Держава збільшує фінансування підготовки медичних кадрів
Як зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, війна суттєво вплинула на систему медичної освіти, зокрема через скорочення кількості іноземних студентів, які навчалися за контрактом.
«Університети мають автономію в організації освітнього процесу, водночас держава послідовно їх фінансує. Внаслідок війни ми втратили велику кількість іноземних студентів-контрактників. Попри це, з 1 вересня підвищили оплату праці педагогічних і науково-педагогічних працівників, а також удвічі збільшили розміри академічних стипендій. Для реалізації цих рішень ми плануємо ще до кінця цього року збільшити видатки на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров’я на 180,8 млн грн. Збільшення фінансування заплановане і у 2027 р. — на третину порівняно з 2026 р.», — зазначив міністр.
У проєкті державного бюджету на 2027 р. на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров’я закладено 3,5 млрд грн. Це на 867 млн грн, або 33%, перевищує відповідний показник 2026 р. і вдвічі більше, ніж було передбачено у 2021 р.
За даними МОЗ, збільшення фінансування має поступово наблизити обсяг державної підтримки до фактичної вартості навчання. У 2026 р. середньорічні витрати на підготовку одного студента в закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОЗ, становлять 67,5 тис. грн. Водночас середня собівартість такого навчання оцінюється у 89,7 тис. грн.
Якщо передбачені проєктом бюджету–2027 видатки будуть затверджені, середньорічне фінансування навчання одного студента розрахунково становитиме близько 90 тис. грн. Таким чином, державне фінансування зможе відповідати усередненій собівартості підготовки здобувача освіти.
Збільшення кількості місць не є самоціллю
У МОЗ наголошують, що збільшення державного замовлення та фінансової підтримки не має бути головним показником розвитку медичної освіти. Не менш важливими є якість теоретичної і практичної підготовки, а також оцінка освітнього процесу самими студентами.
Водночас, за словами В. Ляшка, нинішня система поки не забезпечує необхідного результату в повному обсязі.
«Автономія університетів — це не лише можливість самостійно організовувати освітній процес. Це також відповідальність за результат. Університети мають розуміти, яких фахівців потребуватиме система охорони здоров’я не лише сьогодні, а й через кілька років, і відповідно формувати свої освітні програми та підходи до підготовки кадрів», — наголосив посадовець.
На думку МОЗ, кадрове планування має враховувати не лише поточну кількість вакансій. Заклади вищої освіти повинні прогнозувати, які спеціалісти будуть потрібні системі охорони здоров’я в перспективі, та відповідно адаптувати освітні програми.
Інакше може виникати ситуація, коли за одночасного дефіциту певних фахівців система матиме надлишок представників інших спеціальностей. У такому разі державні кошти на підготовку кадрів не відповідатимуть реальним потребам охорони здоров’я.
Яким має бути сучасний медичний університет
Окрему увагу під час стратегічної сесії приділили спроможності закладів вищої освіти. За словами міністра, протягом останнього року до окремих медичних університетів вступили менш ніж 100 студентів. Це, на думку МОЗ, ставить питання щодо ефективності використання державних коштів та можливостей таких закладів забезпечувати належний рівень підготовки.
У МОЗ вважають, що потужний медичний університет має об’єднувати значну кількість здобувачів освіти та мати власну університетську лікарню або клініку. Зокрема, як орієнтир розглядається показник щонайменше 5 тис. студентів.
Такий масштаб, за підходом МОЗ, створює більше можливостей для фінансування матеріально-технічної бази, організації практичної підготовки та залучення необхідних фахівців.
При цьому функції медичного університету не повинні обмежуватися проведенням освітнього процесу. Очікується, що заклади вищої освіти активніше долучатимуться до розвитку системи охорони здоров’я, формуватимуть професійну експертизу, братимуть участь у запровадженні нових моделей медичної допомоги та розвитку клінічної практики.
Однією з проблем, яку в МОЗ пов’язують із недостатньою інтеграцією освіти та практичної медицини, є віддаленість частини викладачів від клінічної роботи. Якщо викладач клінічної дисципліни не має регулярної практики та не працює з реальними пацієнтами, це може послаблювати зв’язок освітнього процесу із сучасною медициною.
У МОЗ хочуть посилити зв’язок університетів із лікарнями
Ще одним напрямом змін має стати поглиблення співпраці між закладами вищої освіти та медичними установами. Клінічна база, як зазначають у МОЗ, повинна бути не просто місцем проходження студентами практики.
Очікується, що університети зможуть пропонувати лікарням сучасну експертизу, проводити дослідження, долучатися до розвитку клінічних напрямів, а також забезпечувати підготовку фахівців, які одночасно займаються викладацькою та практичною діяльністю.
У цьому контексті МОЗ опрацьовує можливість запровадження експерименту зі зміною моделі управління медичними закладами вищої освіти. Один із запропонованих підходів передбачає створення наглядових рад із залученням представників клінічних баз.
Передбачається, що така модель допоможе посилити взаємодію університетів із системою охорони здоров’я та забезпечити участь практичної медицини в управлінні закладами освіти.
Водночас зміна системи управління має супроводжуватися переглядом ролі самих університетів. Держава, зі свого боку, збільшує фінансову підтримку та розширює можливості для розвитку, тоді як заклади вищої освіти мають самостійно визначати напрями змін та відповідати за результати своєї роботи.
У МОЗ також наголошують, що державна підтримка має враховувати спроможність закладів забезпечувати якісну підготовку, відповідати кадровим потребам системи та брати участь у розвитку охорони здоров’я.
Практична підготовка має стати невід’ємною частиною навчання
Окремо В. Ляшко акцентував увагу на необхідності тіснішого поєднання теоретичної та практичної складових медичної освіти.
«Наша позиція така: якісна медична освіта має поєднувати теорію і практику, щоби студент уже з перших років під керівництвом досвідчених менторів мав доступ до пацієнтів і реальних клінічних випадків, а також до симуляційного навчання. Крім того, важливо, щоб у закладах освіти викладали практикуючі фахівці. Молоді лікарі після років навчання мають бути готові до реальної роботи та подальшого навчання упродовж усієї кар’єри», — зауважив міністр.
Одним із прикладів інтеграції освіти та практичної медицини в МОЗ називають Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, де університет і лікарня функціонують у межах єдиної структури.
Університетська лікарня надає медичну допомогу за 31 пакетом Програми медичних гарантій. На її базі працюють 11 інтегрованих клінік, функціонують інноваційний виробничий центр протезування та координаційний центр клінічних досліджень.
У МОЗ розглядають подібну модель як один із можливих орієнтирів для розвитку інших закладів медичної освіти.
Нові підходи до фінансування та якості освіти
МОЗ продовжує працювати над оновленням вимог до якості медичної освіти, а також механізмів фінансування і державної підтримки університетів.
Серед критеріїв, на які планують звертати увагу, — можливість забезпечити практичну підготовку студентів, достатня кількість здобувачів освіти, належна матеріально-технічна база, зокрема обладнання для симуляційного навчання, а також спроможність організувати очний освітній процес з урахуванням безпекової ситуації.
Окремий напрям роботи стосується програми mhGAP, яку впроваджують за підтримки Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні. У Чернівцях відбулася третя зустріч керівництва МОЗ із ректорами медичних університетів. Цього разу основний акцент зробили на результатах уже проведеної роботи.
4 медичні університети вже включили до підготовки студентів спеціальності «Медицина» окрему обов’язкову дисципліну mhGAP. Ще 13 закладів запровадили цикли тематичного удосконалення для лікарів.
Наступним етапом має стати розширення супервізійної підтримки в межах програми — як під час інтернатури, так і в рамках безперервного професійного розвитку лікарів. Для цього система медичної освіти вже має понад 300 сертифікованих викладачів, які можуть забезпечити подальше масштабування програми.
Євген Прохоренко,
за матеріалами moz.gov.ua
Редакторська група
Автор
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим