В Україні стартував тиждень відповідального прийому антимікробних препаратів

15 листопада в Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг на тему «#Антибіотик_за_рецептом», спікерами під час якого виступили Ольга Богомолець, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), Олексій Кириченко, народний депутат, член Комітету, Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я України, Василь Лазоришинець, директор Національного Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, Віктор Ляшко, голова ГО «Інфекційний контроль в Україні».

Віктор Ляшко, модератор заходу, наголосив, що за даними ВООЗ, очікується, що протягом наступних 35 років близько 300 млн осіб передчасно помруть через антибіотикорезистентність, а економічні наслідки цього для світової економіки становитимуть близько 100 трлн дол. США, якщо не буде вжито заходів.

7 жовтня 2016 р. за ініціативою Комітету відбувся круглий стіл «Антибіотикорезистентність та інфекційний контроль». У ході заходу було підкреслено важливість раціонального застосування протимікробних препаратів та окреслено ситуацію з контролем за цим процесом, що існує на сьогодні в Україні.

В. Ляшко відзначив, що цього тижня планується підписання резолюції круглого столу головою Комітету, виконання цієї резолюції підтримують професійні медичні організації, у тому числі і ГО «Інфекційний контроль в Україні». Доповідач нагадав, що цією резолюцією було визначено наступне:

• розробити порядок збору інформації про застосування зареєстрованих в Україні протимікробних лікарських засобів;
• посилити контроль за призначенням антимікробних препаратів та їх відпуском в аптечних закладах;
• розробити національну стратегію та план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, які мають стати дорожньою картою у протидії загрозі, що має глобальне значення для здоров’я, розвитку та безпеки людини;
• направити до Кабінету Міністрів України резолюцію круглого столу для організації розгляду та вжиття заходів належного реагування.

Експерт закликав усіх взяти участь у флешмобі «#антибіотик_за_рецептом» (рисунок) для того, щоб поділитися зі своїми знайомими та близькими важливістю та актуальністю цієї проблеми.

Рисунок

#Антибіотик_за_рецептом: що варто знати

Олексій Кириченко зазначив, що на сьогодні існує 3 основні причини розвитку антибіотикорезистентності. Серед них: надмірне та неконтро­льоване застосування антибіотиків пацієнтами, нераціональне призначення цих препаратів лікарями та їх часте використання в сільському господарстві й ветеринарії.

Недостатня поінформованість населення, фактично безрецептурний продаж антибіотиків, вплив рекламних заходів фармацевтичних компаній — усе це відіграє не останню роль у розвит­ку антибіотикорезистентності.

При цьому, призначаючи самі собі антибіотики, люди часто не дотримуються дозування, схеми та кратності прийому препарату, чим викликають погіршення перебігу хвороби та розвиток рези­стентності до протимікробних лікарських засобів.

На думку спікера, саме заохочення пацієнтів правильно використовувати протимікробні препарати є запорукою успіху раціонального використання антибіотиків. І допомогти в цьому може система реімбурсації вартості протимікробних лікарських засобів. Налагодивши ланцюг «пацієнт — лікар — пацієнт — провізор», можна забезпечити населення безкоштовними препаратами, контролюючи при цьому раціональність їх використання. Контроль­ розповсюдження антибіотикорезистентності є важливим як з точки зору охорони здоров’я, так і з економічної. Адже, як підкреслив спікер, лікування нерезистентних форм захворювань, наприклад туберкульозу, є в десятки разів дешевшим, аніж резистентних.

Оксана Сивак, розпочала свій виступ лозунгом «Самолікування шкідливе для вашого здоров’я». На жаль, на сьогодні в Україні не існує програми раціонального застосування антибіотиків.

За оцінкою експертів Європейського центру профілактики та контролю захворювань (European Centre for Disease Prevention and Control), в Україні немає національної стратегії та/або плану дій з обачного використання протимікробних препаратів у медицині та ветеринарії, із запобігання та контролю стійкості до антибіотиків; погано врегульовано питання щодо призначення ліків, епідеміологічний нагляд за патогенами, протимікробною резистентністю існує в дуже обмеженому обсязі, а щодо деяких інфекцій у закладах охорони здоров’я взагалі відсутній.

У відповідь на це при МОЗ України було створено робочу групу з розробки Національної стратегії та плану дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів.

Флешмоб «#антибіотик_за_рецептом», що проводиться починаючи з 15.11.2016 р., є дуже важливим заходом для інформування населення щодо небезпеки, яку несе за собою нераціональне використання антибіотиків. Проте говорити про таку проблему потрібно не тільки в рамках тижня боротьби з антибіотикорезистентністю, а й у повсякденному житті.

Щодо підвищення навантаження на лікарів у разі впровадження реалізації антибіотиків лише за рецептами, то допомогти в цьому питанні має реформа первинної ланки медичної допомоги, яку вже розпочато. Саме для того, щоб потрапити на прийом до лікаря швидко та легко, було створено послугу «електронна черга», що дає змогу пацієнту записатися до лікаря на певний час та на певний день без необхідності потім довго сидіти в чергах.

Василь Лазоришинець зауважив, що антибіотикорезистентність є проблемою не однієї країни чи народу, а всього світу, а в деяких державах вона перейшла на рівень загрози національній безпеці.

Протягом 15 років спеціалісти Національного Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова досліджують питання антибіотикорезистентності при інфекційному ендокардиті. Отримані за цей час результати, на жаль, не є оптимістичними.

Так, за словами науковця, протягом останніх 2–3 років ми спостерігаємо збільшення кількості випадків інфекційного ендокардиту і різке підвищення частки таких, що були викликані антибіотикорезистентними штамами. Так, резистентність до цефалоспоринів становить 80–100%, а до це­фуроксимів — 40–50%. Навіть до антибіотиків резерву, що використовуються у разі неефективності основної лінії терапії, у 40% випадків використання бактерії є резистентними.

Експерт зазначив, що незважаючи на те що наука не стоїть на місці, постійно розвивається, а також розробляються нові ліки, швидкість, з якою препарати втрачають ефективність, значно перевершує темпи прогресу.

Ольга Богомолець розпочала своє звернення до присутніх із захисту бактерій. Більшість з нас знає про антибіотики та їхню дію, але мало хто поінформований про корисні бактерії, що є в нашому організмі.

Так, є бактерії на шкірі, що захищають її від багатьох захворювань, у тому числі й раку, та бактерії в кишечнику, що допомагають перетравлювати їжу. Одні бактерії є необхідними, інші — небезпечними. Проте варто пам’ятати, що антибіотики вбивають їх без винятків. І це є однією з небезпек застосування протимікробних препаратів, про які ми рідко говоримо.

В Україні із загальних витрат населення на ліки 15 млрд грн. приходяться на антибіотики. Причому половина з них використовуються не за призначенням лікаря, а з метою самолікування.

Проте непотрібні людям антибіотики потрап­ляють в організм не тільки у вигляді безпосередньо лікарських засобів, а й з навколишнього середовища. Навіть не помічаючи цього, дорослі та діти щодня разом з м’ясом, молоком, яйцями та іншими продуктами щодня вживають велику кількість протимікробних препаратів. Це призводить до шаленого зростання антибіотикорези­стентності немедичного походження.

Звичайно, не останню роль у розвитку рези­стентності до антимікробних препаратів, на думку доповідача, відіграє вплив фармацевтичних компаній та ЗМІ, що зацікавлені в збільшенні кількості проданих препаратів та отриманні прибутку. Тому одним з основних кроків на шляху до вирішення цієї проблеми в Україні є заборона реклами антибіотиків на радіо, телебаченні та в інших ЗМІ. Незважаючи на всі прибутки та вигоди, необхідно пам’ятати, що відповідальність за майбутнє лежить на кожному з нас, і вона в свідомості має перемагати прагнення до збагачення.

Іншим кроком до вирішення такої нагальної проблеми є адаптування МОЗ України європейських стандартів лікування. Адже без них неможливим стає надання якісної та кваліфікованої допомоги медичними працівниками. Ні для кого не секрет, що лікарі досить часто призначають антибіотики при кашлі і дітям, і дорослим, не визначаючи необхідність їх застосування чи чутливість до них. Саме тому протимікробні препарати мають реалізовуватися тільки за рецептом.

Звертаючись до питання завантажено­сті медичних закладів та нехватки спеціалістів, О. Богомолець зазначила, що не лише в Україні, а й в усьому світі існує брак медичних працівників (близько 15 млн відкритих вакансій медичного профілю, за даними ВООЗ).

Для того, щоб кваліфіковані працівники залишалися в Україні, а не виїздили за кордон, де їм пропонують гідну заробітну плату, необхідно забезпечити належну оплату їхньої праці в нашій країні. «Гідним професіоналам — гідна зарплата», — зазначила експерт.

Боротьба з антибіотикорезистентністю вимагає глобальних дій щодо просвітницької та інформаційної роботи. Настанови та довідкові матеріали можуть надати необхідні інструменти лікарям і фармацевтам, для того щоб навчити пацієнтів відповідальному застосуванню протимікробних препаратів і важливості дотримання призначеної схеми лікування. Ці інструменти також дозволять забезпечити пацієнтів ліками, що відповідати­муть їх індивідуальним клінічним потребам, у необхідному дозуванні протягом достатнього періоду і за доступною вартістю. Спостереження й раціональне застосування антибіотиків у медичних, аптечних, стоматологічних і ветеринарних закладах є вкрай важливими. Зростання кількості ініціатив щодо розробки нових протимікробних лікарських засобів також може бути частковим вирішенням проблеми.

Також доповідач підкреслила, що в жодній з країн Європи не дозволено вільний продаж антибіотиків. Адже це є злочином по відношенню до здоров’я людей, зокрема наступних поколінь.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!