Медична реформа в Україні: шлях законопроектів довжиною в тиждень

На початку червня цього року у соціальній мережі Facebook було запущено флешмоб, у рамках якого українці під хештегом #вимагаю_медреформу розповідали про негативний досвід отримання медичної допомоги і виступили на підтримку проведення реформи системи охорони здоров’я, яку ініціює МОЗ України, шляхом прийняття відповідних законопроектів. Пізніше до флешмобу підключилися ЗМІ, народні депутати, громадські діячі. Протягом тижня урядові та альтернативні законопроекти щодо реформування системи охорони здоров’я пройшли шлях від включення їх до порядку денного 6-ї сесії Парламенту до прийняття у першому читанні. Детальну хронологію подій ми опишемо у цій публікації.

Включення законопроектів до порядку денного 6-ї сесії Верховної Ради України

6 червня під час чергового пленарного засідання Верховної Ради України народні депутати вирішували, які законопроекти розглядатимуться протягом 6-ї сесії, яка закінчується у липні цього року. Серед іншого до порядку денного пленарного засідання Парламенту було включено:

Питання щодо законопроектів, які стосуються реформи охорони здоров’я, озвучив Сергій Березенко, народний депутат від фракції Блок Петра Порошенка. «Сьогодні народні депутати повинні зробити перший крок у реалізації реформи медичної галузі й підтримати включення до порядку денного доопрацьованого та скомпонованого законопроекту (прим. ред.: мається на увазі законопроект № 6327, який 1 червня був відкликаний з Парламенту, а вже 6 червня поданий як доопрацьований), який дозволить фундаментально модернізувати медицину в Україні», — зазначив народний депутат, виступаючи перед колегами.

На переконання С. Березенка, відповідний закон необхідно ухвалити протягом 6-ї сесії, інакше МОЗ не зможе закласти необхідні кошти у бюджет на наступний рік, що, у свою чергу, зір­ве втілення реформи хоча б у частині первинної ланки. «Тому вже цього тижня проекти законів № 6327 та № 6329 повинні подолати перше читання й піти на прискорене доопрацювання до другого», — наголосив він.

Представляючи новий підхід у формуванні бюджету, запропонований законопроектом № 6329, С. Березенко зауважив, що відбуватиметься відмова від утримання ліжко-місць у лікарнях, натомість гроші слідуватимуть безпосередньо за пацієнтом. «Заплановано, що сума коштів, яка піде за пацієнтом, вже найближчим часом становитиме не менше ніж 110 дол. США. І поступово протягом років вона збільшуватиметься. Такий індивідуальний підхід працює у провідних країнах, що забезпечує високоякісні медичні послуги. Медичні працівники у первинній ланці зможуть отримувати від 10 до 23 тис. грн. вже з 1 січня 2018 р. Наголошую, що попри фундаментальні зміни медицина залишається безкоштовною для всіх учасників АТО, а також буде збережено пільги для незахищених верств населення. Усі громадяни України матимуть право на гарантований пакет медичних послуг», — підкреслив він.

Шляхом голосування народні депутати підтримали пропозицію голови Парламенту Андрія Парубія щодо включення у порядок денний 6-ї сесії наступних законопроектів: № 6327 та № 6327-1, а також № 6329 та № 6329-1.

А. Парубій закликав парламентські комітети, визначені головними із законопроектів, оперативно опрацювати їх з тим, щоб найближчим часом винести на голосування. Зазначимо, що для законопроектів № 6327 та № 6327-1 головним комітетом визначено Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення (далі — Комітет з питань соціальної політики), а для законопроектів № 6329 та № 6329-1 — Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі — Комітет з питань бюджету).

Доля медичної реформи — у руках Верховної Ради

Наступного дня, 7 червня, у стінах Будинку Уряду в рамках брифінгу на тему «Доля медичної реформи — в руках Верховної Ради» заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк та екс-міністр охорони здоров’я України Микола Поліщук пояснили, коли розпочнеться побудова медичної галузі на основі нової ідеології та принципів, і як це відбуватиметься.

П. Ковтонюк зазначив, що 6 червня народні депутати України проголосували за включення до порядку денного 6-ї сесії Верховної Ради України проектів законів (у тому числі альтернативних) щодо реформи галузі охорони здоров’я та подякував депутатам за підтримку таких необхідних країні змін.

«Сьогодні ми не платимо за якість роботи лікаря, ми платимо за факт перебування спеціаліста в лікарні. Необхідно створити конкуренцію, за якої до хорошого лікаря буде йти більше пацієнтів та, відповідно, буде більшим його заробіток, а до поганого — менше. Те саме стосується лікарень: ми платимо за те, що вони стоять, а не за реальні конкретні послуги, які вони надають. Принцип справедливості та справедливої оплати — ось що ми намагаємося ввести в систему охорони здоров’я, — зазначив П. Ковтонюк. — Наша система охорони здоров’я почне оздоровлюватися, так само як і системи охорони здоров’я інших країн постсоціалістичного табору (Польща, Румунія, Болгарія), що запровадили подібні реформи».

Заступник міністра також підкреслив, що відбулося 2 етапи доопрацювання законопроектів:

  • за ініціативою фракції «Блок Петра Порошенка» було створено міжфракційну робочу групу, що детально опрацювала законопроекти;
  • після доопрацювання законопроекти було винесено на розгляд Національної ради реформ, засідання якої ініціював Президент України.

Так, у ході засідання Національної ради реформ було обговорено такі питання, як таймінг проведення реформи, створення та робота Національної служби здоров’я України, яким чином відбуватиметься контроль якості та як буде реалізовано реформу на віддалених територіях та в селах. Щодо останнього питання, як зазначив П. Ковтонюк, Президент України виступив з власною ініціативою підтримки сільських громад у частині забезпечення їх зв’язком, у тому числі підключення інтернету.

М. Поліщук наголосив, що урядові законопроекти щодо реформування системи охорони здоров’я України є надзвичайно важливими та визначають комплексно усю стратегію роботи та розвитку медичної галузі в майбутньому. Звісно, попереду ще надзвичайно багато роботи, у тому числі й створення необхідних підзаконних актів, наказів МОЗ України, прийняття певних рішень на регіональному рівні та ін.

Медична реформа в Україні: шлях законопроектів довжиною в тиждень

Опрацювання законопроектів парламентськими Комітетами

7 червня відбулися засідання Комітету з питань соціальної політики, а також Комітету з питань бюджету. Під час засідань розглядалися доопрацьовані Урядові законопроекти «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (реєстраційний № 6327) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстраційний № 6329), а також альтернативні законопроекти за реєстраційними №№ 6327-1 і 6329-1.

Представляючи законопроект № 6327, Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я, зазначила, що на Уряд покладається повноваження щодо затвердження типових договорів про медичне обслуговування та реімбурсацію. Реформа фінансування на первинній ланці передбачена з 1 січня 2018 р., що надасть медичним закладам час для переходу на нову систему фінансування. До 2020 р. передбачена зміна фінансування інших видів медичної допомоги. «До того часу відбуватиметься опрацювання медичних послуг, їх тарифів, підписання договорів з медичними закладами, що дасть можливість пацієнтам обирати свого сімейного лікаря, розпочати цей процес на первинній ланці і завершити роботу над госпітальними округами», — додала в.о. міністра.

У свою чергу, Олег Мусій, представляючи альтернативний законопроект № 6327-1, повідомив, що робоча група з доопрацювання урядового законопроекту опрацювала лише 10% пропозицій, які було надано від народних депутатів, у тому числі щодо співфінансування та запровадження загальнообов’язкового медичного страхування як однієї з моделей дофінансування системи охорони здоров’я. Зокрема, не врахована пропозиція про розмежування контролюючих і закупівельних функцій створюваного цент­рального органу виконавчої влади.

Щодо затвердження національних медичних стандартів О. Мусій зауважив, що за пропози­цією МОЗ України пропонується адаптувати міжнародні стандарти і протоколи без обґрунтування ціни питання. Наприклад, вартість послуги в Німеччині відрізняється від такої в Великобританії і США. На його думку, протоколи повинні бути національними й адаптованими до українських реалій, що передбачено в законопроекті № 6327-1. Тому доповідач попросив підтримати альтернативний законопроект як системний та комплексний і врахувати точку зору Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, висновок якого було надано щодо цих законопроектів. Він вказує на несистемність пропонованого МОЗ підходу й передбачає зробити пілотний регіон зміни фінансової моделі.

Ольга Богомолець, голова Комітету Верховної Ради Україниз питань охорони здоров’я, звернула увагу на те, що велику кількість зауважень до законопроекту № 6327 було враховано. У тому числі окремі положення альтернативного законопроекту № 6327-1 відображено в доопрацьованому законопроекті № 6327. Але при цьому не були враховані деякі пропозиції, які надав Президент України, зокрема щодо розмежування функцій новоствореного органу. Так, у ст. 8 законопроекту № 6327 у повноваженнях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів, входять оплата, аналіз і прогнозування потреб населення України у медичних послугах та лікарських засобах, а також проведення аналізу умов, результатів, строків та ефективності надання медичних послуг та лікарських засобів. Концентрація цих управлінських функцій з поєднанням одноосібного розпорядження коштами містить суттєві корупційні ризики. Тому профільний парламентський комітет виступає за розділення цих функцій.

Також вона надала пропозиції Комітету з питань соціальної політики додатково включити до переліку фінансових гарантій можливість надання дітям віком до 3 років безоплатної медичної допомоги за всіма видами. Запропоновано передбачити безкоштовне медичне обслуговування вагітних, породіль, а також звільнити від співоплати за надання медичної допомоги на вторинному та третинному рівнях та забезпечення життєво необхідними лікарськими засобами хворих із психічними розладами.

О. Богомолець звернула увагу, що законопроектом № 6327 не передбачено звільнення від співоплати за надання медичної допомоги на вторинному та третинному рівнях інших соціально незахищених верств населення (пенсіонерів, багатодітних сімей, малозабезпечених, інвалідів, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, вимушено переміщених осіб та членів сімей загиблих у ході проведення АТО). У зв’язку із цим вона наголосила на необхідності доопрацювання відповідного положення законопроекту.

На її думку, запропонованими змінами до Основ законодавства України про охорону здоров’я руйнується національна система стандартизації медичних послуг та запроваджується довільне застосування неадаптованих клінічних настанов, що розроблені іноземними органами, підприємствами, установами. Такий підхід суперечить законодавству України та рекомендаціям Ради міністрів ЄС від 2001 р. № 97 (17) щодо стандартизації та управління якістю, які комплексно імплементовані в Україні.

За результатами обговорення члени Комітету з питань соціальної політики прийняли рішення рекомендувати Парламенту в першому читанні прийняти за основу законопроект № 6327 і врахувати до другого читання всі доречні пропозиції з альтернативного проекту документа за № 6327-1.

Під час засідання Комітету з питань бюджету законопроект № 6329 представляв П. Ковтонюк. Він зазначив, що даний проект документа передбачає внесення змін до ст. 87, 89, 90 Бюджетного кодексу України, які дають можливість використовувати кошти державного бюджету, що наразі призначені на медичну субвенцію, для оплати медичних послуг. Також він повідомив, що принцип розрахунку тарифу буде єдиним для всіх, і наразі ця методика готується для подання до Уряду.

Зважаючи на те, що О. Мусій не зміг особисто представити законопроект № 6329-1, члени Комітету з питань бюджету відмовилися розглядати його, незважаючи на те, що народний депутат уповноважив свого помічника представити даний проект документа.

За результатом розгляду Комітет з питань бюджету порекомендував прийняти законопроект № 6329 у першому читанні й підготувати його до другого читання після прийняття в цілому законопроекту № 6327.

Медична реформа в Україні: шлях законопроектів довжиною в тиждень

Розгляд законопроектів у парламенті

8 червня 2017 р. Парламент з четвертої спроби ухвалив у першому читанні законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».

Незважаючи на те що парламентарі вирішили голосувати за ці законопроекти за скороченою процедурою, у сесійній залі відбулося жваве обговорення.

Документи представила У. Супрун. Вона нагадала, що протягом років незалежності України розроблено більше 20 законопроектів щодо запровадження державного медичного страхування, змінилося 19 міністрів, але медицина залишається в жахливому стані.

У. Супрун повідомила, що законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» доопрацьовано робочою групою, до складу якої увійшли представники 7 фракцій та 8 парламентських комітетів.

В.о. міністра зауважила, що законопроектом надаються наступні гарантії:

  • перехід до міжнародних стандартів надання медичної допомоги;
  • створення Національної служби здоров’я, яка спрямовуватиме кошти на місця;
  • запровадження державного гарантованого пакету медичних послуг, до якого увійдуть екстрена, первинна та паліативна допомога.

О. Мусій заявив, що урядовий законопроект містить суттєві корупційні ризики, які полягають у створенні нового центрального органу виконавчої влади — Національної служби здоров’я, що сконцентрує увесь бюджет галузі, а це близько 80 млрд грн. (у поточному році). Саме цей орган буде виконувати функцію замовника медичних послуг та одночасно контролюватиме їх якість. Тому О. Мусій наполягав на направленні цього законопроекту до антикорупційного комітету з метою отримання відповідного вис­новку. Але цього не було зроблено.

За словами народного депутата, до другого читання усунути корупційні ризики з урядового законопроекту неможливо. Тому О. Мусій запропонував відправити його на доопрацювання.

«Половина лікарень буде закрита, половина лікарів звільняться через брак фінансування», — наголосив народний депутат.

Людмила Денисова, голова Комітету з питань соціальної політики, нагадала, що 10 квітня 2017 р. до Комітету надійшла перша редакція законопроекту щодо фінансових гарантій. У ньому пропонувалося забезпечити гарантії за рахунок запровадження державного солідарного медичного страхування. Цей проект був відхилений та направлений на допрацювання. Тепер у законопроекті передбачено забезпечення гарантій за рахунок державного бюджету.

8 червня у Комітеті відбулося обговорення доопрацьованого законопроекту. Комітет з питань соціальної політики запропонував поправки. Зокрема, перегляд положень ст. 7 та 12 щодо запровадження співоплати, перегляд ст. 8 та 9 щодо нового центрального органу виконавчої влади, доопрацювання прикінцевих положень, зокрема п. 8, відповідно до якого «Фінансування державних та комунальних закладів охорони здоров’я, крім закладів охорони здоров’я, передбачених переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Державного бюджету України, крім оплати медичних послуг та лікарських засобів у межах державного гарантованого пакета, після 1 січня 2020 року не здійснюється».

Андрій Шипко, народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, наголосив, що пропозиції, які надавала фракція «Відродження», у законопроекті № 6327 не відображені, хоча їх погодив Президент. Мова йде про запровадження соціальних гарантій для незахищених верств населення, дітей та вагітних. Зокрема, А. Шипко наполягає на включені у законопроект положення, відповідно до якого за рахунок державних коштів гарантуватиметься вторинна та третинна допомога дітям віком до 14 років, а також необхідна медична допомога вагітним.

Щодо законопроектів висловилися голови фракцій на народні депутати. Далі — голосування. Голова Парламенту виносив його на голосування 4 рази, й тільки з четвертої спроби народні депутати ухвалили документ лише в першому читанні з поправками А. Шипка та Комітету з питань соціальної політики, які озвучила Л. Денисова. Після цього на розгляд було винесено законопроекти № 6329 та № 6329-1. Їх Парламент відхилив.

Продовження цієї історії, ймовірно, варто очікувати восени.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи