Застосування НПЗП в період пандемії СOVID-19. Чи треба звернути на це увагу?

Безліч людей час від часу приймають різноманітні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). І це не дивно, адже біль різної етіо­логії є чи не найпоширенішою скаргою серед пацієнтів, що робить цю групу лікарських засобів однією з найзатребуваніших на фармринку. Природньо, що попри пандемію люди продовжують хворіти на інші захворювання, а лікарі — призначати НПЗП у разі необхідності. Однак пандемія і тут внесла свої корективи, адже одним із класспецифічних побічних ефектів для цієї групи лікарських засобів є несприятливий вплив на серцево-судинну систему. У той же час відомо, що СOVID впливає на систему згортання крові й може підвищувати ризик тромбоутворення. Тромбоемболія є однією з ключових причин погіршення стану пацієнтів із СOVID-19. Таким чином, можливо, є доцільним скоригувати вибір НПЗП з акцентом на його серцево-судинний профіль безпеки? Давайте розбиратися.

Як відомо, тяжкий перебіг COVID-19 поряд із розвитком запалення, ураженням легень та іншими ускладненнями пов’язаний із порушеннями згортання крові — коагулопатією. Вірусне ураження при COVID-19 серед інших несприятливих впливів призводить до зміни співвідношення медіаторів, що веде до звуження судин, відбувається індуковане коронавірусом вивільнення цитокінів. Як наслідок ці зміни можуть спровокувати розвиток коагулопатії при COVID-19. Коагулопатія відмічається приблизно у 50% пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19. Дані свідчать про високу частоту тромбозів глибоких вен та легеневої емболії у близько 40% пацієнтів. Крім того, є свідчення того, що при тяжкому перебігу COVID-19 має місце легеневий мікросудинний тромбоз, який може відігравати певну роль у прогресуванні легеневої недостатності (Ackermann M. al., 2020; Miesbach W., Makris M., 2020). Гістологічний аналіз легеневих судин у пацієнтів з COVID-19 показав поширений тромбоз з мікроангіопатією. Мік­ротромби капілярів альвеол були у 9 разів більш поширеними у хворих на COVID-19, ніж у хворих на грип. Дифузна внутрішньосудинна коагуляція та тромбоз великих судин пов’язані з мультисистемною органною недостатністю (Ackermann M. al., 2020).

Профілактичне призначення низькомолекулярних гепаринів (НМГ) рекомендоване Міжнародним товариством з тромбозів та гемостазу (International Society on Thrombosis and Haemostasis — ISTH), Американським товариством гематології (American Society of Hematology — ASH) (Miesbach W., Makris M., 2020). МОЗ України також включило НМГ у протокол «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)». Панічні настрої, безумовно, «підлили олії у вогонь», і ми можемо спостерігати зростання споживання препаратів, що належать до групи НМГ*. Розширення кола пацієнтів, що приймають різні антиагреганти та антикоагулянти, починаючи з ацетилсаліцилової кислоти і закінчуючи НМГ, виводить питання кардіоваскулярної безпеки на новий рівень.

А що ж НПЗП?

НПЗП є одними з найбільш широко застосовуваних ліків у світі і можуть призначатися як невеликими курсами для курації гострого болю, так і прийматися протягом тривалого часу, наприклад, пацієнтами з остеоартрозом та ревматоїдним артритом. Основним чинником, що обмежує застосування НПЗП, є побічні реакції, у тому числі з боку серцево-судинної системи. Наразі тромбоемболічні ускладнення вважаються класспецифічними ускладненнями при прийомі НПЗП, характерними як для неселективних «традиційних» НПЗП, так і для селективних НПЗП. Згідно з багаторічною статистикою регулярний безконтрольний прийом НПЗП призводить до розвитку інфаркту міокарда або ішемічного інсульту у 1–2 зі 100 хворих, які отримують ці препарати протягом року. Високоселективні інгібітори циклооксигенази (ЦОГ-2) розроблялися з метою вирішення проблеми негативного впливу НПЗП на шлунково-кишковий тракт. Однак великомасштабні рандомізовані дослідження селективних НПЗП зафіксували розвиток кардіоваскулярних ускладнень при прийомі деяких з цих препаратів. Крім того, застосування ряду НПЗП, перш за все, високоселективних, супроводжується підвищенням ризику розвитку інсульту, причому останні дані показали, що зростає ризик не лише ішемічного, але й геморагічного інсульту (Пырикова Н.В. и соавт., 2019). Але це все, як би мовити, «середня температура у палаті», насправді всі НПЗП, незважаючи на приналежність до одного класу, дуже різні. Тому виходячи із міркувань досягнення додаткової кардіоваскулярної безпеки доцільно звернути увагу на лорноксикам, який поєднує вдалий профіль анальгезивного потенціалу та безпеки в аспекті тривалого, перманентного застосування. Сприятливий профіль безпеки лорноксикаму є наслідком того, що препарат є збалансованим інгібітором ЦОГ-1/-2 і має відносно короткий період напіввиведення (3–4 год) порівняно з іншими НПЗП, що знижує ризик його акумуляції (Головач И.Ю., 2017).

КСЕФОКАМ® РАПІД: ОПТИМАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ СПІВВІДНОШЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ

Лорноксикам, діюча речовина препарату КСЕФОКАМ®, чинить виражену анальгезивну і протизапальну дію, завдяки чому препарат зай­няв одне з провідних місць в лікуванні больових синдромів при різних нозологічних формах, патологічних станах, а також при курації післяопераційного болю.

Механізм дії лорноксикаму в основному пов’язаний з інгібуванням синтезу простагландинів (інгібування ферменту ЦОГ), що призводить до десенсибілізації периферичних ноцицепторів та інгібування запалення. Також передбачається центральний вплив на ноцицептори, який не пов’язаний із протизапальною дією. Поряд з цим лорноксикам має ряд не ЦОГ-залежних впливів, а саме: гальмує вивільнення вільних радикалів кисню з активованих лейкоцитів, що підсилює його протизапальну і анальгезивну активність. Крім того, лорноксикам дозозалежно пригнічує цитокін-індуковану синтетазу оксиду азоту, що призводить до посилення його протизапальної дії (Головач И.Ю., 2017).

У контексті кардіоваскулярного профілю безпеки дуже показовим є дослідження застосування 27 НПЗП, відповідно до результатів якого було показано, що ризик госпіталізації з приводу побічних ефектів при прийомі лорноксикаму не підвищується, тоді як при прийомі високих доз диклофенаку, еторикоксибу, індометацину, піроксикаму і рофекоксибу він подвоювався (Arfe A. et al., 2016). Крім того, лорноксикам не впливає на частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск.

Водночас лорноксикам характеризується прийнятним рівнем гастроінтестинальної безпеки. Зокрема, завдяки короткому періоду напіввиведення ризик розвитку побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту на 22% нижчий, ніж при прийомі ряду інших НПЗП (піроксикам, напроксен, індометацин, ібупрофен, диклофенак) (Parada L. et al., 2016).

Ще однією перевагою КСЕФОКАМ® РАПІД є швидкість досягнення максимальної концентрації діючої речовини у крові, яка є порівнянною з такою для ін’єкційних форм введення (Radhofer-Welte S. et al., 2008). Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 30 хв після прийому препарату. Цей показник препарату КСЕФОКАМ® РАПІД вищий, ніж аналогічний препарату КСЕФОКАМ®, таблетки та еквівалентний для лікарських форм лорноксикаму, призначених для парентерального введення. Саме зараз ця властивість препарату особливо актуальна, адже в умовах пандемії доцільно сприя­ти зменшенню кількості контактів, у тому числі й при відвідуванні медичних закладів. Тож КСЕФОКАМ® РАПІД буде чудовою альтернативою для тих пацієнтів, хто не має можливості робити ін’єкції або не бажає зайвий раз наражатися на небезпеку.

Таким чином, застосування лорноксикаму у складі КСЕФОКАМ® РАПІД дозволяє досягти ефективного знеболення, оптимізувати кардіо­васкулярні ризики та одночасно отримати прий­нятний профіль гастроінтестинальної безпеки (Головач И.Ю., 2017). При цьому лікарська форма, що забезпечує швидке вивільнення діючої речовини, ставить КСЕФОКАМ® РАПІД в один ряд з ін’єкційними формами лорноксикаму щодо швидкості досягнення максимальної концентрації діючої речовини в крові.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
*Динаміка продажу препаратів еноксапарину в натуральному вираженні з 1.01.2020 до 16.11.2020 р. за даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research».

UA-XEFO-PUB-112020-009

Останні новини та статті