Гострий біль, про який зазвичай замовчують: доказові стратегії терапії геморою, які може порадити фармацевт

Про геморой

Геморой — це судинні утворення у сполучній тканині, що впадають у гемороїдальні вени. Залежно від їх розташування відносно зубчастої лінії анального каналу виділяють внутрішній та зовнішній геморой. Оскільки ці судинні сплетення з’єднані між собою, у пацієнтів нерідко діагностують їх комбіновану форму. Під впливом підвищеного внутрішньочеревного тиску, хронічних запорів, тривалого напруження під час дефекації, вагітності та сидячого способу життя відбувається дегенерація підтримувального колагенового каркаса, венозний застій і гіперплазія судинного компонента, що клінічно проявляється дистальним зміщенням і випадінням анальних подушечок (De Marco S. et al., 2021; Hawkins A.T. et al., 2024).

За локалізацією розрізняють внутрішній, зовнішній і змішаний геморой (Lohsiriwat V., 2012; Margetis N., 2019; Lawrence A. et al., 2026).

Типові симптоми геморою — безболісна яскраво-червона кровотеча під час дефекації, свербіж, відчуття дискомфорту чи стороннього тіла в ділянці анусу, випадіння вузлів (Lohsiriwat V., 2012).

Чому фармацевту потрібно знати про геморой?

Сучасний розвиток фармакології та поява малоінвазивних процедур значно розширили арсенал терапевтичних можливостей. Це, своєю чергою, трансформувало й роль медичних працівників, зокрема фармацевтів: від них тепер потребується активніша участь у навчанні пацієнтів, первинній оцінці стану, підборі оптимальної терапії та вчасному скеруванні до профільних фахівців (Nakhla N. et al., 2025).

Освіта пацієнтів та первинна оцінка симптомів фармацевтом є основою ефективного й безпечного лікування геморою. Залежно від локалізації та характеру скарг фармацевт може допомогти підібрати оптимальну форму та склад безрецептурних засобів — від знеболювальних і протизапальних до захисних та судинозвужувальних. Важливою частиною консультації є контроль безпеки: перевірка супутніх захворювань, обмеження тривалості застосування стероїдів та завчасне виявлення «червоних прапорців» (як-от кровотечі чи відсутності динаміки протягом 7 днів), що передбачають негайне звернення до лікаря.

Результати дослідження свідчать, що значна частина підтверджених випадків була первинно виявлена саме аптечними фармацевтами, що підкреслює їхню зростаючу роль на першій лінії медичної допомоги (Nakhla N. et al., 2025).

Терапія геморою: від тарілки до хірургічного стола

Природний перебіг більшості випадків геморою є самообмежувальним. Для симптоматичного геморою, який проявляється в клініці або відділенні невідкладної допомоги, методи лікування варіюють від неоперативних медичних втручань та амбулаторних процедур до хірургічного втручання. Один загальний керівний принцип полягає в тому, що насамперед слід розглядати найменш інвазивні підходи, за винятком випадків гострого тромбозу. Конкретний вибір методів лікування залежить від віку пацієнтів, тяжкості симптомів та супутніх захворювань (Sun Z. et al., 2016).

Зокрема, першочерговими рекомендаціями при геморої будь-якого ступеня тяжкості є збільшення споживання продуктів, багатих на клітковину, та рідини (Hawkins A.T. et al., 2024).

Не менш важливою складовою консервативної терапії є нормалізація акту дефекації. Регулярні м’які випорожнення є одним із ключових чинників профілактики загострень і рецидивів геморою (Hawkins A.T. et al., 2024; De Marco S. et al., 2021).

За наявності закрепів доцільним є застосування осмотичних проносних засобів (зокрема препаратів макроголу або лактулози) чи об’ємоутворювальних проносних на основі псиліу­му. Вони сприяють розм’якшенню калових мас, зменшують необхідність надмірного напруження під час дефекації та, відповідно, механічне навантаження на гемороїдальні вузли (Portalatin M. et al., 2012; Bashir A. et al., 2026).

Важливим досягненням у терапії геморою стало визнан­ня флеботоніків — веноактивних засобів, механізм дії яких пов’язаний із підвищенням венозного тонусу, поліпшенням лімфатичного дренажу та зниженням капілярної проникності, що клінічно проявляється мінімізацією кровоточивості, болю та набряку (Pereira N. et al., 2013). Вони є неінвазивною альтернативою при легкому та помірному перебігу захворювання, зменшуючи вираженість таких симптомів, як кровотеча, дискомфорт та пролапс, а також можуть бути корисними у поліпшенні стану після гемороїдектомії. Хоча в Європі ці препарати застосовують давно, їх офіційне включення до американських рекомендацій ASCRS відбулося лише у 2024 р. (Hawkins A.T. et al., 2024; Perera N. et al., 2012).

Ефект флеботоніків зберігається переважно на тлі прийому: рецидив симптомів настає у близько 80% пацієнтів протягом 3–6 міс після завершення курсу (Krizanova O. et al., 2024), тому важливо орієнтувати пацієнта на реалістичні очікування та можливість повторних курсів.

У дослідженнях також зафіксовано потенціал комбінованого підходу: у порівняльному дослідженні застосування флеботоніку — мікронізованої флавоноїдної фракції поєднано з ректальною маззю на основі сукральфату та рослинних екстрактів достовірно зменшувало вираженість симптомів і частку пацієнтів, яким згодом знадобилося інвазивне втручання, порівняно з групою, яка отримувала лише консервативну терапію (Gallo G. et al., 2024). Це підкреслює доцільність рекомендації флеботоніків у комбінації з місцевою терапією ще на етапі первинного звернення до аптеки.

Крім мікронізованої флавоноїдної фракції в асортименті аптек наявні й інші безрецептурні венотонічні засоби, як-от рутозиди чи екстракт кінського каштана (drlz.info/register/), які також можуть розглядатися як потенційна альтернатива та рекомендуватися працівником першого столу (Admuthe N.B. et al., 2025; Nakhla N. et al., 2025).

При вираженому больовому синдромі як допоміжний засіб можуть застосовуватися системні нестероїдні протизапальні препарати або анальгетики-антипіретики (протоколи фармацевта) за відсутності протипоказань: вони не впливають на перебіг гемороїдальної хвороби, проте можуть забезпечувати тимчасове симптоматичне полегшення стану, тому можуть розглядатися як складова комплексної терапії.

Примітно, що саме топічні засоби продовжують залишатися основою зменшення вираженості симптомів геморою на рівні аптеки. Місцеві анестетики у складі мазей, свічок чи кремів можуть допомогти знизити ступінь тяжкості болю і печіння при геморої, а топічні глюкокортикоїди у складі комбінованих препаратів короткими курсами — зменшити вираженість запалення й свербежу (Nakhla N. et al., 2025).

Крім місцевих анестетиків і глюкокортикоїдів, у терапії геморою можуть також застосовуватися комбінації з в’яжучими та захисними компонентами, які утворюють захисний бар’єр на поверхні слизової оболонки, зменшують вираженість подразнення, мокнуття та сприяють загоєнню пошкоджених тканин (Acheson A.G. et al., 2008).

Фармацевт може також додатково рекомендувати при геморої сидячі ванночки з теплою водою як допоміжний метод полегшення стану. Дослідження свідчить, що сидячі ванни з теплою водою чинили статистично значущий вплив на зниження ступеня тяжкості болю, печіння та подразнення після гемороїдектомії та можуть використовуватися як потенційно безпечний метод для поліпшення гігієни та комфорту (Abd-Elmaged A. et al., 2018).

При консультуванні пацієнта з гемороєм оптимально поєднувати декілька підходів: модифікацію способу життя (клітковина, достатнє споживання рідини, фізична активність), нормалізацію випорожнень, системну веноактивну терапію за показаннями та місцеві засоби для швидкого зменшення вираженості симптомів. Саме комплексний підхід може давати кращі результати.

«Червоні прапорці»

Якщо тяжкість симптомів не знижується після застосування адекватної консервативної терапії або вони швидко рецидивують, пацієнта необхідно спрямувати до лікаря. Тривале самолікування без уточнення діагнозу може призвести до пропуску інших аноректальних захворювань, зокрема анальної тріщини, запальних захворювань кишечнику чи колоректального раку.

Гострий тромбоз зовнішнього гемороїдального вузла протягом перших 72 год є прямим показанням для скерування до хірурга, оскільки амбулаторна евакуація тромбу в цей термін суттєво зменшує вираженість болю та знижує ризик рецидиву. До лікаря також слід спрямовувати пацієнтів із внутрішнім гемороєм, якщо консервативна терапія не дає результатів, для проведення малоінвазивних процедур, як-от лігування латексними кільцями, склеротерапія чи інфрачервона коагуляція (Picciariello A. et al., 2022; Sun Z. et al., 2016).

Окремої обережності від фармацевта потребує ректальна кровотеча: вона не дозволяє обмежуватися безрецептурними засобами й передбачає консультацію лікаря. Згідно з настановами ASCRS, за наявності таких факторів ризику, як вік старше 45–50 років без попереднього скринінгу, анемія, зменшення маси тіла, зміна випорожнень або онкологічний анамнез у родині, пацієнту показана повна колоноскопія для виключення колоректального раку та інших серйозних хвороб (Hawkins A.T. et al., 2024; Nakhla N. et al., 2025).

Список використаної літератури

1. Gallo G., Martellucci J., Sturiale A. et al. (2020) Consensus statement of the Italian society of colorectal surgery (SICCR): management and treatment of hemorrhoidal disease. Tech. Coloproctol., 24(2), 145–164. doi: 10.1007/s10151-020-02149-1. Epub. 2020 Jan. 28. PMID: 31993837; PMCID: PMC7005095.
2. Hawkins A.T., Davis B.R., Bhama A.R. et al. (2024) Clinical Practice Guidelines Committee of the American Society of Colon and Rectal Surgeons. The American Society of Colon and Rectal Surgeons Clinical Practice Guidelines for the Management of Hemorrhoids. Dis. Colon. Rectum., 67(5), 614–623. doi: 10.1097/DCR.0000000000003276. Epub. 2024 Jan. 31. PMID: 38294832.
3. De Marco S., Tiso D. (2021) Lifestyle and Risk Factors in Hemorrhoidal Disease. Front Surg., 8, 729166. doi: 10.3389/fsurg.2021.729166. PMID: 34485376; PMCID: PMC8416428.
4. Portalatin M., Winstead N. (2012) Medical management of constipation. Clin. Colon. Rectal. Surg., 25(1), 12–9. doi: 10.1055/s-0032-1301754. PMID: 23449608; PMCID: PMC3348737.
5. Bashir A., Sizar O. Laxatives [Updated 2024 Jan. 30]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK537246.
6. Lawrence A., McLaren E.R. External Hemorrhoid [Updated 2023 Aug. 8]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500009
7. Margetis N. (2019) Pathophysiology of internal hemorrhoids. Ann Gastroenterol., 32(3), 264–272. doi: 10.20524/aog.2019.0355. PMID: 31040623; PMCID: PMC6479658.
8. Lohsiriwat V. (2012) Hemorrhoids: from basic pathophysiology to clinical management. World J. Gastroenterol., 18(17), 2009–17. doi: 10.3748/wjg.v18.i17.2009. PMID: 22563187; PMCID: PMC3342598.
9. Sun Z., Migaly J. (2016) Review of Hemorrhoid Disease: Presentation and Management. Clin. Colon. Rectal. Surg., 29(1), 22–9. doi: 10.1055/s-0035-1568144. PMID: 26929748; PMCID: PMC4755769.
10. Nakhla N., Hospattankar A., Siddiqui K., Bridgeman M.B. (2025) Improving Hemorrhoid Outcomes: A Narrative Review and Best Practices Guide for Pharmacists. Pharmacy (Basel), 13(4), 105. doi: 10.3390/pharmacy13040105. PMID: 40863702; PMCID: PMC12389048.
11. Admuthe N.B., Karajgi S., Uikey J. et al. (2025) Natural Products in Hemorrhoid Management: A Comprehensive Literature Review of Traditional Herbal Remedies and Evidence-Based Therapies. Cureus., 17(5), e83397. doi: 10.7759/cureus.83397. PMID: 40458338; PMCID: PMC12128686.
12. Acheson A.G., Scholefield J.H. (2008) Management of haemorrhoids. BMJ, 336(7640), 380–3. doi: 10.1136/bmj.39465.674745.80. PMID: 18276714; PMCID: PMC2244760.
13. Perera N., Liolitsa D., Iype S. et al. (2012) Phlebotonics for haemorrhoids. Cochrane Database Syst. Rev., 2012(8), CD004322. doi: 10.1002/14651858.CD004322.pub3. PMID: 22895941; PMCID: PMC11930390.
14. Pereira N., Liolitsa D., Iype S. et al. (2013) Phlebotonics for haemorrhoids. Sao Paulo Med J., 131(4), 286. doi: 10.1590/1516-3180.20131314T2. PMCID: PMC10871834.
15. Krizanova O., Penesova A., Hokynkova A. et al. (2024) Chronic venous insufficiency and venous leg ulcers: Aetiology, on the pathophysiology-based treatment. Int. Wound J., 21(2), e14405. doi: 10.1111/iwj.14405. Epub. 2023 Oct. 19. PMID: 37858977; PMCID: PMC10824599.
16. Gallo G., Lori E., Goglia M. et al. (2024) Effectiveness of preoperative micronized purified flavonoid fraction treatment and sucralfate-based rectal ointment on hemorrhoidal disease: A case-matched analysis. Tech. Coloproctol., 28(1), 126. doi: 10.1007/s10151-024-02998-0. PMID: 39287845; PMCID: PMC11408642.
17. За даними Державного реєстру лікарських засобів України (drlz.info/register).
18. Abd-Elmaged A.S., Abdelmowla R.A.A., Abd El-Rahim T.A. E.-A. (2018). Effects of Warm Water Sitz Bath on Post-Hemorrhoidectomy Symptoms, 7, 57–65. 10.9790/1959-0706045765.
19. Picciariello A., Rinaldi M., Grossi U. et al. (2022) Management and Treatment of External Hemorrhoidal Thrombosis. Front Surg., 9. 898850. doi: 10.3389/fsurg.2022.898850. PMID: 35592120; PMCID: PMC9110961.
20. Salgueiro P., Garrido M., Pedroto I. et al. (2022) Polidocanol foam sclerotherapy versus rubber band ligation in hemorrhoidal disease grades I/II/III: randomized trial. Dis. Colon. Rectum., 65(7), e718-e727. doi:10.1097/DCR.0000000000002117.
21. Jin L., Qin K., Wu R. (2024) Laser hemorrhoidoplasty vs. rubber band ligation: a randomized trial comparing 2 mini-invasive treatments for grade II hemorrhoids. BMC Surg., 24, 164. doi:10.1186/s12893-024-02425-z.
22. van Oostendorp J.Y., Dekker L., van Dieren S. (2025) Comparison of Rubber Band Ligation and Hemorrhoidectomy in Patients With Symptomatic Hemorrhoids Grade III: A Multicenter, Open-Label, Randomized Controlled Noninferiority Trial. Dis. Colon. Rectum., doi:10.1097/DCR.0000000000003679.23.
23. Протоколи фармацевта (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 5.01.2022 р. № 7).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!