Глобальні тренди охорони здоров’я: до чого фармацевтам варто готуватися вже сьогодні

АМР: нова глобальна стратегія і роль фармацевта

Протимікробні засоби, включно з антибіотиками, противірусними, протигрибковими та протипаразитарними засобами, — це ліки, що застосовуються для профілактики та лікування інфекційних захворювань. Резистентність до антимікробних препаратів (АМП) виникає, коли бактерії, віруси, грибки та паразити більше не реагують на АМП та стають неефективними, а інфекції складно або неможливо лікувати, що підвищує ризик поширення хвороби, тяжких захворювань, інвалідності та смерті.

АМР — природний процес, що відбувається з часом через генетичні зміни в патогенах. Її поява та поширення прискорюються діяльністю людини, головним чином неправильним та надмірним використанням АМП для лікування, профілактики або контролю інфекцій.

Масштаб проблеми справді глобальний: за оцінками, стійкі до лікування інфекції вже забирають близько 4,71 млн життів щороку, а без ефективних заходів ця цифра може зрости на 70% до 2050 р., скоротивши середню очікувану тривалість життя людства щонайменше на 1,8 року до 2035 р. (www.weforum.org).

У травні 2026 р. Всесвітня асамблея охорони здоров’я ухвалила оновлений Глобальний план дій щодо антимікробної резистентності на 2026–2036 рр., який робить основний акцент на профілактиці — інфекційному контролі, вакцинації та раціональному застосуванні АМП — як на найефективнішому інструменті стримування резистентності (www.who.int).

З огляду на загрозливі прогнози фармацевтам слід збільшити увагу до відпуску антибактеріальних засобів, послідовно пояснювати відвідувачам, чому антибіотики не діють на вірусні інфекції і чому важливо приймати повний призначений курс навіть після зникнення симптомів.

На Всесвітньому економічному форумі в межах Давоського консенсусу з АМР окремо наголошувалося на ролі обізнаності та поведінкових змін серед населення як 1 з 4 пріоритетних напрямів боротьби з резистентністю (www.weforum.org).

Саме таку просвітню роль може виконувати фармацевтичний працівник в аптеці.

За оцінками експертів, ефективне впровадження програм інфекційного контролю, вакцинації та раціонального застосування антибіотиків може запобігти близько 92 млн смертей у світі впродовж 2025–2050 рр. (GBD 2021 Antimicrobial Resistance Collaborators. Global burden of bacterial antimicrobial resistance 1990–2021: a systematic analysis with forecasts to 2050. Lancet, 2024).

Ожиріння та препарати групи агоністів ГПП-1: перехід від ін’єкцій до таблеток

Ожиріння стало однією з найактуальніших глобальних проблем громадського здоров’я XXI ст., досягши масштабів епідемії у всьому світі: у 2022 р. понад 1 млрд людей класифікували як такі, що мають ожиріння, яке становить 13% населення світу. З 1975 р. рівень ожиріння потроївся, і прогнози свідчать, що до 2035 р. близько 1,9 млрд дорослих — близько 25% населення світу — будуть уражені цим захворюванням. Забігаючи наперед, до 2050 р., за оцінками, 3,8 млрд дорослих, що становить понад половину очікуваного дорослого населення світу, житимуть із надмірною масою тіла або ожирінням. Зростаючий тягар ожиріння пов’язаний із тривожним підвищенням поширеності неінфекційних захворювань, включно з цукровим діабетом II типу, серцево-судинними захворюваннями та множинними видами онкопатології, які разом спричиняють понад 5 млн смертей щорічно (Ahmed S.K. еt al., 2025).

Відносно нова група препаратів — агоністи рецепторів ГПП-1 (ГПП-1А) — змінила підхід до лікування ожиріння, давши можливість досягати зменшення маси тіла (15–20% (Moiz A. et al., 2025)), яку раніше вважали можливою лише за допомогою хірургічних втручань (Ioannis G. еt al., 2026). Окрім їхнього добре відомого впливу на глікемічний контроль та метаболічно-серцево-судинно-ниркову вісь, усе більше доказів свідчать про те, що ці агенти можуть мати низку плейотропних ефектів та відкривати нові терапевтичні можливості (Matuszewski W. еt al., 2026).

З огляду на зростаючу роль агоністів рецепторів ГПП-1, фармацевти мають бути готові до збільшення кількості запитань про правила їх прийому, очікувані побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, взаємодію з іншими препаратами та реалістичні очікування щодо швидкості й стійкості результату.

Пролонговані лікарські форми: рідше застосування — краща прихильність?

Ще одна тенденція, яка вийшла на глобальний рівень у 2025–2026 рр., — перехід до лікарських форм довготривалої дії (long-acting), які потребують значно рідшого дозування порівняно з препаратами, які слід приймати щодня (Altreuter D.H. еt al., 2018). Одним з прикладів є ін’єкційний лікарський засіб для профілактики вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), який вводиться лише двічі на рік і за результатами реєстраційних досліджень забезпечує підвищений захист від інфікування, перевершуючи за ефективністю щоденні пероральні схеми доконтактної профілактики (Sah S. еt al., 2025). Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала це регуляторне рішення важливим кроком у розширенні арсеналу засобів профілактики ВІЛ і наголосила, що менш часте дозування здатне подолати такі бар’єри, як щоденний тягар прийому таблеток, необхідність частих візитів до клініки та стигматизація (www.who.int).

Примітно, що рідше дозування як спосіб підвищити прихильність до лікування поширюється і на інші терапевтичні групи, включно з ін’єкційними формами для контролю хронічних захворювань. Для першостільника це означає, що дедалі частіше доведеться пояснювати відвідувачам різницю між класичними щоденними препаратами та новими пролонгованими формами, а також підкреслювати важливість дотримання інтервалів між введеннями, оскільки пропущена доза довготривалого лікарського засобу може мати інші наслідки, ніж пропущена щоденна таблетка.

Профілактика неінфекційних захворювань

Неінфекційні захворювання — серцево-судинні хвороби, цукровий діабет, онкологічні та хронічні респіраторні хвороби — залишаються провідною причиною смертності у світі (75% смертей) (www.who.int). За оновленими оцінками ВООЗ, неінфекційні захворювання щороку спричиняють щонайменше 43 млн смертей, що становить близько 75% усіх випадків смерті у світі. При цьому серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною смертності (19 млн випадків на рік), за ними слідують онкологічні захворювання (10 млн), хронічні респіраторні хвороби (4 млн) та цукровий діабет (понад 2 млн). Близько 18 млн осіб помирають від неінфекційних захворювань передчасно — у віці до 70 років (www.who.int). Лише в Європейському регіоні ВООЗ неінфекційні хвороби щороку спричиняють близько 1,8 млн смертей, яких можна було б уникнути, а їхній економічний тягар оцінюють у 514 млрд дол. США на рік. Близько 60% цих випадків пов’язані з модифікованими факторами ризику — курінням, надмірним споживанням алкоголю, ожирінням, недостатньою фізичною активністю та нездоровим харчуванням (www.who.int).

На четвертій зустрічі високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з питань неінфекційних захворювань у 2025 р. ВООЗ представила перелік «найкращих покупок» (best buys) — комплексу потенційно вигідних втручань, здатних принести економічну вигоду до 1 трлн дол. до 2030 р. за додаткової інвестиції лише 3 дол. на людину щороку. ВООЗ закликає лідерів, партнерів та громади виступати за конкретні дії, зокрема:

• фінансування та впровадження «найкращих рішень» ВООЗ, адаптованих до національних потреб;
• оподаткування тютюнових виробів, алкоголю та солодких напоїв;
• зміцнення первинної медико-санітарної допомоги для профілактики, раннього виявлення та лікування;
• захист дітей від шкідливого маркетингу;
• розширення доступу до основних ліків та технологій;
• забезпечення фінансування за рахунок внутрішніх бюджетів, податків на охорону здоров’я та цільової допомоги;
• встановлення сміливих цілей та відстеження прогресу з чіткою підзвітністю;
• припинення втручання галузі в політику охорони здоров’я (who.int).

Значна частина цих втручань стосується саме первинної профілактики та раннього виявлення — контроль артеріального тиску, скринінг рівня глюкози, відмова від тютюну — тобто саме тих напрямів, де аптека є одним з найдоступніших контактних пунктів для населення. Це посилює роль першостільника не лише як спеціаліста з відпуску ліків, а й як учасника первинної профілактики: навіть коротка порада щодо контролю артеріального тиску тонометром, скерування на вимірювання глюкози чи консультація щодо відмови від куріння можуть робити відчутний внесок у зниження глобального тягаря неінфекційних захворювань.

Цифровізація аптечної практики: штучний інтелект (ШІ) та телефармація

Наразі відмічається зростання ролі ШІ в аптечній практиці — не як заміни клінічного мислення фармацевта, а як інструменту підтримки в питаннях управління запасами, зменшення втрат лікарських засобів і покращення процесу узгодження фармакологічних втручань. Зокрема, зафіксовано, що ШІ відіграє значну роль в оптимізації управління фармацевтичними запасами, зменшенні кількості помилок при прийомі ліків, підвищенні точності та безпеки видачі препаратів, а також впорядкуванні процесів розподілу ліків у лікарняних умовах. Досягнення в алгоритмах машинного навчання та системах підтримки клінічних рішень не лише допомагають фармацевтам у виборі оптимальних терапевтичних схем та виявленні лікарської взаємодії, але й сприяють наданню персоналізованого догляду за пацієнтами та прогнозуванню потреб у ліках. Крім того, виявлено, що інтеграція ШІ підвищує ефективність робочого процесу, знижує адміністративне навантаження та підвищує як рівень навчання фармацевтів, так і задоволеність роботою. Насамкінець інтеграція ШІ в клінічну фармацію та лікарняні умови постає як трансформаційний фактор, що обіцяє підвищити якість фармацевтичної допомоги, покращити результати лікування пацієнтів та сформувати більш динамічне та ефективне майбутнє для фармацевтичної професії (Alam A. еt al., 2025; Hamishehkar H. еt al., 2025).

Паралельно продовжує зростати сегмент електронних аптек і телефармації: за прогнозами галузевих аналітиків, електронна дистрибуція ліків залишається одним з найбільш швидкозростаючих каналів аптечного ринку, а традиційні аптеки дедалі активніше перетворюються на комплексні центри охорони здоров’я, що поєднують видачу рецептів із вакцинацією, моніторингом хронічних станів та базовою діагностичною підтримкою (Fittler A. еt al., 2024; Poudel A. еt al., 2016).

Для працівників першого столу це означає розширення переліку навичок за межі класичного відпуску ліків — від упевненого користування системами електронних рецептів до вміння коректно проконсультувати відвідувача щодо онлайн-замовлення чи доставки препаратів, які тепер значно конкурують із класичним відвідуванням аптеки.

Генерики та біосиміляри: розширення доступності лікування

Останній тренд, важливий саме з погляду щоденного асортименту, — подальше зростання частки генеричних препаратів і біосимілярів у структурі аптечного продажу в різних країнах світу. З 2013 до 2023 р. частка біосимілярів стабільно збільшувалася на ринку доступних препаратів у 10 ключових терапевтичних галузях. У 2013 р. біосиміляри становили лише 1% обсягу ринку, але до 2023 р. їхня частка зросла до 22% у 25 країнах. Ця тенденція свідчить про зростаюче прийняття та інтеграцію біосимілярів у системи охорони здоров’я. У 2023 р. біосиміляри становили понад чверть ринку доступних препаратів у вибраних терапевтичних галузях таких країн, як Італія, Іспанія, Швеція, Австрія та Португалія  (www.oecd.org).

Це тренд, який безпосередньо стосується щоденної роботи першостільника: пояснення відвідувачу різниці між оригінальним препаратом і генериком чи біосиміляром, підтвердження терапевтичної еквівалентності та розвіювання поширеного упередження, що дешевший лікарський засіб автоматично означає менш ефективний, залишаються регулярною частиною консультування, і ця потреба лише зростатиме.

Як бачимо, найближчі 10 років визначатимуться одночасним впливом кількох мегатрендів: старіння населення, підвищення поширеності хронічних захворювань, стрімкого розвитку ШІ, поширення біотехнологічних препаратів та загострення проблеми АМР. У цих умовах роль сучасного фармацевта трансформується від постачальника лікарських засобів до одного з ключових учасників профілактики, цифрової медицини та персоналізованої фармацевтичної допомоги.

Поширені запитання

• Які глобальні тренди найбільше впливають на роботу фармацевтів? — Серед ключових тенденцій — АМР, поширення неінфекційних захворювань, розвиток препаратів групи ГГП-1, цифровізація аптечної практики та зростання ролі біосимілярів.
• Чому АМР є проблемою для аптек? — Нераціональне застосування антибіотиків прискорює розвиток резистентності, тому фармацевти відіграють важливу роль у просвітницькій роботі та консультуванні пацієнтів.
• Як препарати групи ГГП-1 змінюють підходи до лікування ожиріння? — Вони дозволяють досягати значного зменшення маси тіла без хірургічного втручання та відкривають нові можливості для лікування метаболічних порушень.
• Яку роль відіграє ШІ в аптечній практиці? — ШІ допомагає оптимізувати управління запасами, зменшувати кількість помилок, підтримувати клінічні рішення та підвищувати ефективність роботи фармацевтів.
• Чому зростає значення генериків і біосимілярів? — Їхнє поширення підвищує доступність лікування та потребує від фармацевтів активнішого консультування щодо терапевтичної еквівалентності препаратів.

Коротко: головне

Світова система охорони здоров’я переживає період стрімких змін: поряд із поширенням АМР та неінфекційних захворювань у клінічну практику активно впроваджуються інноваційні препарати, цифрові рішення та нові моделі фармацевтичної допомоги. Ці процеси вже впливають на роботу аптек, змінюючи асортимент лікарських засобів, підходи до консультування та очікування пацієнтів.

• АМР залишається однією з найбільших глобальних загроз для здоров’я.
• Препарати групи ГГП-1 суттєво змінили підходи до лікування ожиріння.
• Лікарські форми тривалої дії поліпшують прихильність пацієнтів до терапії.
• Неінфекційні захворювання спричиняють близько 75% усіх смертей у світі.
• ШІ, телефармація та біосиміляри поступово змінюють щоденну практику аптечних працівників.

Інна Грабова

Список використаної літератури

1. World Economic Forum (2025) The top global health and healthcare stories from 2025. WEF. (www.weforum.org/stories/health-and-healthcare-systems/the-top-global-health-stories-from-2025).
2. World Health Organization (2026–2036). The World Health Assembly adopts updated Global Action Plan on Antimicrobial Resistance. WHO News. (www.who.int/news/item/25-05-2026-the-world-health-assembly-adopts-updated-global-action-plan-on-antimicrobial-resistance-(2026–2036)).
3. World Economic Forum (2026) Could antimicrobial resistance reduce life expectancy? WEF.  (www.weforum.org/stories/health-and-healthcare-systems/antibiotics-drug-resistance-reverse-trend).
4. World Economic Forum (2026) Why we must act now on tackling antimicrobial resistance. WEF.  (www.weforum.org/stories/health-and-healthcare-systems/why-act-now-antimicrobial-resistance).
5. GBD 2021 Antimicrobial Resistance Collaborators (2024). Global burden of bacterial antimicrobial resistance 1990-2021: a systematic analysis with forecasts to 2050. Lancet., 404(10459): 1199–1226. doi: 10.1016/S0140-6736(24)01867-1. Epub. 2024 Sep. 16. PMID: 39299261; PMCID: PMC11718157.
6. Ahmed S.K., Mohammed R.A. (2025) Obesity: Prevalence, causes, consequences, management, preventive strategies and future research directions. Metabol. Open., 27: 100375. doi: 10.1016/j.metop.2025.100375. PMID: 41041606; PMCID: PMC12486175.
7. Moiz A., Filion K.B., Tsoukas M.A. et al. (2025) The expanding role of GLP-1 receptor agonists: a narrative review of current evidence and future directions. EClinicalMedicine, 86: 103363. doi: 10.1016/j.eclinm.2025.103363. PMID: 40727007; PMCID: PMC12303005.
8. Lempesis I.G., Dalamaga M.(2026)  Obesity pharmacotherapy reimagined: The era of multi-receptor agonists and next-generation metabolic modulators, perspectives and controversies, Metabolism Open, 30: 100463, ISSN 2589–9368. doi.org/10.1016/j.metop.2026.100463 (www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2589936826000228).
9. Matuszewski W., Wołos-Kłosowicz K., Włodarczyk P. (2026) Beyond Glycemic Control: GLP-1RA–Based Therapies and Emerging Targets Beyond the Metabolic Axis. J. Clin. Med., 15: 2786. doi.org/10.3390/jcm15072786.
10. Altreuter D.H., Kirtane A.R., Grant T. (2018) Changing the pill: developments toward the promise of an ultra-long-acting gastroretentive dosage form. Expert Opin. Drug Deliv., 15(12): 1189–1198. doi: 10.1080/17425247.2018.1544615. Epub. 2018 Nov. 13. PMID: 30392404; PMCID: PMC6396278.
11. Sah S., Iqbal U., Mishra T. et al. (2025) Twice-Yearly Injectable Pre-Exposure Prophylaxis With Lenacapavir: Redefining Adherence and Access in the Global Fight Against HIV. J. Int. Assoc. Provid. AIDS Care, 24: 23259582251390622. doi: 10.1177/23259582251390622. Epub. 2025 Nov. 11. PMID: 41217793; PMCID: PMC12605889.
12. World Health Organization (2025) FDA approval of injectable lenacapavir marks progress for HIV prevention. WHO News  (www.who.int/news/item/19-06-2025-fda-approval-of-injectable-lenacapavir-marks-progress-for-hiv-prevention).
13. World Health Organization (2025) Noncommunicable diseases (www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/noncommunicable-diseases).
14. World Health Organization (2025) New data: noncommunicable diseases cause 1.8 million avoidable deaths and cost US$ 514 billion every year, reveals new WHO/Europe report  (www.who.int/europe/news/item/27-06-2025-new-data–noncommunicable-diseases-cause-1-8-million-avoidable-deaths-and-cost-us-514-billion-USD-every-year–reveals-new-who-europe-report?utm_source=chatgpt.com).
15. World Health Organization (2025). WHO urges cost effective solutions on NCDs and mental health amidst slowing progress (www.who.int/news/item/18-09-2025-who-urges-cost-effective-solutions-on-ncds-and-mental-health-amidst-slowing-progress).
16. Alam A., Shah S.S., Rabbani S.A., El-Tanani M. (2025) The Role of Artificial Intelligence in Pharmacy Practice and Patient Care: Innovations and Implications. BioMedInformatics, 5: 65. doi.org/10.3390/biomedinformatics5040065.
17. Hamishehkar H., Shahidi M. (2025) Impact of Artificial Intelligence on the Future of Clinical Pharmacy and Hospital Settings. J. Res. Pharm Pract., 14(3): 87–97. doi: 10.4103/jrpp.jrpp_51_25. PMID: 41164379; PMCID: PMC12560970.
18. Fittler A., Abanmy N.O., Serefko A. et al. (2024) Editorial: Internet pharmacies and the online pharmacy market: trends, perspectives and challenges. Front Pharmacol., 15: 1489396. doi: 10.3389/fphar.2024.1489396. PMID: 39386023; PMCID: PMC11462059.
19. Poudel A., Nissen L.M. (2016) Telepharmacy: a pharmacist’s perspective on the clinical benefits and challenges. Integr. Pharm. Res. Pract., 5: 75–82. doi: 10.2147/IPRP.S101685. Erratum in: Integr. Pharm. Res. Pract., 5: 83. doi: 10.2147/IPRP.S126682. PMID: 29354542; PMCID: PMC5741040.
20. Generics and biosimilars (2025) (www.oecd.org/en/publications/health-at-a-glance-2025_8f9e3f98-en/full-report/generics-and-biosimilars_e68f4e94.html).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!