Майбутнє програми медичних гарантій: рівні умови, доступ пацієнтів та інвестиційний клімат

Що сказав перший віцепрезидент ТПП України про рівень приватизації?

Перший віцепрезидент ТПП України Михайло Непран зазначив, що в чутливих галузях, де традиційно домінує держава, приватному бізнесу складно конкурувати на рівних, хоча Конституція гарантує рівність усіх форм власності.

«Для споживача завжди добре, коли є вибір, і коли держава конкурує з приватними структурами, то це добре: у кінцевому підсумку ми як споживачі від цього тільки виграємо», — наголосив М. Непран.

«Фармацевтичний сектор в Україні приватизовано практично на 90%, тоді як охорона здоров’я має лише ознаки приватизації, але не приватизована. При цьому у 2026 р. кількість приватних клінік, залучених до спеціалізованої допомоги в ПМГ, скоротилася орієнтовно на 16% порівняно з 2025 р.», — зазначив Владислав Страшний, голова Комітету з питань охорони здоров’я та фармації ТПП України.

На його думку, конфлікт між приватними надавачами та НСЗУ щодо умов контрактування є одним із найгостріших на ринку.

Як розподілено кошти ПМГ і чому НСЗУ відхиляла пропозиції?

За даними НСЗУ (реєстр чинних договорів за ПМГ 2026 р. станом на 26.05.2026 р.) (розрахунок С. Дзіса), із загального бюджету на 2026 р. у 191,6 млрд грн укладено договорів на 178,38 млрд грн, сума яких розподілилася таким чином:

• 88,2% — комунальні заклади;
• 6,9% — державні заклади;
• 4,96% — приватні заклади та ФОП.

Згідно зі статистикою НСЗУ, 87% усіх відхилень мотивовано невідповідністю вимогам постанови КМУ № 1808 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 р.» [1].

Якою є позиція приватних надавачів медичних послуг?

Заступник генерального директора медичної лабораторії «Сінево Україна» Микола Скавронський повідомив, що з моменту приєднання до ПМГ у 2024 р. мережа надала послуги майже 2 млн українців і виконала понад 10 млн тестів. За його оцінкою, за ці 2,5 року понад ²/₃ пацієнтів, які звернулися за програмою ПМГ, були новими клієнтами компанії. Раніше вони не мали коштів на платні послуги, але й не користувалися комунальними закладами через незручність чи тривалий час очікування.

Серед основних проблем співпраці приватного сектору з державою представник «Сінево Україна» назвав такі:

1. Диференціація тарифів і понижувальні коефіцієнти. На думку спікера, принцип «гроші йдуть за пацієнтом» наразі повноцінно застосовується переважно до державних і комунальних закладів. За наведеними даними, приватні лабораторії отримують за аналогічний обсяг роботи орієнтовно втричі меншу оплату порівняно з комунальними та державними. До «Сінево Україна», за словами спікера, застосовано одразу два понижувальні коефіцієнти, а правила програми змінюються «заднім числом» з огляду на статистику попереднього року.

2. Незарахування фактично виконаних робіт. За даними спікера, від початку 2026 р. регулятор не зарахував близько 700 тис. тестів, виконаних за направленнями. Їхні результати вже внесені до Електронної системи охорони здоров’я й використані лікарями. Загалом за останній рік, за оцінкою компанії, не було офіційно визнано понад 20% фактично наданих послуг.

3. Обмеження допуску нових приватних операторів.

Що наголосили голова асоціації приватних закладів і медична директорка CSD LAB?

Голова Асоціації приватних медичних закладів України Сергій Бут висловив позицію щодо принципу «гроші йдуть за пацієнтом»: «Наша позиція досить проста: система охорони здоров’я не має розподіляти медицину на державну або приватну. Розподілення має бути на ефективну й неефективну, якісну та неякісну».

На думку С. Бута, державне фінансування має прямувати за вибором пацієнта, а правила ПМГ повинні бути єдиними та передбачуваними на кілька років уперед.

Медична директорка лабораторії CSD LAB, докторка медичних наук Оксана Сулаєва зазначила, що приватний сектор за власний кошт створив інфраструктуру та лабораторну мережу. За її словами, вона дозволяє надавати високотехнологічну діагностику без додаткових витрат державних коштів на дублювання обладнання в кожному комунальному закладі. «Точка входу має ґрунтуватися на якості, доступності, високотехнологічності та точно не на формі власності», — сказала спікерка.

О. Сулаєва звернула увагу, що висока точність діагностики безпосередньо впливає на правильність клінічних рішень, прогноз і результати лікування пацієнтів. За її оцінкою, забезпечення такої якості потребує системних інвестицій у кілька напрямів:

• закупівля та утримання складного високотехнологічного обладнання;
• постійне навчання фахівців у дефіцитних та високоспеціалізованих галузях;
• автоматизація та стандартизація досліджень.

С. Бут, М. Скавронський та О. Сулаєва закликали до відкритого діалогу з регуляторами та запровадження прозорих, фіксованих і передбачуваних правил ПМГ для всіх учасників ринку незалежно від форми власності.

«Ми чітко розуміємо, що коли ми працюємо у таких соціально важливих речах, це йдеться не про прибуток — це більше орієнтовано саме на соціальну відповідальність бізнесу, на довгострокову перспективу», — висловив позицію компанії М. Скавронський.

Які юридичні дії вживають учасники ринку?

За словами С. Дзіса, юридичні дії щодо врегулювання ситуації включають:

• подання позовів про оскарження окремих положень постанови КМУ № 1808 у судовому порядку;
• заяву до Антимонопольного комітету України від 11.05.2026 р. щодо дій, які можуть обмежувати конкуренцію приватних надавачів (ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції»);
• звернення № 27 від 27.05.2026 р. до Європейської Комісії, на яке отримано відповіді від 2.07.2026 та 14.08.2026 р. На думку спікера, це свідчить про суттєву увагу до цього питання на рівні ЄС.

Що спікери кажуть про європейський досвід, інвестиції та співпрацю з Польщею?

За словами віцепризидента Польської асоціації приватних лікарень (Ogólnopolskie Stowarzyszenie Szpitali Prywatnych) Кшиштофа Махи (Krzysztof Macha), польська система охорони здоров’я охоплює близько 23 тис. медичних суб’єктів, зокрема близько 1200 лікарень; більшість суб’єктів — приватні. «Жодна європейська країна не спроможна забезпечити всі потреби охорони здоров’я силами державного сектора, тому всюди ми працюємо на засадах публічно-приватного партнерства», — повідомив К. Маха.

За оцінками спікера:

• лікарні в Польщі освоюють близько 50% бюджету системи Національного фонду здоров’я (Narodowy Fundusz Zdrowia — NFZ), але реалізують орієнтовно 8–10% від загальної кількості медичних процедур;
• близько 92% медичних процедур у Польщі виконують поза лікарнями у первинній і спеціалізованій амбулаторній допомозі, діагностиці та хірургії одного дня, де працюють близько 19 тис. суб’єктів;
• загальний бюджет системи охорони здоров’я Польщі співмірний із бюджетом міністерства національної оборони країни та приблизно в 9 разів перевищує обсяги фінансування української медичної галузі.

Які можливі механізми залучення капіталу?

Адвокатка та партнерка Syrota Dzis Melnyk & Partners Олександра Місяць зазначила, що договір із ПМГ є основним елементом, навколо якого залучаються:

• гранти ЄС;
• технології діагностик;
• кредити міжнародних банків (European Bank for Reconstruction and Development, International Finance Corporation, European Investment Bank, Bank Gospodarstwa Krajowego);
• кошти двосторонніх фондів (Swedfund, SIFEM, Norfund).

Вона також навела європейську практику: у Німеччині, Франції та Швеції приватні заклади становлять від третини до половини окремих сегментів системи охорони здоров’я та мають рівний доступ до публічного фінансування.

За інформацією з презентації О. Місяць, за спільною оцінкою Світового банку, ЄС, ООН та Уряду України (RDNA5), загальні потреби України у відбудові на наступні 10 років становлять 588 млрд дол., з яких на охорону здоров’я припадає 23,6 млрд дол.

Програма Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 рр. передбачає, за цією презентацією, таку інвестиційну рамку:

• Pillar I — гранти й кредити до бюджету за Планом України в обмін на реформи для вступу в ЄС;
• Pillar II — 7,8 млрд євро гарантій та приблизно 1,5 млрд євро на змішане фінансування — для залучення близько 40 млрд євро інвестицій; щонайменше 15% гарантійного ресурсу має бути спрямовано на мікро-, малий та середній бізнес;
• Pillar III — підтримання органів української влади, громадянського суспільства; компенсація відсоткових ставок.

За наведеною О. Місяць статистикою, у медичному секторі інвестиційні механізми поки що працюють переважно для фармацевтичного виробництва («Фармак», «Юрія-Фарм» та ін.) і виробництва біонічних протезів (Esper Bionics). Також у межах конкурсу State Secretariat for Economic Affairs для швейцарських компаній профінансовано проєкти в українських державних лікарнях.

Для відновлення залучення приватного капіталу О. Місяць запропонувала:

1) внести зміни до постанови КМУ № 1808;

2) скасувати наказ НСЗУ № 377 від 15.05.2025 р. «Про встановлення алгоритмів і правил щодо визначення послуг за пакетами медичних послуг в рамках програми медичних гарантій» [2];

3) забезпечити рівний доступ до ПМГ для всіх форм власності.

Що сказав представник Business Sweden?

Керівник офісу Business Sweden в Україні Андреас Гіаллуракіс (Andreas Giallourakis) зазначив, що інвестиційні рішення ухвалюються на тривалу перспективу, тому бізнесу потрібні чіткі процедури, логічна політика та передбачуване використання обмежених державних ресурсів. «Якщо ми сприймаємо діалог щодо регуляторної політики як битву між публічним та приватним секторами, він не буде продуктивним для жодної зі сторін», — підкреслив він.

За його оцінкою, приватний сектор дає державі нові технології, трансфер знань, підвищення ефективності та додатковий капітал. На його переконання, позицію бізнесу слід враховувати ще до ухвалення регуляторних рішень. За спостереженнями А. Гіаллуракіса, більшість міжнародних компаній, з якими він спілкується, очікує завершення війни, але на ринку є інвестори, готові розширювати діяльність або вкладати кошти в Україну вже зараз.

Як Польща підтримує співпрацю з Україною?

Підтримка України з боку Польщі здійснюється в координації економічного відділу Посольства Республіки Польща в Україні та Закордонного торговельного бюро в Києві — представництва Польської агенції інвестицій та торгівлі (Polska Agencja Inwestycji i Handlu — PAIH). Менеджерка з розвитку бізнесу PAIH Тетяна Чужа розповіла, що PAIH є державною сервісною установою, яка підтримує інтернаціоналізацію польського бізнесу та його взаємодію з українськими партнерами через офіси в Києві та Львові.

PAIH входить до групи Польського фонду розвитку разом з Експортно-кредитним агентством, яке страхує експортні й інвестиційні контракти, та Банком господарства крайового (Bank Gospodarstwa Krajowego) — польським банком розвитку, що бере участь у реалізації інструменту Ukraine Facility. За словами Т. Чужої, ще у 2022 р. PAIH оголосила проєкт співпраці з польським бізнесом у повоєнній відбудові України, а в межах Польського фонду розвитку діє окрема команда Team Poland for Ukraine, яка координує підтримку співпраці з Україною. У сформованій базі зацікавлених компаній сектор охорони здоров’я виділено в окремий напрям, де десятки польських підприємств уже подали свої проєкти. Протягом 2022–2023 рр. проводилися галузеві консультації та бізнес-місії для опрацювання інвестиційних ініціатив і проєктів публічно-приватного партнерства. Зокрема, інформацію про круглий стіл PAIH поширила серед польського бізнесу і до нього приєдналися понад 30 польських компаній. До розмови також долучили профільні об’єднання, серед іншого, Польську асоціацію приватних лікарень (Ogólnopolskie Stowarzyszenie Szpitali Prywatnych) та Медичний комітет Польсько-української господарчої палати.

К. Маха запропонував кілька напрямів співпраці між медичними секторами України та Польщі (а також навчальні візити українських власників і менеджерів приватних клінік до Польщі):

1) передача опрацьованих рішень і стандартів польських клінік для підвищення якості послуг приватних закладів в Україні;

2) залучення інвестицій та технологій у сфері магнітно-резонансної (МРТ), комп’ютерної томографії (КТ) та інших інструментальних досліджень;

3) розширення страхових продуктів із залученням компаній із прикордонних регіонів;

4) проведення складних або високотехнологічних процедур у польських клініках, коли їх виконання наразі ускладнене в Україні;

5) обмін українським практичним досвідом у сфері захисту даних пацієнтів та цифрових систем охорони здоров’я.

К. Маха висловив переконання, що український приватний медичний сектор, відстоюючи свої права, має водночас бути гнучким і використовувати можливості, які дає нинішня ситуація. На його думку, така співпраця підтверджуватиме надійність українських медичних закладів як партнерів і на європейському рівні.

Якою є позиція президента Європейського союзу приватних лікарень?

Президент Європейського союзу приватних лікарень (European Union of Private Hospitals — UEHP) Оскар Гаспар (Oscar Gaspar) відзначив: «Україна повинна не просто відбудувати свою систему охорони здоров’я — вона має можливість побудувати кращу».

За його словами, у Європі немає уніфікованого стандарту організації системи охорони здоров’я: Франція, Німеччина, Польща чи Нідерланди застосовують різні підходи, але спільною рисою є залучення приватного сектору в різних формах. О. Гаспар вважає, що важлива не форма власності закладу, а доступ пацієнта до своєчасної та якісної медичної допомоги. На його думку, державний і приватний сектори є частинами єдиної системи, що підтвердив досвід пандемії COVID-19, коли вирішальною була безпосередня наявність ресурсів для лікування.

Для відбудови лікарень, реабілітаційних центрів, медичних університетів та цифрової інфраструктури потрібні значні ресурси. На думку О. Гаспара, приватний капітал може принести інновації та додаткові потужності. «Відбудова потребує інвестицій, а інвестиції потребують довіри. Інвестиції в охорону здоров’я — довгострокові, і інвесторам потрібні не привілеї, а стабільність і передбачуваність», — оцінив ситуацію О. Гаспар.

Серед принципів залучення інвестицій та розвитку галузі спікер назвав:

• однакові вимоги до якості, підзвітності та прозорості для всіх надавачів послуг незалежно від форми власності;
• відсутність дискримінації та створення рівних умов діяльності;
• збереження для громадян можливості використовувати всі наявні в системі медичні ресурси.

Список використаних джерел

1. Постанова КМУ від 24.12.2025 р. № 1808 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році» [Інтернет]. Київ: КМУ; 2025 [цитовано 2026 Жов 9]. Доступно: zakon.rada. gov.ua/laws/show/1808-2025-%D0%BF#Text.

2. Наказ НСЗУ № 377 «Про затвердження Порядку моніторингу видатків за програмою медичних гарантій» [Інтернет]. Київ: НСЗУ; 2026 [цитовано 2026 Жов 9]. Доступно: backend.nszu.gov.ua/storage/.

Редакторська група

Євгенія Лук'янчук

Рецензент

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!