Фармринок шукає діалог із ДФС

Наразі український уряд декларує запровадження податкової реформи з 2016 р. Між тим бізнес в Україні, як і раніше, стикається з численними проблеми, в тому числі й у сфері оподаткування. Мова йде не лише про посилення податкового навантаження, а й про якість роботи контролюючих органів. З метою налагодження діалогу між бізнесом та Державною фіскальною службою (далі — ДФС) Торгово-промислова палата України (далі — ТПП) ініціювала проведення круглого столу за участю представників фармацевтичної промисловості та ДФС, який відбувся 23 вересня.

Геннадій Чижиков, президент ТПП, зазначив, що сьогодні бізнес відстоює свої інтереси, а це означає, що позитивні зрушення в нашій країні, хоч і повільно, але відбуваються. Він підкреслив, що процес реформування економіки є незворотнім, і висловив упевненість у тому, що численні контролюючі органи підуть у минуле як пережиток неефективної державної політики. Це дуже важливо для розвитку середнього та малого бізнесу, адже саме вони повинні зміцнити економіку країни.

Президент ТПП високо оцінив потенціал фармацевтичної промисловості України. Це не тільки вагомий внесок у ВВП країни, але й її візитна картка на світовому фармринку. Це не лише робочі місця, а й соціально відповідальний бізнес.

Фармацевтична галузь — капіталомістка. Вона вимагає істотних витрат на обладнання, сировину, ресурси, робочу силу. Тому продукти фармацевтичної промисловості мають високу додану вартість, адже прибуток необхідний для розвит­ку технологій. У той же час український споживач платить за фармацевтичну продукцію зі своєї кишені. Тому навіть незначне посилення податкового тиску на цей ринок відразу позначається на економічній доступності ліків для громадян України. Значить, в діалозі з ДФС бізнес повинен запропонувати своє бачення щодо основних напрямків зниження податкового навантаження в рамках реформи.

Не менш важливо вирішити проблему корупції у сфері державних закупівель. Г. Чижиков запропонував українським промисловцям обдумати це питання і викласти своє бачення для КМУ та ДФС. На думку президента ТПП, головне — забезпечити рівні умови для всіх потенційних учасників торгів. «Не треба боятися конкуренції, слід шукати свої сильні сторони», — зазначив Г. Чижиков, завершуючи виступ.

Владислав Страшний, доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова Комітету з питань охорони здоров’я та фармації ТПП (далі — Комітет), нагадав, що 12 серпня під час розширеного засідання Комітету за участю заступника міністра охорони здоров’я Віктора Шафранскього, обговорювалися проблеми, пов’язані з підвищеним інтересом АМКУ та ДФС до діяльності операторів фармацевтичного ринку. Наразі вони залишаються невирішеними. Тому Комітет ініціював проведення круглого столу з метою чіткого визначення проблем та відпрацювання пропозицій щодо їх вирішення. Ці пропозиції будуть надані КМУ та ДФС.

Окреслюючи перспективи фармацевтичної індустрії, В. Страшний навів дані щодо глобально ринку та позиції України у ньому.

Експерт зауважив, що у світі споживання препаратів неухильно зростає. Тобто спостерігається тенденція щодо підвищення уваги людей не лише до тривалості власного життя, а й до його якості. За прогнозами аналітиків IMS, до 2020 р. глобальний ринок лікарських засобів досягне 1,35 трлн дол. США. Щодо України, то наразі вона належить до ринків, що розвиваються (pharmerging markets).

Серед глобальних тенденцій у сфері R&D, на думку експерта, варто звернути увагу на збільшення інвестицій у розробки біологічних препаратів та лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних, а також забутих (neglected diseases) захворювань. Наука стає більш витратною, й це позначається на вартості лікування. Спікер відмітив, що близько 200 нових продуктів буде виведено на глобальний ринок у найближчі 5 років.

Структура споживання лікарських засобів на розвинених ринках та ринках, що розвиваються, має відмінності. Так, на розвинених ринках лідируючу позицію у споживанні займають препарати для лікування онкологічних захворювань, на 2-му місці — лікарські засоби для терапії цукрового діабету, на 3-му — препарати для лікування аутоімунних захворювань. У той же час на ринках, що розвиваються, переважає споживання симптоматичних препаратів. Тобто у країнах, де споживачі платять за ліки з власної кишені, терапія дороговартісними препаратами недоступна для більшості громадян.

Детальний огляд фармацевтичного ринку України представив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research».

Нині український фармринок, переживає не найкращі часи. Спад економіки відбивається на всіх галузях, у тому числі й фармацевтичній. За підсумками І кв. 2015 р. ВВП продовжує скорочуватися, але темпи зниження уповільнилися до –5% порівняно із аналогічним періодом минулого року, коли цей показник досягав –11%.

Експерт відзначив кризостійкість фармацевтичного ринку порівняно з іншими ринками. Нині відмічають збільшення золотовалютних резервів країни, в тому числі й за рахунок коштів МВФ. Це гарантуватиме стабільність валюти, це важливо й для фармацевтичного ринку, адже під час кризи він найбільше постраждав від підвищення курсу валют в декілька разів. Але, з іншого боку, Україна отримує збільшення державного боргу. А борги рано чи пізно доведеться повертати.

Хто за це розплачуватиметься? Як завжди, населення країни. За даними НБУ, починаючи з 2012 р., приріст номінальних доходів населення коливається у межах 10%, а реальні доходи у І кв. 2015 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилися на 24%. Тобто мова йде про те, що гривневої маси у населення стало більше, але товарів та послуг за неї можна купити менше, ніж раніше.

Як поводиться фармацевтичний ринок в таких складних умовах? За підсумками І півріччя 2015 р. обсяги споживання лікарських засобів з урахуванням роздрібного та госпітального сегментів демонструють приріст у гривні на 28%. При цьому частка держави у лікарському забезпеченні населення становить лише 11%. У доларовому вираженні в І півріччі 2015 р. відмічається суттєве зменшення обсягів споживання порівняно з аналогічним періодом минулого року. Тенденція до падіння ринку у доларовому вираженні намітилася у 2014 р. Але якщо у І півріччі минулого року зменшення обсягів споживання становило –10%, то в 2015 р. цей показник досягнув –38%. Такі показники — це наслідок майже триразового підвищення курсу валюти.

Тривожний знак — це зменшення обсягів споживання в натуральному вираженні. Тобто населення стало менше купувати упаковок лікарських засобів. Так, в 2014 р. обсяги споживання у натуральному вираженні зменшилися до –13%, а за підсумками І кв. 2015 р. — на –12%. Наприкінці літа — початку осені темпи зменшення обсягів споживання уповільнилися, що можна пояснити стабільністю валюти.

На загальну динаміку розвитку фармринку України неминуче впливають проблемні території. Зокрема, на окремих територіях Луганської та Донецької областей, а також в АР Крим українська продукція виштовхується з ринку.

Через окупацію окремих регіонів України фармацевтичний ринок недоотримав близько 4% роздрібного товарообігу в 2014 р. При збереженні «окупованих анклавів» у 2015 р. фармринок недо­отримає близько 12% від загальних обсягів продажу.

Важливий фактор впливу на ринок — це зміна ціни. Мова йде про споживчі ціни в цілому та індекс споживчих цін на фармпродукцію. Як реагує споживач на це? Відбувається перерозподіл споживання на більш дешеві продукти або споживач взагалі відмовляється від покупки.

Для імпортних препаратів у кризовий період характерне швидке зростання ціни, але після того, як криза минає, іноземні виробники намагаються відіграти свої позиці на ринку, тому ціна на їх продукцію не зростає, а й навіть знижується. Для локальних виробників характерна інша тенденція. Вони не так швидко підвищують ціни у кризовий період, але цей процес триває й після кризи. Тобто вітчизняні препарати дорожчають повільніше, ніж імпортні, але все одно їх здорожчання відбувається, адже сировина, комплектуючі, обладнання імпортні.

Для препаратів вітчизняного виробництва залежність оптових і роздрібних цін від курсу долара США не виражена. У той же час ціна імпортних препаратів, що постачаються в Україну за валюту, прямо залежить від курсу.

Тобто для імпортних препаратів на зміну цін не впливають дистриб’ютори або аптеки. Це наслідок коливання курсу валют. Наприклад, коли відбувалася стрімка девальвація гривні, закупівельні ціни на імпортні ліки зростали настільки швидко, що оптові ціни ввечері були вищими, ніж роздрібні зранку. Це складна ситуація для аптеки, адже, продавши упаковку зранку, вона вже не мала достатніх ресурсів, щоб наступного дня закупити її у постачальника.

В умовах кризи вітчизняні виробники нарощують частку в загальному обсязі ринку. Якщо на початку 2013 р. частки імпортних та вітчизняних ліків в грошовому вираженні становили 71 та 29% відповідно, то у серпні 2015 р. ці показники дорівнюють 63 та 37%. Що стосується розподілу ринку у натуральному вираженні, то у 2013 р. імпортні препарати займали 37%, а вітчизняні — 63%. У серпні 2015 р. частка імпортних ліків становить 23%, а вітчизняних — 77%.

Отже, імпортні препарати втрачають частку на ринку, й повернути її можна шляхом зниження ціни. Але це короткостроковий вимушений крок, на який ідуть деякі імпортери. Проте через певний час після зниження ціни вони мають знову її підвищувати й знову втрачати споживача.

Стосовно роздрібного сегменту фармацевтичного ринку експерт повідомив, що загальна кількість аптечних точок в Україні останнім часом істотно не змінюється. Наразі налічується 15 391 аптека та 4504 аптечні пункти без урахування зони АТО та АР Крим.

Аптечна націнка не підвищується. Середня роздрібна націнка становить 21–22%. Це пояснюється тим, що роздрібний сегмент фамринку висококонкурентний. Крім того, роздрібні націнки на широкий асортимент лікарських засобів регулюються державою. Маржинальний дохід аптечних підприємств більшою мірою залежить від зростання ринку та взаємодії з виробником.

Неоднородність цін в аптеках — це болюче питання, на якому відбувається багато спекуляцій. Експерт пояснив це явище наступним чином. У період різкої девальвації гривні аптеки отримують від постачальників продукцію за новими цінами, які суттєво відрізняються від тих, за якими здійснювалися попередні поставки. Але в аптеках ще збереглися товарні залишки, закуплені за попередніми цінами. Внаслідок того, що роздрібні націнки жорстко регулюються державою, аптека не здатна гнучко формувати ціну залежно від об’єктивної економічної ситуації. Тому й спостерігається дисперсія цін. Стабільність національної валюти — головний фактор стабільності цін на лікарські засоби.

Здатність впливати на кінцеву вартість залежить від низки факторів, але у кожного сегменту є свій ринковий діапазон. Роздрібний сегмент здатен впливати на ціну в межах 15–20%, дистриб’ютори — 10–15%. А виробник може впливати на ціну, починаючи від собівартості й надалі — не обмежено. Таким чином, саме виробники мають найбільший вплив на ціни.

Підсумовуючи доповідь, С. Іщенко зазначив, що на сьогодні країна знаходиться у складних умовах, проблеми неминуче позначаються на ринковій ситуації. Фармринок у порівнянні з іншими ринками кризостійкий. Він зростає у гривневому, але зменшується в натуральному вираженні. Головні чинники впливу на ситуацію — це втрата окремих територій, а з ними — й частини ринку, а також девальвація національної валюти.

Ігор Огороднійчук, партнер юридичної компанії «ОМП», розповів про проблеми, які створює для операторів фармацевтичного ринку ДФС.

Аналітичні дані стосовно ситуації на фармацевтичному ринку свідчать, що його операторам наразі доводиться нелегко. У 2015 р. ситуація погіршилася внаслідок посилення тиску на суб’єктів фармринку з боку фіскальних органів.

По-перше, відмічаються випадки, коли митниця на власний розсуд змінює коди УКТЗЕД, і продукт, який відповідно до реєстраційного посвідчення визнано в Україні лікарським засобом, митниця перетворює на дієтичну добавку або алкогольний напій. А це тягне за собою оподаткування за ставкою ПДВ у розмірі 20% замість 7%, яка встановлена для лікарських засобів.

По-друге, останнім часом органи ДФС взялися за перевірки представництв іноземних фармкомпаній й намагаються довести, що вони порушують податкове законодавство України. Наприклад, якщо мова йде про некомерційне представництво, то органи ДФС намагаються довести, що воно здійснює комерційну діяльність. Це тягне за собою накладання на представництво штрафів у великих розмірах. Юрист відзначив, що до 2015 р. некомерційні представництва не мали претензій від ДФС, а з приходом нового керівника у них з’явилися проблеми.

Наразі податкові органи вважають, що некомерційне представництво має право надавати послуги виключно материнській компанії. Якщо ж вона надає послуги іншим компаніям або третій особі, то це комерційна діяльність. Наприклад, нині у реєстраційних посвідченнях зазначаються виробники, а насправді мова йде про виробничі потужності. При цьому реєстраційне посвідчення належить заявнику, тобто материнській компанії або його представнику. На думку ДФС, у такому разі некомерційне представництво надає комерційні послуги виробнику (точніше виробничій дільниці) щодо просування продукту на українському фармринку. Це перший приклад нових підходів ДФС до визнання діяльності комерційною.

Другий приклад. Існують випадки, коли у податківців виникають сумніви щодо діяльності некомерційного представництва, якщо воно має велику кількість співробітників, транспортних засобів тощо. Логіка ДФС полягає у наступному. Якщо у представництва багато співробітників та транспортних засобів, то воно займається комерційною діяльністю. Дійсно, подібні обмеження існують у Білорусі, де для некомерційних представництв законодавство визначає кількість співробітників, яку не можна перевищувати. Якщо співробітників більше, то представництво має реєструватися як комерційне. В Україні таких вимог не існує. Тому незрозуміло, звідки у податкових органів взялися такі парадоксальні підходи.

Правник підкреслив, що одна з основних функцій ТПП — захист бізнесу. На його думку, наразі настав час захищати бізнес в Україні від необґрунтованих претензій ДФС, яка протягом поточного року поводиться неприпустимо з операторами фармринку. Також І. Огороднійчук повідомив, що наразі в при ДФС України з’явився податковий омбудсмен, до якого має звертатися бізнес за захистом.

Заслухавши доповіді, Сергій Кресний, головний державний ревізор-інспектор відділу організації перевірок відшкодування ПДВ департаменту оподаткування юридичних осіб, повідомив, що під час перевірок ДФС виявляє випадки, коли фармацевтичні компанії реалізують продукцію нижче собівартості, а це неприпустимо. Щодо інших питань, то посадовець порадив операторам фармринку звертатися до керівництва ДФС, а також КМУ офіційними листами. При цьому варто не лише викладати проблему по суті, а й пропонувати дієві механізми щодо їх вирішення.

Підсумовуючи роботу круглого столу, його учасники вирішили підготувати чіткий перелік проблемних питань, пов’язаних із якістю роботи фіскальних та митних органів.

Зазначимо, що протягом тижня відбулося одразу декілька зустрічей промисловців з представниками ДФС. Так, 23 вересня підписано Меморандум про партнерство та співробітництво між ДФС та Антикризовою радою громадських організацій Українського союзу промисловців і підприємців. ТПП входить до складу цієї Антикризової ради та може скористатися можливістю для налагодження діалогу з ДФС.

Олена Приходько,
фото автора

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті