Новий стандарт медичної допомоги при болю в спині та що він змінює у фармацевтичному консультуванні

Що змінюється у підході до болю в попереку?

Новий стандарт визначає поетапний підхід до ведення пацієнта. Його основні принципи — пріоритет первинної медичної допомоги, застосування біопсихосоціальної моделі, мінімізація необґрунтованих діагностичних і лікувальних втручань та своєчасна маршрутизація людей із підоз­рою на серйозну патологію.

Одна з важливих тез нового Стандарту — рутинна комп’ютерна (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ) без клінічних показань не потрібні. Візуалізацію рекомендують проводити за наявності специфічних симптомів або за визначених умов при тривалому болю без полегшення стану. Причина полягає в тому, що зміни на знімках далеко не завжди є причиною болю. Стандарт звертає увагу на поширені вікові зміни (наприклад дегенерацію дисків або протрузії), які можуть не мати клінічного значення. Водночас надмірна діагностика здатна підвищити тривожність пацієнта та спричиняти зайве лікування.

Новий Стандарт чітко визначає роль препаратів: при гострому та підгострому болю фармакотерапія є другою лінією, тоді як першою залишаються нелікарські втручання, фізична активність та відновлення функції. Ліки розглядаються насамперед як допоміжний інструмент для зменшення вираженості симптомів, який має допомогти людині залишатися фізично активною. У Стандарті наголошено на використанні найнижчої ефективної дози протягом найкоротшого періоду та регулярній оцінці ефективності терапії.

«Червоні» та «жовті» прапорці: що має знати фармацевт

Для практики першого столу корисними зі Стандарту буде вміння розрізняти 2 групи факторів:

• «червоні» прапорці — ознаки можливої серйозної патології, які визначають необхідність медичної оцінки та залежно від ситуації — термінового скерування до лікаря;
• «жовті» прапорці — психосоціальні фактори, що можуть підвищувати ризик несприятливого перебігу та хронізації болю.

У Стандарті передбачено їх оцінювання за допомогою скринінгового інструменту для пацієнтів із болем у попереку Subgroups for Targeted Treatment Back Screening Tool — STarT Back) або опитувальника скринінгу м’язово-скелетного болю Örebro PHQ-9 (Patient HealthQuestionnare-9) — Мusculoskeletal Pain Screening Questionnaire Örebro — ÖMPSQ).

Для фармацевта це важливо не стільки як необхідність самостійно проводити стандартизоване тестування, скільки як нагадування: біль — це не лише інтенсивність симптому та вибір аналгетика. Страх руху, тривога щодо пошкодження хребта, переконання, що будь-який біль означає серйозне пошкодження, — можуть впливати на відновлення. Саме тому Стандарт рекомендує чутливу та мотиваційну комунікацію з пацієнтом і наголошує, що психологічні техніки не означають, ніби біль «вигаданий» або людина має психічне захворювання.

Рекомендувати звернутися пацієнту до лікаря в плановому порядку потрібно, якщо біль не проявляє позитивної динаміки після 14 днів лікування, повторюється або тяжкість його перебігу поступово підвищується, суттєво обме­жує повсякденну активність чи зберігається понад 12 тиж.

А от негайно звернутися по медичну допомогу потрібно при затримці або нетриманні сечі чи калу, втраті чутливості в ділянці промежини, прогресуючій слабкості в ногах, вираженому болю після значної травми, гарячці або ознобі разом із болем у спині, підозрі на інфекцію, новому болю на тлі онкологічного анамнезу, незрозумілому зменшенні маси тіла.

Тож, якщо під час короткої розмови на першому столі виявляється «червоний прапорець», питання вибору безрецептурного знеболювального відходить на другий план.

Про фармакологічні втручання при болю в попереку

За необхідності фармакологічного втручання за відсутності загрозливих життю симптомів нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) визначені як перша лінія фармакотерапії болю в спині. Водночас фармацевту перед відпуском НПЗП варто уточнити не лише ступінь тяжкості болю, а й фактори, які можуть підвищувати ризик небажаних реакцій: вік, супутні захворювання, наявність виразкової хвороби або шлунково-кишкових кровотеч в анамнезі, серцево-судинні та ниркові проблеми, а також інші лікарські засоби, що приймає людина.

Такий підхід відповідає і рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо хронічного первинного болю в попереку: НПЗП можуть застосовуватися, але короткочасно або інтермітивно, з урахуванням профілю безпеки конкретного пацієнта, зокрема ниркових, серцево-судинних та шлунково-кишкових ризиків і супутньої фармакотерапії.

Що важливо нагадати відвідувачу: не варто одночасно приймати кілька НПЗП або самостійно підвищувати дозу, якщо очікуваного ефекту немає. Відсутність ефекту — не завжди сигнал до більш «сильнодіючого» препарату; іноді це привід для повторної оцінки стану.

Стандарт прямо зазначає, що аналгетик-антипіретик парацетамол не рекомендується як монотерапія гострого неспецифічного болю в попереку через низьку доведену ефективність. Водночас не слід перетворювати цю рекомендацію на універсальне твердження, що цей засіб взагалі не можна застосовувати при будь-якому болю в спині. Йдеться саме про його призначення як монотерапії неспецифічного болю в попереку в контексті цього Стандарту.

Лікарям Стандарт рекомендує уникати рутинного призначення опіоїдів. Їх застосування може розглядатися лише при значно вираженому болю, на короткий термін — до 2 тиж, якщо інші засоби протипоказані або неефективні.

Як відомо, для лікування хронічного болю опіоїди не рекомендуються через ризики завдання шкоди при тривалому застосуванні, включно із залежністю, зловживанням, передозуванням та толерантністю, що призводить до підвищення дози, яке, зі свого боку, може спричиняти додаткове підвищення ризику небажаних наслідків (Jones C.M.P. et al., 2024).

У разі наявності вираженого м’язового спазму лікарі можуть призначати міорелаксанти коротким курсом тривалістю 3–7 днів, при гострому болю — до 4 тиж.

Для неспецифічного, ненейропатичного болю Стандарт не рекомендує призначати бензодіазепіни, антидепресанти та протисудомні лікарські засоби через обмежену ефективність і співвідношення користь / ризик. Водночас ці положення не означають, що такі препарати взагалі не можуть застосовуватися у пацієнтів із болем у спині. Йдеться про неспецифічний біль, а вибір терапії при іншому діагнозі, зокрема нейропатичному болю, має здійснюватися лікарем відповідно до клінічної ситуації.

У фокусі — модифікація способу життя

Одна з найбільш практичних для фармацевтичного консультування тез Стандарту — відмова від традиційної стратегії ліжкового режиму для пацієнта та заохочення до фізичної активності. Рекомендовано продовжувати звичайну діяльність або повертатися до неї якомога швидше, коли це стає можливим. Індивідуальні програми фізичної активності можуть включати розтягування, зміцнення м’язів та аеробні вправи. При цьому фізичні навантаження слід підвищувати поступово.

Цей підхід відповідає сучасним міжнародним рекомендаціям. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) також розглядає фізичні вправи, навчання пацієнта та психологічні втручання як складові комплексного ведення хронічного первинного болю в попереку, а не як альтернативу препаратам, яку можна просто ігнорувати.

Що робити, якщо біль не минає?

Новий Стандарт визначає чіткий часовий орієнтир: за відсутності позитивної динаміки після 14-го дня лікування пацієнта спрямовують на амбулаторну консультацію до невролога, який за потреби може призначити нейровізуалізацію та скоригувати терапію.

Якщо біль триває понад 12 тиж, його вже розглядають як хронічний. Таким пацієнтам потрібен комплексний підхід із домінуванням нефармакологічних стратегій та щонайменше 1 фізичним і 1 психологічним, соціальним або професійним компонентом.

Алгоритм фармацевтичного консультування

З урахуванням нового Стандарту практичну розмову з відвідувачем можна вибудувати навколо наступних запитань:

1. Коли почався біль? (Гострий біль триває до 4 тиж, підгострий — до 12 тиж, хронічний — понад 12 тиж).

2. Чи була травма? (Особливо важливо уточнити значну травму, падіння або дорожньо-транспортну пригоду).

3. Чи наявні біль або оніміння в нозі, слабкість, порушення чутливості? (Такі симптоми можуть потребувати медичної оцінки, особливо якщо вони прогресують).

4. Чи відмічаються підвищена температура тіла, озноб, незрозуміле зменшення маси тіла або онкологічне захворювання в анамнезі? (Позитивна відповідь потребує підвищеної настороженості).

5. Чи змінилося сечовипускання або випорожнення? (Затримка або нетримання сечі / калу та втрата чутливості в промежині — привід для термінової медичної допомоги).

6. Що вже приймали і як довго? (Це дозволяє виявити дублювання НПЗП, надмірну тривалість самолікування або ситуацію, коли відсутність ефекту потребує не заміни препарату, а медичного огляду).

Після цього фармацевт може оцінити, чи є підстави для симптоматичної фармацевтичної допомоги в межах своєї професійної компетентності, чи першочерговим має бути направлення до лікаря.

Так, роль фармацевта в роботі з пацієнтом із болем у попереку відповідно до нового Стандарту — не в тому, щоб знайти «найбільш сильнодіючу таблетку», а в тому, щоб безпечніше зорієнтувати людину, виявити ситуації, які потребують медичної допомоги, поінформувати про раціональне застосування призначеної / допустимої симптоматичної терапії та підтримати сучасну стратегію активного відновлення. Адже у більшості випадків біль у попереку не є небезпечним і добре піддається консервативному лікуванню, зокрема за активної позиції пацієнта.

Поширені запитання

Чи потрібно проводити МРТ або КТ при кожному випадку болю в попереку? — Ні. Новий Стандарт не рекомендує рутинне виконання КТ або МРТ без клінічних показань. Візуалізацію проводять за наявності специфічних симптомів або за визначених умов при тривалому болю без полегшення стану.

Які лікарські засоби є першою лінією фармакотерапії при болю в спині? — За необхідності фармакологічного втручання та за відсутності загрозливих симптомів першою лінією визначені НПЗП. Їх слід застосовувати з урахуванням факторів ризику та супутньої фармакотерапії.

Чи можна одночасно приймати кілька НПЗП? — Не варто одночасно приймати кілька НПЗП або самостійно підвищувати дозу, якщо очікуваного ефекту немає. Відсутність ефекту може бути підставою для повторної оцінки стану.

Коли біль у попереку потребує термінової медичної допомоги? — Зокрема, при затримці або нетриманні сечі чи калу, втраті чутливості в ділянці промежини, прогресуючій слабкості в ногах, вираженому болю після значної травми, гарячці або ознобі разом із болем у спині, підозрі на інфекцію, новому болю на тлі онкологічного анамнезу або незрозумілому зменшенні маси тіла.

Що робити, якщо біль не минає понад 14 днів? — За відсутності позитивної динаміки після 14-го дня лікування пацієнта скеровують на амбулаторну консультацію до невролога, який за потреби може призначити нейровізуалізацію та скоригувати лікування.

Коротко: головне

• Новий Стандарт медичної допомоги «Біль у попереку (нижній частині спини)» затверджено наказом МОЗ України від 8 вересня 2026 р. № 1326.

• При болю в попереку важливо насамперед виключити ознаки серйозної патології та своєчасно маршрутизувати пацієнта.

• Проведення рутинних КТ та МРТ без клінічних показань не рекомендується.

• За необхідності фармакотерапії НПЗП визначені як перша лінія, при цьому важливо враховувати індивідуальні фактори ризику.

• Підхід до болю в попереку передбачає збереження або поступове відновлення фізичної активності, а не тривалий постільний режим.

• Для фармацевта ключовим завданням є не пошук «найбільш сильнодіючого» аналгетика, а безпечне консультування, виявлення «червоних прапорців» і своєчасне спрямування до лікаря.

Інна Грабова

Список використаної літератури

• 1. За даними http://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/low-back-pain.
• 2. Стандарт медичної допомоги «Біль у попереку (нижній частині спини)» (http://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2026/09/dn_1326_08092026_dod.pdf).
• 3. Міністерство охорони здоров’я України. Наказ від 8.09.2026 р. № 1326 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Біль у попереку (нижній частині спини)» (moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukrayini-vid-08-09-2026-1326-pro-zatverdzhennya-standartu-medichnoyi-dopomogi-bil-u-popereku-nizhnij-chastini-spini).
• 4. За даними http://www.who.int/publications/i/item/9789240081789.
• 5. Jones C.M.P., Underwood M., Chou R. et al. (2024). Analgesia for non-specific low back pain. BMJ, 385: e080064. doi: 10.1136/bmj-2024-080064. PMID: 38936847; PMCID: PMC11208989.
• 6. За даними http://www.who.int/news/item/07-12-2023-who-releases-guidelines-on-chronic-low-back-pain.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!