Шкіра та мороз: як усунути конфлікт за допомогою раціонального догляду?

З чим стикається шкіра взимку?

На рівні тканин шкіри холод запускає цілий каскад деструктивних процесів у шкірних покривах. Низькі температури спричиняють рефлекторний спазм поверхневих судин, уповільнюючи мікроциркуляцію та обмін речовин у дермі: клітини недоотримують кисень і поживні речовини, а природні механізми регенерації сповільнюються. Водночас холодне сухе повітря на вулиці та пересушене опаленням повітря в приміщеннях різко підвищують трансепідермальну втрату води (Transepidermal Water Loss — TEWL), навіть у людей без дерматологічних захворювань, особливо на відкритих ділянках обличчя — щоках, лобі та носі. Ці процеси супроводжуються порушенням бар’єрної функції шкіри. Під впливом холоду змінюється архітектура корнеоцитів, знижується синтез епідермальних ліпідів, а вміст натурального зволожувального фактора стрімко скорочується. Особливу роль у цьому відіграє філагрин — білок, відповідальний за еластичність та цілісність рогового шару. Його прискорений розпад у зимових умовах призводить до дегідратації, мікротріщин і формування осередків запалення та ксерозу — патологічної сухості шкіри, що супроводжується відповідними проявами. Ситуація ускладнюється тим, що взимку знижується активність сальних і потових залоз. Через дефіцит себуму шкіра втрачає здатність утримувати вологу, а відкриті ділянки обличчя стають особливо вразливими до вітру та морозу (Natsuga K., 2014; Boutrand L.B. et al., 2017; Green М. et al., 2022; Del Rosso J.Q. et al., 2025; Kundu D. et al., 2025; Russo F. et al., 2025).

Примітно, що резистентність шкіри до зимових факторів значною мірою залежить від віку. З часом адаптаційні можливості епідермісу знижуються: зокрема, у віці старше 50 років синтез епідермальних ліпідів знижується майже вдвічі, що робить зрілу шкіру критично вразливою до агресивного зовнішнього середовища (Zettersten E.M. et al., 1997).

Не меншої уваги потребує дитяча шкіра. Через функціональну незрілість тонкий роговий шар та менш щільні міжклітинні зв’язки бар’єрна функція у дітей не сформована остаточно. Це призводить до стрімкого зростання TEWL під впливом холоду. Як наслідок, виникають сухість, еритема та ризик розвитку холодового дерматиту (Funamoto K.Z. et al., 2021).

Окремої уваги потребують пацієнти з хронічними дерматологічними станами — атопічним дерматитом, псоріазом, себорейним дерматитом, розацеа, акне тощо. Для них зима часто стає тригером загострень: різке зниження вологості та порушення мікроциркуляції посилюють запалення, свербіж і десквамацію, обумовлюючи потребу у специфічному зимовому догляді за зовнішніми покривами тіла¹.

Як доглядати за шкірою взимку: деякі аспекти, на які варто звертати увагу

З огляду на вищезазначене, зима — це не просто холодний сезон, а справжній стрес-тест для шкіри. Догляд у цей період має бути комплексним — як зовнішнім, так і внутрішнім, і спрямованим не лише на збереження комфорту та зовнішньої привабливості, а й на підтримку здоров’я шкіри на клітинному рівні протягом усього періоду холодів.

1. У вітряну та прохолодну погоду важливо максимально прикривати відкриті ділянки тіла: використовувати шапки, шарфи, рукавички, а під час побутових робіт — гумові рукавички для мінімізації контакту з побутовою хімією. Гігієнічні процедури слід проводити з використанням теплої, а не гарячої води та м’яких очищувальних засобів зі зволожувальними компонентами. Після вмивання або купання шкіру рекомендовано обережно промокати рушником, уникаючи активного тертя, яке може додатково травмувати епідерміс¹.

2. Диференційований підхід до зимового догляду дозволяє адаптувати рутину до фізіологічних змін шкіри під впливом холоду.

• Суха шкіра, найбільш вразлива до низьких температур, потребує використання щільних ліпідовмісних засобів із пантенолом, церамідами та натуральними олія­ми. Доцільним є поєднання таких продуктів з антиоксидантними сироватками та живильними масками для зниження десквамації.
• Жирна шкіра взимку часто страждає від прихованої дегідратації, тому потребує легких флюїдних текстур, які забезпечують гідратацію без обтяження, а також максимально делікатного очищення для збереження гідро­ліпідного балансу.
• Для комбінованої шкіри оптимальним є зональний підхід: Т-зона потребує невагомих зволожувальних формул, тоді як сухі ділянки щік — захисних оклюзивних засобів.
• Проблемна шкіра в зимовий період часто стає гіперчутливою, тому догляд має базуватися на синергії заспокійливих компонентів (гіалуронова кислота, ніацин­амід) із м’якою антибактеріальною дією цинку. Важливим є пов­ний перехід від абразивних скрабів до делікатних ензимних пілінгів (Anuse S.D. et al., 2025).

Однак взимку навіть так звана нормальна шкіра переходить у стан функціональної сухості, тому рекомендації, що ґрунтуються виключно на типі шкіри, в цей період можуть бути недостатніми.

Базові принципи зимового догляду

Фундаментом зимового догляду є максимальне збереження ліпідного бар’єру. З цією метою слід відмовитися від агресивних поверхнево-активних речовин, спиртовмісних лосьйонів та абразивних скрабів, які можуть спричиняти мікротравми вже ослабленого холодом епідермісу. Перевагу варто надавати очищувальним емульсіям, молочку або м’яким пінкам зі збалансованим pH, використовуючи лише теплу воду, оскільки гаряча вода додатково посилює дегід­ратацію та руйнує гідроліпідну мантію. У зимовий період шкіра потребує одно­часного зволоження та ліпідної підтримки. Зволожувальні компоненти зменшують TEWL, усуваючи відчуття стягнутості, тоді як живильні формули з церамідами, холестеролом, скваланом, натуральними оліями, гліцерином, сечовиною, гіалуроновою кислотою, вазеліном або ланоліном можуть знижувати втрату води до 98%, формуючи захисний «щит» від морозу та вітру і сприяючи відновленню бар’єрної функції.

Оптимально дотримуватися добового циклу догляду:

• вранці — легкі зволожувальні емульсії (наносити не менш ніж за 30–60 хв до виходу на вулицю),
• увечері — насичені живильні креми, які сприяють регенерації та зміцненню бар’єру під час сну (Sethi A. et al., 2016; Park E.H. et al., 2023).

Коли шкіра додатково вже спровокована, зокрема, у людей із такими хронічними хворобами, як атопічний дерматит чи псоріаз, базовий догляд має включати регулярне застосування емолієнтів із високим вмістом ліпідів, мінімізацію контакту з подразниками та фізичний захист відкритих ділянок шкіри (Mastorino L. et al., 2024).

«Зимовий догляд» у різному віці

Діти. З настанням холодів перед батьками постає важливе завдання — захистити тендітну дитячу шкіру, яка є значно вразливішою до низьких температур через тонкий роговий шар, недостатню активність сальних залоз та незрілість гідроліпідної мантії. Попри те що діти часто суб’єктивно добре переносять холод, їхні фізіологічні особливості — високе співвідношення площі тіла до маси та обмежена здатність утримувати тепло — зумовлюють підвищений ризик пере­охолодження й обморожень. Додатковим фактором ризику є контакт із холодними поверхнями: дотик до металу, каменю чи льоду тривалістю понад 10 с може призвести до локального холодового ушкодження. Для мінімізації ризиків рекомендовано обмежувати перебування на морозі, надаючи перевагу прогулянкам у період з 10:30 до 14:30, забезпечувати дитину захисними аксесуарами та використовувати колд-креми перед виходом на холод².

Колд-креми — це емульсії типу «вода в олії» з переважанням жирової фази, які формують на поверхні шкіри щільний захисний бар’єр. Завдяки компонентам на кшталт бджолиного воску, мигдальної олії та екстракту алое вера вони сприяють живленню, заспокоєнню та збереженню фізіологічного pH. Для немовлят і дітей раннього віку принципово важливо використовувати гіпоалергенні формули без ароматизаторів та агресивних поверхнево-активних речовин, які підтримують pH близько 5,5 (Blume-Peytavi U. et al., 2016; Rahma A. et al., 2022; Shao L. et al., 2022; Bhure S.S. et al., 2024).

Підлітки. Підлітковий вік часто поєднує акне та зимову дегідратацію, що потребує особливо делікатного балансу (Oliveira R. et al., 2022; Kutlu Ö. et al., 2023). Основний акцент має робитися на м’якому очищенні та себорегуляції без пересушування, оскільки дефіцит вологи стимулює компенсаторне підвищення секреції себуму. Рекомендована повна відмова від спиртових тоніків і жорстких очищувальних засобів на користь м’яких гелів або пінок із нейтральним pH та некомедогенних зволожувальних флюїдів^{2, 3}.

Вікова група 50+. У віці 50+ відзначають значне зниження резистентності шкіри до зовнішніх факторів через дефіцит ендогенного синтезу ліпідів. За даними досліджень, продукція епідермальних ліпідів у цьому віці зменшується майже наполовину, що призводить до деструкції міжклітинного «цементу» рогового шару та зростання TEWL. У зимовий період це трансформує фізіологічну сухість у клінічний ксероз, що потребує корнеотерапевтичного підходу: використання засобів із ламелярною структурою, які відновлюють цілісність бар’єру та забезпечують необхідну оклюзію (Boireau-Adamezyk E. et al., 2014).

Захист від сонця та таймінг догляду

Попри поширений міф, ультрафіолетове (UV) випромінювання залишається активним і взимку, а сніг здатен відбивати до 80% UV-променів. Тому використання фотопротекторів із SPF 30+ є обов’язковим, особливо під час тривалого перебування на відкритому повітрі⁴.

Взимку принципово важливим є й правильний таймінг нанесення засобів. Усі доглядові засоби слід наносити не менш ніж за 40–60 хв до виходу на холод, щоб уникнути переохолодження тканин. За екстремально низьких температур доцільно мінімізувати багатошаровий догляд, обмежившись щільним захисним кремом або колд-кремом, який формує фізичний бар’єр від морозу та вітру^3,4.

Підтримка зсередини

Ефективність зимового догляду за шкірою значною мірою залежить від внутрішньої підтримки її гомеостазу, зокрема через корекцію раціону. Важливу роль у цьому відіграють поліненасичені жирні кислоти, насамперед омега-3, джерелами яких є морська риба, горіхи та насіння льону. В організмі вони залучаються до формування епідермальних ліпідів, сприяючи підвищенню еластичності рогового шару та його стійкості до температурних і кліматичних коливань (Sawada Y. et al., 2021).

Особливе значення для підтримки бар’єрної функції шкіри має вітамін D, сезонний дефіцит якого є типовим для зимового періоду та асоціюється з порушенням низки фізіологічних процесів в епідермісі. Дані сучасних досліджень свідчать, що вітамін D бере участь у регуляції диференціації та проліферації кератиноцитів, стимулює синтез антимікробних пептидів (зокрема кателіцидинів) і сприяє підтриманню цілісності епідермального бар’єра. Дефіцит цього нутрієнта часто корелює із загостренням хронічних дерматологічних захворювань, зокрема атопічного дерматиту, що частково пояснюється додатковим ослабленням бар’єрних механізмів шкіри. Таким чином, системна нутрієнтна підтримка у поєднанні з адекватним топічним захистом формує комплексний підхід до збереження здоров’я шкіри в умовах низьких температур (Bikle D.D., 2004; Schauber J. et al., 2008; Mark Peric et al., 2009; Przechowski K. et al., 2025).

Підтримка водного балансу в холодний сезон є критично важливим чинником стану епідермісу. Хоча рівень TEWL визначається переважно бар’єрною функцією шкіри, системна дегідратація здатна опосередковано поглиблювати її прояви, зменшуючи доступність води для тканин. Узимку відчуття спраги часто притуплюється, однак поєднання холодного зовнішнього повітря та критично низької вологості в опалюваних приміщеннях зумовлює швидке виснаження водних резервів організму. У зв’язку з цим конт­роль питного режиму має бути проактивним, а не реактивним, щоб посилити ефективність зовнішніх засобів догляду та підтримувати загальний водно-електролітний гомеостаз (Palma L. et al., 2015).

Не менш важливим є контроль мікроклімату в приміщеннях. Зокрема, використання зволожувачів повітря — можливість підтримувати оптимальний рівень вологості, знижуючи інтенсивність TEWL і допомагаючи шкірі зберігати функціональну цілісність протягом усього зимового періоду^{2 , 3}.

Коли варто звернутися до лікаря?

Попри те що більшість проявів сухості можна усунути самостійно, існують випадки, коли допомога спеціаліста є обов’язковою. Якщо догляд не дає результатів, з’являється виражене почервоніння, а свербіж стає настільки сильним, що заважає сну, — це привід для візиту до лікаря. Також негайного звернення потребують ситуації, коли на шкірі утворюються відкриті виразки або відмічається масивне відшарування епідермісу, що може свідчити про розвиток ускладнень¹.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!