2-га та 3-тя сесії конференції були присвячені питанням кваліфікації фармацевтичного працівника і трендам розвитку сегмента. Під час роботи конференції учасники мали можливість взяти участь в інтерактивному тесті, який відобразив розуміння проблем сьогодення та бачення напрямів розвитку фармацевтичної галузі.
Фармацевтична освіта — сьогодення і майбутнє
У роботі форуму взяв участь Богдан Громовик, декан фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, який ознайомив присутніх із сучасними тенденціями і проблемами профільної освіти.
На початку незалежності країни існувало лише 3 центри з підготовки фармацевтичних фахівців (провізорів): Харківський фармацевтичний інститут і два фармацевтичні факультети: при Львівському і Запорізькому медичних інститутах. На сьогодні в країні 14 вищих навчальних закладів (ВНЗ) з підготовки спеціалістів цього профілю. Окрім цього, ще більше центрів здійснюють підготовку бакалаврів і молодших спеціалістів фармації.
Нині сфера освіти перебуває в стані стагнації і потребує змін, розуміння чого є і на державному рівні. Так, у 2016 р. прийнято Закон України № 1556-VII «Про вищу освіту», яким введено багато змін: фінансова, управлінська автономія, які, на жаль, наразі не працюють. Цим законом також введено рівень підготовки — наскрізний магістр фармації.
Міністерством охорони здоров’я України організовано робочу групу, яка опрацьовувала відповідні стандарти. Її очолювала Алла Котвіцька, перший проректор НФаУ. Опрацьовані робочою групою стандарти фармацевтичної освіти були опубліковані на сайті МОЗ для громадського обговорення. В обговоренні взяли участь 22 ВНЗ, 10 науково-дослідних установ і тільки одна громадська організація — Всеукраїнська фармацевтична палата.
Під час XIII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання якості медичної освіти», яка відбулася 12–13 травня цього року на базі Тернопільського медичного університету імені І.Я. Горбачевського, було прийнято низку важливих доленосних рішень в галузі вищої медичної освіти нашої країни, зокрема що стосуються проектів стандартів фармацевтичної освіти.
За цими стандартами здійснюватимуть підготовку молодшого бакалавра (2 роки навчання) і магістра фармації (5 років) на денній формі навчання. Якщо молодший бакалавр з фармації хоче здобути ступінь магістра, він може йти на заочне навчання, але вчитися ще 5 років. Більше ніхто не матиме права на навчання за заочною формою. Таким чином, заочна форма навчання, за проектами стандартів, буде можлива лише на базі молодшого бакалавра з фармації.
У червні проекти цих стандартів повинні бути опубліковані для громадського обговорення на сайті Міністерства освіти і науки України. Б. Громовик закликав присутніх залучитися до формування стандартів якості освіти, адже саме вони є роботодавцями і добре знають, чого не вистачає сучасним випускникам.
До введення нових стандартів існували такі рівні підготовки: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр. Експерт підкреслив, що в жодній розвиненій країні світу такого немає. Цього року коледжі, які мають відповідну освітню ліцензію, все ще проводитимуть набір на здобуття ступеня бакалавра. У перспективі готувати студентів за цим рівнем не будуть.
Чи потрібен розподіл на фармацевтів і провізорів, який існував раніше? Тоді аптеки були великі, мали до чотирьох відділів, фармацевт працював у відділі безрецептурного відпуску, провізор відповідав за решту — рецептурний відпуск, виготовлення стерильних лікарських засобів тощо. Сьогодні абсолютна більшість аптек не поділені на відділи, тому такі відмінності у рівні підготовки не потрібні. Це зрозуміли в таких країнах, як США, Ізраїль та інших, де здійснюють підготовку лише магістрів фармації.
Загрозливе питання в контексті забезпечення якості фармацевтичної освіти — існування заочної форми навчання. За даними досліджень, близько 70% осіб, зокрема значна частина випускників шкіл, здобувають провізорську освіту заочно. Насправді лише одиниці можуть отримати якісні знання після заочного навчання. Але масова підготовка — неможлива. Б. Громовик підкреслив, що в розвиненому світі відсутня заочна форма навчання для підготовки фармацевтів (і провізорів) в якості базової освіти. Важливо підкреслити, що заочна форма навчання обмежує розвиток фармацевтичних фахівців у майбутньому, адже якщо вони переїдуть до іншої країни, — їх диплом не буде признано. Це небезпечно і для практичної фармації. Сьогодні на ринку праці є багато осіб з дипломами, але справжніх висококваліфікованих спеціалістів мало.
Фармацевтичній галузі необхідні грамотні фахівці, які прийдуть і зможуть одразу працювати. На завершення доповідач зупинився на позитивних результатах співпраці фармацевтичного факультету Львівського медуніверситету з роботодавцями (зокрема з АТ «Галичфарм» корпорації «Артеріум», КП ЛОР «Аптека № 1», аптекою-музеєм, мережею аптек «D.S.») щодо поглибленої підготовки спеціалістів.
Після виступу відбулася активна дискусія. Представники аптечного бізнесу висловлювали своє бачення щодо подальшого реформування фармацевтичної освіти. Зокрема, пролунав заклик щодо інтегрування в навчальні програми здобуття сучасних практичних знань. Таким чином, роботодавці зможуть набагато легше включати молодих фахівців у роботу. Окрім цього, учасників цікавило питання розвитку приватної освіти. На думку експертів фармринку, розвиток цього напрямку принесе конкуренцію в освіту, що призведе до її покращання.
Тетяна Котляр, голова правління Громадської спілки «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА», зазначила, що не слід чекати від фармацевтичних ВНЗ дій щодо обмеження заочної освіти, — з такою ініціативою може виступити тільки галузь. Можливо, навіть є роботодавці, які не зацікавлені у відміні заочної освіти. Щодо змісту освітніх програм, то сьогодні найоптимальнішим варіантом є орієнтація на європейські програми навчання. Слід розуміти, що в ЄС зроблено великий акцент на самонавчання, а при прийомі на роботу фахівець на контрактній основі підтверджує свою готовність брати участь у тренінгах, навчаннях тощо. Вона також зупинилася на проблемах післядипломної освіти, адже здобуття сертифікатів для обіймання тих або інших посад також не є європейською практикою.
Тренінги — підвищення навиків
Андрій Бончук, керівник відділу продажів і розвитку бізнесу в регіонах, ТОВ «Байєр», та Лідія Кобилінська, менеджер з питань регіонального розвитку бізнесу в м. Київ, ТОВ «Байєр», представили доповідь «Антикризове навчання — новий виклик промоції».
При плануванні навчальних програм компанія «Байєр» звернулася до аптечних мереж, запитавши, що їм потрібно для підвищення ефективності роботи з препаратами компанії та як найкраще проводити візити медичних представників. Мережі повідомили, що вони втомлені від звичайних візитів медичних представників, їм необхідна бізнес-інформація: що таке мерчандайзинг, що таке постановка задач, як контролювати поставлені задачі, як обчислювати результат. Отримати таку інформацію працівник аптеки може від бізнес-тренерів. «Байєр» навчає спеціалістів, як правильно продавати.
Доповідачі актуалізували, заради чого проводиться інформування щодо препаратів, здійснюються навчання бізнес-процесам та пошук нових підходів? А потім провели гру з учасниками конференції, запитавши, скільки максимально крапель води вміщується на 1 монеті вартістю 10 коп. А. Бончук зазначив, що очікування дуже відрізняються від отриманих результатів, і це зумовлено тим, що кожний по-своєму оцінює власні можливості та по-різному планує. Як правило, можливості набагато ширші, аніж нам здається на перший погляд. Треба мислити не тим, що є, а максимальним результатом. Тільки тоді можливо забезпечувати дохідність своєї компанії. Головна мозкова ланка — керівники компаній. Якщо навчати завідуючих аптеками, щоб вони думали над можливостями, результат буде ще більшим.
Доповідачі навели приклад досвіду компанії «Байєр». У 2015 р. метою було навчання 3 тис. співробітників аптек та збільшення обсягів продажу (в мережах, де навчання пройшли більше 65% працівників) до 12%. Натомість вдалося провести навчання 5 тис. співробітників, найкращий результат у мережі — підвищення продажу до 32% (в упаковках).
«Ми навчали провізорів першого столу (на прикладі препаратів «Байєр»), яким чином збільшити розмір середнього чека, сформувати додатковий продаж в більшості чеків, яким чином можна впливати на поведінку споживача за рахунок викладки. Ми працювали із завідуючими аптеками, разом вивчали, як правильно ставити задачі персоналу, яким чином мотивувати працівників, контролювати та отримувати зворотній зв’язок. І як можна продавати більше в складні кризові часи», — зазначив А. Бончук.
З якими проблемами стикнувся «Байєр» при проведенні навчання? По-перше, співробітники аптек не у захваті від тренінгів у свій вихідний день. Наступна проблема — залишковий принцип формування груп: на тренінги направляють співробітників, які неактивно зайняті роботою, нових працівників або працівників на грані звільнення. Але, як відомо, вклад ресурсів в більш потенційних сильних спеціалістів приносить найкращі результати.
При проведенні тренінгів виявлено закономірність: кількість персоналу, що навчається, збільшується швидше, аніж обсяги продажу. Задля підвищення ефективності навчання прийнято рішення проводити не одноденні тренінги, а більш короткі майстер-класи тривалістю 1,5–5 год, з використанням в якості прикладу 1–2 препаратів. Окрім цього, акцент зміщений на навчання завідуючих аптеками, а не провізорів першого столу. Два нові майстер-класи, які проводять медичні представники компанії «Байєр»: управління конфліктами в торговому залі та робота із запереченням «дорого».
Коли людина володіє інструментом, вона легко і просто вирішує проблемні ситуації, відчуваючи себе комфортно. За такої ситуації і друга сторона відчуває себе комфортно. Це і називається професійною діяльністю.
Що ми можемо в кризу? Запропонувати спеціальні програми для навчання персоналу. Разом виявити тему, яка є найбільш актуальною для компанії. Вибрати зручний для співробітників формат: короткий майстер-клас або одноденний тренінг.
Фармринок: головні тенденції
Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research», представив доповідь «Аптечний ринок України–2016. Виробники і аптеки».
Фармацевтичний ринок — одна із найбільш стійких сфер економіки: незважаючи на девальвацію національної валюти, яка здешевіла в 3 рази, воєнні дії, зниження доходів населення, ринок продовжує зростати в національній валюті. За підсумками 2015 р., ринок збільшився на 40% в гривневому вираженні. У доларовому вираженні, за результатами 2015 р., ринок повернувся до показників 2010 р. Також відмічено невелике збільшення споживання ліків в натуральному виражені (+1%) до попереднього року.
За перші 5 міс 2016 р. приріст ринку в національній валюті становив 17%. У натуральному вираженні, за підсумками 5 міс 2016 р., зафіксовано повільне зростання споживання на рівні 2%. Зупинилося падіння ринку в іноземній валюті, що може свідчити про те, що ми знаходимося в переламній точці кризи.
У перші місяці 2016 р. споживач почав знову переорієнтовуватися з дешевих на більш дорогі ліки у порівнянні з попереднім роком. Ціни стабілізувалися, розкид цін теж знижується.
За останні кризові роки вітчизняні виробники збільшили свою частку на ринку. У грошовому вираженні питома вага вітчизняних виробників збільшилася до 37%, а в натуральному вираженні — до 75%.
Вітчизняні фармкомпанії стали активніше інвестувати ресурси в промоцію (серед провізорів і лікарів) та рекламу. Через зміну структури споживання ліків відбувся перерозподіл промоційних зусиль з лікарів на фармацевтів. Загальний обсяг візитів до лікарів зменшився, а візитна активність в аптечні мережі підвищилася. Реклама на телебаченні не знижує тиску на споживачів вже другий рік поспіль, і реклами на радіо стало трохи більше. Загальний висновок: найбільш успішні фармацевтичні компанії, незважаючи на кризу, вкладають в промоцію і рекламу.
Щодо сегмента дистрибуції, він залишається консолідованим: наразі топ-5 дистриб’юторів акумулюють 89% ринку, відмічається розвиток дистриб’юторів другої топ-5.
Як розвивається аптечний сегмент? Загальна кількість аптечних закладів (вільна Україна) — 19 859.
Кризові явища призвели до скорочення номенклатурного ряду, що, вірогідно, пов’язано з намаганням аптек скоротити операційні витрати, надлишкові товарні запаси тощо.
В Україні відбувається консолідація аптечних мереж — в основному збільшуються найкрупніші аптечні мережі. Динаміка їх зростання досить неоднорідна.
Рейтинг аптечних мереж України (вільна Україна) за підсумками І кв. 2016 р. очолює «Аптека-Магнолія», яка акумулює майже 12,5% ринку, за нею йдуть «Сіріус-95» — 5,58%, «Фармастор» — 3,09% ринку (серед юридичних суб’єктів). Топ-100 аптечних підприємств акумулюють 68% ринку.
Як провідні аптечні мережі представлені в містах і яку частку вони займають у цих містах? «Аптека-Магнолія» працює в 50 містах, в 7 містах її питома вага на ринку перевищує 20% (Запоріжжя — більше 40%). ТОВ «Фармастор» працює в 54 містах, сумарна частка в цих містах становить 5,5%. Аптечна мережа «Медсервіс» працює в 99 містах, сумарна частка — 3,8%. Мережа «Сіріус-95» представлена в 122 містах із сумарною часткою 8,7%. Аптечні мережі, концентруючись на конкретних територіях, досягають більш вагомих результатів, аніж по країні в цілому.
На сьогодні головним інвестором аптечного ритейлу залишається виробник. Що він очікує від мереж? Гарантованої наявності, пріоритетної рекомендації провізора першого столу, рекламної підтримки, що спрямована на збільшення обсягів продажу.
Однак на практиці більшість маркетингових договорів спрямовані на збільшення обсягів закупівлі (sale in), а не на продаж. До того ж у великої аптечної мережі водночас дійсні близько 100 маркетингових договорів, і за кожним вони мають виконати умови (які можуть перетинатися).
Що робити виробнику? Необхідно стимулювати тільки реально надані (перевірені) послуги, проводити контроль виконання обов’язків та вимагати онлайн-звітності щодо руху товарів. Інформаційно прозорі мережі будуть найкращими партнерами для виробників.
У найближчому майбутньому, успішні аптечні мережі будуть активно використовувати можливості категорійного менеджменту задля управління товаром. Проте для того, щоб цей інструмент працював, слід використовувати його за правилами. Задля прогнозування обсягів продажу слід будувати математичні моделі. З метою управління номенклатурою категорії необхідно використовувати зовнішні дані ринку, внутрішні дані аптечної мережі, характеристики продуктів. Слід пам’ятати, що мета успішного категорійного менеджменту — підвищення прибутковості цілої категорії.
Експерт також підкреслив важливість переходу від управління націнкою до управління ціною. Грамотне управління ціною дозволяє змінювати ціну, підвищуючи маржинальність продукту, та не перейти межу, коли ціна буде надто високою і споживач відмовиться від продукту.
Дистриб’ютор і аптека
Після доповідей учасники конференції перейшли до фокус-дискусії, присвяченої ролі дистриб’ютора в ланцюзі взаємодії між виробником і аптекою — «Фармдистриб’ютор на шляху до досконалості». Олександр Суходольський, директор з розвитку ТОВ «БаДМ», зазначив, що найголовніший аспект для роботи дистриб’юторів — стабілізація курсу валюти. Після стабілізації підвищилася конкурентна боротьба між дистриб’юторами. Сьогодні вже збільшуються відстрочки. Головним інвестором в аптечний сегмент є виробник, але дистриб’ютори починають все активніше інвестувати в аптеки. Знижується націнка, і таким чином зменшується маржа дистриб’юторів, причому досить суттєво.
На ринку немає суттєвого збільшення споживання в натуральному вираженні, але кількість поставок в аптеки значно збільшилася: в різних регіонах показник підвищився на 10–30%. Це свідчить про те, що аптеки стали серйозніше підходити до використання оборотних коштів. Чим частіше дистриб’ютори привозять товар, тим менші товарні запаси вони мають робити, тим меншою буде дефектура. З таким підходом аптеки можуть розширити асортимент. Аптечні мережі, які використовують такий підхід, розвиваються з найбільшою швидкістю. Аптечні мережі з великими товарними запасами демонструють значно менші темпи зростання.
Одна з головних тенденцій роботи — спрощення взаємодії між дистриб’ютором і аптекою при здійсненні замовлень — ця складова все більше переходить у електронну площину.
О. Суходольський зупинився також на тенденції ущільнення та розширення взаємодії між аптекою, дистриб’ютором та виробником у контексті виконання маркетингових договорів. Однією з головних потреб виробника на сьогодні є отримання інформації щодо руху товару в режимі онлайн. Виробник має бути упевненим, що аптека виконує свої обов’язки перед виробником. Тому у даній ситуації зростає роль дистриб’ютора, який володіє цією інформацією.
Сьогодні важливий вплив на ринок та роботу суб’єктів чинить Антимонопольний комітет України (АМКУ). Ще один важливий момент у взаємодії дистриб’ютор — аптека — різна ціна: АМКУ не зважає на відмінності в розмірі та інших характеристиках аптек і мереж — на думку регулятора, усі повинні працювати однаково. Якщо це не так, потрібне серйозне обґрунтування. Оператори ринку вже зараз мають готуватися до того, що у найближчому майбутньому жодні кроки не можна буде робити без відповідного документального супроводження. Ринок змінюється — сьогодні він не такий, яким був учора. Щоб вижити на цьому ринку, слід докладати зусиль вже сьогодні.
У дискусії також взяв участь Євген Нікушин, директор внутрішньої логістики ТОВ «Фармпланета». Він розповів, яким дистриб’ютора бачать виробник, аптека і сам дистриб’ютор. На погляд виробника, він повинен мати 100% асортименту, пріоритет асортименту. Дистриб’ютор має дотримуватися фінансової дисципліни і робити мінімальну націнку, відповідати усім вимогам якості: GSP, GDP, ISO, а також брати участь в управлінні фармаконаглядом. Бажаний залишковий строк товару — менше 25%.
Яким аптека бачить дистриб’ютора? Асортимент має бути максимально великим за мінімальними цінами. Відстрочка має бути великою — 90 днів. Поставки повинні надходити без мінімального замовлення протягом 1–2 год. Зазвичай дистриб’ютор має відповідати всім вимогам якості. Залишковий строк — більше 95%. Окрім цього, бажано здійснювати повернення товару.
Яким дистриб’ютор бачить сам себе? Товарні запаси слід фінансувати. Виникають штучні неліквіди, з якими необхідно працювати. Ще один цікавий момент — округлення під заводську упаковку. Виробники почали робити мультипаки, що дозволяє оптимізувати роботу на складах. Які умови роботи? Кредит-дебіт, індивідуальні ціни під кожного клієнта. Дистриб’ютор відповідає усім вимогам якості. Не завжди дистриб’ютор може задовольнити усі побажання виробників і аптек, тому слід знайти компроміс. Як дистриб’ютори можуть розвиватися? На прикладі багатьох країн можна зробити висновок, що дистриб’ютори можуть розвиватися як у напрямі аптечного сегмента, так і в напрямі виробництва — відкривати аптеки і виробництва.
АМКУ і аптеки
Ігор Огороднійчук, партнер ЮФ «ОМП», представив доповідь «Маркетингові договори: вихід із глухого кута». Аптечні мережі наразі бачать, що кількість маркетингових договорів та фінансування за ними скорочуються. Чому так відбувається? Хтось вважає, що це пов’язано із зменшенням бюджетів, роботою АМКУ чи іншим, але, за словами доповідача, це проблема комплексна. Вона виникла у 2015 р., коли АМКУ ініціював аналіз маркетингових договорів і надав свої рекомендації.
Не слід забувати, що рекомендації писалися старим складом АМКУ. Такі весняні рекомендації в цілому забороняли прив’язку винагороди до товарообігу в аптечній мережі та зобов’язували аптеки працювати без отримання прибутку, виключно в межах собівартості. Такі дії й спричинили паніку на ринку. Одні аптеки відмовилися від маркетингових договорів, інші — від прив’язки до відсотка від обсягів продажу, а треті взагалі вирішили отримувати гроші на фізичну особу — підприємця (ФОП), який не має жодного відношення до аптеки.
Реакція виробників була миттєвою. Більшість компаній не можуть відправляти гроші незрозумілим ФОП. Також компанії вважають ризикованою оплату за послуги, надання яких аптека не може довести відповідними звітами або іншим чином. Ці фактори і зіграли вирішальну роль у зменшенні у виробників зацікавленості у маркетингових договорах.
Новий склад АМКУ звернув увагу на недоліки роз’яснення. Вже на початку грудня 2015 р. АМКУ уточнив вимоги до маркетингових договорів та прибрав необґрунтовані приписи. Зважаючи на такі роз’яснення, юристи та фахівці не бачать заборони прив’язувати винагороду до обсягів продажу, що є єдиним прозорим механізмом оплати винагороди аптекам. Попри це аптеки не бажають укладати договори із виробниками з прив’язкою винагороди до обороту.
Пояснень цьому явищу є декілька: страх негативних наслідків з боку АМКУ, хоча ми не бачимо реального ризику (АМКУ не забороняє робити таку прив’язку, а також відсутня практика застосування штрафів АМКУ щодо маркетингових договорів у фармсфері); бажання аптек оптимізувати податкове навантаження і отримувати винагороду на ФОП; небажання аптек надавати звіти про виконану роботу.
Однак саме ці фактори і знижують зацікавленість виробників у маркетингових договорах. Зважаючи на ситуацію, ОМП закликає аптеки працювати з виробниками прозоро, а саме: погодитися на прив’язку винагороди до відсотка від обороту товару; відмовитися від використання ФОП, а отримувати платежі виключно на компанії, що мають у своєму складі аптеки; надавати якісні звіти, які дозволять платнику винагороди використати витрати для зменшення доходу для цілей податку на прибуток.
Медичні вироби — що нового?
Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів», директор компанії «Калина медична виробнича компанія», виступив з доповіддю «Медичний виріб в аптеці: регуляторні вимоги та необхідні документи».
Вимоги технічних регламентів: що вони означають для провізора? Нові (раніше не зареєстровані) медичні вироби надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію виключно за результатами проведення оцінки відповідності вимогам технічних регламентів. До 01.07.2017 р. введення в обіг/експлуатацію медичних виробів, що пройшли державну реєстрацію та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України, строк дії свідоцтва про державну реєстрацію яких необмежений чи закінчується після 1 липня 2017 р., дозволено до моменту закінчення строку дії свідоцтва про державну реєстрацію. При цьому такі медичні вироби дозволяється надавати на ринку (продавати/реалізовувати) до закінчення строку їх придатності і не більш ніж 5 років з дати введення в обіг без проходження процедури оцінки відповідності та маркування національним знаком відповідності. Датою введення в обіг для імпортних медичних виробів є дата вантажно-митної декларації, для вітчизняних — дата їх виробництва.
Обов’язкові супровідні документи на медичний виріб наступні. За процедурою оцінки відповідності вимогам технічних регламентів — має бути або декларація про відповідність (для І нестерильного класу та без функції вимірювання), або сертифікат відповідності, а також документи, що підтверджують якість виробу. За процедурою державної реєстрації — мають бути свідоцтво про державну реєстрацію і документи, що підтверджують якість виробу.
На сьогодні законодавством не передбачено обов’язкової вимоги щодо наявності в супровідних документах на медичний виріб висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
П. Харчик зазначив, що чинним законодавством чітко не передбачено, чи правомірним та незабороненим є одночасне маркування медичних виробів різними шляхами їх легалізації (знаками номера свідоцтва про державну реєстрацію медичного виробу в Україні та національним знаком відповідності). Асоціацією подано відповідний запит.
За новими правилами, обов’язковим є маркування медичних виробів національним знаком відповідності. Поряд із національним знаком відповідності зазначається ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності, відповідального за проведення процедур (крім І нестерильного класу та без функції вимірювання). Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися або на медичний виріб безпосередньо, або на усі види упаковки, в яких він вводиться в обіг та надається на ринку (тобто на первинну, вторинну та транспортну).
Які є види реєстрів на ринку медичних виробів? Реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення (буде дійсний в поточному році ще 5 років) і Реєстр Уповноважених осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг. Реєстр Уповноважених осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг, має вести Державна служба України з лікарських засобів.
Доповідач також зупинився на питанні цінового регулювання. Нещодавно наказом МОЗ України від 06.07.2012 р. № 498 розширено перелік товарів, які мають право придбавати та реалізовувати аптечні заклади та їх структурні підрозділи. А наказом МОЗ України від 09.10.2015 р. № 660 скасовано Обов’язковий мінімальний асортимент (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів.
Ще одне важливе питання, на яке звернув увагу П. Харчик, — ПДВ на медичні вироби. Він нагадав, що з початку 2016 р. скасовано додатковий імпортний збір у розмірі 5–10%, а в 2016 р. збережено режим оподаткування ПДВ за ставкою 7% медичних виробів за переліком, затвердженим постановою КМУ від 03.09.2014 р. № 410. При цьому застосування ставки ПДВ при здійсненні таких операцій безпосередньо залежить від того, включений медичних виріб до такого переліку, чи ні.
Асоціацією разом із Всеукраїнською фармацевтичною палатою розроблено проект закону про внесення зміни до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України від 25.09.2015 р. № 3180, яким передбачається застосування європейської практики в частині застосування єдиного підходу до оподаткування. А саме: впровадження ПДВ на екстемпоральні лікарські засоби та вироби медичного призначення на рівні 7%. 21 квітня 2016 р. відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, було прийнято рішення про взяття проекту закону за основу в першому читанні.
Наприкінці сесії відбулася фокус-дискусія «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено», в якій експерти ринку поділилися власним баченням майбутніх змін. На думку Ігоря Червоненка, директора ТОВ «Фармастор», наразі не варто чекати змін у взаємодії виробник — аптечна мережа. Аптеки будуть і надалі шукати шляхи покращити відносини з виробниками, компенсувати втрати, пов’язані зі зниженням аптечної маржі. Через велику конкуренцію аптечний сегмент приділятиме все більшу увагу приверненню споживачів. Але різниця в цінах серед аптек значна, і споживачі надалі будуть надавати перевагу аптекам із низькими цінами. Вірогідно, аптечні мережі будуть приділяти більше уваги оптимізації товарних залишків.
Юрій Маркевич, начальник відділу маркетингу безрецептурних препаратів ПАТ «Фармак», зазначив, що якщо аптека збиткова, її не врятує навіть добрий маркетинговий договір. На сьогодні конкуренція в цьому сегменті дуже висока, а аптечних точок, з точки зору покриття населення, — забагато. За словами Ю. Маркевича, стосунки між виробниками і аптеками вже давно дійшли до стабільної рівноваги, і не треба щось змінювати ззовні. Щодо маркетингових договорів він зазначив, якщо аптека і виробник не можуть знайти компроміс, виробник може поставити свою продукцію в іншу аптеку, яка відкрита, як правило, навпроти або двері в двері.
Враховуючи, що основна частина покупок формується за рахунок рекомендації лікаря чи твердого наміру пацієнта щось купити, відсутність товару — це недоотриманий прибуток для обох та зіпсований імідж аптеки, в якій відсутній товар.
Гжегош Орновскі, директор ТОВ «МІБЕ Україна», зауважив, що український фармринок стає все більше схожим на польський. На його думку, існуючі проблеми нікуди не подінуться, доки влада не почне вживати нових, кардинально відмінних заходів. А до цього часу ми працюватимемо, як і раніше: конкуренція буде зростати, націнка — знижуватися, роздрібний ринок продовжить свій органічний ріст. За словами доповідача, очікувати на впровадження реімбурсації наразі не варто, адже це потребує великих державних інвестицій і політичної волі.
О. Суходольський відмітив, що гроші на це в державі є, але впровадження системи компенсації потребує великих системних змін. Саме через це цей процес продовжують відкладати.
Олег Никулишин, генеральний директор аптечної мережі «D.S.», також вважає, що аптеки будуть зростати. На сьогодні слід зрозуміти, що аптечні мережі збідніли в 2–3 рази. В майбутньому йтиме пошук інструментів задля підвищення конкурентності: альянси, об’єднання. За словами О. Никулишина, проблемним аспектом розвитку є низький рівень культури: гравці не хочуть слухати один одного, вчитися, розуміти іншого.
Що буде далі? Все буде по-різному. Задля успіху слід застосовувати нестандартний підхід. Власникам аптечних мереж потрібно бути уважними, адже на ринок може вийти гравець, який через свій підхід може докорінно змінити ринок.
Михайло Півнюк, директор ДВТП «Волиньфармпостач», зазначив, що сегмент комунальних аптек є стабільною часткою фармацевтичного ринку, і на нього впливають усі зміни та коливання. Тому зміни в цьому сегменті будуть ті ж самі.
М. Півнюк висловив подяку провідним українським дистриб’юторам та певним виробникам, які підставили плече в часи різких коливань валюти, тим самим допомогли аптекам вистояти. За його словами, сьогодні всім слід активно працювати.
Сергій Гончаров, генеральний директор ТОВ «Аптеки медичної академії», підкреслив, що фармацевтичний ринок дуже сильно залежить від загальної ситуації в країні. Якщо реально відбудуться певні покращення, вони ініціюють різке прискорення процесів консолідації. Це призведе до певних перестановок на ринку. Введення реімбурсації також позитивно відобразиться на роботі гравців, які будуть в той час на ринку. Маркетингові договори не врятують гравців, які погано працюють. За його словами, не можна говорити, що на ринку нічого не змінюється, адже знижується аптечна маржа. Це є інтегральним показником, який демонструє, що аптеки стали працювати гірше. Необхідно дочекатися зміни цієї ситуації. Сьогодні лідерами ринку є дискаунтери. Цей сегмент і надалі буде укрупнюватися. Але чекати, що залишаться тільки такі гравці, не варто.
З доповідями форуму можна ознайомитися на сайтах www.apteka.ua та .
Далі буде…
фото Сергія Бека
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим