Від підозр до доказів: що змінилося
Кофеїн — це природний алкалоїд, який є поширеним компонентом різних напоїв та харчових продуктів (наприклад енергетичних та безалкогольних напоїв, кави, чаю, шоколаду тощо). За оцінками дослідників, близько 80% населення світу щодня споживає продукти, що містять кофеїн [5]. Найпоширенішим його харчовим джерелом залишається кава [1].
У 1980-х роках низка досліджень пов’язувала каву зі шкодою, зокрема з раком підшлункової залози. Однак подальший аналіз виявив методологічні обмеження частини цих робіт, що могло впливати на результати й спотворювати оцінку реального зв’язку між споживанням кави та ризиком захворювань. Згодом великі проспективні когортні дослідження, тривале спостереження за десятками тисяч учасників та вдосконалення статистичних методів дали змогу точніше враховувати такі змішувальні чинники [1].
Зокрема, у 2016 р. Міжнародне агентство з вивчення раку (International Agency for Research on Cancer — IARC) переглянуло оцінку кави щодо канцерогенності й віднесло її до категорії «неможливо класифікувати» [6].
Більше того, результати численних спостережних досліджень показали, що помірне споживання кави може бути пов’язане з нижчим ризиком розвитку низки захворювань (найсприятливіші асоціації для показників здоров’я часто відзначали при споживанні близько 1–5 чашок на день) [7, 8]. Наприклад, дослідження, в яке залучили учасників UK Biobank, показали, що помірне споживання кави з кофеїном асоціюється зі сприятливішими показниками серцево-судинного здоров’я та нижчим ризиком летальності [9].
Серце: що повідомила АНА у 2026 р.
У липні 2026 р. АНА опублікувала наукову заяву «Кофеїн і серцево-судинні захворювання» (Caffeine and Cardiovascular Disease), у якій узагальнено сучасні дані щодо впливу кофеїну на серцево-судинну систему. За висновками експертів, споживання до 400 мг кофеїну на добу (орієнтовно 3–5 чашок звичайної чорної кофеїновмісної кави об’ємом 240 мл) не викликає занепокоєння щодо безпеки для більшості дорослих. Ідеться саме про кількість кофеїну, а не про 400 мл приготованого кавового напою. Важливо також враховувати спосіб приготування та фактичний вміст кофеїну в напої, який може істотно відрізнятися. Автори заяви зазначають, що регулярне помірне споживання кави з кофеїном асоціюється з нижчим ризиком розвитку цукрового діабету ІІ типу, ішемічної хвороби серця, інсульту та серцевої недостатності. Для деяких порушень серцевого ритму також виявлено сприятливі асоціації.
Важливе значення має кількість кофеїну: надмірне споживання кави (понад 4 чашки на добу в окремих дослідженнях) може бути пов’язане з несприятливими серцево-судинними наслідками. У людей, які регулярно вживають кофеїн, частина гострих ефектів слабшає через розвиток толерантності. Реакція на кофеїн також залежить від індивідуальних особливостей його метаболізму, зокрема генетичних варіантів ферменту CYP 1A2 [2].
Примітно, що в рекомендаціях AHA 2026 р. щодо харчування для підтримки серцево-судинного здоров’я основний акцент зроблено на загальній структурі раціону, а не на рекомендації починати вживати каву [10].
Що й не дивно, враховуючи можливі небажані ефекти кофеїну. Після його вживання, у тому числі у складі кави, можуть тимчасово підвищуватися артеріальний тиск і частота серцевих скорочень. У чутливих людей можливі посилення серцебиття, відчуття тривоги та порушення сну. Дані також свідчать, що споживання кави з кофеїном може супроводжуватися зростанням частоти шлуночкових екстрасистол, хоча це не означає автоматичного підвищення ризику небезпечних аритмій у всіх споживачів [2].
Головний мозок: 43 роки спостережень
Хвороба Альцгеймера — найпоширеніша причина деменції, наразі уражує понад 6 млн людей у США, і, за прогнозами, до 2050 р. їх кількість майже подвоїться до 13 млн. З огляду на старіння населення та прогнозоване збільшення числа людей із когнітивними порушеннями, дослідники активно вивчають потенційний вплив харчових чинників, зокрема кофеїну, на здоров’я головного мозку.
У 2026 р. у журналі «JAMA» опубліковано результати масштабного проспективного когортного дослідження, яке охопило 131 821 учасника двох когорт. Спостереження тривало близько 43 років, і за цей час деменцію діагностували у 11 033 осіб. Дослідники виявили, що вище споживання кави з кофеїном асоціювалося з нижчим ризиком розвитку деменції. Порівняно з учасниками, які споживали найменше такої кави, у групі з найвищим рівнем споживання відносний ризик був нижчим на 18%. Також у цій групі рідше повідомляли про суб’єктивне погіршення когнітивних функцій. Найсприятливіші асоціації відмічали при споживанні близько 2–3 чашок кави з кофеїном або 1–2 чашок чаю на день. Подібні зв’язки виявлено і для чаю, тоді як споживання кави без кофеїну не продемонструвало статистично значущого зв’язку зі зниженням ризику деменції [11].
Кишечник, настрій і увага: що показало дослідження з Корка
Окремий напрям сучасних досліджень — вплив кави на вісь «мікрофлора — кишечник — головний мозок», яка об’єднує взаємодію кишкової мікрофлори, метаболічних процесів та нервової системи.
У 2026 р. дослідники Університетського коледжу Корка (Ірландія) опублікували результати дослідження, у якому порівняли 31 людину, яка регулярно споживала каву (3–5 чашок на день), та 31 людину, яка її не вживала. На першому етапі вивчали склад кишкової мікрофлори, метаболіти, показники настрою, стресу та когнітивних функцій. Після початкового порівняння учасники, які зазвичай пили каву, на 2 тиж відмовилися від неї. Потім напій поступово повернули до раціону: частина учасників отримувала звичайну каву, інша — без кофеїну. Це дало змогу частково розмежувати ефекти кофеїну та інших компонентів кави. Після повернення кави в обох групах знизилися показники сприйманого стресу, депресивних симптомів та імпульсивності. Це свідчить про те, що деякі зміни настрою могли бути пов’язані не лише з кофеїном, а й з іншими компонентами напою. Водночас зниження тривожності та поліпшення пильності й уваги відзначали переважно в учасників, які отримували каву з кофеїном. Дослідники також виявили зміни складу кишкової мікрофлори та метаболітів залежно від припинення і відновлення споживання кави, що вказують на відповідний взаємозв’язок [12].
Печінка, обмін речовин і клітинні механізми
Одне з найбільших досліджень впливу кави на здоров’я печінки, яке охопило близько 355 тис. дорослих, показало, що люди, які п’ють більше кави, як правило, мають нижчий ризик розвитку цирозу, раку печінки та смерті, пов’язаної із захворюваннями печінки. Примітно, що користь помічали вже при 1–2 чашках, а найвираженішою вона була при 3–4 чашках напою на день. Автори підкреслюють спостережний характер дослідження і радять сприймати каву як доповнення, а не заміну перевірених способів захисту печінки [13].
Цікаві результати отримано й у фінському дослідженні за участю 2264 осіб північнофінської когорти народжених у 1966 р. У віці 46 років у людей, які споживали більше кави, виявили меншу частку загального та вісцерального жиру, а також більшу скелетну м’язову масу, хоча індекс маси тіла між групами істотно не відрізнявся. Дослідники також встановили відмінності в гормональних показниках чоловіків і жінок [14].
Як бачимо, сучасні дослідження свідчать про потенційно сприятливі зв’язки між помірним споживанням кави та окремими показниками здоров’я, однак не доводять її лікувальної чи профілактичної дії. Проте якщо кавовий напій добре переноситься, відмовлятися від нього необов’язково. Тим більше тим, для кого це вже є «рятівним колом».
Кава у складний для українців час: що можна, а чого не варто очікувати
Нічні сирени, тривога, блекаути, змінні графіки, робота в умовах дефіциту кадрів — реалії життя українського суспільства, в яких для багатьох саме кава стала отим самим рятівним колом, що може допомогти утриматися на плаву в різних ситуаціях. З одного боку, звична чашка кави без цукру — безпечна й доступна радість (дані з Корка вказують на можливий позитивний вплив на настрій і стрес у здорових дорослих [12]). З іншого — ці дані отримано в спокійних умовах, у здорових учасників, тож їх не можна трактувати як доказ терапевтичної дії кави при тривожних розладах, хронічному стресі чи безсонні.
Окремої уваги потребує взаємозв’язок між недосипанням і споживанням кофеїну (особливо коли згадати про безсонні та тривожні ночі українців). Тож коли люди не висипаються, вони можуть збільшувати кількість кави, щоб підтримувати працездатність. Проте кофеїн, особливо у високих дозах і в другій половині дня, здатний погіршувати подальший сон, що створює замкнене коло: недостатній сон — більше кофеїну — ще гірше відновлення. Показано, що кофеїн може зменшувати загальну тривалість сну, подовжувати час засинання, збільшувати кількість пробуджень після засинання та погіршувати ефективність сну й окремі показники його структури. Вираженість ефекту залежить від дози та часу споживання кофеїну: чим вища доза і чим ближче до сну її вжито, то сильнішим може бути негативний вплив на тривалість відпочинку [15].
Логічне запитання: тож скільки все-таки споживати кави можна та кому?
Кому й коли потрібна обережність
За висновками Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (European Food Safety Authority — EFSA), для здорових дорослих споживання до 400 мг кофеїну на добу, розподілених протягом дня, не викликає занепокоєння щодо безпеки. Разова доза до 200 мг також вважається безпечною для більшості дорослих. Для вагітних рекомендована межа становить до 200 мг кофеїну на добу з усіх джерел. Така сама добова кількість не викликає занепокоєння щодо безпеки для немовлят, яких годують грудьми. Для дітей і підлітків EFSA пропонує орієнтир до 3 мг кофеїну на кілограм маси тіла на добу [16].
За наявності неконтрольованої артеріальної гіпертензії, порушення серцевого ритму, епізодів серцебиття, тривожних або панічних розладів, безсоння доцільно обговорити з лікарем індивідуальну переносимість кофеїну та можливість зменшення споживання кави, що його містить.
Також варто з’ясувати, чи не збільшується вираженість симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби після вживання кави: реакція на цей напій індивідуальна, тому автоматично виключати її з раціону всім пацієнтам із рефлюксом не потрібно.
Окрему увагу слід приділяти можливим лікарським взаємодіям. Кофеїн метаболізується переважно за участю ферменту CYP 1A2. Тому лікарські засоби, які пригнічують активність цього ферменту, можуть сповільнювати його метаболізм і підвищувати концентрацію в крові. До таких препаратів належать, зокрема, ципрофлоксацин та флувоксамін. Унаслідок цього можуть посилюватися збудження, тремор, серцебиття та порушення сну. Також слід враховувати можливий адитивний стимулювальний ефект кофеїну при одночасному застосуванні з теофіліном, псевдоефедрином та іншими засобами, що стимулюють центральну нервову систему, зокрема окремими препаратами для лікування синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).
Важливо пам’ятати й про вплив кави на всмоктування деяких лікарських засобів. Левотироксин рекомендовано приймати натще, запиваючи водою, а каву вживати не раніше ніж через 30–60 хв після прийому препарату (відповідно до інструкції та рекомендацій лікаря). Кава також може знижувати всмоктування негемового заліза, тому препарати заліза доцільно приймати окремо від кави. Для конкретного лікарського засобу слід керуватися актуальною інструкцією для медичного застосування [17, 18, 19].
У складних умовах, у яких живуть українці, кава може залишатися приємною частиною повсякденного життя та короткою паузою для відновлення уваги. Проте вона не компенсує дефіциту сну, не усуває наслідків хронічного стресу та не замінює психологічної чи медичної допомоги, коли вона потрібна. Майже всі вищенаведені результати — спостережні: вони показують асоціації, а не доводять, що саме кава знижує ризики. Люди, які п’ють помірну кількість кави, можуть відрізнятися способом життя від тих, хто не п’є її зовсім.
В AHA окремо наголошують, що ще невідомо, чи принесе користь початок регулярного вживання кави людьми, які її раніше не пили [2]. Тож якщо йдеться про людей, які люблять каву, добре її переносять і навіть отримують від цього задоволення, відмовлятися від неї не потрібно й надалі. Водночас якщо кава не була в пріоритеті, то починати її пити «для користі» — теж немає особливих підстав.
Поширені запитання
Чи можна пити каву щодня? — Так, для більшості здорових дорослих помірне щоденне споживання кави є прийнятним. Водночас важливо враховувати індивідуальну чутливість, стан здоров’я та вплив кофеїну на сон.
Скільки чашок кави можна пити на добу? — Кількість чашок залежить від способу приготування та вмісту кофеїну. Орієнтир у 3–5 чашок звичайної чорної кави об’ємом близько 240 мл відповідає близько 400 мг кофеїну, але фактична кількість може суттєво відрізнятися. Також потрібно враховувати кофеїн із чаю, шоколаду, енергетичних напоїв та лікарських засобів.
Чи може «захистити» кава від деменції та хвороби Альцгеймера? — Дані тривалого дослідження свідчать про зв’язок між вищим споживанням кави з кофеїном і нижчим ризиком деменції. Однак дослідження не доводить причинно-наслідкового зв’язку. Тому каву наразі не можна рекомендувати як засіб профілактики хвороби Альцгеймера чи інших форм деменції.
Чи можна пити каву при підвищеному артеріальному тиску? — Кофеїн може тимчасово підвищувати артеріальний тиск, а реакція на нього залежить від індивідуальної чутливості та звички до його споживання. Людям із неконтрольованою артеріальною гіпертензією варто обговорити допустиму кількість кави з лікарем і контролювати показники артеріального тиску.
Чи погіршує кава сон? — Так, кофеїн у складі напою може подовжувати час засинання, скорочувати загальну тривалість сну та погіршувати його якість. Вираженість ефекту залежить від дози, часу споживання та індивідуальної чутливості. Якщо після споживання кави важко заснути або сон стає поверхневим, варто зменшити її кількість і не вживати напій у другій половині дня.
Чи можна пити каву в період вагітності та грудного вигодовування? — Під час вагітності та грудного вигодовування це не заборонено, однак рекомендовано обмежувати сумарне споживання кофеїну до 200 мг на добу з усіх харчових джерел. Це потрібно враховувати не лише для кави, а й для чаю, шоколаду, енергетичних та інших напоїв із кофеїном.
Чи впливає кава на дію лікарських засобів? — Кофеїн, що міститься у складі кави, може взаємодіяти з окремими лікарськими засобами. Тому важливо дотримуватися рекомендацій щодо часу прийому препаратів і уточнювати можливі взаємодії у лікаря або фармацевта.
Коротко: головне
- Для більшості здорових дорослих безпечною вважається доза до 400 мг кофеїну на добу та до 200 мг за один прийом. У період вагітності та грудного вигодовування рекомендована межа — до 200 мг на добу.
- Помірне споживання кави асоціюється з нижчим ризиком окремих серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та деменції. Проте переважно йдеться про спостережні дані, які не доводять профілактичної дії кави.Кава може впливати на кишкову мікрофлору, настрій і деякі когнітивні показники. Однак результати невеликих досліджень потребують підтвердження.
- Кофеїн здатний тимчасово підвищувати артеріальний тиск, спричиняти прискорення серцебиття та погіршувати сон. За наявності безсоння, тривожності або серцево-судинних порушень варто оцінити індивідуальну переносимість напою.
- Кофеїн у складі кави може взаємодіяти з лікарськими засобами. Особливо важливо враховувати одночасне застосування препаратів, що впливають на метаболізм кофеїну, а також дотримуватися інтервалу між вживанням кави та прийомом левотироксину або препаратів заліза.
- Починати пити каву заради профілактики захворювань не потрібно. Однак якщо людина добре переносить цей напій, немає потреби відмовлятися від задоволення насолодитися філіжанкою кави лише через побоювання щодо її шкоди.
Список використаних джерел
- Ran HQ, Wang JZ, Sun CQ. Coffee Consumption and Pancreatic Cancer Risk: An Update Meta-analysis of Cohort Studies. Pak J Med Sci. 2016 Jan–Feb; 32(1): 253–9. Available from: . doi: 10.12669/pjms.321.8761.
- Caffeine and cardiovascular disease [Internet]. Dallas: American Heart Association [cited 2026 Nov 17]. Available from: .
- Boscaini S, Bastiaanssen TFS, Moloney GM, Bergamo F, Zeraik L, O’Leary C, et al. Habitual coffee intake shapes the gut microbiome and modifies host physiology and cognition. Nat Commun. 2026 Apr 21; 17(1): 3439. Available from: . doi: 10.1038/s41467-026-71264-8.
- Díaz R. Los expertos lo confirman: dejar el café durante 14 días no solo cambia tus hábitos, altera las bacterias del intestino [Internet]. El Español; 2025 [cited 2026 Nov 16]. Available from: .
- Kruger TB, Dixon MJ, Smilek D. Caffeine Use and Attentional Engagement in Everyday Life. Curr Res Behav Sci [Internet]. 2024 [cited 2026 Nov 17]; 6: 100146. Available from: .
- International Agency for Research on Cancer. Monographs evaluate drinking coffee, maté, and very hot beverages [Internet]. Lyon: IARC; 2016 Jun 15 [cited 2026 Nov 17]. Press Release Nº 244. Available from: .
- Poole R, Kennedy OJ, Roderick P, Fallowfield JA, Hayes PC, Parkes J. Coffee consumption and health: umbrella review of meta-analyses of multiple health outcomes. BMJ. 2017 Nov 22; 359: j5024. Erratum in: BMJ. 2018 Jan 12; 360: k194. Available from: . doi: 10.1136/bmj.j5024.
- Chieng D, Canovas R, Segan L, Sugumar H, Voskoboinik A, Prabhu S, et al. The impact of coffee subtypes on incident cardiovascular disease, arrhythmias, and mortality: long-term outcomes from the UK Biobank. Eur J Prev Cardiol. 2022; 29(17): 2240–9. Available from: . doi.org/10.1093/eurjpc/zwac189.
- Susy K. Long-term outcomes from the UK Biobank on the impact of coffee on cardiovascular disease, arrhythmias, and mortality: Does the future hold coffee prescriptions? Glob Cardiol Sci Pract. 2023 May 11; 2023(2): e202313. Available from: . doi: 10.21542/gcsp.2023.13.
- DeSilva DM. Top things to know: 2026 dietary guidance to improve cardiovascular health [Internet]. Dallas: American Heart Association [updated 2026 Mar 31; cited 2026 Nov 17]. Available from: .
- Zhang Y, Liu Y, Li Y, Li Y, Gu X, Kang JH, et al. Coffee and Tea Intake, Dementia Risk, and Cognitive Function. JAMA. 2026; 335(11): 961. Available from: .
- Boscaini S, Bastiaanssen TFS, Moloney GM, Bergamo F, Zeraik L, O’Leary C, et al. Habitual coffee intake shapes the gut microbiome and modifies host physiology and cognition. Nat Commun. 2026 Apr 21; 17(1): 3439. Available from: . doi: 10.1038/s41467-026-71264-8.
- Kim HS, Yang JD, et al. Coffee Consumption and Improved Liver Outcomes: Clinical, Imaging, and Proteomic Evidence From the UK Biobank. Clin Gastroenterol Hepatol. 2026 Jul 1: S1542–3565(26)00404-0. .
- Verroest L, Jokelainen J, Choudhary S, et al. Associations of habitual coffee intake with testosterone and cardiometabolic markers: the Northern Finland birth cohort 1966 study. Eur J Nutr. 2026; 65: 215. Available from: . .
- Gardiner C, Weakley J, Burke LM, Roach GD, Sargent C, Maniar N, et al. The effect of caffeine on subsequent sleep: A systematic review and meta-analysis. Sleep Med Rev. 2023; 69: 101764. Available from: . doi.org/10.1016/j.smrv.2023.101764.
- European Food Safety Authority (EFSA). Caffeine [Internet]. Parma: EFSA [cited 2026 Nov 17]. Available from: .
- Halpern L. Up to 5 cups of coffee daily safe—and beneficial—for most adults [Internet]. Pharmacy Times; 2026 Jul 21 [cited 2026 Nov 17]. Available from: .
- Surma S, Okopień B. Coffee interactions with various medications. In: Banach M, Surma S, editors. The link between coffee and health. Cham: Springer; 2025. p. 10. Available from: . doi.org/10.1007/978-3-031-93459-9_10.
- Міністерство охорони здоров’я України. Наказ МОЗ України від 05 січня 2022 р. № 7 «Про затвердження протоколів фармацевта» [Інтернет]. Київ: МОЗ України; 2022 Січ 05 [цитовано 2026 Жовт 13]. Доступно: .
Редакторська група
Рецензент
Обережно: вітер та мороз! Фармгід з догляду за шкірою обличчя
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим