания сайта , где люди со всего мира могут оставлять сообщения о развившихся при приеме статинов побочных реакциях.
Британская «Bioforce», маркетирующая препараты растительного происхождения под брэндом Vogel, стала первой в Великобритании компанией, зарегистрировавшей препарат в соответствии с новыми требованиями, введенными Директивой 2004/24/EC.
Как сообщила 4 января голландская газета «Het Financieele Dagblad», ссылаясь на пожелавший остаться неизвестным источник, компания «Akzo Nobel» намерена продать свое подразделение «Organon Biosciences» частному инвестиционному фонду.
В выпуске «Journal of the National Cancer Institute» от 3 января 2007 г. было опубликовано краткое сообщение о случаях гипотиреоза у пациентов с метастазирующей карциномой почки, которые принимали Sutent® (сунитиниб, «Pfizer»).
Докладно про продукти, які можна зустріти на полицях аптек. Все, що ви хочете дізнатися про фармацевтичні препарати, вироби медичного призначення, біологічно активні добавки та косметичні новинки.
Вже в давнину люди намагалися рятувати життя, використовуючи різні природні лікарські засоби. Минули тисячоліття, перш ніж лікарські препарати почали одержувати шляхом хімічного синтезу.
Фактично передвісником першої хвилі фармацевтичних інновацій, що припадає на 1820–1880 рр., послужила «хімічна революція», здійснена Антуаном Лавуазьє (Antoine Lavoisier) наприкінці XVIII ст. Народженню другого покоління інновацій (1880–1930) головним чином послужили державні лабораторії з розробки сироваток і вакцин, а також приватні підприємства Німеччини, Франції та Швейцарії, які спочатку спеціалізувалися на виробництві хімічних барвників і поглибили свої дослідження в галузі органічної. До третього покоління (1930-1960) відносяться розробки в галузі хімії органічних речовин, що призвели до виділення та синтезу вітамінів, кортикостероїдів, статевих гормонів та антибактеріальних засобів. Четверте покоління фармацевтичних інновацій (1960–1980) ознаменувало відчутне зміщення наукового вектора фармацевтичної промисловості з хімії та фармакології у бік наук про життя (біологія, медицина, антропологія тощо), а також введення для оцінки ефективності, безпеки та рентабельності, принципів фундаментальної доказовості, що базуються на статистичній достовірності. Протягом цього періоду було розроблено та втілено в життя досконалу систему розробки нових ЛЗ — чотирифазну систему клінічних випробувань.
Яким буде майбутнє, ми зможемо дізнатися разом, адже завдяки ресурсу www.apteka.ua ви можете вчасно отримати останні новини світової та української фармації.
У Європейських країнах уряди або безпосередньо, або за допомогою систем соціального захисту створюють умови, які роблять лікарські препарати доступними для населення, в чому вдалося досягти певних успіхів. Примітно, що в США, де лише 60% населення охоплено системою громадської охорони здоров’я, таких механізмів регулювання цін немає: це єдина країна — член Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development — OECD), яка практично не використовує будь-яких способів регулювання ціни медикаменти. Якщо врахувати вищий, ніж у Європі, рівень прибутковості, це робить США дуже привабливим ринком для лончу нових продуктів (що, можливо, певною мірою компенсується жорсткими регуляторними вимогами при наданні доступу на цей ринок). Очевидно, що, порівняно з вищезгаданими країнами, українська фармація у питаннях ціноутворення стоїть лише на початку довгого шляху пошуку оптимального компромісу.
Відповіді на всі питання, які виникають щодо формування цін на ліки в Україні та світі, ви зможете знайти на сайті www.apteka.ua.