Чому може знижуватися лібідо та як і що може порадити фармацевт?

Генезис проблеми

Сексуальність людини — складна біопсихосоціальна система, що формується протягом життя під впливом анатомо-фізіологічних, психологічних, соціокультурних та міжособистісних чинників і тісно пов’язана із сексуальністю партнера. У дорослому віці вона включає кілька взаємопов’язаних компонентів: гендерну ідентичність, сексуальну орієнтацію, сексуальні наміри, бажання, збудження та оргазм. Саме гармонійна взаємодія цих складових визначає рівень сексуального задоволення (Montgomery K.A., 2008; Demirel Ö.B. et al., 2025; www.mayoclinichealthsystem.org).

Серед найпоширеніших причин зниження сексуальності виокремлюють:

• проблеми у стосунках;
• хронічний стрес;
• тривожні та депресивні розлади;
• гормональні зміни (менопауза, дефіцит тестостерону, порушення функції щитоподібної залози);
• хронічні захворювання;
• побічна дія лікарських засобів (зниження сексуального потягу може відмічатися під час застосування антидепресантів, антипсихотичних препаратів, деяких антигіпертензивних засобів, гормональних контрацептивів та протипухлинної терапії (clevelandclinic.org). Зокрема, повідомляється, що сексуальна дисфункція є одним із найчастіших і водночас найменш обговорюваних небажаних ефектів терапії антипсихотиками та селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) (Tran K. et al., 2022).

Не менш важливими є й чинники способу життя: хронічне недосипання, надмірне вживання алкоголю, недостатня фізична активність, виснаження та тривалий психоемоційний стрес можуть негативно впливати на сексуальне бажання навіть за відсутності супутніх захворювань (www.mayoclinichealthsystem.org).

Поширеність розладів сексуального потягу часто недооцінюється. А як виявляється, це значно поширена проблема: дослідження серед дорослого населення США віком 18–59 років виявило, що тривале зниження сексуального інтересу протягом року відзначали близько третини жінок (32%) та кожен 7-й чоловік (15%) (Montgomery K.A., 2008).

Що важливо пояснити відвідувачу аптеки?

Зниження лібідо не завжди є окремим захворюванням. Фактично йдеться про симптом, який може бути пов’язаний як зі способом життя та психоемоційним станом, так і з дією лікарських засобів або супутніми захворюваннями. Саме тому фармацевтична консультація має бути делікатною та спрямованою насамперед на виявлення можливих причин проблеми.

Як говорити на табуйовану тему та коли слід скерувати до лікаря?

Делікатність проблеми зниженого лібідо нерідко стає більшою перешкодою для якісного консультування, зокрема і в аптечній практиці, ніж нестача професійних знань. Раціональна діагностика та корекція порушень сексуального потягу суттєво ускладнюються соціальними табу й почуттям сорому: за даними досліджень, лише 34,5% жінок, які стикаються із сексуальними проблемами та супутнім дистресом, офіційно обговорювали це з лікарем, а 66% взагалі ніколи не отримували лікування (Prescott H. et al., 2020).

У контексті сексуального консультування рекомендованою до використання є модель PLISSIT, розроблена психологом Джеком Анноном у 1976 р. та яка є абревіатурою 4 послідовних рівнів втручання:

• Permission (дозвіл);
• Limited Information (обмежена інформація);
• Specific Suggestions (конкретні рекомендації);
• Intensive Therapy (інтенсивна терапія) (Demirel Ö.B. et al., 2025).

Огляди використання моделі PLISSIT у первинній ланці надання медичної допомоги підкреслюють, що саме перші 2 рівні — «дозвіл» і «обмежена інформація» — найкраще відповідають ролі та компетентностям фармацевтів (Tuncer M. et al., 2022).

Зокрема, фармацевтичне консультування щодо зниженого лібідо варто будувати на кількох принципах. Насамперед важливо реагувати на такі запитання так само спокійно та професійно, як і на скарги на застуду чи біль у спині. Доцільно ставити відкриті запитання: «Як давно ви помітили зміни?», «Чи пов’язуєте ви їх із початком прийому певних препаратів?», «Чи є інші симптоми, які вас турбують?». Такий підхід допомагає зібрати необхідну інформацію та водночас створити атмосферу довіри. Далі слід коротко обговорити можливі причини — стрес, недосипання, побічну дію ліків або гормональні зміни, не намагаючись самостійно встановити діагноз. Фармацевт може без осуду вислухати, надати коротку доказову інформацію та рекомендувати нормалізацію режиму сну, регулярну фізичну активність, зниження рівня стресу, відмову від куріння та надмірного вживання алкоголю, перегляд способу життя та харчування.

Які безрецептурні підходи можуть обговорюватися?

Примітно, що окрему ланку корекції зниженого лібідо становлять фітовтручання та використання природних афродизіаків, які традиційно використовуються для покращення сексуальної функції та витривалості. Так, для поліпшення сперматогенезу, андрогенної дії чи посилення тазового кровотоку досліджуються такі рослини, як хлорофітум борівіліанський, мондія біла, якірці земні, крокус посівний (шафран), мускатник духмяний, пилок фінікової пальми, чорний калган, еврикома довголиста, ефірна олія чаберу, женьшень звичайний, йохімбе, монтаноа повитиця, терміналія катаппа, казимироа, фадогія агрестіс, турнера дифуза тощо (Kotta S. et al., 2013). На особливу увагу заслуговує корінь маки перуанської (Lepidium meyenii): клінічні дослідження зафіксували статистично значуще підвищення лібідо вже з 8-го тижня прийому без коливань рівнів гормонів у сироватці крові (Gonzales G.F. et al., 2002). Окрім того, систематичні огляди підтвердили помірний позитивний вплив маки на статевий потяг у здорових чоловіків та жінок у період постменопаузи (Shin B.C. et al., 2010), а також дозозалежне зменшення вираженості сексуальних побічних ефектів, викликаних прийомом антидепресантів групи СІЗЗС (Dording C.M. et al., 2008). Наприклад, встановлено, що понад 50% жінок у період менопаузи використовують комплементарну медицину для зниження тяжкості перебігу системних симптомів — припливів, безсоння, втоми та депресії, які безпосередньо пригнічують статевий потяг (Pellow J. еt al., 2016).

Якщо ж дисфункція супроводжується фізіологічними проявами, як-от сухістю піхви у жінок, обґрунтованим безрецептурним варіантом першої лінії є вагінальні лубриканти на водній або силіконовій основі (Tran K. et al., 2022).

Окрім того, працівник першого столу має нагадати відвідувачу про потенційні психологічні втручання, зокрема когнітивно-поведінкову терапію та практики усвідомленості (mindfulness), які довели свою ефективність, якщо зниження лібідо або розлади збудження спричинені хронічним стресом і тривогою (Brotto L.A., 2017).

Коли фармацевту варто рекомендувати консультацію лікаря?

Порадити звернутися до лікаря, а не обмежуватися аптечною консультацією, доцільно:

• якщо зниження лібідо збіглося в часі з початком прийому рецептурного препарату, питання корекції терапії має розв’язувати лікар, який її призначив;
• насторожувальними симптомами, які потребують консультації лікаря, є скарги на порушення менструального циклу, припливи, різке зменшення маси тіла, виражену втому, ознаки депресії чи тривожного розладу, еректильну дисфункцію, що виникла вперше або швидко прогресує. Такі симптоми можуть свідчити про ендокринні, неврологічні, серцево-судинні або психічні порушення та потребують спеціалізованого медичного обстеження;
• якщо проблема триває понад кілька місяців, супроводжується значним емоційним дистресом або негативно впливає на стосунки.

Важливими принципами такої фармацевтичної консультації є забезпечення конфіденційності, неупереджене та емпатійне ставлення, використання нейтральної, зрозумілої мови, повага до особистих кордонів пацієнта, уникнення категоричних висновків і стигматизувальних формулювань. Такий підхід — можливість для працівника першого столу підтримати людину в делікатній ситуації, не виходячи за межі власної компетенції та принципів доказової медицини.

Натомість надання специфічних рекомендацій та інтенсивна терапія потребують залучення та контролю профільних лікарів – урологів, сексологів, гінекологів, психотерапевтів тощо (Tuncer M. et al., 2022). Серед потенційних рецептурних терапевтичних інструментів — призначення та застосування інгібіторів фосфодіестерази V типу у чоловіків та препарату, спеціально розробленого для допомоги жінкам із гіпоактивним розладом статевого бажання, антидепресантів, гормональних засобів тощо (Krakowsky Y. et al., 2018; Tran K. et al., 2022).

Поширені запитання

• Чи завжди зниження лібідо свідчить про захворювання? — Ні. Сексуальний потяг може змінюватися залежно від віку, рівня стресу, способу життя, фізичного стану та якості стосунків.
• Чи можуть лікарські засоби впливати на сексуальне бажання? — Так. Зниження лібідо може бути пов’язане із застосуванням антидепресантів, антипсихотиків, деяких антигіпертензивних препаратів, гормональних контрацептивів та протипухлинної терапії.
• Що може порадити фармацевт при зниженні лібідо? — Фармацевт може надати доказову інформацію, обговорити можливі причини проблеми та рекомендувати корекцію способу життя, однак не повинен самостійно встановлювати діагноз.
• Коли необхідно звернутися до лікаря? — Консультація лікаря потрібна, якщо проблема виникла після початку прийому рецептурних препаратів, супроводжується іншими симптомами або зберігається протягом кількох місяців.
• Чи можуть психологічні чинники впливати на сексуальний потяг? — Так. Хронічний стрес, тривога, депресивні розлади та емоційне виснаження можуть суттєво знижувати сексуальне бажання.

Коротко: головне

• Зниження лібідо може виникати як у чоловіків, так і жінок.
• Причинами можуть бути гормональні зміни, хронічні захворювання, стрес, проблеми у стосунках та побічна дія лікарських засобів.
• Фармацевтичне консультування має ґрунтуватися на принципах конфіденційності, емпатії та доказової медицини.
• У межах своєї компетенції фармацевт може надати базову інформацію та рекомендувати корекцію способу життя.
• За наявності насторожувальних симптомів або тривалого перебігу порушення пацієнту необхідна консультація лікаря.

Інна Грабова

Список використаної літератури

1. Pachano Pesantez G.S., Clayton A.H. (2021) Treatment of Hypoactive Sexual Desire Disorder Among Women: General Considerations and Pharmacological Options.
2. Shigehara K., Kato Y., Iijima M. et al. (2021) Risk Factors Affecting Decreased Libido Among Middle-Aged to Elderly Men; Nocturnal Voiding is an Independent Risk Factor of Decreased Libido. Sex Med., 9(5), 100426. doi: 10.1016/j.esxm.2021.100426. Epub. 2021 Sep. 10. PMID: 34517208; PMCID: PMC8498958.
3. Krakowsky Y., Grober E.D. (2018) A practical guide to female sexual dysfunction: An evidence-based review for physicians in Canada. Can Urol Assoc J., 12(6), 211–216. doi: 10.5489/cuaj.4907. Epub. 2018 Feb. 23. PMID: 29485038; PMCID: PMC5994984.
4. Mayo Clinic Health System. Low libido causes & treatments (2023) (www.mayoclinichealthsystem.org/hometown-health/speaking-of-health/lets-talk-low-libido).
5. Montgomery K.A. (2008) Sexual desire disorders. Psychiatry (Edgmont), 5(6), 50–5. PMID: 19727285; PMCID: PMC2695750.
6. Demirel Ö.B., Yıldız H. (2025) Effect of PLISSIT model-based counseling on solving sexual dysfunction in women using contraception: 1-year outcomes. Sex Med., 13(6), qfaf099. doi: 10.1093/sexmed/qfaf099. PMID: 41425861; PMCID: PMC12717947.
7. Cleveland Clinic. Low Libido (Low Sex Drive) Causes & Treatment (2025). (my.clevelandclinic.org/health/diseases/15216-low-libido-low-sex-drive).
8. Tran K., Horton J. (2022) Treatment Strategies for Sexual Dysfunction Associated With Psychotropic Medications: Rapid Review [Internet]. Ottawa (ON): Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health. Available from: www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK602615.
9. Prescott H., Khan I. (2020) Medicinal plants/herbal supplements as female aphrodisiacs: Does any evidence exist to support their inclusion or potential in the treatment of FSD? J. Ethnopharmacol., 251, 112464. doi: 10.1016/j.jep.2019.112464. Epub. 2019 Dec. 24. PMID: 31881322.
10. Tuncer M., Oskay Ü.Y. (2022) Sexual Counseling with the PLISSIT Model: A Systematic Review. J. Sex Marital Ther., 48(3), 309-318. doi: 10.1080/0092623X.2021.1998270. Epub. 2021 Nov. 17. PMID: 34789082.
11. Kotta S., Ansari S.H., Ali J. (2013) Exploring scientifically proven herbal aphrodisiacs. Pharmacogn Rev., 7(13), 1–10. doi: 10.4103/0973-7847.112832. PMID: 23922450; PMCID: PMC3731873.
12. Gonzales G.F., Córdova A., Vega K. et al. (2002 ) Effect of Lepidium meyenii (MACA) on sexual desire and its absent relationship with serum testosterone levels in adult healthy men. Andrologia, 34(6), 367–72. doi: 10.1046/j.1439-0272.2002.00519.x. PMID: 12472620.
13. Shin B.C., Lee M.S., Yang E.J., et al. (2010) (L. meyenii) for improving sexual function: a systematic review. BMC Complement Altern. Med., 10, 44. doi: 10.1186/1472-6882-10-44. PMID: 20691074; PMCID: PMC2928177.
14. Dording C.M., Fisher L., Papakostas G. et al. (2008) A double-blind, randomized, pilot dose-finding study of maca root (L. meyenii) for the management of SSRI-induced sexual dysfunction. CNS Neurosci Ther. Fall, 14(3), 182–91. doi: 10.1111/j.1755-5949.2008.00052.x. PMID: 18801111; PMCID: PMC6494062.
15. Pellow J., McGrath L. (2016) Herbal medicine for low sexual desire in menopausal women: A clinical review, Complementary Therapies in Clinical Practice, 25, 122–129, ISSN 1744-3881, doi.org/10.1016/j.ctcp.2016.09.007.(www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1744388116300846).
16. Brotto L.A. (2017) Evidence-based treatments for low sexual desire in women. Front Neuroendocrinol., 45, 11–17. doi: 10.1016/j.yfrne.2017.02.001. Epub. 2017 Feb. 22. PMID: 28237271.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!