Спільні закупівлі, аптечки для ЗСУ та дефіцит кадрів: відбулося засідання Комітету з питань здоров’я нації

Спільні закупівлі заходів медичного захисту

У квітні 2025 р. Україна приєдналася до Договору Європейського Союзу (ЄС) про спільні закупівлі заходів медичного захисту (Joint Procurement Agreement — JPA), який діє в ЄС з 2014 р. і наразі об’єднує 38 країн, серед яких як члени ЄС, так і країни-кандидати. Угода відкриває для України доступ до загальноєвропейських інструментів захисту здоров’я, дозволяє формувати потреби на рівні з іншими країнами ЄС, брати участь у великих міжнародних тендерах, забезпечити швидший доступ до критично важливих лікарських засобів та оперативно збільшувати запаси необхідних ліків у разі потреби.

У зв’язку з цим Комітет розглянув поданий Президентом України проєкт Закону України «Про ратифікацію Договору про спільні закупівлі заходів медичного захисту» (реєстр. № 0354), з опрацювання якого Комітет не є головним.

Комітет ухвалив рішення підтримати законопроєкт та рекомендувати за результатами розгляду в першому читанні ухвалити цей законопроєкт за основу та в цілому, а також спрямувати відповідний висновок голові Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Військова медицина

Під час засідання народні депутати — члени Комітету заслухали Командувача Медичних сил Збройних сил України (ЗСУ) Анатолія Казмірчука та т.в.о. директора Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України Дмитра Самофалова щодо забезпечення особового складу військ аптечками, а також щодо проблемних питань нестачі медичного персоналу та забезпечення ротації військових медиків.

Розгляд цього питання ініціювала народна депутатка Яна Зінкевич, голова підкомітету з питань військової медицини Комітету.

А. Казмірчук поінформував, що зараз потреба у військових індивідуальних аптечках закрита, зокрема завдяки підтримці міжнародних партнерів. Своєю чергою, Д. Самофалов зазначив, що наразі на етапі погодження знаходиться оновлена воєнно-медична доктрина, яка зосереджена на «медицині на полі бою» і регулює питання збереження життя не лише пораненого, а й бойового медика.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що у питаннях розбронювання медичних працівників Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України тісно співпрацює з Міністерством оборони України та Генеральним штабом ЗСУ. Він наголосив, що 80% поранених захисників лікуються у цивільних медичних закладах, тому важливо зберегти кадровий баланс між військовою та цивільною медициною. Також він нагадав про набуття чинності змін до законодавства, які дозволяють готувати студентів-медиків як офіцерів запасу, що суттєво посилить медичні підрозділи в майбутньому.

Пряме постачання ліків, закуплених МЗУ

Депутати розглянули звернення міського голови Львова Андрія Садового щодо запуску пілотного проєкту з прямого постачання ліків, закуплених ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ) безпосередньо до КНП «Перше територіальне медичне об’єднання м. Львова».

Під час обговорення міністр зазначив, що в Україні вже діє централізована система розподілу препаратів відповідно до реальних потреб медичних закладів. Так, якщо пацієнти з онкопатологією прийдуть у вказаний заклад, то, згідно з діючою системою, препарати перерозподілять з іншого онкоцентру.

За результатами обговорення порушеного питання домовлено провести окрему робочу нараду за участю Львівського обласного департаменту охорони здоров’я, на яку МОЗ України підготує статистичні дані за останні 3 роки по Львівській обл. щодо обсягів закупівель ліків, кількості пацієнтів та умов їх лікування.

Доступність ліків на прифронтових територіях

Члени Комітету також обговорили на засіданні питання щодо реалізації положень постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 14 липня 2025 р. № 895 в частині кваліфікаційних вимог до працівників аптечних закладів у селах, селищах та громадах, де тривають або тривали бойові дії, оскільки, за інформацією представників суб’єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що зверталися до Комітету, виникли певні проблеми при застосуванні цих положень на практиці. Зокрема, відповідно до документа, медичний працівник має пройти курси, щоб працювати в аптеці. Проте в медичних університетах такі програми досі не запрацювали.

14 липня 2025 р. постановою КМУ № 895 внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови) і в частині спрощення кадрових вимог до аптечних закладів.

Відтак Ліцензійними умовами визначено, що для аптечних закладів, розташованих у селах, селищах та на території активних бойових дій згідно з переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Міністерством розвитку громад та територій України, посади завідувача аптеки / аптечного пункту, заступника завідувача аптеки також можуть обіймати особи, які мають освіту:

• не нижче освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра за спеціальністю «Фармація» без вимог до стажу роботи; або
• не нижче освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра за спеціальністю «Медсестринство» за спеціалізаціями (освітньо-професійними програмами) «Лікувальна справа», «Сестринська справа» або «Акушерська справа» та сертифікат про право працювати за профілем роботи «Фармація (роздрібна реалізація лікарських засобів)» без вимог до стажу роботи.

«У той же час до нас звертаються представники суб’єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами щодо проблем застосування на практиці положень оновлених Ліцензійних умов. Тому сьогодні ми запросили МОЗ України прокоментувати ситуацію та запропонувати можливі шляхи розв’язання цієї проблеми», — зазначив Михайло Радуцький.

Враховуючи критичну ситуацію із забезпечення фармацевтичними кадрами аптечних закладів на території активних бойових дій, у квітні 2025 р. представники суб’єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами звернулися з проханням спростити кадрові вимоги до відповідних аптек. Уряд пішов назустріч і вніс відповідні зміни до Ліцензійних умов.

«Ми як Міністерство охорони здоров’я і, напевно, народні депутати, завжди йдемо назустріч для того, щоб на прифронтових і в сільських місцевостях збільшувалися пункти відпуску лікарських засобів з пріоритетом на «Доступні ліки», — зазначив В. Ляшко.

Щоб працювати в аптеці, медичний працівник має пройти курси та отримати сертифікат про право працювати за профілем роботи «Фармація (роздрібна реалізація лікарських засобів)». Проте в медичних університетах такі програми досі не запрацювали. Цю проблематику вже опрацювали в МОЗ України, і міністр висловив готовність відтермінувати норму, яка зобов’язує медичних працівників пройти відповідні курси. Водночас питання буде відпрацьовано з вищими навчальними закладами, щоб розробити відповідну програму і запустити курси.

Окремо міністр наголосив на тому, що в діалозі з представниками аптечного ритейлу МОЗ неодноразово акцентувало на необхідності відкриття аптечних закладів не в містах, де висока концентрація аптечних закладів, а саме в сільській місцевості, а також зберегти аптеки на прифронтових територіях. Ще одне важливе питання — підвищення доступності знеболення і необхідність розширення кількості аптечних закладів із правом відпуску наркотичних лікарських засобів.

На прохання бізнесу у травні 2025 р. МОЗ України спільно з Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками розробили дашборд «Місця відпуску лікарських засобів та медичних виробів», який, серед іншого, демонструє населені пункти для відкриття аптечних закладів. Обирали населені пункти з популяцією від 2 тис. осіб.

Загалом дашборд містить дані про більш ніж 21 тис. аптечних закладів, з них у селищах та селах — понад 5 тис. аптечних закладів визначено як потенційні для їх відкриття в населених пунктах, де наразі відсутні аптеки. За словами міністра, статистика свідчить про збільшення в Україні кількості аптек у 2025 р. порівняно з 2021 р.

Визначення неякісних ліків

За ініціативи народного депутата Валерія Зуба розглянуто звернення щодо поправки до законопроєкту № 11181-1 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і допуску на ринок лікарських засобів». Йдеться про поправку, яка пропонує кримінальну відповідальність за обіг неякісних препаратів. Народний депутат вважає недоцільним запровадження у законодавстві терміна «неякісні лікарські засоби», оскільки норма законопроєкту виписана таким чином, що може зашкодити фармацевтичному сектору через нечітке визначення «неякісних ліків», що дозволяє карати за незначні порушення, як-от пошкодження упаковки чи помилки в інструкції.

Водночас термін «неякісні лікарські засоби» вже визначено наказом МОЗ України від 22.11.2011 р. № 809 «Про затвердження Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України».

За результатами обговорення домовилися доопрацювати це питання спільно з МОЗ України. Окреме рішення не ухвалювалося.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!