Голова правління ГО «Ліга виборців», народний депутат України V та VI скликань, кандидат наук з державного управління Юлія Ковалевська ознайомила з діяльністю громадської організації, якій на початку квітня 2018 р. виповнився рік з дня заснування. «Основними пріоритетними напрямками нашої діяльності є участь у виборчих кампаніях в якості офіційних спостерігачів, у тому числі на території інших держав, проведення соціологічних досліджень, екзит-полів з вивчення громадської думки, експертне обговорення виборчого законодавства. Ми є організацією, яка акредитована в Центральній виборчій комісії й отримує дозвіл на спостереження за багаточисельними виборами до об’єднаних територіальних громад», — зазначила вона. Також важливим напрямком роботи «Ліги виборців» є проведення громадського моніторингу ефективності діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування.
За рік діяльності громадської організації запроваджено та проведено декілька соціологічних досліджень на регіональному і всеукраїнському рівнях — моніторинг громадської думки з питань реформ в Україні.
Безпосередньо результати моніторингу громадської думки з питань впровадження реформ в Україні представила керівник соціологічного напрямку ГО «Ліга виборців», кандидат соціологічних наук Ганна Падалка. У березні 2018 р. проведено першу хвилю дослідження. «Ліга виборців» планує проводити такий моніторинг щоквартально.
За її словами, мета дослідження — визначення ставлення українців до актуальних реформ. «Ми на майбутнє плануємо порівнювати, робити постійний аналіз цих досліджень для того, щоб надавати інформацію громадськості», — зазначила Г. Падалка.
Головні завдання моніторингу:
- визначення ставлення українців до актуальних реформ;
- визначення рівня розуміння змісту поточних реформ;
- актуалізація громадського обговорення щодо змісту реформ.
Метод, який застосовувався під час проведення всеукраїнського дослідження — особисте інтерв’ю. Було опитано 2 тис. респондентів, похибка — 2,19%. «Опитування було проведене по всій території України за винятком непідконтрольних територій», — зауважила соціолог.
Перше і найголовніше питання, яке ставили респондентам, було: «Яка з реформ, яку проводить Уряд, на вашу думку, найбільш позитивно вплине на стан українського суспільства?». Соціологи запропонували українцям оцінити освітню, медичну, пенсійну і земельну реформи. «Основним результатом було те, що половина опитаних (50,3%) нам сказали, що жодна з перерахованих реформ не буде нести в собі якісь покращання… Майже 20% взагалі не змогли дати відповідь на це питання. Інші респонденти здебільшого можуть щось впевнено сказати лише про освітню реформу — 12,8% опитаних сказали, що, можливо, ця реформа принесе користь», — зазначила Г. Падалка. 8,8% респондентів вважають, що саме медична реформа найбільш позитивно вплине на стан українського суспільства. За словами соціолога, такий низький загальний показник щодо реформ вказує на те, що підтримки їх у суспільстві немає.
Макрорегіональний розріз результатів свідчить про категоричність жителів східного регіону України — 57,6% опитаних не влаштовує жодна з реформ. Натомість найменш категоричними є жителі західної України (35%), які більш лояльно ставляться до реформ.
Жителі сільської місцевості більш категоричні у сприйнятті реформ порівняно з жителями міст. Так, 51,8% опитаних респондентів із сільської місцевості вважають, що жодна з реформ потенційно не має позитиву.
У розрізі вікових категорій опитуваних найкатегоричнішими відносно реформ виступили українці віком від 26 до 35 років. При цьому медична реформа для цієї категорії опитаних виявилася більш-менш прийнятною.
У рамках соціологічного дослідження респонденти також відповіли на питання, які дещо відображають зміст реформ. Одним з питань було «Наскільки ви підтримуєте введення медичної реформи у вашому регіоні, яка передбачає створення госпітальних округів та перепрофілювання лікарень?». 31,3% опитуваних виступили категорично проти, 28,2% скоріше не підтримують медичну реформу. 20% респондентів скоріше підтримують її та лише 7,9% повністю підтримують медичну реформу.
Опитані у віці 18–25 років ставляться до медичної реформи невизначено, тому 29% опитаних у цій віковій категорії відповіли, що скоріше не підтримують медичну реформу. Респонденти віком 26–35 років більш категоричні й 28,8% з них не підтримують медичну реформу. Серед українців у віці 36–45 років 33,5% тих, хто скоріше не підтримує цю реформу. Найбільший рівень незадоволеності й несприйняття медичної реформи встановлений серед респондентів пенсійного віку (66+) — 41,5% опитаних виступають категорично проти.
Як уже було зазначено, передумовою для проведення загальноукраїнського соціального дослідження стали регіональні опитування, проведені восени минулого року. Представляючи результати регіонального дослідження, Г. Падалка зазначила, що тоді на питання «Наскільки ви підтримуєте медичну реформу саме у вашому регіоні?» 20,9% відповіли, що повністю її підтримують. 36,6% респондентів тоді не підтримували її. «На майбутнє буде цікаво подивитися, у яку ж сторону піде цей тренд», — зауважила вона, висловивши припущення, що вже зараз результати були б інакші, оскільки медична реформа знаходиться в активній фазі запровадження.
Загальна картина сприйняття реформ є досить складною і в ГО «Ліга виборців» її визначають як негативну. «За останні півроку ця тенденція лише укріплюється. Зростає недовіра, загальний рівень розчарування», — констатувала соціолог.
Ю. Ковалевська додала, що в минулому році громадською організацією проводився ряд круглих столів щодо ставлення громадян до основних запроваджуваних реформ. «Не тільки пересічні громадяни, але й депутати місцевих рад, громадянське суспільство в регіонах скаржилися на вкрай низьку поінформованість стосовно суті реформ, планів щодо їх впровадження», — зауважила вона.
фото Сергія Бека
Коментарі