Обережно: вітер та мороз! Фармгід з догляду за шкірою обличчя

Що вітер та мороз роблять із шкірою людини

У прохолодну пору року шкіра людини страждає не лише від самого холоду, а від комбінації чинників: низької температури, сухого повітря надворі, перегрітого сухого повітря в приміщеннях і вітру [1, 2]. Зокрема, вазоконстрикція поверхневих судин дерми, що може відмічатися під час впливу низької температури, знижує локальну мік­роциркуляцію та трофіку тканин. Вітер прискорює випаровування вологи з поверхні епідермісу, викликаючи зневоднення рогового шару. Окрім того, низька вологість і низькі температури знижують бар’єрну функцію шкіри, сповільнюється і без того низька секреторна активність сальних залоз, підвищуються трансепідермальна втрата води (TEWL — Transepidermal Water Loss), чутливість до механічного стресу, ризик розвитку подразнень, холодової кропив’янки та мікросудинного спазму при впливі мінусових температур [3, 4, 5, 6, 7].

У дослідженні за участю дорослих узимку на щоках зафіксовані нижчий рівень натуральних зволожувальних факторів (продуктів розпаду філагрину) та виражені зміни поверхневої текстури корнеоцитів, ніж улітку [8]. Що вже й казати про дитячу шкіру, яка тонша, чутливіша та має суттєві анатомо-фізіологічні особливості (наприклад у немовлят роговий шар на 30% тонший, а корнеоцити розташовані більш пухко, ніж у дорослих) [3, 4, 5, 6, 7]. Як наслідок, виникають дегідратація, гіперемія, лущення та мікротріщини, що робить здорову шкіру обличчя шорсткою, гіперемійованою (почервонілою) з відчуттям стягнутості.

ЦІКАВО ЗНАТИ:
«Капкан» для суглобів: чому подагра молодшає та де шукати вихід

В опалювальний сезон ситуація ускладнюється впливом побутових чинників. Робота систем централізованого опалення знижує відносну вологість повітря у приміщеннях, що може призводити до інтенсивного «висушування» рогового шару навіть під час перебування вдома [9].

Додатковим тригером є купання в гарячій воді. Гаряче середовище збільшує вироблення поту, що призводить до вищої гідратації, TEWL, вироблення шкірного сала та жирності, а також зниження pH [10].

Примітно, що саме в холодний період відзначають пік загострення дерматозів (зокрема у пацієнтів з атопічним дерматитом [2]). Найбільш вразливими є діти з атопічним дерматитом, генетично зумовленим ксерозом, та немовлята перших трьох років життя [11, 12, 13].

Згідно з рекомендаціями, шкіра, особливо обличчя, яке зазнає чи не найбільшого впливу холоду, потребує особ­ливого щоденного догляду та захисту [14], що є чимось знач­но більшим, ніж просто поверхневою турботою, які, як визначено, при раціональному підході виходять далеко за рамки покращення зовнішнього вигляду, особливо в прохолодну пору року [15].

Раціональний догляд: базові етапи

Важливо відзначити, що всі типи шкіри, від здорової до хворої, від дитячої до немолодої, потребують чистоти для збереження своїх бар’єрних властивостей. Головною метою очищення шкіри є видалення забруднень з поверхні шкіри та контроль її запаху без видалення захисних поверхневих білків та ліпідів шкіри, впливу на мікрофлору шкіри або зміни pH [16]. Тож найперше для догляду за шкірою важливо оптимізувати частоту та тривалість водних процедур. Звичайне занурення у ванну з теплою водою (40 °C) протягом 10 хв виявилося кориснішим для психічного та фізичного здоров’я, ніж звичайне прийняття душу без занурення [17].

При виборі засобів для купання слід відмовитися від мила та лужних засобів на користь м’яких безмильних синдетів, ліпідних олій або гелів з нейтральним pH, близьким до 5,5 (мило може посилити TEWL, тоді як синдети — обмежити TEWL та покращити зволоження [16]), а після завершення процедури дотримуватися правила м’якого рушника, обережно промокуючи, а не розтираючи шкіру.

Американська академія дерматології (American Academy of Dermatology — AAD) рекомендує при виборі засобів для очищення перевагу надавати рідким, гелевим або мусовим формулам з насиченою кремовою текстурою та маркуванням «без ароматизаторів». Пацієнтам із дерматологічною патологією, зокрема екземою, рекомендовано використовувати продукти, збагачені інтенсивними зволожувальними (емолієнтними та оклюзивними) компонентами [18, 19].

Емолієнти та колд-креми: особливості та відмінності

Емолієнти — це багатофункціональні, ліпофільні емульсії типу «олія у воді» (O / В) з переважним вмістом водної фази та оптимізованим ліпідним комплексом, нерозчинні у воді речовини, що використовуються в косметології, дерматокосметології та дерматології, які допомагають підтримувати м’якість, гладкість та еластичність шкіри (наприклад цераміди, каприновий тригліцерид, натуральні олії соняшнику та жожоба). Завдяки підвищеній плинності та низькому рівню оклюзії вони можуть рівномірно розподілятися по поверхні шкіри, швидко абсорбуватися та підтримувати інтенсивну гідратацію рогового шару епідермісу. Зазначені засоби рекомендовані як для регулярного щоденного догляду за шкірою обличчя та тіла (зокрема безпосередньо після водних процедур та за потреби протягом дня), так і при ксерозі та атопічному дерматиті, а також для нівелювання TEWL, спричиненої, зокрема, сухістю повітря [16, 19, 20, 21].

Примітно, що емолієнти рекомендовано наносити на шкіру протягом 3 хв після купання або душу [21]. Використання зволожувального крему-емолієнту в дозі ≥1,0 мг/см² двічі на день (одразу після купання ввечері та вранці) виявляло виражений зволожувальний ефект [22].

Слід зауважити, що використання емолієнтів на обличчі підходить для щоденного догляду, водночас не є хорошим захистом від впливу зовнішніх чинників (наприклад обмороження). Їх використання, навпаки, навіть може призвести до підвищеного ризику [23, 24, 25], адже наявність вільної води у складі зволожувального засобу при її випаровуванні на холоді може викликати додаткове охолодження епідермісу (термофізичний ефект), що підтверджено експериментальними дослідженнями [26]. У клінічному експерименті на обличчі добровольців тестові емолієнти частіше охолоджували шкіру, ніж зігрівали, хоча білий вазелін нерідко зумов­лював суб’єктивне відчуття тепла [27].

Оклюзивні засоби — це тип зволожувальних засобів, який здебільшого виготовляється на олійній основі та виконує функцію підтримки вмісту вологи в шкірі, створюючи гідрофобний бар’єр над шкірою та блокуючи TEWL (білий м’який парафін, вазелін, очищений бджолиний віск, рослинний сквалан, масло каріте) [23, 24].

Слід зауважити, що саме оклюзиви, представлені на ринку як колд-креми, можуть стати в пригоді в прохолодну погоду.

Згідно з Європейською Фармакопеєю, колд-крем класифікують як гідрофобну емульсію типу «вода в олії» (В / О), або «жирний крем». До складу колд-кремів входить комплексна система допоміжних речовин: ліпідовідновлювальні компоненти для регенерації епідермального бар’єра, структуроутворювачі для коригування температури плавлення та реологічних властивостей, емульгатори, змащувальні речовини (емоленти) для покращення споживчих характеристик і розподілу, а також запашники. Окрім високої інтенсивності зволоження шкіри обличчя, компоненти колд-крему можуть чинити позитивний вплив на природну бар’єрну функцію епідермісу, порушену внаслідок ксерозу та негативного впливу чинників довкілля. Зокрема, завдяки переважанню ліпофільної фази (бджолиний віск, парафін, олії) колд-крем утворює на поверхні епідермісу захисну плівку, що підтримує тривалу оклюзію та пролонгований контакт активних інгредієнтів із роговим шаром епідермісу, запобігаючи TEWL, що робить його актуальним у догляді за сухою та подразненою шкірою [28, 29].

Рекомендації з використання емолієнтів та колд-кремів

Регулярне використання емолієнтів є одним з основних підходів до догляду за сухою подразненою шкірою. Водночас вибір засобу, його консистенція та частота нанесення залежать від стану шкіри й індивідуальної переносимості. Зокрема, Національний інститут здоров’я та досконалості медичної допомоги Великої Британії (National Institute for Health and Care Excellence — NICE) рекомендує дітям з атопічною екземою щодня використовувати емолієнти без ароматизаторів. Їх слід наносити на всю поверхню тіла, а не лише на ділянки висипу, продовжуючи навіть після зникнення видимих проя­вів захворювання. Емолієнти слід використовувати частіше й у більшій кількості, ніж інші місцеві засоби. Під час нанесення засіб рекомендують розподіляти по шкірі плавними рухами, не втираючи інтенсивно. Якщо він спричиняє подразнення або не підходить дитині, варто запропонувати альтернативний варіант. NICE також радить використовувати емолієнти замість звичайного мила та мийних засобів, які можуть додатково порушувати шкірний бар’єр [30]. Подібного підходу дотримується AAD, експерти якої в рекомендаціях щодо догляду за шкірою дітей з атопічним дерматитом радять обирати густі креми або мазі, зокрема засоби на основі вазеліну, якщо вони добре переносяться. Окрім того, AAD у своїх «зимових» рекомендаціях акцентує увагу насамперед на регулярному зволоженні шкіри, захисті від холоду за допомогою відповідного одягу та уникненні перегрівання й надмірного пересушування шкіри [31]. Тобто основою профілактики зимової сухості залишається систематичний догляд за шкірним бар’єром, а не використання певного виду крему.

А от колд-креми можуть бути варіантом догляду за відкритими ділянками обличчя, однак їх не слід позиціонувати як засіб із доведеною профілактичною дією проти обмороження. Адже навіть попри визначену потенційну користь таких «захисних» засобів є своя «ложка дьогтю». Як показало одне з досліджень, носіння теплого одягу, включно з шарфом і шапкою з вушними клапанами, може допомогти запобігти обмороженню шкіри, а от рутинне використання захисних мазей є одним з факторів ризику та не рекомендується [32]. Звісно, що це дослідження не заперечує можливості використання колд-кремів, однак попереджає про ймовірну небезпеку.

Якщо «перехитрити» погоду не вдалося та коли до лікаря

Здебільшого обвітрені щоки — це лише тимчасова проблема. Якщо йдеться про звичайну сухість, почервоніння та лущення без ознак відмороження, фармацевт може рекомендувати делікатний догляд із використанням емолієнта або крему з ліпідними компонентами. Надалі профілактика передбачає захист обличчя від вітру й морозу за допомогою одягу, шарфа та відповідних засобів догляду.

Інша ситуація — підозра на відмороження щік. На відміну від звичайного обвітрення, відмороження супроводжується локальним ушкодженням тканин. Насторожити мають бліда або білувата шкіра, зниження чи втрата чутливості, незвична твердість або восковий вигляд ураженої ділянки. Після зігрівання можуть з’явитися набряк, біль і пухирі. Під час звернення відвідувача аптеки зі скаргами на ознаки можливого відмороження не варто обмежуватися рекомендацією захисного крему — потрібно скерувати людину по невідкладну медичну допомогу [33].

Поширені запитання

1. Чому взимку шкіра обличчя стає сухою та подразненою? — Низька температура, вітер і сухе повітря спричиняють зневоднення рогового шару, підвищення TEWL та порушення захисного бар’єра шкіри.

2. Чим відрізняються емолієнти від колд-кремів? — Емолієнти переважно використовують для щоденного зволоження та підтримання бар’єрних властивостей шкіри. Колд-креми належать до оклюзивних засобів і формують на поверхні шкіри захисну ліпідну плівку.

3. Чи можна використовувати звичайний зволожувальний крем перед виходом на мороз? — Емолієнти підходять для щоденного догляду, однак не забезпечують належного захисту від холодових уражень. Особливості їх використання в холодну погоду залежать від складу засобу.

4. Чи захищає колд-крем від обмороження? — Колд-крем може бути варіантом догляду за відкритими ділянками обличчя в холодну погоду, проте його не слід позиціонувати як засіб із доведеною профілактичною дією проти обмороження.

5. Які ознаки можуть свідчити про відмороження щік? — Насторожити мають бліда або білувата шкіра, зниження чи втрата чутливості, незвична твердість або восковий вигляд ураженої ділянки. Після зігрівання можуть з’явитися набряк, біль і пухирі. За таких ознак необхідна невідкладна медична допомога.

Коротко: головне

• Вітер, низька температура та сухе повітря спричиняють зневоднення шкіри й порушення її захисного бар’єра.
• Емолієнти допомагають підтримувати зволоженість шкіри та рекомендовані для регулярного щоденного догляду.
• Оклюзивні засоби, зокрема колд-креми, формують на поверхні шкіри захисну плівку та можуть бути варіантом догляду за відкритими ділянками обличчя.
• Колд-креми не мають позиціонуватися як засоби з доведеною профілактичною дією проти обмороження.
• Бліда шкіра, втрата чутливості, незвична твердість ураженої ділянки та пухирі після зігрівання можуть свідчити про відмороження. У такому разі необхідно скерувати людину по невідкладну медичну допомогу.

Підготовлено Інною Грабовою

Список використаних джерел:

1. American Academy of Dermatology Association (AAD). Cold weather and your skin [Internet]. Rosemont (IL): AAD; [cited 2026 Oct 30]. Available from: https://www.aad.org/news/cold-weather-and-your-skin.
2. Engebretsen KA, Johansen JD, Kezic S, Linneberg A, Thyssen JP. The effect of environmental humidity and temperature on skin barrier function and dermatitis. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2016 Feb;30(2):223-49. doi: 10.1111/jdv.13301. Epub 2015 Oct 8. PMID: 26449379.
3. Stamatas GN, Nikolovski J, Luedtke MA, Kollias N, Wiegand BC. Infant skin microstructure assessed in vivo differs from adult skin in organization and at the cellular level. Pediatr Dermatol. 2010 Mar-Apr;27(2):125-31. doi: 10.1111/j.1525-1470.2009.00973.x. Epub 2009 Oct 4. PMID: 19804498.
4. Cheung SS. Responses of the hands and feet to cold exposure. Temperature (Austin). 2015 Feb 27;2(1):105-20. doi: 10.1080/23328940.2015.1008890. PMID: 27227009; PMCID: PMC4843861.
5. Porter AM. Why do we have apocrine and sebaceous glands? J R Soc Med. 2001 May;94(5):236-7. doi: 10.1177/014107680109400509. PMID: 11385091; PMCID: PMC1281456.
6. Rahma A, Lane ME. Skin Barrier Function in Infants: Update and Outlook. Pharmaceutics. 2022 Feb 17;14(2):433. doi: 10.3390/pharmaceutics14020433. PMID: 35214165; PMCID: PMC8880311.
7. Fluhr JW, Moore DJ, Lane ME, Lachmann N, Rawlings AV. Epidermal barrier function in dry, flaky and sensitive skin: A narrative review. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2024 May;38(5):812-820. doi: 10.1111/jdv.19745. Epub 2023 Dec 22. PMID: 38140732.
8. Engebretsen KA, Kezic S, Riethmüller C, Franz J, Jakasa I, Hedengran A, et al. Changes in filaggrin degradation products and corneocyte surface texture by season. Br J Dermatol. 2018;178(5):1143-1150. doi:10.1111/bjd.16150.
9. Shajahan A, Culp CH, Williamson B. Effects of indoor environmental parameters related to building heating, ventilation, and air conditioning systems on patients’ medical outcomes: A review of scientific research on hospital buildings. Indoor Air. 2019 Mar;29(2):161-176. doi: 10.1111/ina.12531. Epub 2019 Jan 25. PMID: 30588679; PMCID: PMC7165615.
10. Herrero-Fernandez M, Montero-Vilchez T, Diaz-Calvillo P, Romera-Vilchez M, Buendia-Eisman A, Arias-Santiago S. Impact of Water Exposure and Temperature Changes on Skin Barrier Function. J Clin Med. 2022 Jan 7;11(2):298. doi: 10.3390/jcm11020298. PMID: 35053992; PMCID: PMC8778033.
11. Yang G, Seok JK, Kang HC, Cho YY, Lee HS, Lee JY. Skin Barrier Abnormalities and Immune Dysfunction in Atopic Dermatitis. Int J Mol Sci. 2020 Apr 20;21(8):2867. doi: 10.3390/ijms21082867. PMID: 32326002; PMCID: PMC7215310.
12. Mekić S, Jacobs LC, Gunn DA, Mayes MD, Ikram MA, Nijsten T, et al. Prevalence and determinants for xerosis cutis in the middle-aged and elderly population: A cross-sectional study. J Am Acad Dermatol. 2019;81(4):963-969.e2.
13. Kutlubay Z, Tanakol A, Engýn B, Onel C, Sýmsek E, Serdaroglu S, et al.. Newborn Skin: Common Skin Problems. Maedica (Bucur). 2017 Jan;12(1):42-47. PMID: 28878836; PMCID: PMC5574071.
14. Ko HC, Woo YR, Ko JY, Kim HO, Na CH, Bae Y, et al. Consensus-Based Guidelines for the Treatment of Atopic Dermatitis in Korea (Part I): Basic Therapy, Topical Therapy, and Conventional Systemic Therapy. Ann Dermatol. 2025 Aug;37(4):201-215. doi: 10.5021/ad.24.153. PMID: 40736521; PMCID: PMC12318780.
15. Zhu T, Fang F, Li H, Lei D, Man MQ. Skin Care Supports Overall Well-Being. Clin Cosmet Investig Dermatol. 2025 Aug 27;18:2013-2023. doi: 10.2147/CCID.S539786. PMID: 40893824; PMCID: PMC12399108.
16. Mijaljica D, Spada F, Harrison IP. Skin Cleansing without or with Compromise: Soaps and Syndets. Molecules. 2022;27(6):2010. doi:10.3390/molecules27062010
17. Goto Y, Hayasaka S, Kurihara S, Nakamura Y. Physical and Mental Effects of Bathing: A Randomized Intervention Study. Evid Based Complement Alternat Med. 2018 Jun 7;2018:9521086. doi: 10.1155/2018/9521086. PMID: 29977318; PMCID: PMC6011066.
18. AAD. Winter skin survival kit [Internet]. Rosemont (IL): AAD; [cited 2026 Oct 31]. Available from: https://www.aad.org/public/everyday-care/skin-care-basics/care/winter-skin-survival-kit.
19. Mao-Qiang M, Feingold KR, Thornfeldt CR, Elias PM. Optimization of physiological lipid mixtures for barrier repair. J Invest Dermatol. 1995 Nov;105(5):694-8. doi: 10.1111/1523-1747.ep12324436. PMID: 7499964.
20. Ogorzałek M, Klimaszewska E, Mirowski M, Kulawik-Pióro A, Tomasiuk R. Natural or Synthetic Emollients? Physicochemical Properties of Body Oils in Relation to Selected Parameters of Epidermal Barrier Function. Appl Sci. 2024;14(7):2783. doi: 10.3390/app14072783.
21. AAD. Eczema control checklist for parents [Internet]. Rosemont (IL): AAD Association; [cited 2026 Nov 2]. Available from: https://www.aad.org/public/diseases/eczema/childhood/treating/control-checklist.
22. Ueda Y, Murakami Y, Saya Y, Matsunaka H. Optimal application method of a moisturizer on the basis of skin physiological functions. J Cosmet Dermatol. 2022 Jul;21(7):3095-3101. doi: 10.1111/jocd.14560. Epub 2021 Nov 7. PMID: 34743412; PMCID: PMC9543289.
23. Purnamawati S, Indrastuti N, Danarti R, Saefudin T. The Role of Moisturizers in Addressing Various Kinds of Dermatitis: A Review. Clin Med Res. 2017 Dec;15(3-4):75-87. doi: 10.3121/cmr.2017.1363. Epub 2017 Dec 11. PMID: 29229630; PMCID: PMC5849435.
24. Alander JT. Chemical and Physical Properties of Emollients. In: Lodén M, Maibach H, editors. Treatment of Dry Skin Syndrome. Berlin, Heidelberg: Springer; 2012. p. 433–447. doi: 10.1007/978-3-642-27606-4_26.
25. De Buck E. BET 1: Does the use of emollients prevent frostbite to the face? Emerg Med J. 2017 Nov;34(11):763-764. doi: 10.1136/emermed-2017-207232.1. PMID: 29061876.
26. Lehmuskallio E, Anttonen H. Thermophysical effects of ointments in cold: an experimental study with a skin model. Acta Derm Venereol. 1999 Jan;79(1):33-6. doi: 10.1080/000155599750011660. PMID: 10086855.
27. Lehmuskallio E, Rintamäki H, Anttonen H. Thermal effects of emollients on facial skin in the cold. Acta Derm Venereol. 2000 May;80(3):203-7. doi: 10.1080/000155500750042989. PMID: 10954213.
28. Vishal M, Sahiba K, Khalid M, Kumar A. Cold creams uncovered: a critical analysis of ingredients and benefits. Journal of Emerging Technologies and Innovative Research. 2024 May;11(5):p465. Available from: https://www.jetir.org/papers/JETIR2405G64.pdf.
29. What is cold cream made of? The 4 key ingredients [Internet]. Science Insights; [cited 2026 Nov 3]. Available from: https://scienceinsights.org/what-is-cold-cream-made-of-the-4-key-ingredients/.
30. NICE . Atopic eczema in under 12s: diagnosis and management. Clinical guideline [CG57]. Recommendations [Internet]. London: National Institute for Health and Care Excellence (NICE); 2007 Dec [updated 2026 Feb; cited 2026 Nov 3]. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/cg57/chapter/Recommendations.
31. AAD . In winter, will my child need different eczema skin care? [Internet]. Rosemont (IL): AAD; [cited 2026 Nov 3]. Available from: https://www.aad.org/public/diseases/eczema/childhood/itch-relief/winter-care
32. Lehmuskallio E, Lindholm H, Koskenvuo K, Sarna S, Friberg O, Viljanen A. Обмороження обличчя та вух: епідеміологічне дослідження факторів ризику у фінських призовників. BMJ. 1995 23-30 грудня; 311(7021):1661-3. DOI: 10.1136/BMJ.311.7021.1661. PMID: 8541749; PMCID: PMC2539101.
33. Наказ МОЗ України № 441 від 09.03.2022. Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах [Інтернет]. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2022 за № 356/37692. Офіційний вебпортал парламенту України. [цитовано 2026 Лист 3]. Доступно: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-22#Text.

Редакторська група

Інна Грабова

Автор

Євгенія Лук'янчук

Рецензент

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!