Відкрив захід CEO Proxima Research International, Євген Кунда, зазначивши, що Національна комісія з державної символіки ухвалила позитивне рішення щодо включення назви держави України в назву саміту. Це свідчить про те, що робота саміту важлива в національному масштабі. А 15-та зустріч у рамках цього саміту — це свідчення стійкості й важливості заходу для галузі.
Із вступним словом також виступив Ігор Червоненко, голова правління ГС «АПАУ», звернувши увагу учасників на ключові виклики, з якими наразі стикаються аптеки.
Основним викликом, безумовно, є повномасштабна війна, внаслідок якої аптеки стикнулися з такими ризиками, як загроза фізичній безпеці персоналу, порушення стабільності роботи аптек та, відповідно, доступності ліків для споживачів.
Фармацевтична галузь функціонує в сталому середовищі, і кожне регуляторне рішення здатне або посилити її розвиток, або підвищити рівень вразливості. Додаткове адміністративне навантаження чинять часті регуляторні зміни, окремі положення яких не відповідають європейським практикам та ухвалюються без урахування економічної ситуації в країні, що ускладнює стратегічне планування.
Серед економічних викликів, з якими намагаються впоратися аптеки, — постійне зростання операційних витрат, відсутність можливості компенсації витрат в умовах жорсткого регулювання, зниження мотивації персоналу через обмеження доходів та зниження купівельної спроможності населення.
Крім того, аптеки постійно стикаються з інформаційним тиском, зокрема поширення неправдивих повідомлень щодо якості ліків, цін та діяльності аптек у цілому, що призводить до репутаційних втрат для аптечного сектору та іміджу фармацевта як фахівця.
Нестача кваліфікованих кадрів також є значним викликом для аптечного сектору. Значна кількість фармацевтів виїхала за кордон та наразі частково покриває дефіцит кадрів у країнах ЄС.
Незважаючи на всі виклики, важливою позицією та пріоритетом ГС «АПАУ» є забезпечення доступності якісних ліків для споживачів та надання якісної фармацевтичної послуги, тісна взаємодія з державними органами для формування політики розвитку фармацевтичного сектору на основі об’єктивних даних, експертної оцінки та принципів партнерства із обов’язковим врахуванням можливих наслідків регуляторних змін та пов’язаних ризиків.
ГС «АПАУ» наголошує, що регуляторна політика має бути прозорою та виваженою. Будь-які зміни в регулюванні мають впроваджуватися:
- на основі ґрунтовного, всебічного аналізу впливу;
- на основі економічних розрахунків;
- після проведення консультацій із фаховою спільнотою;
- поетапно, із попереднім запуском пілотних проєктів (із врахуванням критичних наслідків).
Кадрова політика, що також є одним із пріоритетів ГС «АПАУ», полягає в посиленні партнерства з закладами освіти, інвестиціях у навчання, системній підтримці освітніх програм, фінансовій підтримці навчання студентів.
Асоціація підтримує розвиток професійного самоврядування і прийняття законопроєкту № 10372, що відкриває шлях до європейської моделі регулювання.
На завершення І. Червоненко торкнувся питання внесків на реалізацію заходів державного нагляду (контролю), зазначивши, що внески мають визначатися з урахуванням європейського досвіду, принципів прозорості та об’єктивності й економічного обґрунтування.
ПОПЕРЕДНІ ПІДСУМКИ РЕФОРМУВАННЯ
У рамках саміту відбулася панельна дискусія щодо регуляторних змін, які були впроваджені на фармацевтичному ринку у 2025 р., зокрема це нові правила ціноутворення реферування / декларування, а також добровільне зниження цін на ряд лікарських засобів на основі декларації між провідними вітчизняними виробниками препаратів про взаємодію щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби. Модераторами дискусії виступили Дмитро Алешко, керуючий партнер LA Law Firm, та Євгенія Лук’янчук, керівниця видання «Щотижневик АПТЕКА» та напрямку спеціалізованих конференц-активностей компанії Proxima Research International.
Сергій Іщенко, СPO Proxima Research International, представив аналіз впливу регуляцій на ринок. У жовтні 2025 р. на роздрібному фармацевтичному ринку реалізовувалося близько 9,7 тис. одиниць складського обліку (Stock Keeping Unit — SKU) лікарських засобів на загальну суму 14,75 млрд грн. Вплив на ринок регуляції щодо декларування / реферування цін досить незначний та оцінюється на рівні –1,8%. Вплив зниження цін на визначені переліки ліків у рамках підписаної декларації між провідними вітчизняними виробниками оцінюється у –1,9%. Тобто загальний вплив на ринок від регуляцій незначний та становить –3,7%. При цьому декларативне зниження цін у рамках підписаної декларації є добровільним та тимчасовим, і вже зараз ціни на окремі препарати почали зростати.
Фактично впроваджені регуляції не досягли своєї основної мети — зниження цін на ліки, тому їх необхідно скасувати. Одним із ефективних механізмів підвищення доступності ліків та зниження цін є програма «Доступні ліки», яку потрібно розширювати.
Оксана Дмитрієва, народна депутатка України, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, зазначила, що виступає проти жорсткого регулювання. «Усі регуляції мають бути прозорими, системними та прогнозованими. Тому для впровадження справді ефективних реформ мають об’єднатися всі ланки: держава, бізнес, громадські організації та профільні асоціації», — наголосила депутатка.
Щодо Національного каталогу цін на лікарські засоби (Нацкаталог), то це хороша ідея, яка сприяє прозорості та контролю за цінами, але проблема впровадження полягала у строках виконання й існував ризик відсутності на ринку значної кількості препаратів внаслідок цього. Також існує проблема із врегулюванням маркетингових договорів, яка вже тривалий час обговорюється, і досі рішення не ухвалено. Ще одним важливим питанням на сьогодні є кадрові проблеми, особливо на прифронтових територіях.
«Стосовно реалізації ліків поза аптеками (на автозаправних станціях (АЗС) та в супермаркетах), то перш за все слід розуміти, для чого це потрібно, адже в Україні дуже розгалужена система аптек. Це питання потребує детального обговорення, адже, окрім іншого, це створюватиме додаткове навантаження на органи контролю», — підкреслила О. Дмитрієва.
Валерій Зуб, народний депутат України, голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, підкреслив, що метою впровадження регуляції було зниження цін на ліки та підвищення їх доступності для населення. «Наразі ми можемо провести попередній аналіз цієї регуляції, і такі зустрічі потрібні, щоб спільно напрацювати необхідні зміни до законодавства та нормативно-правових актів, які дозволять безперешкодно функціонувати ринку», — додав народний депутат.
Тарас Коляда, виконавчий директор аптечної мережі «Подорожник», своєю чергою, зазначив, що рік тому перед впровадженням реформи гравці ринку попереджали про можливі негативні наслідки. Наразі реформа призвела до скорочення кількості аптек. Зниження конкуренції, своєю чергою, призводить до скорочення асортименту та зростання цін. Крім того, жорстке регулювання цін на лікарські засоби й досі нерозв’язане питання щодо відновлення маркетингових договорів також негативно впливають на аптечний сегмент. Усе це в сукупності наносить удар по галузі, яка зараз має додатково інвестувати, зокрема в енергостійкість. Тому за нинішніх умов кількість аптек продовжить зменшуватися. Щоб запобігти цьому, необхідно запускати ринок, відновлювати маркетинг, скасувати цінове регулювання принаймні на безрецептурні лікарські засоби. Водночас ідея дозволити реалізацію ліків на АЗС та в супермаркетах додатково зменшить обсяги аптечного продажу. Тому допоки не будуть подолані попередньо створені регуляторні бар’єри, така ініціатива може остаточно добити аптечний ринок.
ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ РИНОК УКРАЇНИ
Сергій Іщенко представив аналітичний огляд ключових трендів розвитку фармацевтичного ринку України, а також аналіз впливу регуляторних ініціатив.
За підсумками 9 міс 2025 р., сумарні обсяги споживання лікарських засобів (роздріб+шпиталь) становили 143 млрд грн та збільшилися на 17% у національній валюті порівняно з аналогічним періодом минулого року. У доларовому еквіваленті зростання становить 12%, а загальні обсяги — 3,4 млрд дол. США. У той же час споживання в натуральному вираженні зменшилося на 1,6% і становило 0,7 млрд упаковок.
Фармринок України залишається значною мірою залежним від пацієнтів. Державні витрати покривають менше 14% загального споживання ліків. Із позитивного варто відзначити підвищення рівня заробітної плати і, відповідно, доходів населення. Натомість сильним фактором стримування залишається демографічна ситуація: смертність значно перевищує народжуваність, а кількість наявного населення продовжує зменшуватися внаслідок депопуляції та міграції. За підрахунками, наразі в Україні близько 29 млн осіб мають доступ до фармринку.
Щодо роздрібної реалізації лікарських засобів, то, за підсумками 11 міс 2025 р*., зростання у гривневому вираженні становить 12,8%. У доларовому еквіваленті зростання обсягів продажу ліків за 11 міс 2025 р.* становить 8,4%. У натуральному вираженні обсяги аптечного продажу зменшилися на 4,6%.
Одним із трендів останніх років є збільшення частки ліків зарубіжного виробництва. Також у категоріях товарів «аптечного кошика» продовжується тренд до збільшення частки дієтичних добавок у загальній структурі ринку, яка, за підсумками 10 міс 2025 р., становить понад 12%. Також продовжує зростати частка власних торгових марок (ВТМ) для всіх категорій товарів «аптечного кошика», крім лікарських засобів. Загалом же, за підсумками жовтня 2025 р., частка ВТМ становить 4,7% у грошовому та 9% у натуральному вираженні. Найбільша частка ВТМ сконцентрована в сегменті дієтичних добавок, де вона сягає 23,1% у грошовому та 39,5% у натуральному вираженні.
У своїй доповіді спікер також розглянув декілька кейсів у сегменті біржового товару (Commodity Market). У фармацевтичній індустрії це сегмент ринку, де лікарські засоби розглядаються як стандартизований товар, а не як брендований продукт. Цей сегмент відіграє ключову роль у програмах реімбурсації та госпітальних закупівлях, де становить значну частку. У 2025 р. саме в сегменті біржового товару відмічається найбільша волатильність між виробниками та аптечними мережами в категорії генеричних та парасолькових генериків. Біржовий товар може бути як потенційна ВТМ, де аптечна мережа або дистриб’ютор за ціновим та економічним фактором обирають SKU такого товару та включають до своїх асортиментних матриць. З посиленням консолідації аптечного бізнесу біржовий товар перетворюватиметься на потенційні ВТМ (лікарські засоби, що реалізуються переважно в одній аптечній мережі, але на упаковці немає явних позначок про приналежність бренду цій мережі) шляхом викупу через дистриб’ютора великих обсягів або за допомогою контрактного виробництва з потенційно низькою ціною для кінцевого споживача. Цей сегмент не потребує державних регуляцій у вільному роздрібному ринку, оскільки наявні ринкові механізми зумовлюють перерозподіл споживання та зниження ціни.
Щодо консолідації різних ланок, то в сегменті виробників цей процес призупинився та навіть сповільнився у 2025 р. Сегмент дистрибуції вже сконсолідований, і найбільші дистриб’ютори акумулюють близько 90% поставок лікарських засобів в аптечні мережі. Консолідація аптечного сегмента триває, хоча також сповільнилася у 2025 р. За підсумками жовтня, частка топ-5 аптечних мереж становить 64% ринку роздрібної реалізації та 43% точок реалізації. Наразі в Україні налічується близько 18,1 тис. аптек і з січня 2025 р. відзначається тренд до зменшення їх кількості.
Щодо прогнозів розвитку роздрібного ринку лікарських засобів в Україні, то у 2025 р. очікується зростання на рівні 12,4% у гривневому вираженні. Слід зазначити, що на початку року прогнозувалося зростання на рівні 16%. Зниження цього показника пов’язане із впливом регуляцій. У 2026 р. очікується збільшення роздрібної реалізації лікарських засобів на 15,5%.
ДЕРЖАВНІ ІНІЦІАТИВИ
Щодо результатів реформування системи ціноутворення Едем Адаманов, заступник міністра охорони здоров’я України, зазначив, що в процесі реформування оцінювати результати дуже складно, слід це робити через деякий час. Нацкаталог є офіційним базовим джерелом цін, на які МОЗ може орієнтуватися при формуванні політики. Також Нацкаталог дає змогу зафіксувати ціни на пів року. Дійсно, при першому декларуванні більшість компаній заклали в задекларовану ціну певні ризики, але при наступних декларуваннях різниця між фактичною та задекларованою ціною має зменшитися.
Одним із гострих питань на сьогодні є врегулювання можливості реалізації залишків ліків, на які виробники не задекларували ціни в Нацкаталозі. Наразі це питання буде розв’язуватися.
Стосовно реалізації безрецептурних (ОТС) ліків у супермаркетах та на АЗС, то такий підхід сприятиме підвищенню доступності ліків вздовж автомобільних шляхів та в невеликих населених пунктах. При цьому будь-який суб’єкт господарювання, який захоче реалізовувати ліки, має отримати ліцензію на це. До того ж реалізація окремих ліків поза аптеками дозволена в багатьох країнах ЄС. З початку 2026 р. також буде розв’язане питання із синхронізацією цін у Нацкаталозі та в реєстрі ліків, вартість яких підлягає відшкодуванню.
Ще одним питанням, яке турбує ринок, стала ініціатива щодо вимоги реалізації в аптеках, що розташовані в лікувально-профілактичних закладах, препаратів з трьома найнижчими цінами. Заступник міністра зазначив, що аптека в лікарні має виконувати більше соціальну функцію, ніж комерційну.
РЕГУЛЯТОРНІ ЗМІНИ
Про регуляторні зміни у сфері роздрібної реалізації лікарських засобів, які очікують ринок найближчим часом, розповів Дмитро Алешко, керуючий партнер LA Law Firm.
Відповідно до постанови КМУ від 14.07.2025 р. № 895 аптеки мають до 19 березня 2026 р. подати до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) відомості про приналежність до аптечної мережі.
Наступна ініціатива — проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів», яким пропонується маркування упаковки лікарського засобу власного виробництва знаком «Зроблено в Україні», яке здійснюється вітчизняним виробником на добровільних засадах та не потребує внесення змін до реєстраційних матеріалів, а лише подається макет до Держлікслужби.
Ще одне нововведення, передбачене проєктом наказу МОЗ, стосується змін до правил виписування рецептів на лікарські засоби та медичні вироби, згідно з якими лікар, виписуючи рецепт на лікарський засіб, надає пацієнту довідку із 3 торговельними назвами препаратів за найнижчою ціною з Нацкаталогу. Законопроєктом № 14100 з метою здійснення контролю за дотриманням ліцензіатами Ліцензійних умов діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі та імпорту лікарських засобів передбачається унормування процедури обміну даними, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, щодо фармпрацівників між Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та Держлікслужбою.
Також планується спростити вимоги щодо площі аптек та аптечних пунктів, які розташовані у приміщеннях лікувально-профілактичних закладів, для реалізації пацієнтам лікарських засобів, що включені до Нацкаталогу, за ціною, що відповідає 3 найнижчим цінам за відповідною міжнародною непатентованою назвою (МНН) та препаратів за програмою реімбурсації.
Спікер звернув увагу на ключові проблеми, з якими стикаються учасники ринку при декларуванні цін у Нацкаталозі, зокрема це заборона реалізації ліків, на які не задекларовані ціни в Нацкаталозі, відсутність синхронізації цін на лікарські засоби в межах реімбурсації та поза нею, визначення підходу МОЗ щодо можливості / неможливості реалізації залишків ліків у межах усього ланцюга постачання за «старими» цінами протягом 4 міс з дати першого декларування цін у Нацкаталозі. Також виникає питання обов’язку реалізації залишків за «старими» цінами після зміни задекларованої ціни.
Серед інших питань, які потребують уточнення, Д. Алешко виділив такі:
- яка дата є датою першого декларування;
- з якої дати відраховуються 6 міс для підвищення задекларованої ціни?
Нормативно не врегульовано випадки, коли після декларування ціни вносяться зміни до реєстраційних матеріалів щодо відповідного лікарського засобу.
На завершення виступу спікер торкнувся питання заборони маркетингових послуг, яке було впроваджено постановою КМУ № 929 на виконання рішення Ради національної безпеки та оборони від 12.02.2025 р. Заборона маркетингу впроваджувалася до введення окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби. Наразі існує декілька ініціатив щодо розв’язання цього питання, зокрема шляхом внесення змін у ст. 20-1 Закону Україні «Про лікарські засоби», або взагалі виключення цієї статті.
Щодо прогнозів на 2026 р., то варто очікувати на зміни підходів до реформування ціноутворення на ліки, продовження роботи над створенням органу державного контролю, врегулювання маркетингових послуг та інструментів зниження ціни. Крім того, слід очікувати на підвищену увагу з боку Антимонопольного комітету та інших органів до суб’єктів фармацевтичного ринку. Також, можливо, окремі ліки можна буде реалізовувати в супермаркетах та АЗС.
Далі буде…
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим