Ця зима обіцяє стати справжнім випробуванням на міцність для імунної системи кожного з нас. Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), короткий світловий день, сезонний авітаміноз, стреси на роботі — ключові причини зниження імунітету в цю пору року, внаслідок яких може відбуватися загострення хронічних захворювань, відмічатися швидка стомлюваність та апатія. Тому взимку наша імунна система потребує підтримки. Із цією метою можна доповнити свій […]
Безліч людей час від часу приймають різноманітні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). І це не дивно, адже біль різної етіології є чи не найпоширенішою скаргою серед пацієнтів, що робить цю групу лікарських засобів однією з найзатребуваніших на фармринку. Природньо, що попри пандемію люди продовжують хворіти на інші захворювання, а лікарі — призначати НПЗП у разі необхідності. Однак пандемія і тут внесла свої корективи, […]
Стрічка новин рясніє майже апокаліптичними новинами, а соціальні мережі невпинно демонструють, як пандемія COVID-19 підступає все ближче. Ось вже і друзі один за одним стають жертвами цієї підступної хвороби. Хтось іде на самоізоляцію, де буде боротися не лише з можливим зараженням вірусом, але й з нападами паніки. А хтось перехворів і тепер шукає, як відновити сили, повернутися до нормального активного життя. […]
Поставки 8 из 10 наиболее используемых (по количеству установленных суточных доз (defined daily dose — DDD) препаратов (по международным непатентованным наименованиям) в Германии обеспечиваются почти исключительно производителями генериков. Об этом свидетельствуют данные, опубликованные ассоциацией «Pro Generika». Другое исследование, проведенное по ее заказу, свидетельствует об уменьшении за последние 20 лет возможностей Европы в обеспечении региона активными фармацевтическими ингредиентами (АФИ). Так, свыше 2/3 из них производят в Азии, для 1/6 исследованных АФИ […]
Сухий та вологий кашель при ГРВІ: як комплексно підійти до лікування?
Докладно про продукти, які можна зустріти на полицях аптек. Все, що ви хочете дізнатися про фармацевтичні препарати, вироби медичного призначення, біологічно активні добавки та косметичні новинки.
Вже в давнину люди намагалися рятувати життя, використовуючи різні природні лікарські засоби. Минули тисячоліття, перш ніж лікарські препарати почали одержувати шляхом хімічного синтезу.
Фактично передвісником першої хвилі фармацевтичних інновацій, що припадає на 1820–1880 рр., послужила «хімічна революція», здійснена Антуаном Лавуазьє (Antoine Lavoisier) наприкінці XVIII ст. Народженню другого покоління інновацій (1880–1930) головним чином послужили державні лабораторії з розробки сироваток і вакцин, а також приватні підприємства Німеччини, Франції та Швейцарії, які спочатку спеціалізувалися на виробництві хімічних барвників і поглибили свої дослідження в галузі органічної. До третього покоління (1930-1960) відносяться розробки в галузі хімії органічних речовин, що призвели до виділення та синтезу вітамінів, кортикостероїдів, статевих гормонів та антибактеріальних засобів. Четверте покоління фармацевтичних інновацій (1960–1980) ознаменувало відчутне зміщення наукового вектора фармацевтичної промисловості з хімії та фармакології у бік наук про життя (біологія, медицина, антропологія тощо), а також введення для оцінки ефективності, безпеки та рентабельності, принципів фундаментальної доказовості, що базуються на статистичній достовірності. Протягом цього періоду було розроблено та втілено в життя досконалу систему розробки нових ЛЗ — чотирифазну систему клінічних випробувань.
Яким буде майбутнє, ми зможемо дізнатися разом, адже завдяки ресурсу www.apteka.ua ви можете вчасно отримати останні новини світової та української фармації.
У Європейських країнах уряди або безпосередньо, або за допомогою систем соціального захисту створюють умови, які роблять лікарські препарати доступними для населення, в чому вдалося досягти певних успіхів. Примітно, що в США, де лише 60% населення охоплено системою громадської охорони здоров’я, таких механізмів регулювання цін немає: це єдина країна — член Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development — OECD), яка практично не використовує будь-яких способів регулювання ціни медикаменти. Якщо врахувати вищий, ніж у Європі, рівень прибутковості, це робить США дуже привабливим ринком для лончу нових продуктів (що, можливо, певною мірою компенсується жорсткими регуляторними вимогами при наданні доступу на цей ринок). Очевидно, що, порівняно з вищезгаданими країнами, українська фармація у питаннях ціноутворення стоїть лише на початку довгого шляху пошуку оптимального компромісу.
Відповіді на всі питання, які виникають щодо формування цін на ліки в Україні та світі, ви зможете знайти на сайті www.apteka.ua.
