Податкові пільги при списанні знищеного війною майна: рекомендації Харківської ТПП

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ТА ПДВ

Лідія Уварова, головна бухгалтерка Харківської ТПП, підкреслила, що кожне підприємство перед складанням річного звіту обов’язково проводить щорічну інвентаризацію. Мета цієї інвентаризації — виявлення фактичної наявності активів, їх нестачі чи активів, які вийшли з ладу або втратили свої первісні якості, тощо. Уся інформація про активи відображається в інвентаризаційних описах.

Позачергову інвентаризацію підприємства проводять у разі виникнення певної події, зокрема, для того, щоб зафіксувати знищення, пошкодження чи викрадення майна.

До запровадження воєнного стану при списанні активів відбувалося донарахування ПДВ. Так, згідно із п. 189.9 Податкового кодексу України (ПКУ), у разі, якщо основні засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, то така ліквідація для цілей оподаткування ПДВ розглядається як постачання основних засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації, та п. 195.5 ПКУ — при списанні оборотних активів (товарно-матеріальні цінності, готова продукція, матеріали, комплектуючі) платник податку зобов’язаний нарахувати ПДВ, скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну у разі, якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Відповідно, з’являється обов’язок під час списання активів донарахувати ПДВ, зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних і відобразити її у звітній декларації з ПДВ та сплатити ПДВ до державного бюджету.

На період воєнного стану для підприємств, які втратили своє майно (товарно-матеріальні цінності, готова продукція, матеріали, комплектуючі) внаслідок ведення бойових дій, ПКУ передбачені пільги, пов’язані з ненарахуванням ПДВ при списанні пошкодженого майна. Так, п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ передбачено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили в період дії воєнного, надзвичайного стану. Однак для того щоб скористатися цією пільгою, потрібно довести зв’язок, що майно постраждало, пошкоджено або знищено внаслідок бойових дій.

Якщо майно було придбане з ПДВ, і податковий кредит за ним вже був відображений у звітності підприємства, то у разі знищення цього майна підприємство може зберегти відображений податковий кредит. Тобто податковий кредит з ПДВ не підлягає коригуванню, навіть якщо майно було знищене.

Якщо підприємство не може підтвердити факту знищення майна відповідними документами, воно зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість знищеного майна. Це означає, що підприємство має включити в податкову декларацію відповідну суму ПДВ та сплатити її до бюджету.

Стосовно списання основних активів підприємства (будівлі, виробниче, торговельне обладнання та інше), то п. 189.9 ПКУ теж містить норму, якою передбачено, що в разі їх знищення, руйнації внаслідок обставин непереборної сили, тобто з незалежних від платника податків причин, ПДВ у такому випадку не нараховується.

Важливою умовою також є наявність документів, що підтверджують факт знищення або руйнації основ­них активів внаслідок воєнних дій, та підтвердження, що ці основні засоби уже не можуть бути використані й їх необхідно ліквідувати.

Якщо підприємство не може підтвердити факт знищення або руйнації майна відповідними документами, воно зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на балансову вартість знищеного майна. Це означає, що підприємство повинно включити в податкову декларацію відповідну суму ПДВ та сплатити її до бюджету.

ПІДТВЕРДЖУВАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ

На сьогодні Державна податкова служба України (ДПС) проводить камеральні перевірки за отриманими від платників податків річними звітами. Якщо ДПС у фінансовій звітності підприємства бачить списання основ­них засобів, товарів, ці дії порівнюються з декларацією підприємства з ПДВ, і якщо в декларації відсутнє нарахування ПДВ, то ДПС буде запитувати у підприємства підтверджувальні документи, які надають пільгу з ненарахування ПДВ.

Тому підприємства мають завчасно підготувати пакет підтверджувальних документів, що дають їм право на отримання податкової пільги. Є три кроки підготовки для списання втраченого майна:

1. Отримання документів, які підтверджують факт події воєнного характеру, внаслідок якої відбулося пошкодження майна. Наприклад, якщо це пожежа, то має бути відповідний акт Державної служби з надзвичайних ситуацій. Якщо ж це руйнування, вибухи, крадіжка тощо, то у підприємства має бути витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2. Підготовка документів, які підтверджують факт володіння майном до моменту його втрати внаслідок події воєнного характеру. Якщо це нерухоме майно, то такими документами можуть виступати договори купівлі / продажу майна, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо. Якщо це товари, матеріали або готова продукція, то підтверджувальними документами можуть виступати бухгалтерські відомості, зокрема, оборотно-сальдові відомості, які будуть доказом того, що втрачене майно було на балансі підприємства до моменту настання події воєнного характеру.
3. Проведення інвентаризації майна після його пошкодження та підготовка документів, які свідчать про його пошкодження або знищення.

Ці документи необхідні для отримання сертифіката про форс-мажорні обставини, який підтверджує наявність та вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на виконання договірних і нормативно-правових зобов’язань. Він є ключовим документом для отримання податкової пільги з ПДВ при списанні активів, знищених внаслідок воєнних (бойових) дій.

ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

Проведення інвентаризації здійснюється згідно з Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань (далі — Положення), затвердженим наказом Міністерства фінансів (далі — Мінфін) України від 2.09.2014 р. № 879. Якщо інвентаризація пов’язана з воєнними діями, то вона проводиться позачергово на дату, коли у підприємства з’явилася можливість доступу до цього майна. Так, Положенням передбачено, що якщо доступ до активів відсутній чи підприємство або його майно знаходиться на тимчасово окупованій території чи в районі активних бойових дій, то інвентаризацію майна необхідно здійснити тільки після отримання власником фактичного доступу (безпечного та безперешкодного) до таких активів.

Також Положенням передбачено строки проведення інвентаризації, зокрема, якщо вона річна, то в загальному випадку проводиться до дати балансу — до 31 грудня звітного року. Розпочинати таку інвентаризацію слід після 1 жовт­ня, бо, згідно з Положенням, річна інвентаризація проводиться за 3 місяці до дати балансу. Відповідно, якщо її провести раніше, то вона вже вважатиметься позачерговою інвентаризацією, а не річною.

Стосовно строків проведення позачергової інвентаризації, то вона проводиться на дату безпечного доступу до пошкодженого активу. Якщо ж активи знаходяться на тимчасово окупованій території чи в районах активних бойових дій, то вона проводиться станом на 1 число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів.

При цьому підприємство повинно мати доказову базу, яка доводитиме, в який податковий період зникли перешкоди до доступу до активів. Наприклад, це можe бути наказ підприємства про наявність перешкод у доступі до активів, які пов’язані з бойовими діями, а згодом — наказ про їх відсутність. Результати позачергової інвентаризації потім мають бути відображені у фінансовому обліку у відповідний звітний період (не пізніше останнього числа місяця, в якому проводилася інвентаризація). У разі якщо результати такої інвентаризації підприємство врахувало пізніше, то ДПС під час перевірки підприємства донарахує податок на прибуток і ПДВ.

Для проведення інвентаризації обов’язково необхідно видати наказ або розпорядження підприємства про проведення інвентаризації, в якому зазначаються строки проведення інвентаризації; дата, на яку проводиться інвентаризація; перелік об’єктів, які будуть інвентаризуватися, підстава для її проведення (наприклад обстріл або пожежа тощо) та адреса її проведення.

Також обов’язково створюється інвентаризаційна комісія, до якої включаються представники підприємства, яке володіє пошкодженим / знищеним майном, незалежні експерти, якщо на підприємстві немає відповідних спеціалістів, які можуть надати фахові висновки про поточний стан майна. Зокрема, якщо інвентаризується будівля, то таким незалежним експертом може виступати будівельник, що має відповідний сертифікат, який надасть висновок, чи цю будівлю ще можна використовувати, чи вона вже не підлягає ремонту та її треба списати з балансу підприємства. Якщо ж інвентаризується певне обладнання, то до інвентаризаційної комісії може включатися спеціаліст, який зможе надати фаховий висновок щодо його подальшої експлуатації.

Окрім цього, якщо майно було застраховане, то до складу комісії має включатися представник страхової компанії, аби він міг пересвідчитися, що застраховане майно пошкоджене або знищене.

Водночас до комісії забороняється включати матеріально-відповідальних осіб, але при цьому інвентаризацію без такої особи проводити не можна. Така особа обов’язково має бути присутня при проведенні інвентаризації та підписати інвентаризаційні описи. Очолювати комісію обов’язково має керівник підприємства або його заступник.

У ході інвентаризації комісія проводить детальне обстеження майна. Встановлюються наявні активи шляхом підрахунку, обміру, зважування. У процесі обстеження фіксуються:

• характер пошкоджень та руйнувань;
• обсяги втрат (кількість знищеного / пошкодженого майна);
• причини знищення / пошкодження майна (обстріли, пожежі, вибухи тощо).

Результати цих заходів заносять до відповідних облікових документів (описи, відомості, акти). Якщо є пошкодження або знищення активів, то потім складаються звіряльні відомості, в яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю активів.

Після завершення інвентаризації комісія обов’язково складає протокол інвентаризації, який базується на висновках незалежних експертів або експертів підприємства; інвентаризаційних описах та актах; звіряльних відомостях. У протоколі комісія має навести всю необхідну та суттєву інформацію для ухвалення рішень стосовно усунення негативних наслідків надзвичайної ситуації воєнного характеру. Зокрема, інвентаризаційна комісія повинна обґрунтувати:

• доцільність відновлення пошкодженого / знищеного майна, будівель та споруд;
• можливість їх подальшої експлуатації;
• рекомендації щодо списання знищеного майна;
• необхідність вилучення та оприбуткування матеріальних цінностей, що утворилися в результаті руйнувань (будівельні матеріали, брухт тощо).

Протокол інвентаризаційної комісії протягом 5 днів має затвердити керівник установи. До протоколу мають додаватися всі матеріали інвентаризації (описи, звіряльні відомості), акт обстеження нерухомого майна.

На підставі цього протоколу керівник ухвалює рішення:

• про списання активів, подальше використання яких неможливе, або проведення відновлення (ремонту) пошкоджень майна, будівель та споруд;
• про проведення робіт з ліквідації зруйнованого об’єкта або консервацію пошкоджених об’єктів;
• про оцінку й оприбуткування запчастин, матеріалів, брухту, дорогоцінних металів, що залишилися після знищення / ліквідації активів.

Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу комісії мають відображатися в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчено інвентаризацію.

Майно на тимчасово окупованих територіях чи в районах активних бойових дій продовжує обліковуватися у складі активів підприємства, бо на списання його без проведення інвентаризації немає законодавчих підстав. У річній фінансовій звітності інформацію про таке майно слід відображати за даними бухгалтерського обліку. Якщо підприємство до річної фінансової звітності заповнює форми № 5-дс, то інформацію про відсутність доступу до активів та первинних документів слід також навести в цій формі.

ФІКСУВАННЯ ЗНИЩЕННЯ МАЙНА

Дарія Бородай, керівниця напрямку експертизи Харківської ТПП, зауважила, що фіксування знищеного майна здійснюється після проведення інвентаризації й отримання підприємством документів зі сторонніх установ про факт події воєнного характеру за адресою розміщення майна. Адже експерти при фіксуванні стану пошкодженого / знищеного майна повинні розуміти, що саме це було за майно, аби впевнитися, що ці залишки належать безпосередньо до виду активу, про який підприємство заявляє як про знищене, пошкоджене.

Фіксування знищеного майна відбувається в три етапи:

1. Збір документів, в тому числі інвентаризаційних.
2. Проведення фактичного огляду експертами стану майна. Незалежний спеціаліст у висновку підтверджує, що він знаходився за адресою, на якій обліковується майно на балансі, та в будівлях чи приміщеннях, які вказані у витягах з реєстру досудових розслідувань або в актах про пожежу. Також він у витягу зазначає, які ж залишки цього майна наявні, або вказує, що пошкодження такі значні, що майно неможливо ідентифікувати.
3. Складання експертного висновку, що акумулює усі документи, які підприємство збирало про право власності на майно, про його місцезнаходження до пошкодження, про факт пошкодження майна саме за цією адресою і про залишки після їх пошкодження. Експерт вказує результати огляду майна, який він фактично провів за адресою. Експертний висновок є одним із документів, яким підприємство користується не лише для отримання сертифіката про форс-мажорні обставини, що унеможливили виконання якихось договірних або нормативно-правових зобов’язань, а й для подальшого проведення оцінки збитків для подачі документів на отримання компенсації.

Також цей висновок є одним із доказів під час взаємодії з банківськими, митними установами та іншими конт­ролюючими організаціями за фактом звітування про втрату підприємством майна.

ФОРС-МАЖОР

Л. Уварова зауважила, що ДПС та Мінфін у своїх роз’ясненнях наголошують на тому, що при списанні основ­них засобів, товарно-матеріальних цінностей, інших активів на підприємстві без оподаткування ПДВ необхідна наявність сертифіката про форс-мажорні обставини, а також пакета документів, які підтверджують зв’язок факту знищення майна з воєнними діями. При цьому в ПКУ відсутнє зобов’язання підприємства — платника податку при списанні знищеного майна самостійно надавати ці документи в ДПС. Вони надаються лише за запитом податкової або за власною ініціативою суб’єкта господарювання.

Інна Каутна наголосила, що ТПП України та регіональні ТПП є єдиним уповноваженим органом в Україні, що засвідчує форс-мажорні обставини. ТПП відіграє ключову роль у цьому питанні шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини, підтверджує наявність та вплив обставин непереборної сили на виконання договірних і нормативно-правових зобов’язань.

Наталія Мащенко, керівниця юридичного відділу Харківської ТПП, додала, що згідно зі ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин передбачений Регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. № 44.

У випадку знищення активів внаслідок бойових дій ТПП можуть бути видані такі сертифікати:

• сертифікат про форс-мажорні обставини за договірними зобов’язаннями (договори поставки товару, зберігання, оренди майна тощо);
• сертифікати про форс-мажорні обставини за законодавчими та іншими нормативними актами України (ненарахування ПДВ, знищення первинних документів).

Обов’язок доведення факту виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладається безпосередньо на особу, яка звертається із заявою на отримання цих сертифікатів. При цьому заява на отримання сертифіката для ненарахування ПДВ подається після оформлення акта на списання знищеного майна. Відповідно, днем початку форс-мажорних обставин буде день обстрілу або іншої події воєнного характеру, а закінчення — дата затвердження керівником підприємства акта списання знищеного майна. Тому якщо складаються декілька актів списання майна за результатами однієї інвентаризації, то їх рекомендовано затверджувати однією датою.

Вичерпний перелік документів, що мають бути додані до заяви, нормативно не встановлений, у зв’язку з цим заявник самостійно визначає та подає документи, які, на його переконання, підтверджують настання форс-мажорних обставин у межах конкретного зобов’язання.

Подання заяви з порушенням вимог щодо її оформлення, заповнення її не в повному обсязі для відповідної категорії заявників та/або відсутність документів, що підтверджують факт наявності форс-мажорних обставин та їх безпосередній вплив на виконання певного зобов’язання, може стати підставою для відкладення її розгляду або відмови у видачі сертифіката.

Заявник відповідає за належне та повне заповнення форми заяви, правдивість викладеної інформації, достовірність наданих доказів і документів, а також за відповідність засвідчених ним копій вимогам чинного законодавства України.

Підтвердження наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) здійснюється на підставі звернення суб’єктів господарювання або фізичних осіб — підприємців окремо щодо кожного договору, податкового чи іншого зобов’язання, виконання якого настало, але стало неможливим у зв’язку з дією таких обставин.

Відповідно, сертифікат не оформлюється одразу на декілька договорів чи зобов’язань: кожному окремому договору або зобов’язанню відповідає окремий сертифікат.

До кожної заяви подається індивідуальний пакет підтверджувальних документів. Ознайомитися з відповідними формами заяв можна на офіційному вебсайті Харківської ТПП.

Тип заяви визначається характером зобов’язань, які не можуть бути виконані заявником, зокрема:

• за договірними зобов’язаннями застосовується форма 1;
• за податковими зобов’язаннями — форма 2;
• за зобов’язаннями, встановленими законодавчими та нормативно-правовими актами, — форма 4.

Розгляд поданих документів на отримання сертифіката становить близько 7 робочих днів, Якщо ж подано недостатній пакет документів, то тривалість їх розгляду може бути подовжено до 21 робочого дня для надання додаткових доказів.

ВИСНОВОК

Вебінар Харківської ТПП продемонстрував, що можливість списання знищених унаслідок бойових дій активів без нарахування ПДВ напряму залежить від належної підготовки документів, своєчасного проведення фіксації та інвентаризації, а також підтвердження причинно-наслідкового зв’язку між втратою майна й воєнними подіями. Тому завчасна підготовка доказової бази, правильне документальне оформлення та взаємодія з упов­новаженими органами є ключовими умовами для застосування податкових пільг і мінімізації фінансових ризиків для бізнесу в умовах воєнного стану.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!