Громадськість готова до співпраці з новою командою МОЗ

4 серпня у МОЗ відбувся експертний круглий стіл за участю представників громадських організацій, наукових установ, ініційований Віктором Сердюком, президентом Всеукраїнської благодійної організації «Рада захисту прав та безпеки пацієнтів». Під час заходу було обговорено ряд питань охорони здоров’я, які потребують першочергового вирішення Міністерством.

Як зазначив Максим Іонов, голова Громадської ради при МОЗ України, 1 серпня розпочала працювати Уляна Супрун, нова виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я. Доповідач наголосив на необхідності налагодження співпраці між відомством та громадськістю, адже є численні експерти, які знають, що потрібно людям, і готові працювати з новою командою МОЗ.

Віктор Сердюк нагадав, що 15 липня під час засідання колегії МОЗ було представлено проект Концепції побудови нової національної моделі охорони здоров’я України, підтриманий практично всіма членами Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. «Але через тиждень після проведення колегії Віктор Шафранський зникає, і з’являється новий керівник. Зміна влади в МОЗ у черговий раз не супроводжується завданням рятувати та лікувати людей. Пропоную експертам розробити завдання, які терміново повинні бути вирішені МОЗ, і надати їх пані Супрун. При цьому визначити термін для їх вирішення, наприклад, 40 днів. Це не буде щось глобальне на кшталт реформи, але їх виконання засвідчить, що МОЗ робить якісь дії та дослухається до громадськості».

На думку експерта, це можуть бути питання створення програми безпеки пацієнтів у відділеннях реа­німації та анестезіології; інфекційної безпеки; своєчасних закупівель лікарських засобів. Під час круглого столу було розглянуто кожен із цих напрямків.

Безпека в реанімаціях

Роман Федосюк, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Анестезіологія», підкреслив, що в Україні вже напрацьовано певний обсяг знань та пропозицій щодо безпеки пацієнтів, які можуть бути впроваджені. Ця тема почала інтенсивно обговорюватися в світі з 2000 р. У 2012 р. відбувся перший Національний конгрес з безпеки пацієнтів, за результатами якого було видано Зелену книгу національного плану дій з безпеки пацієнтів. Було виділено 12 пріоритетних напрямків управління ризиками для хворих, серед яких — безпечна хірургія, фармацевтична безпека та фармаконагляд, інфекційний контроль управління ризиками, управління знаннями і т.д.

На думку Юрія Скалецького, завідувача лабораторії безпекових стратегій в охороні здоров’я Інституту громадського здоров’я ім. О.М. Марзеєва Національної академії медичних наук України, необхідно змінювати культуру менеджменту в охороні здоров’я, яка спрямована на приховування незадовільних результатів. Тому на сьогодні немає можливості оцінити дійсний обсяг лікарських помилок у нашій країні.

105161

М. Іонов додав, що особливої уваги потребує ургентна допомога (догоспітальний етап, перша допомога, ранньогоспітальний етап в приймальному відділенні, реанімація), оскільки із цим може стикнутися будь-хто. І держава має забезпечити таку допомогу.

Як підкреслив В. Сердюк, безпека пацієнтів має стати одним із пріоритетів діяльності системи охорони здоров’я. Нині профільні фахівці готові до роботи і чекають на інструкції та мінімальні ресурси й забезпечення.

Інфекційна безпека

«Як нам стало відомо, з 06.08.2016 р. де-юре перестає існувати Державна установа «Київський міський лабораторний центр Держсан­епідслужби України» (а також центри в інших регіонах). Це відбулося у зв’язку з ліквідацією Державної санітарно-епідеміологічної служби, реорганізацією її закладів та приєднанням їх до Центру громадського здоров’я МОЗ України. Проте через бездіяльність МОЗ правонаступник Київського міського лабораторного центру так і не може розпочати роботу, адже не має бюджету і затверджених документів, які регламентуватимуть його роботу. Ця організація просто зареєстрована та отримала печатку, на цьому все. Необхідно терміново вирішувати проблему, яка може призвести до неконт­рольованих епідеміологічних ситуацій», — зазначив В. Сердюк.

Закупівлі ліків

Наразі в Україні склалася критична ситуація з поставками препаратів, закуплених міжнародними організаціями за кошти державного бюджету України. І в майбутньому важливо врахувати попередні помилки. За словами В. Сердюка, прийнятий минулого року закон, яким передано закупівлі міжнародним організаціям, має на меті своєчасний доступ пацієнтів до необхідних ліків. Але цієї вимоги не дотримуються. Так, деякі закуплені ліки для онкохворих уже декілька місяців перебувають на митному терміналі в аеропорту Бориспіль. Затримки в лікуванні дорівнюють смерті, отже, про яку своєчасність надання ліків можна говорити?

Експерт впевнений, що слід відмовлятися від закупівель через міжнародні організації та працювати за Законом України «Про публічні закупівлі». Проте сьогодні його дія не поширюється на ліки, які закуповує МОЗ через спеціалізовані організації. «Таким чином, закупівлі МОЗ виведено із системи ProZorro в непрозору ситуацію, за кордон», — зазначив В. Сердюк.

105162

На жаль, процедуру придбання ліків через міжнародні організації неможливо назвати прозорою. Тому під час переукладання контрактів на 2016 р. необхідно передбачити вимоги щодо прозорості закупівель, а також фінансову відповідальність за терміни поставок, якість та вартість закуплених міжнародними організаціями ліків за кошти державного бюджету України.

Експерти наголосили на необхідності дотримання вимог щодо терапевтичної еквівалентності або біоеквівалентності ліків для державних закупівель ще на рівні формування технічного завдання. Це дозволить уникнути придбання препаратів з недоведеними якістю, безпекою та ефективністю. Сьогодні невідомо, чи визначило МОЗ Украї­ни однією з умов закупівель через міжнародні організації наявність підтвердженої терапевтичної еквівалентності або біоеквівалентності ліків.

За результатами обговорення учасники круглого столу вирішили підготувати та надіслати листа на ім’я нового керівника Міністерства, у якому запропонувати механізми вирішення вищезазначених проблем.

Сергій Сошинський, президент Міжнародного благодійного фонду «Здоров’я українського народу», рекомендував додати до листа пункт щодо необхідності збільшення фінансування галузі наступного року як мінімум до 5–5,5% ВВП. На його думку, це можна зробити за рахунок коштів системи освіти та силових структур.

Підбиваючи підсумки, В. Сердюк наголосив, що сьогодні існує багато напрацювань щодо вирішення першочергових проблем галузі: «Ми знаємо, як це робити, але зміни, навіть незначні, потребують у першу чергу політичної волі».

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті