Відкрила зустріч Уляна Супрун, виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я України, зазначивши, що це вже 4-й цикл обговорення реформування громадського здоров’я. Раніше обговорювалися питання реформування фінансування системи охорони здоров’я, референтного ціноутворення, доступності ліків, екстреної медичної допомоги, а наразі темою зустрічі є громадське здоров’я. «Багато українців думають, що громадське здоров’я є чимось новим. Проте це не так. Громадське здоров’я — це піклування про своє власне здоров’я та здоров’я всього українського народу. Превентивна медицина, вакцинація — це те, що допоможе попереджувати хвороби, а не лікувати їх та ускладнення від них. Це дасть змогу всім нам бути здоровими, щасливими та жити довше, — зазначила очільниця МОЗ України. — У всіх цивілізованих країнах система охорони здоров’я спрямована саме на попередження хвороб, тоді як в Україні тільки 1% уваги медичної спільноти приділяється профілактиці, а 99% — лікуванню хвороб».
У. Супрун відмітила, що на зустрічах в регіонах задають багато питань про те, чи будуть продовжуватися програми лікування онкохворих, хворих на туберкульоз та ін. Проте занадто мало питань щодо важливості вакцинації, програм попередження серцево-судинних та інших захворювань, які мають діяти замість програм з їх лікування.
Доповідач наголосила, що такі зустрічі перш за все відбуваються для того, щоб почути поради та коментарі населення, а також зазначила, що в Міністерстві завжди відкриті для діалогу. Адже здоров’я пацієнта перш за все залежить від самого пацієнта, а потім вже від сімейного лікаря та Міністерства.
Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я з питань євроінтеграції, в продовження зустрічі зазначила, що, на превеликий жаль, в Україні відмічається тенденція, коли люди звертаються до лікаря лише тоді, коли вже «дуже болить». Тому переорієнтація з лікування на профілактику та запобігання захворюванням є вкрай необхідною сьогодні. Спікер наголосила, що, звичайно ж, загальнодержавні програми також будуть зберігатися, адже ніхто не забуває про пацієнтів, які вже мають ту чи іншу патологію.
За визначенням ВООЗ, громадське здоров’я — це наука та практика попередження захворювань, збільшення тривалості життя та зміцнення здоров’я шляхом організованих зусиль суспільства. Люди бережуть своє здоров’я, менше хворіють, краще живуть, добре почуваються та економлять гроші на лікування в майбутньому. За словами О. Сивак, саме над цим буде працювати Центр громадського здоров’я в Україні.
Доповідач зазначила, що в Україні 86% загальної смертності становлять неінфекційні хвороби (серцево-судинні, онкологічного профілю, травматизм, психічні захворювання та ін.). І цю ситуацію можна змінити, якщо вести здоровий спосіб життя та проводити профілактичні заходи попередження розвитку різних хвороб. Щеплення в Україні, на думку спікера, є другою основною проблемою. Недовіра та нерозуміння населенням важливості вакцинації йде не на користь здоров’ю майбутнього покоління. Проте не лише з батьками потрібно проводити просвітницьку роботу. Працівники Міністерства стикнулися з тим, що лікарі відмовляють батьків від проведення щеплення. А це неприпустимо для працівників охорони здоров’я, адже щеплення є запорукою запобігання більшості інфекційних захворювань. Тому просвітницька діяльність серед працівників сфери охорони здоров’я є також нагальною проблемою.
Третьою проблемою громадського здоров’я, на думку О. Сивак, є епідемії ВІЛ/СНІД, гепатиту С та туберкульозу в Україні. Так, наша держава входить у світову п’ятірку лідерів щодо захворюваності та смертності від цих хвороб, і це не є позитивним показником.
Потребують реформування також діагностична медична система, яка на сьогодні не готова задовольнити всі потреби охорони здоров’я в нашій країні, та забезпечення інфекційного контролю Служби крові.
Спікер нагадала, що 30 листопада 2016 р. Уряд України ухвалив проект розпорядження КМУ «Про схвалення концепції розвитку системи громадського здоров’я в Україні» (прим. ред.: на сьогодні текст ухваленого урядового розпорядження не оприлюднено). Тепер протягом місяця необхідно надати Кабінету Міністрів план дій щодо реалізації цієї концепції. Наразі в Україні функціонує національний Центр громадського здоров’я та проводиться робота в регіонах щодо створення місцевих служб. Колишня санітарно-епідеміологічна служба залишила за собою лабораторні структури, що нині підпорядковані МОЗ України. На сьогодні здійснюється аудит цих закладів та визначається, наскільки ефективною є їх робота у розрізі епідеміологічного нагляду в країні. Саме вони можуть стати основою майбутніх регіональних центрів громадського здоров’я.
Вікторія Тимошевська, директор програмної ініціативи Громадське здоров’я Міжнародного фонду «Відродження», повідомила про визначення в нашій країні індексу здоров’я системи охорони здоров’я. В опитуванні взяли участь близько 12 тис. осіб, що є абсолютно репрезентативним по Україні. Основними напрямками, які оцінювали, стали:
- задоволеність медичною допомогою (сімейного лікаря, педіатра та стаціонарною допомогою),
- досвід родини стосовно звернення до лікарів у випадку появи хвороби (чи відмовлялися люди від звернення через брак коштів чи часу, та чи зверталися вони до лікарів первинної ланки чи спеціалізованого напрямку),
- два показники з витрат на медичну допомогу та на лікарські засоби (скільки родина витрачала у разі захворювання за останні 30 днів),
- два елементи щодо знання та поведінки стосовно здоров’я (що людина як член громади робить чи не робить для того, аби зберегти своє здоров’я та здоров’я оточуючих, та знання про основні серцево-судинні захворювання (інсульт, інфаркт) й методи їх попередження),
- стан здоров’я (індекс маси тіла, паління, вік, стать, тиск та ін. показники здоров’я).
Опитування було покликане визначити зміни, які необхідні для системи громадського здоров’я з точки зору громадян. Такими основними змінами, як свідчать отримані результати, громадяни визначили покращення якості медичної допомоги та зниження вартості як лікарських засобів, так і самих медичних та діагностичних послуг.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим