Основні види порушень у сфері закупівель

Державні закупівлі не перестають бути однією із центральних тем для обговорення. Адже проблемних питань у цій сфері залишається досить багато. Як відомо, з 1 серпня 2016 р. при закупівлях на суму від 200 тис. грн. для товарів і послуг та 1,5 млн грн. — для робіт стало обов’язковим використання електронної системи ProZorro, яка працює за принципом «усі бачать усе». Це дозволяє виявляти та відповідно реагувати на порушення під час закупівель у сфері охорони здоров’я. Сьогодні у 5 регіонах України створено центри реагування на порушення в закупівлях — Полтавській, Київській, Одеській, Чернівецькій та Кіровоградській областях. Ініціатива щодо створення центрів реагування на порушення в закупівлях на місцевому рівні реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Громадської організації «Інститут аналітики та адвокації» в рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня — контроль та реагування». Її метою є налагодження співпраці центрів реагування з контролюючими правоохоронними органами та засобами масової інформації з метою запобігання зловживанням у процесі закупівель та нераціональним витратам публічних коштів. 1 лютого 2018 р. у прес-центрі «ЛігаБізнесІнформ» відбувся круглий стіл щодо обговорення стану закупівель у сфері охорони здоров’я Києва та Київської обл. Ініціатором заходу виступила Тетяна Руденко, експерт з питань антимонопольного законодавства, сфери закупівель, координатор Центру реагування на порушення в закупівлях м. Київ та Київської обл. До обговорення ситуації приєдналися представники з боку замовників та учасників публічних закупівель.

Т. Руденко розповіла про основні порушення у сфері закупівель, виявлені в Києві та Київській обл.

1. Уникнення відкритих торгів та ухилення від застосування Закону України «Про публічні закупівлі»

Передбачається, що заклади охорони здоров’я мають відповідально планувати потреби та раціонально витрачати публічні кошти. Окрім того, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 7 ст. 2), замовник не має права розділяти предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього закону. Але на практиці такі випадки трапляються.

Приклад 1

Замовник оголошує тендер на закупівлю 513 упаковок спеціальних продуктів харчування, збагачених поживними речовинами для ентерального харчування. Очікувана сума закупівлі — трохи менше порогової суми та становить 198,7 тис. грн. Тобто до рівня 200 тис. грн. «не вистачило» всього 1,3 грн. (якщо виходити з ціни закупівлі, це ще 3 упаковки). Оскільки сума закупівлі склала менше 200 тис. грн., замовник не проводив відкритих торгів, а просто уклав договір з публікацією в системі ProZorro. За допомогою онлайн-ресурсів Центр реагування на порушення у закупівлях м. Київ та Київської обл. встановив, що ціна на закуплений спеціальний продукт харчування, збагачений поживними речовинами для ентерального харчування в середньому є на 30 грн. нижчою порівняно із ціною закупівлі. Тобто якби замовник закуповував препарат за допомогою системи відкритих торгів, він міг би витратити на 15 тис. грн. менше. Трохи згодом замовнику все одно довелося його дозакуповувати. Ще додатково 270 упаковок на загальну суму 110 тис. грн.

Приклад 2

Замовник оголошує тендер на поточний ремонт коридору 3-го поверху. Ціна закупівлі становить 198,5 тис. грн. Наступного дня той самий замовник оголошує тендер на ремонт коридору 2-го поверху на суму 172,4 тис. грн. Ще наступного дня замовник оголошує ще один тендер на ремонт коридору 2-го поверху на суму 199,9 тис. грн. Тобто в цілому загальна сума ремонту склала 570,8 тис. грн.

Доповідач зазначила, що фактично малярні, електромонтажні роботи, ремонт підлоги 1-го і 2-го поверхів здійснювалися окремими процедурами, що суперечить законодавству. У відповідь на звернення Центру реагування на порушення у закупівлях м. Київ та Київської обл., пояснюючи ситуацію, замовник відповів, що ремонт здійснювався завдяки благодійним внескам, тому заклад має право витрачати ці кошти на свій розсуд. Т. Руденко наголосила, що шлях надходження коштів, за рахунок яких здійснюється закупівля, значення не має — замовники мають здійснювати закупівлі за процедурами, встановленими чинним законодавством. Окрім того, з січня 2018 р. вступив в дію наказ МОЗ України № 848, відповідно до якого всі замовники зобов’язані звітувати за зібрані благодійні внески з фізичних та юридичних осіб.

2. Неправомірний вибір переможця

Доповідач підкреслила, що тендерна пропозиція має відповідати тендерній документації. Це головна формула системи електронних закупівель.

На практиці є випадки, коли замовник відхиляє пропозицію на підставах, які не прописані в тендерній документації. Таким чином можуть відхилятися дешевші пропозиції учасників на користь «своїх улюблених» постачальників. Часто учасник, пропозицію якого неправомірно відхилили, не оскаржує такі дії і приймає відхилення. Доповідач наголосила, що в таких випадках можна й потрібно звертатися до Антимонопольного комітету України (АМКУ).

Формула «тендерна пропозиція = тендерна документація» має працювати в обидва боки. У закладів охорони здоров’я теж є інструменти, за допомогою яких вони можуть захистити себе від неприємних ситуацій. Зокрема, законодавством у сфері закупівель передбачено право замовника вимагати від учасників внесення забезпечення тендерної пропозиції. Метою такого забезпечення є гарантування замовнику прийнятного захисту від недобросовісних учасників. Найбільш поширеною є вимога замовника щодо надання забезпечення у формі банківської гарантії.

Проте трапляються випадки, коли банківські гарантії учасників, і навіть переможців процедур закупівель не відповідають тендерній документації замовників. Наприклад, замовник вимагає забезпечення тендерної пропозиції 65 тис. грн., а банківська гарантія учасника містить текст: «зобов’язуємося виплатити бенефіціару будь-яку суму, що не перевищує 65 тис. грн.». Доповідач зазначила, що таке формулювання не відповідає вимогам документації і така пропозиція має бути відхилена. Зміст банківської гарантії має містити конкретну суму, яку вимагає замовник.

3. Порушення під час укладання договорів

Зафіксовано випадок, коли за результатами закупівлі оголошено переможця, замовник оприлюднює повідомлення про намір укласти з ним договір, але в укладеному договорі постачальником зазначається зовсім інша компанія, яка навіть не брала участі в тендері. Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 7 ст. 2), придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим законом, забороняється. До замовника було надіслано лист-звернення з проханням надати пояснення. У відповідь замовник повідомив, що договір про закупівлю товарів, укладений з іншою компанією, оприлюднено помилково. І вже на наступний день опубліковано коректний договір (з учасником-переможцем).

Т. Руденко підкреслила, що ситуації бувають різні. Можуть мати місце некоректні дії — навмисні або ненавмисні. Але слід розуміти, що помилка може коштувати дуже дорого. Скільки публічних коштів можна було б зекономити, закупивши товари/послуги дешевше? Тому дуже важливо проводити навчання серед замовників.

Крістіна Бєлякова, головний редактор журналу «Радник в сфері державних закупівель», зазначила, що є можливість навчатися процесам проведення закупівель як платно, так і безкоштовно. Зокрема, ДП «ПроЗорро» організовує та проводить безкоштовні навчальні заходи. К. Бєлякова також наголосила на тому, що, окрім права оскарження через АМКУ, учасники мають можливість звернутися через електронну систему закупівель безпосередньо до замовника ще до початку аукціону (не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції) за роз’ясненнями щодо тендерної документації або з вимогою щодо усунення порушення. Замовник має протягом 3 робочих днів надати роз’яснення на звернення.

Ольга Мазніченко, заступник головного лікаря з економічних питань КЗ КОР «Київський обласний диспансер», звернула увагу на поширений недолік навчальних програм — вони не дають відповідей на конкретні питання та ситуації, зазвичай розглядаються загальні положення. Також О. Мазніченко прокоментувала ситуацію із закупівлями. Вона зазначила, що є недобросовісні учасники, які беруть участь у закупівлі не для того, щоб виграти тендер, а щоб подивитися, хто «зайде».

Роман Бузунов, оперуповноважений Управління захисту економіки в Київській області, Департамент захисту економіки Національної поліції України, зауважив, що порушення можуть виникати через те, що деякі положення Закону України «Про публічні закупівлі» можуть трактуватися замовниками та учасниками по-різному. Інколи буває досить складно встановити, є певна дія порушенням, чи ні. Також Р. Бузунов зауважив, що необхідно більше ресурсів для того, щоб здійснювати контроль за закупівлями. Він також наголосив на тому, що наразі учасники та замовники закупівель не несуть майже ніякої відповідальності, чіткого регулювання у цій сфері немає. Доповідач прокоментував і ситуацію з оскарженнями. Кожен учасник має право подати звернення до замовника (щоб отримати роз’яснення/повідомити про порушення) або скаргу до АМКУ. Якщо учасники цього не роблять, вважається, що вони з усім погоджуються.

Віктор Кубов, керівник госпітального напрямку ТОВ «КРКА Україна», зазначив, що вже запущено пілотну інтеграцію системи публічних електронних закупівель ProZorro з Державним реєстром лікарських засобів України. Також спікер нагадав, що існує цікавий сервіс, який може бути корисним для замовників та постачальників — моніторинговий портал DoZorro (інтегрований з ProZorro). Це платформа, де кожен учасник системи може дати зворотний зв’язок державному замовнику чи постачальнику, обговорити та оцінити умови конкретної закупівлі, підготувати та подати офіційне звернення до контролюючих органів, залишати відгуки та багато іншого. Т. Руденко додала, що будь-хто може зайти на сайт DoZorro та переглянути відповіді замовників, листи про порушення, інформацію від контролюючих органів.

«Зрозуміло, що зміни не можуть відбуватися швидко. Системі електронних закупівель в Україні всього 1,5 року. На жаль, недобросовісні дії мають місце», — зазначила Т. Руденко. Вона закликала замовників/учасників звертатися до центрів реагування на порушення у закупівлях за захистом своїх прав та допомогою, до органів оскарження і не нехтувати можливістю навчатися.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!