Чому в Україні не вистачає медсестер? Кадровий дефіцит у медсестринстві зумовлений збігом кількох системних чинників: низькими зарплатами, що не відповідають реальному навантаженню, юридичною невизначеністю статусу медсестри в законодавстві, непрозорим нарахуванням доплат і відтоком фахівців за кордон або в приватний сектор. Це не локальна криза окремих регіонів — станом на 2026 р. кадровий голод охопив усю Україну.
Медсестри тихо йдуть
Голова ради ГО «Будь як ми» Оксана Слободяна наголосила: проблема вже давно перестала бути локальною. «У 2023 р. ми говорили, що великі проблеми з відтоком кадрів почнуться у 2028 р. Але це сталося вже зараз. У 2026 р. кадровий голод катастрофічно охопив усі регіони України», — зауважила вона.
За її словами, найбільше навантаження лягло саме на жінок, які становлять до 90% медсестринського персоналу. В умовах війни вони одночасно працюють у виснаженій системі охорони здоров’я, тримають родини та переживають постійний психологічний тиск.
Окрема проблема — фактична відсутність медсестри як повноцінного суб’єкта медичної системи. «Медсестер в Україні не існує. Де-факто ми є, але де-юре — нас немає. Ми не маємо власного статусу, механізмів захисту, гарантованих доплат чи впливу на систему», — зауважила спікерка.
О. Слободяна наголосила, що медсестри масово залишають професію не через відсутність мотивації, а через виснаження і відсутність перспектив. «Медсестри просто тихо йдуть. Вони вже не хочуть боротися, не хочуть відстоювати. Люди просто залишають халат і виходять з лікарні назавжди», — зазначила вона.
Вона також заявила, що попри офіційні заяви МОЗ про « напрями розвитку медсестринства в Україні» реальних змін медики не бачать.
Одна медсестра на 50 пацієнтів
Секретар ради ГО «Будь як ми» Руслана Мазуренок представила результати двох масштабних досліджень, проведених разом із соціальними організаціями. Перше охопило 48 глибинних інтерв’ю у 17 областях і було присвячене навантаженню на медсестер. Друге — «Борг перед медиками» — стосувалося прифронтових доплат і охопило 550 медичних працівників.
Дослідження показали системні проблеми:
- критичне перевантаження персоналу;
- непрозоре нарахування зарплат;
- нестабільність прифронтових доплат;
- масове професійне вигорання.
За словами Р. Мазуренок, медсестер масово переводять на неповні ставки, але фактичне навантаження при цьому не знижується.
«Кількість пацієнтів не зменшується. Крапельниці, ін’єкції, документація залишаються ті самі. Але медсестра юридично працює на пів ставки й отримує урізану зарплату», — зауважила вона.
У психіатричних відділеннях ситуація ще критичніша. Медсестра психіатрії Галина Степанюк розповіла, що в окремих відділеннях одна медсестра змушена обслуговувати до 50 пацієнтів.
«Я працюю у відділенні, де одна постова медсестра — на 50 пацієнтів. Це фізично неможливо, якщо говорити про якісну допомогу».
Вона також зазначила, що після підвищення військового збору реальна зарплата медсестри психіатрії становить близько 10 400 грн «чистими», що не дозволяють покривати навіть базові потреби. «У 13 500 входить усе — шкідливість, нічні зміни. А на руки ми отримуємо 10 400 грн», — зазначила вона.
«На медсестрах найпростіше економити»
Учасники конференції неодноразово наголошували: у медичній реформі роль медсестри фактично опинилася поза увагою держави.
За словами Р. Мазуренок, вимоги Національної служби здоров’я України (НСЗУ) до пакетів медичних послуг детально регламентують кількість лікарів і обладнання, але майже не містять вимог до кількості медсестер або їхньої кваліфікації. «Важка щоденна праця медсестри сприймається системою як безкоштовний додаток, за який не треба окремо платити», — наголосила спікерка.
Медики також заявили про повну непрозорість системи нарахування зарплат і премій. Після запуску медичної реформи більшість працівників перестали отримувати роздруківки зарплат, а всі доплати залежать від рішень адміністрації та колективних договорів.
Особливо гостро це проявляється у прифронтових регіонах. Медики описали три рівні перешкод для отримання доплат:
1. Рівень Міністерства розвитку громад та територій України.
2. Рівень НСЗУ.
3. Рівень конкретного медичного закладу.
За словами учасників пресконференції, навіть якщо лікарня працює у небезпечній зоні, це не гарантує виплат персоналу.
Екстрена допомога: «Один у полі не воїн»
Голова незалежної профспілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги Віктор Євтушенко заявив, що кадровий дефіцит уже безпосередньо впливає на якість екстреної допомоги.
За його словами, через оптимізацію бригади часто працюють у неповному складі. «Для повноцінної реанімації потрібно 7 людей. Ніхто не просить 7. Але дайте хоча б повноцінну бригаду з 2 парамедиків», — заявив медик.
В. Євтушенко також різко висловився про рівень оплати праці медиків. «На касі в супермаркеті людина може заробляти вдвічі більше, ніж медсестра. Це навіть незручно обговорювати».
Вигорання і «резилієнтність»
Хірург та ревізор ради ГО «Будь як ми» Олексій Чуприна звернув увагу на проблему емоційного вигорання. За його словами, більшість медиків уже перебувають у стані фрустрації — передостанній стадії перед апатією та депресією.
Він також розкритикував трансформацію медицини у «систему послуг», де головним критерієм якості стає не результат лікування, а правильне внесення даних у електронну систему.
Окрему іронію у спікерів викликало нове поняття, яке, за їхніми словами, зараз активно просувають у медичному середовищі — «резилієнтність». «Після оптимізації та реорганізації медсестрам тепер пропонують виховувати стресостійкість і здатність виживати в погіршених умовах праці», — зауважив лікар.
Чому медсестри йдуть у приватний сектор
Одним із ключових чинників кадрового відтоку залишається різниця в оплаті праці між державними та приватними закладами.
За словами О. Слободяної, приватні клініки сьогодні пропонують медсестрам 20–25 тис. грн, а на спеціалізовані напрями — ще більше. «Якщо раніше приватні клініки шукали лише молодих медсестер, то зараз беруть і у віці 50+, головне — щоб були кадри».
Частина фахівців також виїжджає працювати за кордон, де умови праці та рівень оплати значно кращі.
«Без медсестер не існує безпечної медицини»
Головною вимогою учасників пресконференції стало офіційне визнання медсестри окремим суб’єктом медичної системи — із власним правовим статусом, чіткими нормами навантаження та гарантованими механізмами оплати праці.
Медики наполягають:
- НСЗУ має запровадити нормативи кількості медсестер у відділеннях;
- сестринський догляд повинен фінансуватися як окрема медична послуга;
- необхідно законодавчо закріпити статус медсестри;
- система оплати праці потребує негайного перегляду.
На завершення О. Слободяна підкреслила: якщо зміни не почнуться вже зараз, українська медицина стикнеться з кризою, яку буде неможливо швидко подолати. «Без медичних сестер не існує безпечної медицини. І це вже питання не професійної дискусії, а виживання всієї системи охорони здоров’я», — наголосила вона.
Найпоширеніші запитання про кадрову кризу в медсестринстві
- Скільки зараз заробляє медсестра в Україні у державному секторі? — Медсестри психіатрії отримують близько 10,4 тис. грн на руки — навіть попри те, що офіційний рівень становить 13,5 тис. грн (куди включено шкідливість і нічні зміни). Після підвищення військового збору реальна сума зменшилася. Лікарі в середньому отримують близько 16 тис. грн, хоча Указ президента встановлює 20 тис. грн.
- Чому медсестри масово звільняються з державних лікарень? — Основні причини — невідповідність зарплати реальному навантаженню, відсутність доплат за понаднормову роботу, непрозоре нарахування виплат та відчуття правової невидимості. Частина фахівців переходить у приватний сектор (20–25 тис. грн), частина виїжджає за кордон.
- Що означає «суб’єктність медсестри» і чому це важливо? — Це вимога офіційно визнати медсестру окремим суб’єктом медичної галузі — зі своїм правовим статусом, закріпленими обов’язками, коефіцієнтом оплати праці та присутністю в системі НСЗУ. Зараз медсестри де-факто існують, але де-юре — відсутні в більшості нормативних актів.
- Скільки пацієнтів припадає на одну медсестру у відділенні? — У психіатричних відділеннях одна медсестра може обслуговувати 50 пацієнтів. Дослідження ГО «Будь як ми» на основі 48 глибинних інтерв’ю у 17 областях підтверджує, що одна медсестра фактично виконує роботу трьох.
- Чи є в Україні стратегія розвитку медсестринства? — Міністр охорони здоров’я у 2025 р. оголосив про впровадження стратегії розвитку медсестринства як одного з ключових компонентів Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 р., а Центр розвитку медсестринства був заснований ще у 2020 р. Проте учасники пресконференції зафіксували повну відсутність практичних кроків із її реалізації станом на травень 2026 р.
Коротко про головне
- Кадровий голод у медсестринстві охопив усі регіони України у 2026 р. — раніше за найпесимістичніші прогнози.
- За даними досліджень ГО «Будь як ми», одна медсестра в Україні фактично виконує роботу трьох при оплаті на рівні мінімальної заробітної плати (10–10,4 тис. грн «чистими» у психіатрії).
- Три рівні перешкод до отримання прифронтових доплат — рівень Міністерства, рівень НСЗУ та рівень самого закладу — не дозволяють більшості медиків реально отримати належні виплати.
- Медсестра юридично не існує як окремий суб’єкт медичної галузі: вимоги НСЗУ до пакетів послуг не містять нормативів щодо кількості та кваліфікації медсестер.
- У приватному секторі медсестри заробляють 20–25 тис. грн, що є одним із ключових чинників відтоку персоналу з державних закладів.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим