Про типові помилки при застосуванні ліків

Чому роблять помилки при застосуванні ліків та які наслідки?

Фармакологічні помилки належать до провідних чинників шкоди здоров’ю пацієнтів, посідаючи, за даними Все­світньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), одне з чільних місць серед причин глобальної смертності та інвалідності (наприклад помилки, пов’язані із застосуванням лікарських засобів, є причиною 5–41,3% усіх госпіталізацій та 22% повторних госпіталізацій після виписки). Вони можуть виникати на будь-якому етапі лікування — від призначення препарату та визначення дозування до його безпосереднього введення, моніторингу фармакодинамічних реакцій та дотримання клінічних протоколів.

Причини цих помилок мають мультифакторну природу та охоплюють людські, організаційні та технічні чинники. До них, зокрема, належать порушення умов зберігання ліків, недотримання тривалості курсу, помилки під час екстемпорального приготування чи вибору концентрації через візуальну подібність маркування.

Так, на етапі введення критичними є порушення фармакокінетичного режиму (швидкості інфузії, графіка прийому, зв’язку з їжею), дефекти в дозуванні, неправильний вибір шляху введення або лікарської форми.

Окремим ризиком є недоліки комунікації та обліку анамнезу, що призводять до призначення алергенів, ігнорування міжлікарських взаємодій, а також нерозбірливий почерк, некоректні скорочення та відволікання персоналу.

Ймовірність помилок істотно зростає за умов поліпрагмазії, коморбідності, похилого віку пацієнтів (призначення ≥5 лікарських засобів підвищує частоту помилок на 30%, у віковій групі старше 75 років цей показник зростає на 38%, при тому у пацієнтів віком від 65 років частота госпіталізацій, зумовлених відповідними ускладненнями, є майже вдвічі вищою порівняно з особами молодшого віку), консультування у кількох фахівців одночасно та системного перевантаження закладів охорони здоров’я.

Наслідки таких дефектів маніфестують небажаними реакціями, зростанням частоти госпіталізацій, подовженням стаціонарного лікування, підвищенням медико-економічних витрат та рівня летальності.

Зазначена проблема має й психосоціальний вимір: вона спричиняє вторинну деструкційну травму у медичного персоналу (виражений стрес, почуття провини, депресивні та суїцидальні стани) і тягне за собою юридичні наслідки (Tariq R.A. et al., 2026).

Типові приклади поширених помилок при застосуванні ліків

1. Самостійне коригування дози та режиму

Як виявляється, пацієнти часто пропускають прийом по схемі, подвоюють їх «про всякий випадок» після пропуску чи довільно змінюють кратність прийому, орієнтуючись на власне самопочуття, а не на призначену схему (El Hajj M.S. et al., 2025). Дослідження свідчать, що ризик таких помилок суттєво зростає у пацієнтів із низьким рівнем медичної грамотності: у цій групі частота ненавмисної відсутності прихильності до лікування у 2,6 раза вища, а помилкове трактування призначень трапляється на 68% частіше. Серед вразливих груп — осіб похилого віку та пацієнтів із хронічними хворобами — до 58% плутають схему дозування, а до 45% не розрізняють препарати зі схожими назвами чи зовнішнім виглядом (Jordão I. et al., 2025).

2. Подрібнення та розкушування форм з модифікованим вивільненням

Це одна з найнебезпечніших, хоча й малопомітних помилок. Таблетки та капсули з позначками ER, XR, SR, LA, «ретард» чи ентеросолюбільним покриттям сконструйовані так, щоб діюча речовина вивільнялася поступово протягом визначеного часу. Якщо пацієнт розкушує чи подрібнює таку форму, аби «легше проковтнути» або «щоб діяло швидше», відбувається так званий dose dumping — одномоментне вивільнення всієї дози, що підвищує ризик передозування та побічних реакцій у перші години, а потім залишає пацієнта без діючої концентрації препарату до кінця запланованого інтервалу (Shader R.I., 2007). Задокументовані клінічні випадки включають фатальний результат після одночасного прийому лабеталолу та розкушеного нікардипіну пролонгованої дії, а також шлунково-кишкову кровотечу через розкушування таблеток калію хлориду, яка ще й ускладнила супутню терапію варфарином (http://www.ismp.org; Schier J.G. et al., 2003; Gueta I. et al., 2021). Ентеросолюбільне покриття, своєю чергою, захищає або сам препарат від руйнування шлунковим соком, або слизову оболонку шлунка від подразнювальної дії речовини (Maderuelo C. et al., 2019) — подрібнення знищує обидва механізми захисту.

3. Ігнорування правил щодо прийому їжі

Частина препаратів передбачає прийом натщесерце, частина — обов’язково з їжею чи після, і плутанина тут напряму може впливати на клінічний результат. Показовий приклад — синтетичний аналог гормону щитоподібної залози — левотироксин, ефективність якого залежить від майже стерильних умов всмоктування: препарат слід приймати на порожній шлунок, за 30–60 хв до їди, оскільки їжа, кава, молочні продукти та висівки істотно знижують його засвоєння (http://www.nhs.uk).

4. Неврахування взаємодій за умов поліфармації

У пацієнтів, які приймають кілька препаратів одночасно (найчастіше — особи похилого віку із хронічними станами), різко зростає кількість потенційних точок взаємодії — як між препаратами, так і між ліками та їжею (Varghese D. et al., 2026). Дослідження підтверджують, що спрощення дозової схеми, освіта пацієнта та електронні нагадування є втручаннями, які найбільш стабільно підвищують прихильність до лікування (Anderson L.J. et al., 2020; Elnaem M.H. et al., 2020). Участь фармацевта в консультуванні пацієнтів та узгодженні ліків значно знижує рівень побічних ефектів препарату та помилок у дозуванні, яким можна запобігти (Dalton K. et al., 2017).

Нестандартні взаємодії лікарських засобів з їжею, про які не треба забувати

Грейпфрутовий сік містить фуранокумарини (насамперед бергамотин і 6,7-дигідроксибергамотин), які необоротно інгібують кишковий ізофермент CYP 3A4 (Dayyih W.A. et al., 2024; Kiani J. et al., 2007). Оскільки саме цей фермент у стінці кишечнику відповідає за пресистемний метаболізм багатьох препаратів, його пригнічення може підвищувати біодоступність — а відповідно, і концентрацію в плазмі крові — статинів, дигідропіридинових блокаторів кальцієвих каналів, деяких бензодіазепінів, імуносупресантів та інгібіторів фосфодіестерази-5 (Dayyih W.A. et al., 2024; Kiani J. et al., 2007; Lee J.W. et al., 2015). Для статинів це підвищує ризик міопатії аж до рабдоміолізу (Lee J.W. et al., 2015; Mendes P. et al., 2014), для блокаторів кальцієвих каналів — ризик надмірної артеріальної гіпотензії (Fatmah A. Bakhdar, 2020). Особливість цієї взаємодії — тривалість ефекту: оскільки інгібування CYP 3A4 необоротне, для відновлення активності ферменту після припинення вживання грейпфрута потрібен час на синтез нових молекул ферменту, тож розведення прийому препарату й соку в часі проблему не розв’язує — рекомендація полягає в уникненні грейп­фрута взагалі на весь період лікування чутливими препаратами (Yoshino T. et al., 2021; Dayyih W.A. et al., 2024).

Про хелатування тетрациклінів кальцієм першостільники зазвичай згадують, але масштаб проблеми, найімовірніше, недооцінюють. Систематичний огляд із мета­аналізом виявив, що молоко — одне з харчових джерел кальцію, значуще знижує абсорбцію практично всіх досліджуваних тетрациклінів, причому вплив молока був порівнянним із впливом мінеральних добавок кальцію (Jung H. et al.,1997; Wiesner A. et al., 2024). Для ципрофлоксацину прийом з молоком знижував пікову концентрацію на 36%, а з йогуртом — на 47% (Wiesner A. et al., 2024). Та ж сама проблема стосується левотироксину: кальцій знижує його абсорбцію, тож рекомендований інтервал між прийомом гормону та кальцієм чи залізом становить щонайменше 4 год (Wiesner A. et al., 2021; Eghtedari B. et al., 2023).

Тирамінові продукти — це одна з найнебезпечніших, хоча нечастих сьогодні взаємодій, актуальна для пацієнтів, які приймають інгібітори моноаміноксидази (МАО). У нормі тирамін — біогенний амін, що утворюється при ферментації білка, — руйнується моноаміноксидазою в кишечнику й печінці ще до потрапляння в системний кровообіг. Коли цей фермент пригнічений, тирамін накопичується, потрапляє в симпатичні нервові закінчення й спричиняє масивний викид норадреналіну, що може призвести до гіпертонічного кризу. Природні джерела тираміну — ферментовані овочі, свіжі продукти, зокрема виноград, авокадо та буряк, вино, пиво, сир (особливо чеддер і фета), в’ялене або солоне м’ясо, шоколад, кава, соєвий соус, маринована або в’ялена риба, креветки (Sathyanarayana Rao T.S., Yeragani V.K., 2009; Burns C. et al., 2026). Задокументовано випадок інфаркту міо­карда після вживання сиру пацієнткою, яка приймала інгібітор МАО (Ngo A.S. et al., 2010), — це підкреслює, що взаємодія не є теоретичною, а становить реальний клінічний ризик, про який варто попереджати щоразу, коли в рецепті з’являється інгібітор МАО.

Зі свого боку, кава та кофеїновмісні напої знижують абсорбцію левотироксину навіть більше, ніж окремі харчові волокна, тому пацієнтам радять витримувати щонайменше 30–60 хв між прийомом препарату та першою чашкою кави (Benvenga S. et al., 2008). Це та взаємодія, про яку рідко згадують у типовій консультації, хоча саме нестабільний рівень тиреотропного гормону на тлі, здавалося б, коректно призначеної дози найчастіше пояснюється саме звичкою пити каву одразу після прийому таблетки.

Глициризинова кислота, що міститься в солодці, інгібує фермент 11β-гідроксистероїддегідрогеназу II типу, який у нирках перетворює кортизол на неактивний кортизон. Якщо цей фермент блокований, надмірна кількість кортизолу починає діяти на мінералокортикоїдні рецептори — розвивається так званий псевдогіперальдостеронізм: затримка натрію, підвищення артеріального тиску та, що найважливіше для фармакологічної практики, виражена гіпокаліємія (Je D.D. et al., 2025; Yoshino T. et al., 2021). Це особливо небезпечно для пацієнтів, які приймають діуретики (що самі здатні знижувати калій) або серцеві глікозиди, чия токсичність зростає саме на тлі гіпокаліємії. Джерело солодки не завжди очевидне — це не лише цукерки та фітозбори, а й деякі сиропи від кашлю.

Як запобігти типовим помилкам?

Попри те що помилки при застосуванні ліків є поширеною проблемою, водночас вона є такою, якій можна запобігти. Але такі превентивні заходи потребують системного підходу, що охоплює оптимізацію клінічних процесів, стандартизацію рецептурних призначень, удосконалення фармацевтичної практики та міждисциплінарну взаємодію.

Ключовим елементом безпеки є узгодження ліків — систематичне документування повного переліку препаратів, які приймає пацієнт, включно з безрецептурними засобами та дієтичними добавками. Згідно з даними ВООЗ, цей процес суттєво знижує ризик побічних реакцій, особливо під час виписки зі стаціонару та в первинній медичній допомозі. Зокрема, на етапі виписки рецептів лікарям необхідно дотримуватися суворих правил стандартизації, у тому числі уникаючи некоректних скорочень. Важливо чітко вказувати тривалість лікування, точну кількість доз, спосіб застосування та конкретне показання (діагноз), що полегшуватиме фармацевтичний контроль та запобігатиме тривалому необґрунтованому прийому ліків. При розрахунку доз слід обов’язково враховувати вік, масу тіла пацієнта, стан печінки й нирок, а для пацієнтів похилого віку — керуватися критеріями Бірса для уникнення призначення невідповідних препаратів.

Що стосується фармацевтичних працівників, то їх ланка відіграє критичну роль у виявленні як суб’єктивних (нерозпізнані взаємодії, відсутність консультування), так і механічних помилок (неправильне дозування чи видача). У дослідженнях зафіксовано, що, зокрема, фармацевтичні працівники можуть виявляти 30–70% помилок при відпуску лікарських засобів та, відповідно, діяти на випередження, раціонально консультуючи щодо можливих ризиків. Зокрема, впровадження в аптеках протоколів перевірки алергологічного анамнезу, протипоказань, ліків із вузьким терапевтичним індексом та забезпечення належного консультування пацієнтів дає можливість нівелювати більшість потенційних ризиків. Фактично йдеться про те, що якісне фармацевтичне консультування є одним із найефективніших способів профілактики помилок щодо призначення препаратів ще до початку лікування.

І звісно, що невід’ємною умовою зменшення кількості дефектів є прозоро сформована командна робота та відкрита міждисциплінарна комунікація між лікарями, медсестрами, фармацевтами й пацієнтом (Tariq R.A. et al., 2026).

Поширені запитання

• Які помилки при застосуванні ліків трапляються найчастіше? — Найпоширенішими є самостійна зміна дози або режиму прийому, неправильне застосування лікарських форм із модифікованим вивільненням, недотримання рекомендацій щодо прийому їжі та неврахування лікарських взаємодій.
• Чому не можна подрібнювати таблетки з позначками ER, XR або SR? — Такі лікарські форми забезпечують поступове вивільнення діючої речовини. Їх подрібнення може призвести до одномоментного вивільнення всієї дози, підвищуючи ризик передозування та побічних реакцій.
• Які продукти можуть взаємодіяти з лікарськими засобами? — У статті наведено приклади взаємодії грейпфрутового соку, молочних продуктів, кальцію, кави, тираміновмісних продуктів і солодки з окремими лікарськими засобами.
• Чому поліфармація підвищує ризик помилок? — Одночасне застосування кількох препаратів підвищує ймовірність лікарських взаємодій, помилок дозування та труднощів із дотриманням призначеної схеми лікування.
• Яку роль відіграє фармацевт у профілактиці фармакотерапевтичних помилок? — Фармацевтичний працівник допомагає виявляти потенційні взаємодії, перевіряти правильність застосування препаратів, консультувати пацієнтів і запобігати помилкам ще до початку лікування.

Коротко: головне

• Помилки при застосуванні лікарських засобів є однією з провідних причин небажаних наслідків фармакотерапії.
• Найчастіше вони пов’язані з неправильним дозуванням, порушенням режиму прийому та неврахуванням взаємодій препаратів із їжею чи іншими лікарськими засобами.
• Особливої уваги потребують препарати з модифікованим вивільненням, які не можна подрібнювати без відповідних рекомендацій.Поліфармація суттєво підвищує ризик помилок при призначенні лікарських засобів, особливо у пацієнтів похилого віку.Фармацевтичне консультування та міждисциплінарна взаємодія є ключовими інструментами профілактики таких помилок.

Список використаної літератури

1. Tariq R.A., Vashisht R., Sinha A. et al. Medication Dispensing Errors and Prevention [Updated 2024 Feb 12]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK519065.
2. Naseralallah L., Stewart D., Price M., Paudyal V. (2023) Prevalence, contributing factors, and interventions to reduce medication errors in outpatient and ambulatory settings: a systematic review. Int. J. Clin. Pharm., 45(6), 1359–1377. doi: 10.1007/s11096-023-01626-5. Epub. 2023 Sep. 8. PMID: 37682400; PMCID: PMC10682158.
3. El Hajj M.S., Asiri R., Husband A., Todd A. (2025) Medication errors in community pharmacies: a systematic review of the international literature. PLoS One., 20(5), e0322392. doi: 10.1371/journal.pone.0322392. PMID: 40392881; PMCID: PMC12091811.
4. Jordão I., Paiva P., Dias P., António N., Parente F. (2025) Health Literacy and Medication Adherence in Polypharmacy: A Systematic Review for Clinical Practice. Cureus., 17(7), e88301. doi: 10.7759/cureus.88301. PMID: 40831870; PMCID: PMC12360272.
5. Shader R.I. (2007) Dose dumping and the dumping of doses. J. Clin. Psychopharmacol., 27(4), 327–8. doi: 10.1097/JCP.0b013e318133fc23. PMID: 17632214.
6. Schier J.G., Howland M.A., Hoffman R.S., Nelson L.S. (2003) Fatality from administration of labetalol and crushed extended-release nifedipine. Ann. Pharmacother., 37(10), 1420–3. doi: 10.1345/aph.1D091. PMID: 14519033.
7. Gueta I., Markovits N., Halkin H., Loebstein R. (2021) Concomitant oral potassium chloride and anticholinergic therapy is associated with upper gastrointestinal bleeding: A cohort study. Br. J. Clin. Pharmacol., 87(4), 2064–2069. doi: 10.1111/bcp.14616. Epub. 2020 Nov. 16. PMID: 33068044.
8. Maderuelo C., Lanao J.M., Zarzuelo A. (2019) Enteric coating of oral solid dosage forms as a tool to improve drug bioavailability. Eur. J. Pharm. Sci., 138, 105019. doi: 10.1016/j.ejps.2019.105019. Epub. 2019 Jul. 30. PMID: 31374253.
9. NHS: Levothyroxine. Available from: https://www.nhs.uk/medicines/levothyroxine/
10. Varghese D., Patel P. Polypharmacy [Updated 2024 Feb 12]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK532953/
11. Dalton K, Byrne S. (2017) Role of the pharmacist in reducing healthcare costs: current insights. Integr Pharm Res Pract., 6, 37–46. doi: 10.2147/IPRP.S108047. PMID: 29354549; PMCID: PMC5774321.
12. Crushing or splitting the wrong tablet can be dangerous. Institute for Safe Medication Practices (ISMP) (2017). Available from: https://www.ismp.org/sites/default/files/attachments/2018-04/LTC201704.pdf
13. Anderson L.J., Nuckols T.K., Coles C. et al. (2020) Members of the PHARM-DC Group. A systematic overview of systematic reviews evaluating medication adherence interventions. Am. J. Health Syst. Pharm., 77(2), 138–147. doi: 10.1093/ajhp/zxz284. PMID: 31901098; PMCID: PMC6946938.
14. Dayyih W.A., Al-Ani I., Hailat M. et al. (2024) Review of grapefruit juice-drugs interactions mediated by intestinal CYP3A4 inhibition. J. Appl. Pharm. Sci.
15. Kiani J., Imam S.Z. (2007) Medicinal importance of grapefruit juice and its interaction with various drugs. Nutr. J., 6, 33. doi: 10.1186/1475-2891-6-33. PMID: 17971226; PMCID: PMC2147024.
16. Lee J.W., Morris J.K., Wald N.J. (2016) Grapefruit Juice and Statins. Am. J. Med., 129(1), 26–9. doi: 10.1016/j.amjmed.2015.07.036. Epub. 2015 Aug. 20. PMID: 26299317.
17. Mendes P., Robles P.G., Mathur S. (2014) Statin-induced rhabdomyolysis: a comprehensive review of case reports. Physiother. Can. Spring, 66(2), 124–32. doi: 10.3138/ptc.2012-65. PMID: 24799748; PMCID: PMC4006404.
18. Bakhdar F.A. (2020) Role of CYP 450 Isozymes in Drug-Drug Interaction. Journal of Umm Al-Qura University for Medical Sciences, 6(1), 36–40.
19. Wiesner A., Zagrodzki P., Gawalska A., Paśko P. (2024) Clinically important interactions of macrolides and tetracyclines with dietary interventions — a systematic review with meta-analyses. J. Antimicrob. Chemother., 79(11), 2762–2791. doi: 10.1093/jac/dkae315. PMID: 39254058; PMCID: PMC11531826.
20. Sathyanarayana Rao T.S., Yeragani V.K. (2009) Hypertensive crisis and cheese. Indian J. Psychiatry, 51(1), 65–6. doi: 10.4103/0019-5545.44910. PMID: 19742203; PMCID: PMC2738414.
21. Ngo A.S., Ho R.Y., Olson K.R. (2010) Phenelzine-induced myocardial injury: a case report. J. Med. Toxicol., 6(4), 431–4. doi: 10.1007/s13181-010-0101-y. PMID: 20652662; PMCID: PMC3550457.
22. Je D.D., Tan Y.M., Fuller G., Nigam P. (2025) Licorice-Induced Pseudohyperaldosteronism: A Case Report. Clin. Case Rep., 13(1), e70005. doi: 10.1002/ccr3.70005. Erratum in: Clin. Case Rep. 2025 Jul. 16; 13(7), e70594. doi: 10.1002/ccr3.70594. PMID: 39807221; PMCID: PMC11725489.
23. Yoshino T., Shimada S., Homma M. et al. (2021) Clinical Risk Factors of Licorice-Induced Pseudoaldosteronism Based on Glycyrrhizin-Metabolite Concentrations: A Narrative Review. Front Nutr., 8, 719197. doi: 10.3389/fnut.2021.719197. PMID: 34604277; PMCID: PMC8484325.
24. Dayyih A., Al-Ani W., Hailat I. (2024) Review of grapefruit juice-drugs interactions mediated by intestinal CYP3A4 inhibition. Journal of Applied Pharmaceutical Science, 001–010. doi: 10.7324/JAPS.2024.160197.
25. Jung H., Peregrina A.A., Rodriguez J.M., Moreno-Esparza R. (1997) The influence of coffee with milk and tea with milk on the bioavailability of tetracycline. Biopharm Drug Dispos., 18(5), 459–63. doi: 10.1002/(sici)1099-081x(199707)18:5<459::aid-bdd31>3.0.co;2-g. PMID: 9210983.
26. Wiesner A., Gajewska D., Paśko P. (2021) Levothyroxine Interactions with Food and Dietary Supplements — A Systematic Review. Pharmaceuticals (Basel), 14(3), 206. doi: 10.3390/ph14030206. PMID: 33801406; PMCID: PMC8002057.
27. Violi F., Lip G.Y., Pignatelli P., Pastori D. (2016) Interaction Between Dietary Vitamin K Intake and Anticoagulation by Vitamin K Antagonists: Is It Really True? A Systematic Review. Medicine (Baltimore), 95(10), e2895. doi: 10.1097/MD.0000000000002895. PMID: 26962786; PMCID: PMC4998867.
28. Burns C., Kidron A. Biochemistry, Tyramine [Updated 2022 Oct 10]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 Jan. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK563197.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!