Весна та алергія: прогнозуємо та контролюємо

Сьогодні алергічний риніт перестав бути просто сезонною незручністю, перетворившись на масштабну проблему світового рівня. За сучасними уявленнями, викладеними у міжнародних рекомендаціях «Алергічний риніт та його вплив на бронхіальну астму» (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma — ARIA), алергічний риніт розглядається не лише як локальна патологія, а як системне запальне захворювання дихальних шляхів, тісно пов’язане з бронхіальною астмою та іншими атопічними станами. Його поширення йде пліч-о-пліч із розбудовою мегаполісів та змінами клімату. Цю патологію вже має кожен 4-й малюк та майже кожен 2-й дорослий у світі (Nur Husna S.M. et al., 2022). Така масштабна експансія хвороби диктує потребу у пошуку можливих підходів до лікування. Це стає критично важливим саме зараз, коли на вулиці стрімко настає весна у всіх своїх яскравих проявах. Поки природа прокидається й вибухає цвітінням, для мільйонів людей цей період оновлення перетворюється на справжнє випробування. Однак, щоб весняне повітря приносило натхнення, а не дискомфорт, першостільник має вміти запропонувати рішення, які можуть дати можливість особам з алергією насолоджуватися красою світу без бар’єрів алергії.

Проблематика весняного полінозу

Алергічний риніт — це хронічне запальне захворювання слизової оболонки носа, що виникає як надмірна імунна відповідь організму на вдихання специфічних подразників (алергенів). Типові прояви — нестримне чхання, свербіж, закладеність носа та рясні водянисті виділення — є лише верхівкою айсберга системного збою, який суттєво знижує якість життя, порушує сон та працездатність.

Варто відзначити, що у загальному контексті більш раціональним буде використовувати термін «алергічний ринокон’юнктивіт», оскільки слизова оболонка носа та кон’юнктива очей мають ідентичний механізм імунної відповіді, що у багатьох випадках призводить до одночасного розвитку назальних та очних симптомів.

В основі алергічного ринокон’юнктивіту лежить руйнівний механізм — реакція гіперчутливості I типу, опосередкована імуноглобуліном (Ig) E. Цей складний імунний каскад пере­творює звичайні природні частки на тригери агресивного запалення. Процес починається з етапу сенсибілізації: під час першої зустрічі з алергеном організм помилково ідентифікує його як загрозу і синтезує специфічні антитіла IgE, які «затихають», фіксуючись на тучних клітинах і базофілах. Проте цей спокій ілюзорний. Повторна експозиція, зокрема вдихання весняного пилку, призводить до миттєвої дегрануляції цих клітин. У системний кровообіг вивільняється цілий «коктейль» медіаторів запалення, де головну роль відіграє гістамін, а також лейкотрієни, простагландини та триптаза. Клінічно цей процес розгортається у 2 акти: рання фаза, яка виникає майже миттєво і проявляється виснажливим чханням, ринореєю та сльозотечею, та пізня фаза, яка формується через 4–8 год, коли до вогнища запалення залучаються еозинофіли. Саме ця фаза відповідає за хронізацію процесу, глибоку закладеність носа та тривалу набряклість слизової оболонки. Важливо, що хронізація запалення супроводжується ремоделюванням слизової оболонки та підвищенням її неспецифічної гіперреактивності, що пояснює підвищення чутливості навіть до неспецифічних тригерів (холодного повітря, різких запахів) (Nur Husna S.M. et al., 2022).

Примітно, що традиційний розподіл на сезонний алергічний ринокон’юнктивіт, що зазвичай пов’язаний із впливом алергенів довкілля, таких як пилок, що виникає в сезони з підвищеною концентрацією пилку в повітрі, та цілорічний алергічний ринокон’юнктивіт, що, як правило, зумовлений алергенами, наявними в приміщеннях, як-от кліщі домашнього пилу, комахи та лупа тварин, сьогодні поступово втрачає свою одно­значність. Сучасна медицина частіше оперує поняттями тривалості симптомів: інтермітивний (симптоми відмічаються <4 днів на тиждень або загалом не довше 4 тиж поспіль) та персистивний (прояви хвороби тривають >4 дні на тиждень упродовж мінімум 1 міс) алергічний ринокон’юнктивіт. Згідно з документом Міжнародного консенсусу з алергічного риніту (The International Conference on Antiviral Research — Allergic Rhinitis 2023 — ICAR-AR 2023), правильна класифікація є фундаментом для вибору адекватної стратегії лікування (Wise S.K. et al., 2023).

Загалом поширеність усіх видів алергічного ринокон’юнктивіту невпинно зростає з кожним роком. Ця тенденція зумовлена низкою факторів ризику, серед яких ключову роль відіграє глобальна урбанізація з її техногенним впливом, явище полісенсибілізації (чутливості до багатьох видів подразників одночасно) та глобальні зміни клімату, зокрема потепління, яке фіксується в Європі протягом останніх 3 десятиліть, призводячи до аномального подовження сезонів палінації (цвітіння): періоди активного виділення пилку починаються раніше та тривають довше, що провокує частіші та триваліші напади сезонного алергічного риніту (Nur Husna S.M. et al., 2022).

Примітно, що прийдешній сезон 2026 р. в Україні теж демонструє чітку тенденцію до подовження періоду експозиції алергенів, що зумовлено кліматичними змінами. Серед іншого, за даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського^*, метеорологічна зима 2025–2026 рр. тривала лише 67 днів, що на 25 днів менше за середні багаторічні показники. А стабільне перевищення середньодобової температури 0 °С вже з 1 березня спричинило ранню вегетацію, через що активне пилення алерген-опосередкованих рослин розпочалося на 10–14 днів раніше кліматичної норми.

Традиційно у 2026 р. очікуваними є 3 критичні хвилі пилкування: 1) з березня до травня, пов’язана з пилкуванням дерев, де домінантну роль відіграє береза, дуб, ясен та клен; 2) з червня до липня, що визначається пилком злакових трав, як-от тимофіївка, костриця та пирій; 3) з серпня до жовтня, яка переважно представлена бур’янами, серед яких найбільш агресивним алергеном залишається амброзія (через глобальне потепління відмічається подальший дрейф ареалу активного пилення цієї рослини у північні та західні регіони України).

Враховуючи настання весни за календарем, можемо впевнено говорити про те, що особам з алергією слід уже бути готовими, адже те, що раніше вважалося коротким періодом весняного дискомфорту, тепер, найімовірніше, розтягнеться на тривалий період, потребуючи пошуку відповідних терапевтичних втручань, щоб взяти симптоматику цієї патології під контроль, у тому числі й у практиці першостільника. У цих умовах ключовим стає не лише лікування, а й своєчасна профілактика та раннє втручання, що дозволяє мінімізувати вираженість симптомів ще до піку пилкового навантаження.

Що може порадити першостільник?

Сучасна терапевтична стратегія алергічних захворювань базується на ступеневому підході та принципах прецизійної медицини.

Зокрема, фармацевтична допомога за підозри алергічного ринокон’юнктивіту має розпочинатися з ретельного з’ясування клінічної картини, де особлива увага приділяється поєднанню чхання, водянистих виділень із носа, а також свербежу та почервонінню очей або шкірному висипу. Критично важливо встановити чіткий зв’язок цих симптомів із потенційними тригерами, чи то сезонне цвітіння рослин, чи то контакт із домашніми тваринами, побутовою хімією, чи то вживання певних продуктів або реакція на температурні фактори, як-от холод або сонячне випромінювання^**.

Оскільки самолікування може маскувати серйозні стани, першочерговим завданням фармацевта є скерування пацієнта до лікаря для встановлення точного діагнозу, паралельно рекомендуючи стратегію максимального уникнення виявлених алергенів^**.

Одним із найбільш сучасних методів, що може змінити природний перебіг алергічної патології та сприяти тривалій ремісії, який може призначити лікар, є алерген-специфічна імуно­терапія (АСІТ). Метод полягає у введенні низьких доз алергену підшкірно або сублінгвально для формування імунної толерантності (підвищення рівня IgG4 та зниження продукції IgE), однак відповідні втручання необхідно розпочинати за 3–4 міс до початку відповідного сезону пилкування (Alvaro-Lozano M. et al., 2020; Klimek L. et al., 2022).

Наразі, коли вже починають цвісти весняні першоцвіти, сучасна фармакотерапія алергічного ринокон’юнктивіту передбачає призначення лікарем симптоматичного фармаколікування: перша лінія — інтраназальні кортикостероїди, які проявляють ефективність у контролі назальних та очних симптомів, а за умови правильного дозування мають мінімальний ризик системних побічних ефектів (Wise S.K. et al., 2023). Для стабілізації стану до візиту до фахівця першостільник може порадити пацієнту елімінаційні заходи, як-от часте вологе прибирання, використання очисників повітря та регулярний душ після перебування на вулиці, а також дотримання гіпоалергенної дієти^**.

Фармакологічна допомога в межах аптеки може бути спрямована на тимчасове полегшення самопочуття та включати:

• застосування системних та місцевих антигістамінних препаратів (АГП) для купірування імунної відповіді^** (серед антигістамінних засобів перевага має надаватися пероральним препаратам 2-го покоління, які майже позбавлені вираженого седативного ефекту та багатьох інших небажаних побічних ефектів, на відміну від застарілих форм (Wise S.K. et al., 2023));
• засоби елімінаційної терапії для очищення слизової оболонки від антигенів^**;
• короткочасне застосування місцевих симпатоміметиків для усунення набряку^** (виключно для короткочасного зменшення вираженості симптомів, щоб уникнути розвитку медикаментозного риніту (Wise S.K. et al., 2023)).

Примітно, що сучасні протоколи, зокрема ICAR-AR 2023, застерігають від рутинного застосування системних (ін’єкційних чи пероральних) стероїдів та антагоністів лейкотрієнових рецепторів через ризик серйозних побічних ефектів, залишаючи їх лише для складних клінічних випадків. Як додаткова підтримка можуть розглядатися пробіотики та акупунктура, які можуть допомогти підвищити якість життя пацієнта без надмірного фармакологічного навантаження (Wise S.K. et al., 2023)).

З огляду на сучасні тенденції до підвищення поширеності алергічних захворювань і подовження тривалості сезонів пилкування, алергічний ринокон’юнктивіт перестає бути суто сезонною проблемою, трансформуючись у хронічний виклик для системи охорони здоров’я. Водночас роль фармацевтичного працівника у цій системі значно виходить за межі відпуску лікарських засобів. Зокрема, у контексті змін клімату та зростаючого алергенного навантаження здатність перед­бачати перебіг пилкового сезону та адаптувати рекомендації до конкретних умов стає ключовою компетенцією сучасного першостільника, адже головна мета — не лише зменшити вираженість симптомів сьогодні, а й забезпечити пацієнту можливість жити повноцінно, не обмежуючи себе у взаємодії зі світом, який, попри алергію, має залишатися простором комфорту, а не випробування.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!