Постановою КМУ від 16 березня 2017 р. № 180 затверджено нову редакцію Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік), який набув чинності 25 березня у зв’язку з опублікуванням документа в «Урядовому кур’єрі» № 57.
Новий Національний перелік базується на 19-му виданні Базового переліку основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ. Він складається з основного переліку, до якого включено лікарські засоби для лікування пріоритетних патологічних станів; додаткового переліку, до якого включено лікарські засоби для пріоритетних патологічних станів, що потребують спеціалізованого діагностичного або моніторингового обладнання та/або спеціалізованої медичної допомоги, та/або підготовки фахівців.
Зазначимо, що ідеологічно Базовий перелік основних лікарських засобів, рекомендованих ВООЗ, носить рекомендаційну функцію і не застосовується для цілей цінового регулювання ліків. Натомість в Україні Національний перелік є регуляторним у контексті державного регулювання цін на ліки.
Запровадження нових вимог цінового регулювання вочевидь потребує достатнього перехідного періоду для операторів ринку, які мають адаптувати свої облікові системи до нових вимог. Зважаючи, що оновлений Національний перелік сформований за міжнародними непатентованими назвами ліків з урахуванням дозувань та кількості в упаковці, суб’єктам господарювання потрібен час для того, щоб визначити торгові назви препаратів, на які розповсюджується вимога щодо встановлення граничних постачальницько-збутових та роздрібних надбавок 10% та 25% відповідно. Таким чином, Уряд вкотре створив для операторів фармацевтичного ринку суттєві перешкоди для безперебійного забезпечення населення лікарськими засобами.
Щоб залишатися у правовому полі в контексті набуття чинності нового Національного переліку, можна вдатися до одного з кроків:
- тимчасово зупинити провадження діяльності на час здійснення переобліку товару;
- встановити граничні націнки (постачальницько-збутові – не вище 10%, торговельні (роздрібні) – не вище 25%) на весь наявний асортимент з подальшим підрахунком збитків.
Окремі оператори ринку вже пішли одним з цих шляхів.
Повертаючись до положень постанови КМУ № 180, зазначимо, що нею також вносяться зміни до ряду нормативно-правових актів КМУ, які набудуть чинності 1 липня 2017 р.
Зокрема, зміни вносяться до постанови КМУ від 17 серпня 1998 р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» і передбачають, що безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою КМУ від 25 березня 2009 р. № 333.
Постанову КМУ від 25 березня 2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» передбачено доповнити положеннями, згідно з якими:
- лікарські засоби, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до Національного переліку основних лікарських засобів, підлягають закупівлі закладами й установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів;
- обсяги потреби в закупівлі лікарських засобів визначаються за видами медичної допомоги в порядку, встановленому МОЗ України;
- за умови задоволення в повному обсязі потреби в ліках, зареєстрованих в Україні в установленому законом порядку та включених до Національного переліку основних лікарських засобів, замовники зможуть закуповувати ліки, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та не включені до зазначеного Національного переліку. При цьому перевага надаватиметься лікам, включеним до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.
Вимоги постанови КМУ № 333 не поширюються на закупівлю лікарських засобів, що підлягають закупівлі через міжнародні організації, а до 1 січня 2019 р. не поширюються на пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну.
1 липня 2017 р. втрачають чинність перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також п. 1 постанови КМУ від 16 листопада 2001 р. № 1499 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Найближчим часом ми представимо детальний аналіз оновленого Національного переліку на предмет його відповідності Примірному переліку основних лікарських засобів ВООЗ, а також з’ясуємо, яку частку у загальному обсязі ринку становлять лікарські засоби, що увійшли до нового Національного переліку.
Коментарі