Нове державне цінове регулювання ліків: чи не наступить Уряд на ті ж граблі?

20 Лютого 2017 12:17 Поділитися
Як відомо, Уряд відтермінував початок запровадження державного регулювання цін на ліки, яке має запрацювати з 1 квітня 2017 р. одночасно з державною програмою відшкодування їх вартості. Однак, на переконання експертів та фармацевтичної спільноти, цього недостатньо для того, щоб з 1 квітня препарати для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми були гарантовано доступні для українських пацієнтів. Про те, що має встигнути зробити Уряд та МОЗ України, зокрема за 1,5 міс, щоб означена ініціатива запрацювала без «побічних реакцій», мова піде в даній публікації.

3466

16 лютого 2017 р. у прес-центрі «РІА Новини Україна» відбулася прес-конференція на тему «В українських аптеках зникають життєво необхідні медикаменти», присвячена обговоренню урядової ініціативи щодо запровадження реферування та відшкодування вартості ліків, а також їх закупівлям через міжнародні організації.

Участь у дискусії взяли Валентина Маркевич, президент Фонду допомоги онкохворим дітям, кандидат медичних наук, Віктор Корогод, керівник проектів Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів,та Сергій Кравченко, відповідальний секретар Національної медичної палати України.

В. Маркевич проінформувала присутніх, що в рамках запровадження державного регулювання цін на ліки Уряд ухвалив постанови КМУ від 09.11.2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби» та № 863 «Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів». Державне регулювання цін мало поширюватися на 21 міжнародну непатентовану назву (МНН) ліків, перелік яких визначено постановою КМУ № 863. Вартість цих препаратів підлягатиме відшкодуванню з боку держави, на що у Держбюджеті–2017 передбачено лише 500 млн грн.

На виконання урядових постанов МОЗ України затвердило Реєстр граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби (далі — Реєстр). Проте він містить вже не 21 МНН ліків, а 89. Граничні оптово-відпускні ціни на ліки (ГрОВЦ) розраховано згідно з Порядком розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін, затвердженим наказом МОЗ України від 29.12.2016 р. № 1423.

Однак, проаналізувавши підготовчу роботу щодо запровадження цього механізму, провівши консультації з фармацевтичною спільнотою, урядовці дійшли висновку, що належне виконання цього регулювання потребує довшого перехідного періоду, що пов’язано з поступовою реалізацією залишків ліків. Тому для стабілізації ситуації на ринку та усунення виникнення ризиків 1 лютого Уряд прийняв рішення перенести запровадження державного регулювання цін на ліки на 1 квітня 2017 р. — одночасно з запровадженням державної програми реімбурсації. Також Уряд надав доручення МОЗ України разом з Міністерством економічного розвитку і торгівлі терміново переглянути порядок розрахунку граничних оптово-відпускних цін з метою приведення їх у відповідність з економічно обґрунтованими. Відтак, у разі зміни порядку розрахунку граничних оптово-відпускних цін буде змінено і сам Реєстр, а саме розраховані граничні ціни.

До 1 квітня 2017 р. аптечні заклади можуть реалізовувати залишки ліків, які були поставлені за оптово-відпускними цінами, що перевищують їх граничний рівень.

Однак, за багаточисленними заявами урядовців, з 1 квітня реалізовувати можна лише ті ліки (які включені до Реєстру), вартість яких є нижчою або знаходиться на рівні граничних цін. При цьому умовно можна поділити регульовані ліки за 3 ціновими категоріями: вартість яких є нижчою або знаходиться на рівні граничних цін; вартість яких є на 30–35% вищою за граничний рівень; вартість яких є вищою більше ніж на 35% за граничний рівень.

І якщо виробники 2-ї категорії ліків готові будуть знизити їх вартість до граничних цін, щоб мати можливість реалізовувати такі препарати і потрапити до програми реімбурсації, то ліки, вартість яких є більше ніж на 35% вищою за граничні ціни, можуть зникнуть з ринку України через нерентабельність їх реалізації за визначеними МОЗ України цінами. Мова йде у першу чергу про оригінальні лікарські засоби.

«На сьогодні ми вже бачимо дефіцит цих ліків», — зауважила В. Маркевич. Прим. ред.: раніше ми вже повідомляли, що залишки регульованих ліків можуть зникнути з аптечних полиць до 1 квітня. Деякі імпортери припинили ввезення на територію України лікарських засобів, що підпадають під державне регулювання цін, а дистриб’ютори постачають в аптеки залишки ліків, які є на складах.

Окремо доповідачі зупинилися на питанні закупівель ліків через міжнародні організації. «Нас турбує наявність на сьогодні на складах у клініках препаратів, термін реалізації яких закінчується 1 квітня 2017 р.», — наголосила В. Маркевич. За її словами, у Національній дитячій спеціалізованій лікарні (НДСЛ) «ОХМАТДИТ» знаходиться також протигрибковий засіб на загальну суму близько 12,6 млн грн., термін реалізації якого спливає у червні цього року. «Необхідно також врегулювати питання заміни цих препаратів через міжнародні організації, тому що це загрожує ефективності подальшого лікування в Україні», — підкреслила вона.

Закупівлі ліків проводяться несвоєчасно. Лише у лютому 2017 р. НДСЛ «ОХМАТДИТ» отримала останні призначені установі лікарські засоби за програмою дитячої онкології, закуплені за кошти Держбюджету–2015.

Загалом процедура закупівель ліків через міжнародні організації викликає зауваження. І дивною є поведінка керівництва МОЗ України, яке на прохання членів Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я надати копії договорів з міжнародними організаціями відмовило, посилаючись на те, що це є комерційною таємницею. Хоча, за словами С. Кравченка, це б допомогло з’ясувати, де міститься прогалина, і в разі необхідності ініціювати зміни до законодавства та процедурних питань. «Якщо Україна виступає замовником і витрачаються бюджетні кошти, то виникає питання: яким чином формувалися договори і їх предмети, хто виступав розробником договорів? Ми навіть цього не знаємо», — наголосив він.

Крім того, за словами доповідачів, сумнівними є і заяви керівництва МОЗ України про начебто зекономлені кошти під час здійснення закупівель ліків через міжнародні організації. Якщо економія і відбулася, то лише за рахунок менших обсягів закупівель порівняно з попередніми роками, а не за рахунок зниження цін на ліки.

Розкритиковано й роботу керівництва МОЗ України. За словами С. Кравченка, наразі профільне міністерство — нежиттєздатне, оскільки центральний апарат укомплектовано на 50%. За останні 9 міс роботи нової команди керівниц­тва МОЗ України прийнято лише накази щодо двох напрямків: перерозподілу ліків та проведення клінічних випробувань.

«Ряд фактів вказують на те, що наша система охорони здоров’я, на жаль, йде не шляхом оптимізації в нашому розумінні, а шляхом деградації», — зауважив В. Корогод.

Повертаючись до питання запровадження державного регулювання цін на ліки та їх реімбурсації, від редакції зазначимо, що Уряд та профільне міністерство мають прописати чіткі та зрозумілі правила ціноутворення на регульовані ліки для того, аби 1 квітня не повторилася ситуація 1 лютого, коли всі ланки фармацевтичного сектора не мали єдиного розуміння щодо урядової ініціативи і були вимушені призупинити реалізацію життєво необхідних ліків. При цьому фармацевтична спільнота наполягає на добровільній участі суб’єктів господарювання в системі відшкодування вартості ліків. В іншому випадку дане регулювання обмежить право хворого на лікування тими ліками, які йому більше підходять, а також конкуренцію на ринку.

Звертаючись з відкритими листами до Голови Уряду та в.о. міністра охорони здоров’я, професійні асоціації просять:

  • створити при МОЗ України робочу групу з питань запровадження реферування та реімбурсації лікарських засобів, до якої включити всіх представників фармацевтичної спільноти;
  • розмістити розроблені проекти для їх публічного обговорення;
  • внести зміни до урядових постанов щодо державного регулювання цін на ліки та відшкодування їх вартості, якими передбачити добровільну участь суб’єктів ринку в системі реімбурсації та можливість вільного обігу лікарських засобів;
  • переглянути методику визначення рівня ціни препарату, за якої він має право брати участь у програмі реімбурсації, з метою приведення його у відповідність з економічно обґрунтованим показником, наприклад шляхом використання медіанної ціни лікарського засобу в референтних країнах.

Відповідні звернення вже направили Європейська Бізнес Асоціація, ГС «Професійна аптечна асоціація України», ГО «Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників» (AIPM Ukraine), Асоціація виробників інноваційних ліків «АПРАД», ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)», Громадська спілка «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА» та Асоціація «Виробники ліків України».

Катерина Горбунова,
фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті