Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обмежень у використанні допоміжних репродуктивних технологій)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 

до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обмежень у використанні допоміжних репродуктивних технологій)

1.     Обґрунтування необхідності прийняття закону

Конвенцією ООН про права дитини встановлено зобов’язання всіх держав, що її ратифікували, захищати дитину від усіх форм дискримінації, в тому числі і на підставі статусу та походження дитини. Конвенція вимагає здійснення заходів боротьби з незаконним переміщенням дітей. З метою захисту дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження  та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину, від зазначених держав вимагається вжиття всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів.

Як один із заходів, спрямованих на забезпечення вищезазначеного завдання, є законодавче врегулювання питання захисту прав дітей, народжених у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, зокрема, з використанням сурогатного материнства.

Останнім часом Україна фігурує у скандальних справах, пов’язаних з порушенням прав дітей, народжених внаслідок сурогатного материнства.  

Так, дітей, які народжених сурогатною матір’ю в Україні для іноземців, не визнають у країнах, де репродуктивні технології заборонені законом, і батьки вдаються до незаконних способів, зокрема, використовуючи шлях контрабанди, для вивозу дітей за межі України.

Таким чином, долю такої дитини не може відстежити жодна країна.

Отже, Україна через неналежне законодавче регулювання питань допоміжних репродуктивних технологій є привабливою для іноземних громадян як своєрідна «сировинна» країна.

За визначенням Всесвітньої  організації охорони здоров’я  репродуктивний вік жінки становить  від 15 до 49 років, при цьому найбільш  оптимальним періодом для вдалого запліднення  та  виношування дитини є вік жінки від  20 до 35 років.

Отже, для  збереження здоров’я сурогатної матері під час вагітності та пологів, повноцінного розвитку дитини при її виношуванні, необхідно обмежити вік жінки, яка може бути сурогатною матір’ю.

2. Цілі і завдання прийняття закону

Метою законопроекту є захист прав дітей шляхом законодавчого запровадження обмежень у застосуванні допоміжних репродуктивних технологій, у тому числі при використанні результатів цих технологій іноземними громадянами.

         3. Загальна характеристика законопроекту

У законопроекті передбачається внесення змін до Сімейного кодексу України та Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», якими пропонується визначити категорії осіб, щодо яких вводиться обмеження у можливості використання результатів застосування  допоміжних репродуктивних технологій, зокрема:

• не визнається батьками дитини подружжя, яке є іноземними громадянами держав де такий метод застосування репродуктивних технологій заборонений законом;
• вік повнолітньої жінки, щодо якої застосовується штучне запліднення та імплантація ембріона, не повинен перевищувати 49 років на день перенесення ембріонів. У виключних випадках вік жінки визначається відповідно комісією МОЗ;
• допоміжне (сурогатне) материнство здійснюється лише іноземним громадянам тих країн, де ця процедура дозволена законодавством;
• умовами проведення допоміжного (сурогатного) материнства є відсутність безпосереднього генетичного зв’язку дитини з допоміжною (сурогатною) матір’ю та генетичний зв’язок принаймні з одним із майбутніх батьків.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основним нормативно-правовим актом, що регулює зазначене питання, є Сімейний кодекс України та Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

При прийнятті цього законопроекту змін до інших Законів не передбачено.

 5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту не потребує додаткових фінансових витрат.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття цього закону дозволить забезпечити права народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій дитини, посилить авторитет України як держави, здатної захистити права усіх своїх громадян  на міжнародному рівні.

Проект

доопрацьований, реєстр. №8282

вноситься народними депутатами України

                                                                                                        Лук’яновою К.Є.

                                                                                     Ковалевською Ю.С.

ЗАКОН УКРАЇНИ

про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обмежень у використанні допоміжних репродуктивних технологій)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Сімейний кодекс України:

статтю  123 доповнити  частиною четвертою такого змісту:

«4. Не визнається батьками дитини подружжя, яке є іноземними громадянами держав, де такий метод застосування репродуктивних технологій заборонений законом».

2. У Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»:

статтю 48 доповнити частинами третьою, четвертою та п’ятою такого змісту:

«Вік повнолітньої жінки, щодо якої застосовується штучне запліднення та імплантація ембріона, не повинен перевищувати 49 років на день перенесення ембріонів. У виключних випадках вікове обмеження для жінки може бути збільшено на підставі висновку комісії, утвореної органом центральної виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Допоміжне (сурогатне) материнство здійснюється лише іноземним громадянам тих країн, де ця процедура дозволена законодавством.

Умовами проведення допоміжного (сурогатного) материнства є відсутність безпосереднього генетичного зв’язку дитини з допоміжною (сурогатною) матір’ю та генетичний зв’язок принаймні з одним із майбутніх батьків.

Право на штучне запліднення та імплантацію ембріону здійснюється в порядку, визначеному законом».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з наступного дня після його  опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

1)    у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

• забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
• привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
• забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів щодо забезпечення положень цього Закону, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України  (щодо обмежень у використанні допоміжних репродуктивних технологій)

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!