Вітамінно-мінеральна підтримка навесні: які нутрієнти мають значення при випадінні волосся

Питання про те, які саме вітаміни та мінерали можуть бути пов’язані з випадінням волосся, особливо актуальне у випадках телогенового випадіння, сезонного ослаблення волосся або незбалансованого харчування. Водночас надлишок окремих нутрієнтів також може негативно впливати на стан волосся, тому безконтрольне вживання добавок не є безпечним рішенням.

Про волосся людини

Волосся «народжується» завдяки швидкому поділу клітин, які згодом гинуть і перетворюються на міцний білок — кератин (Fladerer-Grollitsch J.-P. et al., 2026). Ріст волосся відбувається циклічно і складається з 3 основних етапів: спочатку йде стадія активного росту (анаген), яка може тривати роками, потім — коротка перехідна фаза (катаген), коли фолікул стискається і готується до відпочинку, і вреш­ті — цикл спокою (телоген), під час якої волосся не росте, а згодом випадає, звільняючи місце для нового. Примітно, що шкіра голови людини містить близько 100 тис. волосяних фолікулів, з яких близько 90% знаходяться у фазі анагену, потребуючи для росту та формування здорового волосся низку різних мікро- та макронутрієнтів, дефіцит яких може чинити суттєвий негативний вплив на цикл росту волосся. І навіть попри те що волосяні фолікули захищені від атак власної імунної системи організму, дисбаланс загального гомеостазу організму може супроводжуватися мініа­тюризацією фолікулів і, як наслідок, випадінням волосся (алопецією) (Almohanna H.M. et al., 2019; Hoover E. et al., 2023; Song W. et al., 2025).

Виділяють андрогенетичну (спричинену генетикою та гормонами), тракційну (може виникати через механічне пошкодження від тугих зачісок), вогнищеву (поява залисин плямами), тотальну чи універсальну (повна втрата волосся на голові або всьому тілі) та рубцеву алопецію (виникає через хвороби, коли на місці фолікулів з’являються рубці і волосся більше не росте), а також телогенове випадіння (масова зупинка росту волосся після сильного стресу). Окрім того, випадіння волосся може бути результатом грибкових інфекцій, як-от стригучий лишай або абсцеси (керіон). Існують і такі аномальні форми, пов’язані з ростом волоссям, як поява лануго (специфічного тонкого пушку) у дорослих, гіпертрихоз (ріст волосся там, де його не повинно бути; буває спадковим або побічною дією ліків) або ж трихотиломанія (психічний розлад, при якому людина нав’язливо вириває власне волосся на голові, віях чи бровах) (Almohanna H.M. et al., 2019; Hoover E. et al., 2023; Song W. et al., 2025).

Про роль вітамінів та мінералів при алопеції

Брак поживних речовин негативно впливає як на структуру волосся, так і на швидкість його оновлення і, як свідчать деякі дослідження, може бути пов’язаний із аномальною втратою.

Вітамін А — це група жиророзчинних сполук, що відіграють ключову роль у диференціації клітин та регуляції активності стовбурових клітин волосяного фолікула. Зокрема, його метаболіт — транс-ретиноєва кислота — виступає потужним регулятором, що забезпечує баланс між відновленням епідермісу та регенерацією волосся, імітуючи природні процеси переходу фолікула зі стану спокою до активного самооновлення. Водночас у контексті трихології надзвичайно важливо дотримуватися межі споживання, адже надлишок вітаміну А, накопичуючись у печінці, чинить токсичну дію. Клінічно доведено, що як безконт­рольний прийом вітамінних комплексів, так і терапія ретиноїдами можуть спровокувати передчасний перехід волосся у фазу спокою, призводячи до втрати його густоти, проблем із нігтями та появи висипу (Almohanna H.M. et al., 2019; Song W. et al., 2025).

Хоча вітаміни групи B є критично важливими для клітинного метаболізму, їхній прямий зв’язок із алопецією науково підтверджений лише для окремих представників цієї групи: рибофлавіну (B₂), біотину (B₇), фолатів та ціанокобаламіну (B₁₂) (Almohanna H.M. et al., 2019). Особливу увагу привертає біотин (B₇), який є кофактором карбоксилаз у метаболізмі жирів та білків. Його дефіцит дійсно може призводити до алопеції та дерматитів, проте у здорових людей він відмічається рідко завдяки синтезу мікрофлорою та раціону (Almohanna H.M. et al., 2019; Song W. et al., 2025).

Фолати та вітамін B₁₂ необхідні для синтезу ДНК і поділу клітин у фолікулах. Ціанокобаламін також бере участь у циклі метіоніну, впливаючи на пігментацію волосся, через що його нестача може призводити до передчасного посивіння та втрати блиску (Almohanna H.M. et al., 2019; Song W. et al., 2025).

Щодо інших вітамінів групи B, то, наприклад, ніацинамід (B₃) може допомагати зміцнювати бар’єрну функцію та покращувати мікроциркуляцію шкіри голови (Choi Y.H. et al., 2021; Marques C. et al., 2024), пантотенова кислота та провітамін B₅ (пантенол) — сприяти стимуляції поділу клітин матриксу фолікула та підвищувати міцність волосся (Shin J.Y. et al., 2021; Marsh J.M. et al., 2026), а вітаміни B₆ та B₁₂ — забезпечувати постачання кисню у волосяні цибулини через еритроцитарні механізми (Hrubša M. et al., 2022).

Вітамін С (аскорбінова кислота) — це потужний антиоксидант, який захищає волосяні фолікули від пошкодження вільними радикалами, підтримує нормальний метаболізм та утворення меланіну. Оскільки організм не здатний синтезувати його самостійно, надходження вітаміну з їжею є критично важливим для синтезу колагену — структурної основи волосся. Його роль є вирішальною при лікуванні алопеції, спричиненої залізодефіцитом, адже вітамін С значно покращує засвоєння заліза (Almohanna H.M. et al., 2019). Хоча прямих доказів того, що дефіцит вітаміну С сам по собі викликає облисіння, наразі недостатньо, його гост­ра нестача (цинга) призводить до специфічних аномалій — «спіралеподібного» волосся та перифолікулярних кровотеч. Це зумовлено порушенням відновлення дисульфідних зв’язків та недостатнім зшиванням молекул кератину (Song W. et al., 2025).

Вітамін D — жиророзчинна сполука з потужними імуномодулювальними властивостями, що відіграє критичну роль у гомеостазі шкіри та циклічному оновленні волосся. Його біологічна дія реалізується через рецептори (VDR), які широко представлені в основних клітинних популяціях волосяного фолікула, зокрема в кератиноцитах. Аберантна експресія цих рецепторів або їхні генетичні мутації призводять до серйозних порушень циклу росту та розвитку стійкої алопеції (Almohanna H.M. et al., 2019; Song W. et al., 2025).

Наукові дані демонструють чітку кореляцію між низьким рівнем вітаміну D у крові та вогнищевою алопецією. Крім того, сучасні дослідження підтверджують зв’язок між дефіцитом цього нутрієнта та дифузним (телогеновим) випадінням волосся (Seleit I. et al., 2019; Guan L. et al., 2025).

Вітамін Е (токоферол) виступає потужним антиоксидантним «щитом», що захищає ліпіди кутикули волосся від руйнівного впливу ультрафіолету та термообробки (Maalouf S. et al., 2002; Ki Young Ahn et al., 2022). Його роль є особливо важливою для підтримки імунного гомеостазу, оскільки імунні клітини вразливі до оксидативного стресу, що виникає в процесі їхнього функціонування. А у пацієнтів із вогнищевою алопецією часто виявляють патологічний дисбаланс: підвищення маркерів оксидативного стресу на тлі зниження активності захисних ферментів. Це підкреслює потенційну значущість токоферолу в захисті фолікулів від вільних радикалів та стимуляції природних захисних механізмів організму (Almohanna H.M. et al., 2019).

Дефіцит заліза залишається найпоширенішою у світі причиною погіршення стану волосся, особливо серед жінок, що часто проявляється у формі телогенового випадіння або посилення генетично зумовленої алопеції (Almohanna H.M. et al., 2019; Lin C.S. et al., 2023). Ключовим маркером дефіциту є рівень феритину в крові; для зупинки втрати волосся фахівці рекомендують підтримувати його показник на рівні вище 40–70 нг/дл. Оскільки залізо безпосередньо впливає на експресію генів у волосяному фолікулі, його брак призводить до передчасного переходу волосся у фазу спокою. Ефективність корекції залізодефіциту значно зростає при додаванні до раціону амінокислоти L-лізин, яка сприяє швидшому відновленню запасів феритину, що особливо актуально для веганів та осіб із незбалансованим харчуванням. Важливо: навіть при нормальному рівні гемоглобіну латентний дефіцит заліза може суттєво впливати на густоту та пігментацію волосся (Almohanna H.M. et al., 2019).

Селен — це незамінний мікроелемент, критично важливий для функціонування антиоксидантних ферментів та синтезу білків, що забезпечують здоров’я волосяних фолікулів. Його дефіцит, який найчастіше виникає через особливості раціону або складу ґрунтів у певних регіонах, може призводити до алопеції та втрати пігментації волосся. Цікаво, що відновлення рівня селену не лише усуває ці симптоми, а й, за деякими даними, може зменшувати випадіння волосся навіть під час хімієтерапії (Almohanna H.M. et al., 2019). Однак селен потребує надзвичайної обережності в дозуванні через низький поріг токсичності. Надмірне споживання (понад 400 мкг на добу) викликає селеноз — стан, що супроводжується масовою втратою волосся, ламкістю нігтів та загальною інтоксикацією організму (Almohanna H.M. et al., 2019).

Цинк — це есенціальний мікроелемент, який надходить в організм виключно з їжею і відіграє ключову роль у підтримці фізіологічного циклу волосся. Його дефіцит часто маніфестує класичним симптомом — дифузним випадінням волосся, яке зазвичай піддається корекції шляхом нут­рієнтної підтримки. Наукові дані демонструють кореляцію між низьким рівнем цинку (зокрема нижче 70 мкг/дл) та розвитком вогнищевої алопеції й телогенового випадіння волосся (Almohanna H.M. et al., 2019).

Про косметичний догляд при алопеції

Однак коли йдеться про раціональну підтримку волосся при алопеції, мається на увазі не лише внутрішня підтримка, а й адекватний догляд за ним. Оскільки волосся є складною інтегрованою системою, інгредієнти у складі косметичних засобів відіграють важливу роль у підтримці цілісності кутикули та здоров’я шкіри голови (Yang F.C. et al., 2014; Gavazzoni Dias M.F., 2015; Hoover E. et al., 2026). Зокрема, використання таких біоактивних компонентів у догляді, як-от провітамін B₅ (D-пантенол), забезпечує місцеву протизапальну дію та регулює секрецію себуму (Wargala E. et al., 2021). Водночас нерідко ефект впливу зовнішніх засобів безпосередньо залежить від часу їхнього контакту з епідермісом: якщо шампуні мають обмежену дію через швидке змивання, то незмивні сироватки та ампульні концентрати здатні глибше впливати на гирла фолікулів. При цьому слід розуміти, що маски та кондиціонери лише покращують текстуру й блиск вже сформованого стрижня, тоді як за густоту та швидкість росту відповідає саме внутрішня нутрієнтна підтримка (Gavazzoni Dias M.F., 2015; Almohanna H.M. et al., 2019). Фактично йдеться про необхідність комплексного підходу, який поєднує корекцію дефіцитів і системний догляд за волоссям та шкірою голови. А оскільки цикл росту волосся триває місяцями, перші результати комплексного підходу можна об’єктивно оцінити не раніше ніж через 3–4 міс комплексних втручань. У випадках, коли всі можливі варіанти не допомагають, сучасна медицина пропонує трансплантацію волосся (Hoover E. et al., 2023).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!