Вигорання у фармацевтів: що говорить сучасна наука про причини та профілактику

Чому професійне вигорання фармацевтів стало предметом уваги науки та в чому полягає його актуальність?

Науковці визначають професійне вигорання як комплексний психосоматичний синдром, що призводить до прогресуючого виснаження когнітивних і фізичних ресурсів людини (phc.org.ua).

У структурі вигорання виділяють 3 класичні прояви:

• емоційне виснаження (зникнення мотивації, втрата ентузіазму та дефіцит енергії);
• деперсоналізація (психологічний дистрес) (постійна фрустрація, відчуття безсилля та песимістичний погляд на професійні перспективи);
• зниження особистих досягнень (працездатності, втрата інтересу до спілкування з колегами та пацієнтами, хронічна втома) (org.ua).

Дослідження свідчать, що ці прояви часто «атакують» фармацевта одночасно: 65,9% з респондентів мали виражене емоційне виснаження, 64,5% — деперсоналізацію, а 66,2% — знижене відчуття особистих досягнень (Hijri A.M. et al., 2025).

Термін «вигорання» (burnout) у 1974 р. запровадив американський психоаналітик Герберт Фройденбергер у праці «Вигорання персоналу». Він зазначив, що найвищий ризик мають професії системи «людина — людина», зокрема медики. Що цікаво, дослідження Фройденбергера мало автобіографічний контекст — він описував симптоми, які виявив у самого себе через надто інтенсивну практику (phc.org.ua).

За усередненими світовими даними, вигорання діагностують у 5–7% усіх працівників (phc.org.ua).

Проте серед фармацевтів ситуація значно тривожніша: загальна поширеність синдрому сягає 51% — тобто кожен 2-й фахівець має бодай 1 ознаку вигорання (Dee J. et al., 2023). Більшість фармацевтів скаржаться на постійну втому, втрату інтересу до роботи, важке пробудження вранці та навіть депресивні стани (Бондарєва І.В. та ін., 2024).

Що сучасна наука вважає головними причинами вигорання?

Сучасне наукове осмислення вигорання серед фармацевтів дедалі більше зміщується від моделі «вигорання як особиста нездатність упоратися зі стресом» до системної моделі, яка розглядає вигорання як передбачуваний наслідок постійного дисбалансу між вимогами роботи та наявними ресурсами. Зокрема, виявлено, що емоційне виснаження виникає саме тоді, коли організаційні системи створюють стійку розбіжність між обсягом робочих завдань і доступними ресурсами для їх виконання, перетворюючи вигорання на закономірний наслідок того, як побудований і керований робочий процес аптеки (Zavaleta-Monestel E. et al., 2026). Дослідники також відзначають, що робота ≥6 днів на тиждень підвищує ризик вигорання майже у 5 разів порівняно з 5-денним робочим графіком, а розширення професійних ролей фармацевта (вакцинація, ведення хронічних пацієнтів, консультування з питань громадського здоров’я) без пропорційного збільшення ресурсів додатково підвищує вразливість до вигорання (Patel N. et al., 2024).

Ситуацію суттєво погіршила пандемія COVID-19 (Dee J. et al., 2023). Наприклад, у дослідженні клінічних фармацевтів у США зафіксовано, що в екстремальних умовах 78% працівників відповідали критеріям вигорання (Kisala S.A. et al., 2025).

Окремим надважким фактором є реалії України, де фармацевтам доводиться працювати під час війни та щоденно витримувати колосальний стрес.

Як вигорання впливає на систему охорони здоров’я?

Вигорання — це не просто особиста проблема працівника, воно має чіткі та небезпечні наслідки для всієї системи охорони здоров’я (Бондарєва І.В. та ін., 2024; Khobrani M. et al., 2026):

• емоційне виснаження задокументовано пов’язане зі зростанням кількості медичних помилок, випадками недбалості та навіть підвищенням смертності пацієнтів. Деперсоналізація призводить до зниження якості обслуговування, через що пацієнти гірше дотримуються рекомендацій (Hagemann T.M. et al., 2020);
• знижується продуктивність, зростає плинність кадрів. Коли через звільнення або лікарняні виникають кадрові прогалини, інші працівники змушені працювати понаднормово. Це замикає хибне коло додаткового стресу (Khobrani M. et al., 2026).

Усі можливі несприятливі наслідки вигорання вказують на потребу у втручаннях (Kiriazopoulos S. et al., 2025). Тобто в контексті аптеки інвестиції в профілактику вигорання варто розглядати не як «додаткову турботу» про персонал, а як складову системи безпеки працівника і відвідувачів.

Які підходи до профілактики можна вважати потенційно ефективними?

Сучасна наука змінила погляд на проблему: вигорання — це не особиста слабкість людини, а наслідок системного дисбалансу між вимогами роботи та ресурсами (Zavaleta-Monestel E. et al., 2026). Наприклад, індивідуальні втручання, зокрема використання практик усвідомленості (mindfulness), управління стресом і групові обговорення, а також підвищення кваліфікації та навчальних можливостей, які зміцнюють відчуття компетентності та контролю над робочим процесом, — можуть чинити сприятливий вплив (Patel N. et al., 2024). Водночас суто індивідуальні тренінги є недостатніми, потрібні зміни на рівні організації процесу (Taylor R.A., 2019).

Окремо хотілося б акцентувати увагу на впровадженому для фармацевтів індексі благополуччя (Well-Being Index), який дає змогу виявляти працівників групи ризику на ранньому етапі, до розвитку розгорнутого синдрому вигорання (Jaramillo S.R. et al., 2021).

Визнання проблеми — перший крок до її подолання

З вищезазначеного можемо підсумувати, що вигорання серед фармацевтів — це статистично очікувана реальність. Фармацевтам варто сприймати симптоми виснаження чи цинізму як сигнал про допомогу, а не як ознаку професійної непридатності, та відкрито обговорювати проблеми з керівництвом. А для керівників аптечних мереж профілактика вигорання — це інвестиція у фінансову стабільність. Витрати на покриття плинності кадрів, пошук нового персоналу та штрафи через помилки виснажених працівників завжди перевищують вартість створення безпечних умов праці, адекватного штатного розкладу та технологічної підтримки. Визнання проблеми професійного вигорання на всіх рівнях — це перший і основний крок до її подолання!

Поширені запитання

• Що таке професійне вигорання за визначенням ВООЗ? — ВООЗ визначає вигорання як професійний феномен, що виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, який не вдалося успішно подолати.
• Наскільки є поширеним вигорання серед фармацевтів? — За даними досліджень, близько 51% фармацевтів мають щонайменше 1 ознаку професійного вигорання.
• Які основні симптоми професійного вигорання? — До основних проявів належать емоційне виснаження, деперсоналізація та зниження відчуття професійних досягнень.
• Чому фармацевти належать до групи підвищеного ризику? — На ризик впливають інтенсивне професійне навантаження, постійна взаємодія з пацієнтами, дефіцит ресурсів, тривалий робочий графік та розширення професійних обов’язків.
• Чи можна запобігти професійному вигоранню? — Сучасні підходи передбачають поєднання індивідуальних практик управління стресом із системними змінами в організації роботи.

Коротко: головне

• ВООЗ включила професійне вигорання до МКХ-11 як професійний феномен.
• Близько половини фармацевтів мають принаймні 1 ознаку вигорання.
• Основними проявами є емоційне виснаження, деперсоналізація та зниження професійної ефективності.
• Сучасна наука розглядає вигорання як наслідок дисбалансу між навантаженням і ресурсами.
• Профілактика вигорання потребує як особистих стратегій подолання стресу, так і організаційних змін.

Інна Грабова

Список використаної літератури

1. World Health Organization (2019) Burn-out an “occupational phenomenon”: International Classification of Diseases. WHO News. (www.who.int/news/item/28-05-2019-burn-out-an-occupational-phenomenon-international-classification-of-diseases).
2. Дані Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України (phc.org.ua/news/profesiyne-vigorannya-medichnikh-pracivnikiv).
3. Бондарєва І.В., Малий В.В., Рогуля О.Ю. та співавт. (2024) Дослідження рівня професійного вигорання серед фармацевтів. Соціальна фармація в охороні здоров’я, 10(3): 20–28. doi.org/10.24959/sphhcj.24.327.
4. Dee J., Dhuhaibawi N., Hayden J.C. (2023) A systematic review and pooled prevalence of burnout in pharmacists. Int. J. Clin. Pharm., 45(5): 1027–1036. doi: 10.1007/s11096-022-01520-6. Epub. 2022 Nov. 29. PMID: 36446993; PMCID: PMC9707850.
5. Khobrani M., Alshahrani S.M. (2026) Prevalence and risk factors of burnout among community pharmacists in the Aseer region, Saudi Arabia: a cross-sectional study. Front Pharmacol., 17: 1737667. doi: 10.3389/fphar.2026.1737667. PMID: 41602949; PMCID: PMC12833264.
6. Kisala S.A., Boyko S., Quairoli K. et al. (2025) Evaluation of the Current State of Burnout Among Clinical Pharmacists. J. of the Americ. College of Clin. Pharm., 8(12): 1233–1242, doi.org/10.1002/jac5.70139.
7. Zavaleta-Monestel E., Söderlund L.Å., Guiu-Segura J.M. et al. (2026) Pharmacist burnout: from coping to system accountability in the medication-use process. Front Public Health., 13: 1749332. doi: 10.3389/fpubh.2025.1749332. PMID: 41658296; PMCID: PMC12876136.
8. Hijri A.M., Alzahrani F., Madkhali O.A. et al. (2025) Prevalence and risk factors of burnout among community pharmacists in Saudi Arabia: a cross-sectional study. Front Public Health., 13: 1706598. doi: 10.3389/fpubh.2025.1706598. PMID: 41458409; PMCID: PMC12740887.
9. Nirlepkumar P., Adinarayana A. (2024) Addressing Pharmacist Burnout and Staffing Shortages: A Review of Challenges and Solutions. Intern. J. For Multidiscipl. Res., 6: 1–9.
10. Hagemann T.M., Reed B.N., Bradley B.A. et al. (2020) Burnout among clinical pharmacists: Causes, interventions, and a call to action. J. of the Americ. College of Clin. Pharm., 3: 832–842. doi.org/10.1002/jac5.1256.
11. Kiriazopoulos S., Perepelkin J., Alford H. (2025) Prescription for change: Unveiling burnout perspectives among pharmacy leaders. Can. Pharm. J. (Ott), 158(5).
12. Taylor R.A. (2019) Contemporary issues: Resilience training alone is an incomplete intervention. Nurse Educ Today., 78: 10–13. doi: 10.1016/j.nedt.2019.03.014. Epub. 2019 Apr. 17. PMID: 31029952.
13. Jaramillo S.R., Gurney M.K., Lesser C. et al.(2003) Use of the Well-Being Index to identify pharmacy residents in distress. J. Am. Pharm. Assoc., 61(4S): S68–S77. doi: 10.1016/j.japh.2021.02.001. Epub. 2021 Feb. 6. PMID: 33810998.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!