Вплив на критичне мислення
Критичне мислення — здатність аналізувати, оцінювати та синтезувати інформацію для ухвалення обґрунтованих рішень — є фундаментальною когнітивною навичкою людини, необхідною для академічного успіху, а також професійної компетентності. Воно включає різні когнітивні процеси, зокрема розв’язання проблем, ухвалення рішень та рефлексивне мислення. Зростаюча залежність від інструментів на основі ШІ для пошуку інформації та ухвалення рішень порушує питання про те, як ці технології впливають на здатність користувачів до критичного мислення.
З одного боку, інструменти на основі ШІ можуть покращити результати навчання, надаючи персоналізований підхід та негайний зворотний зв’язок. Однак надмірна залежність від них може призвести до когнітивного розвантаження (cognitive offloading). Когнітивне розвантаження відбувається під час делегування людиною когнітивних завдань зовнішнім помічникам, зменшуючи свою участь у глибокому, рефлексивному мисленні. Дослідження впливу ШІ на критичне мислення виявило, що надмірне використання ШІ призводить до більшого когнітивного розвантаження, а це, своєю чергою, асоціюється з послабленням навичок критичного мислення (Gerlich M., 2025).
Вплив на нейронну активність
Дослідження, проведене в дослідницькій лабораторії Массачусетського технологічного інституту (MIT Media Lab), теж виявило цікаву закономірність. Учасників поділили на три групи: перша писала есе за допомогою чат-боту з великою мовною моделлю, друга використовувала пошукові системи, а третя працювала самостійно. Під час роботи дослідники відстежували активність головного мозку за допомогою електроенцефалографії.
Результати засвідчили, що учасники, які користувалися ШІ, демонстрували нижчу нейронну активність порівняно з тими, хто виконував завдання з використанням пошукових мереж, а найвищу активність продемонструвала група, яка працювала самотужки. Потім частину учасників поміняли місцями: ті, хто користувався ШІ, писали без нього, і навпаки. Учасники, які спочатку працювали з ШІ, а потім самостійно, часто зосереджувалися на вужчому наборі ідей.
Ця закономірність може свідчити про те, що учасники, можливо, неглибоко занурювалися в тему або не досліджували матеріал, наданий ШІ. Тобто відбувається відкладання розумових зусиль у короткостроковій перспективі, але в довгостроковій це може призвести до погіршення критичного мислення та зниження креативності.
Автори дослідження використали для опису цього явища термін «когнітивний борг» (cognitive debt). Це небезпечно тим, що прийняття на віру інформації, не оцінюючи її точність чи релевантність, зумовлює ризик засвоїти поверхневі або упереджені погляди.
Вплив на швидкість виконання завдань
Ще одне цікаве дослідження оцінювало час виконання завдань з та без ШІ, а також суб’єктивні очікування щодо цього. Учасників попросили передбачити, скільки часу знадобиться для виконання того чи іншого завдання самостійно та за допомогою ШІ або іншої людини. Результати свідчать про те, що, як правило, учасники очікували, що перекладання навантаження на ШІ буде ефективнішим, ніж залучення іншої людини. Оцінка часу на виконання завдань з ШІ переважно збігалася з фактичними результатами, а от час виконання самотужки часто недооцінювався. Також виявлено, що використання ШІ дозволяло виконати швидше лише складні завдання, тоді як для легких завдань великої різниці порівняно з самостійним виконанням не зафіксовано.
Вплив на характер мислення
Дослідження Microsoft стосовно впливу генеративного ШІ на критичне мислення розкрило тему з іншого боку. Спостереження виявило, що використання інструментів на основі ШІ може створювати нові когнітивні завдання для працівників, чия професійна діяльність пов’язана з розумовою працею, а також впливати на характер їх мислення 3 способами.
Перше — фокус зміщується зі збору інформації на її перевірку. Деякі когнітивні завдання стають менш необхідними завдяки генеративному ШІ. Наприклад, збір інформації. Інструменти на основі ШІ можуть спростити цей процес, роблячи його менш трудомістким для співробітників. У результаті когнітивне навантаження, пов’язане з пошуком та компіляцією інформації, знижується. Інші когнітивні завдання залишаються, але їхня природа еволюціонувала. Одним із них є перевірка інформації, згенерованої ШІ, із зовнішніми джерелами та власним досвідом для забезпечення точності та надійності.
Друге — акцент зміщується з розв’язання проблем на інтеграцію відповідей ШІ. Співробітник має оцінити контент, створений ШІ, визначити його релевантність та застосовність до конкретних завдань. При цьому часто необхідно змінити стиль та тон, щоб відповідати цільовій меті та аудиторії.
Третє — зусилля зміщуються з виконання завдань на управління ними. З генеративним ШІ співробітники переходять від виконання завдань до управління та нагляду, що потребує від них моніторингу ШІ для отримання якісних результатів. У цій взаємодії вони беруть на себе роль керівника. При цьому, незважаючи на те, що частина роботи делегується ШІ, відповідальність та підзвітність залишаються у людини.
Добро чи зло?
Ден Леві, старший викладач державної політики Гарвардської школи Кеннеді, вважає, що не можна назвати ШІ хорошим чи поганим для навчання. Цей інструмент можна використовувати як корисним способом, так і таким, що заважає навчанню. Якщо студент використовує ШІ, щоб він виконував роботу за нього, а не разом з ним, навчання буде неефективним. Адже навчання не відбувається, якщо головний мозок активно не займається осмисленням того, що потрібно вивчити.
Фавваз Хаббал, старший викладач прикладної фізики Гарвардської школи інженерії та прикладних наук імені Джона А. Полсона, вважає, що хоча ШІ безперечно має переваги в обробці даних та статистиці, йому бракує здатності створювати справді інноваційні та креативні рішення. Машини обчислюють, але не мають людського досвіду. ШІ може брати участь у процесах, що нагадують критичне мислення — аналіз даних, розв’язання проблем і моделювання — але він має обмеження. Критичне мислення потребує людського досвіду, людського розуміння, а також етики та моральних міркувань.
Директорка Центру викладання та навчання ім. Дерека Бока в Гарварді Карен Торнбер переконана — ШІ можна використовувати таким чином, що це послаблює деякі з когнітивних навичок, зокрема пам’ять та знання фактів, або навіть критичне мислення. Так само, як покрокові навігаційні системи призвели до погіршення знань вулиць порівняно з часами до широкого розповсюдження смартфонів та GPS-систем. Вона переконана, що деякі навички критичного мислення стануть більш цінними, оскільки їх (принаймні поки що) не можна передати на аутсорсинг ШІ.
Отже, відповідь на питання, чи притупляє ШІ наше мислення, виявляється складнішою, ніж здається на перший погляд. Наявні дослідження свідчать, що ШІ може як посилювати, так і послаблювати окремі когнітивні навички — усе залежить від способу його використання. Якщо ШІ стає інструментом для аналізу, пошуку інформації та нових ідей, він розширює можливості людини. Якщо ж перетворюється на заміну власному мисленню, існує ризик погіршення навичок критичного мислення та творчого пошуку.
Технологічний прогрес неможливо зупинити, та й навряд чи варто. Натомість важливо навчитися використовувати його так, щоб він не замінював людського інтелекту, а посилював його. Адже майбутнє належить не тим, хто беззастережно довіряє алгоритмам, а тим, хто вміє поєднувати можливості передових технологій із власною допитливістю, досвідом і здатністю мислити критично.
Коментарі