Законодавче підґрунтя роботи фармацевтичного ринку: долучається Полтавщина

Духовна столиця України — Полтава щороку надає путівки у життя десяткам тисяч студентів, що робить її містом студентів. Значний внесок у забезпечення юридичними кадрами робить Полтавський юридичний інститут Національного університету «Юридична академія ім. Ярослава Мудрого» (далі — Полтавський юридичний інститут), який готує спеціалістів для органів державної влади, правосуддя, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та інших сфер юридичної практики. Плідна робота професійної і наукової спільноти Полтавщини проводиться й у сфері охорони здоров’я та фармацевтичній галузі зокрема. 28 квітня у стінах Полтавського юридичного інституту традиційно відбувся науково-практичний семінар «Стан та перспективи розвитку фармацевтичного ринку: нормативно-правове забезпечення». Організаторами заходу виступили Полтавський юридичний інститут, Департамент охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації та Полтавська обласна громадська організація «Асоціація працівників фармацевтичної галузі» за інформаційної підтримки «Щотижневика АПТЕКА».

У заході взяли участь державні службовці, науковці, керівники закладів охорони здоров’я, фармацевти, лікарі, юристи, студенти, спеціалісти фармацевтичного ринку та представники профільних громадських організацій. Під час семінару обговорювалися питання, пов’язані з розробкою проектів нормативно-правових актів, що регулюють фармацевтичний ринок, перспективами розвитку фармацевтичного самоврядування в Україні, ліцензуванням господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, порядком контролю їх якості, проблемами укладення рамкових угод, а також корупційними правопорушеннями у сфері охорони здоров’я.

З вітальними словами до учасників заходу звернулася Наталія Гуторова, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, директор Полтавського юридичного інституту. Вона подякувала присутнім за можливість обговорити нагальні проблеми системи охорони здоров’я та окреслити перспективи розвитку фармацевтичного ринку України.

«Полтавський юридичний інститут, мабуть, є єдиним в Україні вищим юридичним навчальним закладом, який готує спеціалістів у сфері правового регулювання системи охорони здоров’я», — відзначила доповідач. Наразі вже відкрито магістратуру за напрямком «Правове регулювання сфери охорони здоров’я», де майбутні юристи спеціалізуються на правовому регулюванні як лікарської, так і фармацевтичної діяльності. Вона висловила надію, що майбутні висококваліфіковані фахівці зможуть забезпечити належну правову підтримку роботи фармринку і системи охорони здоров’я загалом.

Заступник директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації Ігор Куделич зупинився на питаннях укладення рамкових угод у межах державних закупівель лікарських засобів.

Він коротко поінформував присутніх про ситуацію, яка склалася сьогодні на Полтавщині в галузі охорони здоров’я. На жаль, внаслідок того, що не задекларовано ціни на ряд фармацевтичної продукції згідно з постановою КМУ від 02.07.2014 р. № 240, заклади охорони здоров’я досі не провели процедури закупівлі лікарських засобів. Зважаючи на нестабільну економічну ситуацію в країні, з метою мінімізації витрат на проведення державних закупівель місцева влада Полтавщини прийняла рішення здійснити їх шляхом укладення рамкових угод. «Для нас на Полтавщині це експеримент. Хоча відповідно до чинного законодавства це дозволено на сьогодні. Але раніше ми цього не проводили», — зазначив І. Куделич.

За підтримки проекту «Система поліпшеного доступу до лікарських засобів і фармацевтичних послуг» (Systems for Improved Access to Pharmaceuticals and Services Program — SIAPS), який реалізується в Україні за фінансової підтримки Агентства міжнародного розвитку США (USAID), в Полтавській обл. здійснена підготовка групи фахівців із закупівель за рамковими угодами. Завдяки навчанню члени тендерних комітетів обласних лікувально-профілактичних закладів отримали можливість підвищити свою кваліфікацію. Крім набутих знань і навичок, були отримані технічні інструменти, які дозволяють оптимізувати роботу з виконання плану закупівель.

Окреслюючи переваги укладення рамкових угод, І. Куделич зазначив, що це надасть можливість зекономити бюджетні кошти, знизити вартість лікарських засобів за рахунок збільшення обсягів їх закупівель і прискорити закупівлі на початку року на наступний період. З грудня минулого року влада Полтавщини докладає зусилля для укладення рамкових угод. Однак введення такого механізму вимагає певного часу і дещо затримується у зв’язку з неявкою постачальників та внесенням додаткових пропозицій.

За словами І. Куделича, у перспективі рамкові угоди укладатимуться з учасниками процедури закупівлі наступними медичними закладами: Полтавська обласна клінічна лікарня відновного лікування та діагностики з обласними центрами планування сім’ї та репродукції людини, медичної генетики; Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського, яка виступить генеральним замовником; Полтавська обласна дитяча клінічна лікарня; Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня; Полтавський обласний клінічний госпіталь для інвалідів війни Полтавської обласної ради; Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева.

Начальник Департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарських засобів Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба) Олена Речкіна зупинилася на питаннях ліцензування господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами у світлі нещодавно прийнятої нової редакції Закону України від 2 березня 2015 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі — Закон України № 222-VIII). Його ухвалено на заміну закону № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який втратить чинність 28 червня поточного року одночасно з набуттям чинності Закону України № 222-VIII.

О. Речкіна детальніше зупинилася на принципах державної політики у сфері ліцензування, закладених у новому законі. За її словами, окремі принципи збережені і дещо деталізовані, а також визначено нові засади.

Принцип єдиної державної системи ліцензування, який був відображений у законі № 1775-III, передбачає, що виключно Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначаються види діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Вичерпний перелік документів, що додаються до заяви для отримання ліцензії, визначатиметься Ліцензійними умовами. О. Речкіна звернула увагу, що у подальшому Ліцензійні умови затверджуватимуться постановою Уряду. Причому кількість таких документів має бути мінімальною і достатньою для того, щоб підтвердити, що суб’єкт відповідає Ліцензійним умовам.

Принцип територіальності у контексті ліцензування діяльності у сфері обігу лікарських засобів передбачає, що ліцензія, видана органом ліцензування, діє на всій території України.

Уточнено принцип дотримання законності. Зокрема, встановлюються конкретні строки здійснення кожної дії органу ліцензування та спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування — Державної регуляторної служби України. Так, у новій редакції закону скорочено період для прийняття рішення про відмову у розгляді заяви або для прийняття заяви до розгляду.

Цей принцип також вказує, що вимоги Ліцензійних умов мають бути однозначними, прозорими та виключати можливість їх суб’єктивного застосування органами ліцензування чи ліцензіатами.

О. Речкіна звернула увагу на те, що Законом України № 222-VIII розширено повноваження Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування. Зокрема, вона розглядатиме питання та братиме участь у призначенні позапланових перевірок додержання ліцензіатами вимог Ліцензійних умов.

Законом також уточнюється, за які саме порушення у сфері ліцензування господарської діяльності несуть відповідальність посадові особи органу ліцензування.

Принцип пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави гарантує, що у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менше ніж 2 міс. Тобто всі зміни до Ліцензійних умов набуватимуть чинності мінімум через 2 міс з дня їх офіційного опублікування, що буде передбачено у відповідних нормативно-правових актах. Таким чином, для ліцензіатів встановлюватиметься перехідний період для приведення господарської діяльності у відповідність із законодавством.

Законодавче підґрунтя роботи фармацевтичного ринку: долучається Полтавщина

Ще однією новацією Закону України № 222-VIII є введення електронного документообігу. За бажанням здобувача ліцензії документи можуть бути подані до органу ліцензування та отримані від нього в електронному вигляді. Вимоги до обміну інформацією в електрон­ному вигляді мають затверджуватися Урядом. «Я розумію, що не всі на сьогодні готові до такого нововведення, але якщо надана така можливість, це вже великий крок вперед», — зазначила О. Речкіна.

Принцип відкритості процесу ліцензування. У цьому контексті Держлікслужба України вже зробила крок вперед: протягом тривалого часу на сайті регуляторного органу періодично публікується інформація щодо видачі/пере­оформлення/анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі ними. Законом України № 222-VIII встановлено обов’язковість цієї процедури.

У рамках цього принципу до процесу прийняття рішень Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування можуть залучатися на паритетних засадах представники профільних громадських організацій, суб’єктів господарювання та/або їх об’єднань. «Моя особиста думка — є державне регулювання, і держава має забезпечити його, контролювати. Саморегулівні організації беруть на себе інші пов­новаження. Яким чином, за якою процедурою — це вже питання для обговорення», — додала О. Речкіна.

Експерт фармацевтичного ринку Михайло Пасічник повідомив, що, на жаль, левова частка лікарських засобів придбавається за рахунок пацієнтів, навантаження на яких перекладено державою. При цьому на сьогодні вбачаються дві проб­леми: ціна лікарських засобів та контроль їх якості. Ряд об’єктивних та суб’єктивних причин призводять до скорочення робочих місць, зниження заробітної плати, а в окремих випадках — до закриття аптечних закладів, що, в свою чергу, негативно впливає на доступність лікарських засобів для населення.

Що стосується контролю якості, то на сьогодні постановою КМУ від 14.09.2005 р. № 902 конт­ролюється якість всіх лікарських засобів при входженні їх на український ринок. Однак проблеми з якістю лікарських засобів в Україні дійсно мають місце. У світлі непоодиноких випадків виявлення органами Служби безпеки України виробництва на території України фальсифікованих лікарських засобів важливу роль у забезпеченні їх якості відіграють Уповноважені особи, на яких суб’єктом господарювання покладено обов’язки щодо функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів при їх оптовій та роздрібній торгівлі та оформлення виснов­ку вхідного контролю їх якості.

У контексті здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності М. Пасічник повідомив, що, з одного боку, мораторій на проведення перевірок є сприятливим для суб’єктів господарювання, однак з іншого — чи застрахований пацієнт від потрапляння на ринок неякісних лікарських засобів?

М. Пасічник також звернув увагу на питання утворення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками шляхом злиття Держлікслужби України та Державної служби України з контролю за наркотиками (далі — ДСКН), що передбачено урядовою постановою від 10.09.2014 р. № 442. «Якщо взяти Державну службу України з контролю за наркотиками, то 15% їх роботи — це контроль за лікарськими засобами. Решта — за прекурсорами, вирощуванням рослин і всім іншим, що непритаманне лікарським засобам», — наголосив М. Пасічник.

З огляду на це, передача всіх функцій ДСКН Держлікслужбі України є недоцільною, на що зверталася увага. Однак досі це питання не вирішено і є вірогідність, що Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками буде передано всі функції ДСКН з одночасною відсутністю достатнього фінансування новоствореного органу.

Тому в даному випадку велику роль мають відігравати самоврядні організації, що є одним з механізмів захисту пацієнтів від неякісної продукції. У цьому контексті експерт звернув увагу на плідну роботу фахівців Полтавського юридичного інституту у напрямку створення законодавчої бази у цій сфері, зокрема ними вже розроблено проект Закону України «Про фармацевтичне самоврядування». «Хто, як не такі організації, повинні об’єднуватися й обговорювати питання внутрішнього конт­ролю, відповідати за кваліфікацію фахівців», — прокоментував М. Пасічник. Він звернув увагу присутніх на створення Громадської організації «Всеукраїнська фармацевтична палата» — добровільного об’єднання учасників за фаховим принципом.

Наостанок експерт закликав всіх консолідувати зусилля для створення рівних та прозорих умов ведення господарської діяльності у сфері обігу лікарських засобів.

Актуальні питання нової редакції Закону України «Про лікарські засоби» висвітлив кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивільного, господарського та екологічного права Полтавського юридичного інституту Андрій Олефір.

20 квітня розроблений колективом фахівців Полтавського юридичного інституту законопроект «Про лікарські засоби» подано на ознайомлення групі народних депутатів. В основу проекту покладено Директиву 2001/83/ЕС Європейського парламенту та Ради ЄС від 06.11.2001 р. «Про звід законів Співтовариства щодо лікарських засобів для людини». «Це питання актуальне не лише з огляду на євроінтеграцію, а й з огляду на те, що сам закон «Про лікарські засоби» є морально застарілим», — прокоментував необхідність розробки нового закону А. Олефір.

Структура документа включає 96 статей — на 68 статей більше порівняно з чинним Законом України «Про лікарські засоби». При цьому А. Олефір наголосив на тому, що, враховуючи заполітизованість роботи Парламенту, має зберігатися певна гнучкість, тому низка питань виноситиметься на підзаконний рівень розробленого документа. «Ми також передбачаємо, що поряд із цим нормативним актом має бути ухвалений закон, який регулюватиме діяльність у сфері обігу медичних виробів, а також окремо фармацевтичну діяльність», — додав він.

В основу проекту закону покладено принцип зведення державного регулювання передусім до захисту прав пацієнтів, тому основна увага була приділена насамперед питанням фармаконагляду та правового статусу Уповноваженої особи.

А. Олефір більш детально зупинився на окремих нововведеннях нової редакції Закону України «Про лікарські засоби». Традиційне поняття «реєстраційне посвідчення» змінюється на поняття «торгова ліцензія», що відповідає термінології Європейського Союзу. Уповноваженим органом у сфері видачі торгових ліцензій залишається МОЗ України. Ст. 9 чинного закону «Про лікарські засоби» передбачає спрощену реєстрацію препаратів, зареєстрованих у країнах з жорсткою регуляторною політикою. Новою ж редакцією закону пропонується обмежити преференції для реєстрації таких препаратів і зобов’язати заявників подавати повну реєстраційну інформацію.

«Повна інформація повинна надаватися всіма без винятку, адже ми з вами розуміємо, що на одній і тій самій виробничій потужності можна виробляти лікарські засоби різної якості. Тому, як на мене, тут все ж таки має на перший план виходити публічний інтерес і не повинен виникати дисбаланс у роботі ринку», — прокоментував А. Олефір. Врегульовується й особливість видачі торгової ліцензії у разі неможливості подання повних даних щодо ефективності та безпеки лікарського засобу. У такому випадку складається порядок проведення післяліцензійних досліджень, і торгова ліцензія видається строком на 1 рік з можливістю подовження терміну її дії.

Новою редакцією Закону України «Про лікарські засоби» передбачено збільшення строків ексклюзивності даних. Так, якщо лікарський засіб зареєстровано в Україні вперше на підставі поданої в повному обсязі (повної) реєстраційної інформації, державна реєстрація іншого лікарського засобу, що містить ту саму діючу речовину, що й референтний/оригінальний препарат, можлива не раніше, ніж через 8 років з дня першої реєстрації референтного/оригінального лікарського засобу в Україні. Відповідне положення закону розповсюджуватиметься і на ліки, які на підставі повного досьє не були зареєстровані в Україні, але одержали торгову ліцензію в ЄС. Протягом 10 років з дня першої реєстрації таких ліків заборонятиметься розміщення на ринку генеричних препаратів. Визначено і механізм заохочення ексклюзивних виробників шляхом надання можливості подовження строку захисту ексклюзивності даних у сукупності на 2 роки.

Що стосується маркування і класифікації лікарських засобів, то запроваджуватимуться вимоги щодо характеристик безпеки препарату (обов’язкове використання унікального серійного номеру упаковки для рецептурних лікарських засобів і тих, щодо яких застосовуватиметься відшкодування їх вартості). Препарати для лікування орфанних захворювань можна буде маркувати англійською мовою. Також встановлюються механізм і випадки, за яких МОЗ України може звільнити заявника від обов’язку зазначати певні дані на упаковці препарату.

Новою редакцією встановлюється виключний перелік випадків, за яких інформація про лікарський засіб не є рекламою. Медичні представники повинні будуть мати відповідну підготовку щодо рекламування лікарських засобів. Власники торгової ліцензії повинні створювати на підприємстві науково-дослідні служби для ведення обліку проведених рекламних акцій. Встановлено і вимоги до розповсюдження безоплатних зразків лікарських засобів. Вони випускатимуться в обмеженій кількості із маркуванням на упаковці «Не для продажу», надаватимуться виключно за письмовим запитом медичного працівника і повинні бути не більше мінімальної упаковки відповідного препарату, представленого на ринку.

Передбачена й можливість дистанційної реалізації безрецептурних лікарських засобів за умови затвердження на рівні підзаконного акта відповідного порядку.

У новій редакції закону також закріплено санкції за недотримання правил фармаконагляду, а також прозорий механізм щодо розміщення всіх даних про лікарські засоби на відповідному веб-ресурсі. Зокрема, він має містити наступну інформацію: звіти з оцінки лікарських засобів; короткі характеристики; резюме планів управління ризиками; перелік засобів, які потребують додаткового моніторингу; відомості про підозрілі реакції.

Детальніше зі структурою нової редакції Закону України «Про лікарські засоби», розробленої фахівцями кафедри цивільного, господарського та екологічного права Полтавського юридичного інституту, читачі можуть ознайомитися на нашому сайті.

Начальник Держлікслужби України в Полтавській області Наталія Андрієнко зупинилася на питанні щодо механізму проведення конт­ролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі, порядок якого затверджено наказом МОЗ України 29.09.2014 р. № 677 (далі — Порядок). Даний Порядок регламентує процедуру здійснення вхідного контролю якості лікарських засобів в аптеках та державного контролю їх якості під час оптової торгівлі. Одночасно Порядком регламентується порядок здійснення державного контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі.

У Порядку наведено перелік лікарських засобів, торгівля якими забороняється. Цей перелік ширший порівняно з переліком, наведеним в Інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі (наказ МОЗ України від 30.10.2001 р. № 436), що втратила чинність одночасно з набуттям чинності наказом МОЗ України № 677.

Н. Андрієнко нагадала, що вхідний конт­роль якості лікарських засобів в аптеках здійснює Уповноважена особа, до якої Порядком встановлено ряд вимог, а саме — це фахівець з пов­ною вищою фармацевтичною освітою та стажем роботи за фахом не менше 2 років, на якого суб’єктом господарювання покладено обов’язки щодо проведення вхідного контролю якості лікарських засобів.

При цьому фахівець звернула увагу, що виконання обов’язків Уповноваженої особи в аптеці, що розташована у сільській місцевості, може покладатися на особу із фармацевтичною освітою, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця — молодший спеціаліст, бакалавр. Виконання обов’язків Уповноваженої особи у сільській місцевості може покладатися на спеціалістів без стажу роботи за фахом.

Н. Андрієнко детально зупинилася на кожному з етапів проведення вхідного контролю якості лікарських засобів, які надходять в аптеку. Одним із нововведень Порядку є надання можливості здійснювати ведення реєстру лікарських засобів, які реалізуються суб’єктом господарювання, в електронному вигляді, щоб мати змогу відкликати виявлені серії фальсифікованих, неякісних та незареєстрованих лікарських засобів.

Ще одним нововведенням є зобов’язання суб’єкта господарювання створити ефективну систему якості лікарських засобів із затвердженим планом термінових дій, з визначенням заходів, які забезпечують виконання наказів МОЗ України та/або розпоряджень Держлікслужби України щодо обігу лікарських засобів.

«Даним Порядком знижено навантаження на суб’єктів господарювання за рахунок усунення повторного контролю окремих груп лікарських засобів», — додала Н. Андрієнко.

Ольга Хмельницька, кандидат фармацевтичних наук, голова правління Полтавської обласної громадської організації «Асоціація працівників фармацевтичної галузі», продовжила обговорення питання контро­лю якості лікарських засобів. «Хочеться додати в словосполучення слово «управління» — система управління якістю, або система менеджменту якості. Тоді все стає зрозумілим. Тому що така система дійсно передбачена», — додала вона. За словами О. Хмельницької, в усьому світі така практика існує перш за все для того, щоб логічно, послідовно забезпечити виконання всіх тих процесів, які впливають на якість продукції і послуг.

Ця система менеджменту вже давно поширилася в Україні і навіть впроваджена на рівні стандарту ISO 9001 «Системи управління якістю. Вимоги». Підприємства, які впроваджують таку систему, мають можливість сертифікуватися в уповноважених органах і довести, що вони дійсно забезпечили надійну систему управління якістю.

У контексті забезпечення якості лікарських засобів на сьогодні від суб’єктів господарювання вимагається дотримання вимог наказу МОЗ України № 677. Однак для тих, хто більш прискіпливо ставиться до створення своєї системи якості, О. Хмельницька порекомендувала детальніше ознайомитися з ДСТУ ISO 9001, в якому поетапно розписано алгоритм дій, планування та розробку відповідних документів.

«По суті, у нас на сьогодні вже функціонує система якості на фармацевтичному ринку. Усі наші виробники вже давно атестовані, мають сертифікати GMP. І роздрібна торгівля має свою систему — це план термінових дій, внутрішній порядок обігу лікарських засобів, робоча інструкція про санітарний режим в аптеці тощо», — підкреслила О. Хмельницька.

Вона звернула увагу на те, що система контро­лю якості також включає й фармацевтичні послуги. Так чи інакше аптека бере участь у відповідальному самолікуванні пацієнтів, які приходять до аптечних закладів за безрецептурними препаратами.

«Тобто забезпечення якості препарату відбувається у супроводі фармацевтичної опіки, і тому не можна обмежувати внутрішню систему вимогами, закладеними в наказі МОЗ України № 677», — зазначила фахівець. На її думку, в нових Ліцензійних умовах, що будуть ухвалені з урахуванням нового Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», обов’язково знайде відображення система конт­ролю якості лікарських засобів.

Наостанок О. Хмельницька запропонувала у разі необхідності організовувати робочі зустрічі для обговорення тих чи інших питань, що виникають у процесі господарської діяльності на фармацевтичному ринку. «Якщо виникне потреба, ми можемо розробляти тематики наших занять і підвищувати рівень кваліфікації, запросивши наших науковців, які працюють в системі стандартизації і системі якості», — підсумувала вона.

Кандидат юридичних наук, доцент, завіду­вач кафедри кримінального, адміністративного та трудового права Полтавського юридичного інституту Олександр Лемешко коротко поінформував присутніх про правовий режим боротьби з корупцією у світлі нового Закону України «Про запобігання корупції», який набув чинності 1 січня 2015 р.

Так, розширено коло суб’єктів корупційних правопорушень, а правові наслідки вчинення корупційного правопорушення стосуються не лише осіб, які його вчиняють, а й поширюються на їх близьких. Правовими наслідками вчинення корупційних правопорушень є певні обмеження реалізації трудових, політичних прав тощо.

О. Лемешко висвітлив питання категорій суб’єктів корупційних правопорушень, ознак корупційного правопорушення та впливу законодавчих змін на особу, яка притягується до відповідальності. На сьогодні визначено поняття корупційного правопорушення, одним з проявів якого є корупційний злочин. Визначення корупційного злочину наведено у ст. 45 Кримінального кодексу України.

«Оскільки збільшено коло суб’єктів корупційних правопорушень, розширено поняття корупційного злочину, відповідно виникає питання про правові наслідки», — зазначив О. Лемешко.

Якщо на сьогодні проаналізувати правовий стан особи, яка вчиняє корупційне правопорушення, а сюди, крім службових і неслужбових осіб, можуть відноситися у тому числі особи, які надають публічні послуги (нотаріуси, оцінювачі майна тощо), на цих всіх осіб поширюється дія тих статей Кримінального кодексу України, які визначають правові наслідки. «Звільнити від відповідальності особу, яка вчинила корупційне правопорушення, майже неможливо», — наголосив доповідач. Такі особи не можуть бути звільнені від відбуття покарання з випробуванням, про що чітко вказано в ст. 75 Кримінального кодексу України. У разі вчинення корупційного злочину не можуть бути звільнені від відбування покарання з випробуванням вагітні і жінки, які мають дітей віком до 7 років. Проаналізувавши механізм притягнення до відповідальності, О. Лемешко звернув увагу на парадоксальний момент. «Якщо жінка завагітніла в установі відбування покарання, вона може бути звільнена», — зазначив він.

У контексті амністії таких осіб ч. 4 ст. 86 Кримінального кодексу України фактично свідчить про те, що якщо вирок не набув законної сили, то особи, визнані винними у вчиненні корупційних злочинів, не можуть бути звільнені від відбування покарання.

Доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільного, господарського та екологічного права Полтавського юридичного інституту Віталій Пашков коротко ознайомив учасників семінару з результатами наукової діяльності фахівців ВНЗ. Зокрема, спеціалісти Полтавського юридичного інституту безпосередньо брали участь у розробці двох законодавчих актів. Необхідність розробки проекту Закону України «Про фармацевтичне самоврядування» викликана відсутністю в Україні такого закону, який би регулював діяльність самоврядних організацій, які створюються на базі фахівців (провізорів, фармацевтів). «Закон може видатися простим, але ми намагалися його спростити, щоб його змогло погодити Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України», — прокоментував В. Пашков.

У доповнення доповіді А. Олефіра науковець зазначив, що розроблений фахівцями Полтавського юридичного інституту проект нової редакції Закону України «Про лікарські засоби» містить нову термінологію, є дуже об’ємним, але встановлює чіткі правила на ринку обігу лікарських засобів.

В. Пашков закликав присутніх долучатися до обговорення цих законопроектів та до активного діалогу з метою створення якісної та зрозумілої для всіх учасників ринку профільної законодавчої бази.

Із заключним словом до учасників семінару звернулася Н. Гуторова, висловивши сподівання, що надана під час заходу інформація є корисною, і запевнила, що все залежне від Полтавського юридичного інституту буде зроблено у напрямку захисту фармацевтичної галузі.

Насамкінець учасники семінару відзначили важливу роль Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого в розробці сучасного законодавства, що регулює фармацевтичні відносини.

Олена Приходько,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*