Аптека online » Сезонні захворювання » Алергічні захворювання » Як можна поставити алергію на амброзію «на паузу»?

Як можна поставити алергію на амброзію «на паузу»?

09 Липня 2026 12:42
RSS Стрічка, Алергічні захворювання, Корисно для фармацевта, Новини фармацевтики та фармації, Сезонні захворювання, Фармацевтика та фармація
Поділитися
Респіраторна, зокрема сезонна алергія (полінози), уражують 10–30% населення планети (Popescu F.D., 2015). В Україні один із найважчих періодів стартує наприкінці липня і триває майже до жовтня — під час цвітіння амброзії полинолистої. Цей агресивний бур’ян, що потрапив на європейський материк із Північної Америки, за останні десятиліття значно окупував Центральну та Східну Європу (Turkalj M. et al., 2017; Turos O.I. et al., 2009). Сльозотеча, безперервне чхання, закладеність носа та свербіж — прояви алергії на амброзію, які можуть суттєво знижувати якість життя, чим змушують пацієнтів звертатися по допомогу до аптек. У пріоритеті для працівника першого столу при консультуванні має стати швидке зменшення вираженості симптомів без шкоди для працездатності та без ризику седації, що можливо лише за умови раціонального обґрунтованого вибору сучасних антигістамінних препаратів (АГП).

Чому саме амброзія — визнаний рослинний «агресор»?

Амброзія полинолиста — однорічна рослина родини айстрових, яка активно заселяє узбіччя доріг, пустирі, покинуті поля тощо. Її пилкові зерна містять понад 30 різних алергенних білків, головним з яких є Amb a 1 — кислий білок родини пектатліаз масою близько 38 кДа, до якого чутливі понад 95% сенсибілізованих пацієнтів.

Основна особливість амброзії — здатність продукувати пилок у величезних кількостях: пікові концентрації, зафіксовані в Україні, сягали кількох тисяч пилкових зерен на кубічний метр повітря протягом серпня–вересня. Важливо: навіть порівняно невисокі концентрації пилку амброзії у повітрі можуть бути достатніми для розвитку клінічно виражених симптомів у сенсибілізованих осіб (Turkalj M. et al., 2017; Turos O.I. et al., 2009).

Варто зазначити, що часто ситуацію ускладнює й те, що сезон цвітіння полину — ще одного відомого алергену — в Україні стартує майже на місяць раніше за амброзію. Їхнє цвітіння частково збігається у часі, тому пацієнти можуть плутати алергію між ними (Kaidashev I. et al., 2019).

Реакції гіперчутливості I типу (алергія) на пилок амброзії можуть проявлятися як симптоми риніту, ринокон’юнкти­віту та бронхіальної астми. Оскільки амброзія швидко поширюється в Європі, рівень сенсибілізації до амброзії також зростає в усіх вікових групах, коливаючись в діапазоні 15–80% у Центральній та Південно-Східній Європі (Turkalj M. et al., 2017).

Перше документальне підтвердження наявності значного за інтенсивністю сезону пилку амброзії на території України, включно з Києвом, було отримано ще у 2007 р. у дослідженні, і з того часу ситуація на тлі кліматичних змін лише загострюється (Turos O.I. et al., 2009).

У контексті агресивного впливу амброзії не варто забувати про можливу перехресну реактивність. У частини людей з алергією на амброзію після вживання свіжих (не термічно оброблених) кавунів, динь, огірків, кабачків та бананів може виникати оральний алергічний синдром — свербіж та поколювання губ, язика та піднебіння — прояви, які зумовлені структурною подібністю білків пилку та рослинної їжі. Подібна реакція описана й на ромашковий чай, мед із домішками пилку та ехінацею (Popescu F.D., 2015; thermofisher.com). Тож, коли відвідувач аптеки скаржиться фармацевту на симптоми алергії після вживання одного із зазначених продуктів наприкінці літа, найімовірніше, йдеться саме про поліноз, спричинений амброзією, а не про істинну харчову алергію.

Гістамін та АГП: у чому зв’язок?

В основі клінічних проявів алергії на пилок амброзії лежить IgE-опосередкована реакція гіперчутливості негайного типу: при повторному контакті алергену з мембра­нозв’язаними IgE-антитілами на гладких клітинах слизової оболонки відбувається їх дегрануляція з вивільненням гістаміну та інших медіаторів запалення. Гістамін, зв’язуючись із Н1-гістаміновими рецепторами, зумовлює вазодилатацію, підвищення проникності судин, набряк слизової оболонки, свербіж і стимуляцію чутливих нервових закінчень — саме ці механізми відповідають за класичну тріаду симптомів: ринорею, чхання та закладеність носа, а також за розвиток алергічного кон’юнктивіту (Farzam K. et al., 2026).

Рекомендації нового покоління «Алергічний риніт та його вплив на бронхіальну астму» (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma — ARIA), оновлені на основі керівних принципів оцінки, розробки та оцінки рекомендацій (Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation — GRADE), пропонують покроковий алгоритм терапії алергічного риніту (зокрема й при алергії на амброзію). Такий підхід дає змогу об’єктивно оцінити тяжкість симптомів та за потреби коригувати лікування залежно від клінічної відповіді (Bousquet J. et al., 2020).

Визначено, що АГП пригнічують вплив гістаміну на H1-гістамінові рецептори та мають низку клінічних показань, серед яких — алергічні захворювання, у тому числі сезонний алергічний риніт, спричинений пилком амброзії (Carson S. et al., 2010).

Попри те, що згідно з останньою редакцією настанови Європейської академії алергології та клінічної імунології (European Academy of Allergology and Clinical Immunology — EAACI) 2024–2025 р. інтраназальні глюкокортикостероїди ефективніше контролюють назальні симптоми алергічного риніту, ніж пероральні АГП (Vieira R.J. et al., 2026), саме пероральні АГП ІІ покоління залишаються одним із препаратів першої лінії при легкому перебігу захворювання та широко застосовуються як складова терапії залежно від тяжкості симптомів. Вони мають суттєві переваги над препаратами І покоління та загалом зумовлюють кращий баланс ефективності й безпеки порівняно з антагоністами лейкотрієнових рецепторів (Vieira R.J. et al., 2026).

Особливості, на які варто звернути увагу відвідувача аптеки

Ключова фармакологічна особливість АГП ІІ покоління полягає в їхній обмеженій здатності проникати через гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ). Ці речовини є субстратами P-глікопротеїну — транспортного білка-помпи, який активно виводить їх із тканини головного мозку назад у кров, суттєво знижуючи концентрацію діючої речовини в центральній нервовій системі (ЦНС) (Ansotegui I.J. et al., 2024; Hu Y. et al., 2015). Саме тому препарати ІІ покоління прийнято називати неседативними — на відміну від препаратів І покоління, які вільно проникають крізь ГЕБ та блокують гістамінові Н1-гістамінові рецептори в головному мозку, спричиняючи сонливість, погіршення концентрації уваги та пам’яті. Ці ефекти документально підтверджені навіть у випадках, коли сам пацієнт не відзначає вираженої сонливості (Simons F.E. et al., 2008).

Дослідження впливу АГП ІІ покоління на керування автомобілем із використанням симулятора водіння свідчать, що при застосуванні у звичайних терапевтичних дозах вони не зумовлюють клінічно значуще зниження показників керування транспортним засобом, тоді як препарати І покоління істотно порушують психомоторні реакції водія (Nagahama A. et al., 2026).

Це принципово важливо, особливо коли фармацевту необхідно рекомендувати АГП людині, яка керує транспортом або виконує роботу, що потребує високої концентрації уваги. У таких випадках доцільно віддавати перевагу молекулам із доведеним мінімальним впливом на ЦНС.

Важливо й те, що, на відміну від препаратів І покоління, сучасні АГП ІІ покоління, як правило, не потенціюють пригнічувальний вплив алкоголю та інших депресантів ЦНС на когнітивні функції (Simons F.E. et al., 2008).

Ефективність і сприятливий профіль безпеки АГП ІІ покоління при сезонному алергічному риніті, зокрема спричиненому пилком амброзії, підтверджені численними рандомізованими клінічними дослідженнями, систематичними оглядами та метааналізами (Simons F.E. et al., 2008; Church M.K. et al., 2013; Singh Randhawa A. et al., 2022; Rehman A. et al., 2025).

Підбирати конкретну діючу речовину ІІ покоління лікарям та фармацевтам потрібно індивідуально — враховуючи її клінічну ефективність, профіль безпеки, вік пацієнта, супутні захворювання та його побажання.

Поширені запитання

  • Чому алергія на амброзію настільки поширена? — Пилок амброзії містить високоалергенні білки та здатний переноситися на великі відстані. Навіть відносно низька концентрація пилкових зерен у повітрі може спричиняти симптоми у сенсибілізованих людей, тому сезон цвітіння цієї рослини є одним із найскладніших для пацієнтів із полінозом.
  • Чому алергія на амброзію проявляється саме наприкінці літа? — Саме в цей період в Україні припадає сезон цвітіння амброзії полинолистої. Пікові концентрації її пилку в повітрі зазвичай реєструють у серпні–вересні, що й зумовлює появу або загострення симптомів сезонного алергічного риніту.
  • Чим алергія на амброзію відрізняється від харчової алергії? — У частини пацієнтів із сенсибілізацією до пилку амброзії після вживання свіжих дині, кавуна, огірків, кабачків або бананів може виникати оральний алергічний синдром. Такі прояви пов’язані з перехресною реактивністю білків і не завжди свідчать про справжню харчову алергію.
  • Чому сьогодні перевагу надають АГП ІІ покоління? — АГП ІІ покоління мають доведену ефективність щодо контролю симптомів алергічного риніту та характеризуються значно нижчим ризиком розвитку седації порівняно з препаратами І покоління.
  • Чи можна керувати автомобілем під час прийому сучасних АГП? — Більшість сучасних АГП ІІ покоління при застосуванні у рекомендованих терапевтичних дозах не чинять клінічно значущого негативного впливу на психомоторні функції. Водночас вибір конкретного препарату має ґрунтуватися на його профілі безпеки та індивідуальних особ­ливостях пацієнта.
  • На що фармацевту варто звернути увагу під час консультування пацієнта? — Під час рекомендації АГП доцільно враховувати вираженість симптомів, спосіб життя пацієнта, необхідність керування транспортом або виконання роботи, що потребує концентрації уваги, а також профіль безпеки конкретної діючої речовини.

Коротко: головне

  • Амброзія полинолиста є одним із найпотужніших пилкових алергенів в Україні, а сезон її цвітіння триває з кінця липня майже до жовтня.
  • Основою клінічних проявів алергії є IgE-опосередкована реакція з вивільненням гістаміну та активацією Н1-гістамінових рецепторів.
  • Сучасні міжнародні рекомендації ARIA / EAACI передбачають покроковий підхід до лікування алергічного риніту залежно від тяжкості симптомів.
  • АГП ІІ покоління характеризуються доведеною ефективністю та значно нижчим ризиком розвитку седації порівняно з препаратами І покоління.
  • Підбір конкретного АГП має здійснюватися індивідуально з урахуванням клінічної ситуації та потреб пацієнта.
Інна Грабова

Список використаної літератури

  1. Popescu F.D. (2015) Cross-reactivity between aeroallergens and food allergens. World J. Methodol., 5(2), 31–50. doi: 10.5662/wjm.v5.i2.31. PMID: 26140270; PMCID: PMC4482820.
  2. Turkalj M., Banic I., Anzic S.A. (2017) A review of clinical efficacy, safety, new developments and adherence to allergen-specific immunotherapy in patients with allergic rhinitis caused by allergy to ragweed pollen (Ambrosia artemisiifolia). Patient Prefer Adherence,11, 247–257. doi: 10.2147/PPA.S70411. PMID: 28243068; PMCID: PMC5317300.
  3. Turos O.I., Kovtunenko I.N., Markevych Y.P. et al. (2009) Aeroallergen monitoring in Ukraine reveals the presence of a significant ragweed pollen season. J. Allergy Clin. Immunol., 123(2), S95.
  4. Oral Allergy Syndrome. Allergy Insider (Thermo Fisher Scientific). Available at: thermofisher.com/allergy.
  5. Kaidashev I., Morokhovets H., Rodinkova V. et al. (2019) Patterns in Google Trends terms reporting rhinitis and ragweed pollen season in Ukraine. Int. Arch Allergy Immunol., 178(4), 363–369.
  6. Farzam K., Sabir S., O’Rourke M.C. (2026) Antihistamines. [Updated 2025 Dec 13]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538188.
  7. Carson S., Lee N., Thakurta S. (2010) Drug Class Review: Newer Antihistamines: Final Report Update 2 [Internet]. Portland (OR): Oregon Health & Science University, PMID: 21348045.
  8. Bousquet J., Schünemann H.J., Togias A. et al. (2019) Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma Working Group. Next-generation Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma (ARIA) guidelines for allergic rhinitis based on Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation (GRADE) and real-world evidence. J. Allergy Clin. Immunol., 145(1), 70–80.e3. doi: 10.1016/j.jaci.2019.06.049. Epub. 2019 Oct 15. Erratum in: J. Allergy Clin. Immunol. 2022 Jun.; 149(6), 2180. doi: 10.1016/j.jaci.2022.04.016. PMID: 31627910.
  9. Vieira R.J., Sousa-Pinto B., Bousquet J. et al. (2026) Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma (ARIA)-EAACI Guidelines-2024-2025 Revision: Part II-Guidelines on Oral and Ocular Treatments. Allergy., 81(6),1947–1970. doi: 10.1111/all.70305. Epub. 2026 Mar. 24. PMID: 41877472; PMCID: PMC13256267.
  10. Ansotegui I.J., Bousquet J., Canonica G.W. et al. (2024) Why fexofenadine is considered as a truly non-sedating antihistamine with no brain penetration: a systematic review. Curr. Med. Res. Opin., 40(8), 1297–1309. doi: 10.1080/03007995.2024.2378172. Epub. 2024 Jul. 19. PMID: 39028636.
  11. Hu Y., Sieck D.E., Hsu W.H. (2015) Why are second-generation H1-antihistamines minimally sedating? Eur. J. Pharmacol., 765, 100–6. doi: 10.1016/j.ejphar.2015.08.016. Epub 2015 Aug. 17. PMID: 26291661.
  12. Simons F.E., Simons K.J. (2008) H1-antihistamines: current status and future directions. World Allergy Organ. J.,1(9), 145–55. doi: 10.1186/1939-4551-1-9-145. PMID: 23282578; PMCID: PMC3650962.
  13. Nagahama A., Sagara A., Aki H. et al. (2026) Effects of second generation antihistamines on daily driving with and without subtasks measured in a driving simulator. Discov. Appl. Sci., 8, 123. doi.org/10.1007/s42452-025-08123-6.
  14. Church M.K., Church D.S. (2013) Pharmacology of antihistamines. Indian. J. Dermatol., 58(3), 219–24. doi: 10.4103/0019-5154.110832. PMID: 23723474; PMCID: PMC3667286.
  15. Singh Randhawa A., Mohd Noor N., Md Daud M.K. et al. (2022) Efficacy and Safety of Bilastine in the Treatment of Allergic Rhinitis: A Systematic Review and Meta-analysis. Front Pharmacol.,12, 731201. doi: 10.3389/fphar.2021.731201. PMID: 35082662; PMCID: PMC8784885.
  16. Rehman A., Arshad M., Asif N. et al. (2025) Olopatadine vs. Rupatadine for Allergic Rhinitis: A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Cureus, 17(8), e90306. doi: 10.7759/cureus.90306. PMID: 40964592; PMCID: PMC12439858.
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!
viber facebook telegram linkedin twitter reddit aptekaua

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті