Держава регулює ціни на лікарські засоби

На засіданні Кабінету Міністрів України, що відбулося 16 листопада цього року, прийнято дві постанови — № 1482 та № 1499 — щодо державної політики у сфері регулювання цін на лікарські засоби. Постановою № 1499 встановлено граничні торговельні надбавки (націнки) на низку лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню. Зокрема, на лікарські засоби, що реалізуються населенню через аптечну мережу, надбавка становить не більше ніж 35% від оптової ціни виробника (митної вартості), а на ті, що можуть закуповувати державні та комунальні заклади охорони здоров’я за бюджетні кошти, — не більше ніж 10% від оптової ціни виробника (митної вартості). Згідно з постановою № 1499 до кінця 2001 р. передбачено розроблення системи державної реєстрації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що включені до «Національного переліку основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення». Зазначений перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1482.

Олександр ЄВТУШЕНКО

Перший заступник голови Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення

12 червня 2001 р. Верховна Рада України заслухала інформацію Уряду про здійснення політики державного регулювання цін на лікарські засоби та про виконання ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2001 рік» щодо використання бюджетних коштів, виділених для фінансування видатків на закупівлю інсулінів для хворих на цукровий діабет і на забезпечення лікування онкологічних хворих та хворих на туберкульоз. За результатами розгляду прийнято постанову Верховної Ради України, згідно з якою Кабінету Міністрів України надано рекомендації та доручення щодо здійснення низки заходів, які мають на меті поліпшення стану забезпечення лікарськими засобами населення України («Щотижневик АПТЕКА», № 27 (298) від 9 липня 2001 р.). На виконання цих рекомендацій та доручень і було прийнято постанови Кабінету Міністрів України № 1482 та № 1499.

Урядові документи коментує перший заступник голови Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення Олександр Євтушенко.

— Спочатку хотів би зупинитися на деяких найважливіших складових проблеми забезпечення населення України лікарськими засобами. Як повідомляв міністр охорони здоров’я Віталій Москаленко на засіданні уряду 16 листопада, у вартісному вираженні обсяг ринку лікарських засобів в Україні у 2000 р. становив близько 2,5 млрд грн., у тому числі вітчизняного виробництва — 1,4 млрд грн. Сьогодні в Україні із 180 вітчизняних фармацевтичних підприємств 23 виробляють майже 85% загального обсягу лікарських засобів. Серед лікарських форм, дозволених до застосування в Україні, частка вітчизняних становить 38%.

Витрати на лікарські засоби здійснюються як за рахунок бюджетного фінансування, так і за власні кошти громадян. Слід підкреслити, що за останні два роки вдалося суттєво підвищити рівень забезпеченості населення лікарськими засобами, насамперед за рахунок збільшення обсягів бюджетних видатків на охорону здоров’я і, зокрема, на медикаменти. У поточному році порівняно з минулим витрати зведеного бюджету на лікарські засоби збільшилися на 32,4%, а державного — у 2,2 разу. У 2000 р. за рахунок державного бюджету закуплено лікарських засобів на суму 144,8 млн грн., за рахунок місцевих бюджетів — на 427,6 млн грн.

Треба зазначити, що за рахунок державного бюджету хворі на туберкульоз практично на 100% забезпечені протитуберкульозними лікарськими засобами першого ряду, а хворі на цукровий діабет — на 90% інсулінами (для порівняння: у 1999 р. цей показник становив лише 34%).

Підвищенню рівня забезпечення населення лікарськими засобами сприяє і розвиток вітчизняної фармацевтичної промисловості. У 2000 р. обсяг виробництва сягав 1,4 млрд грн., а за 8 міс поточного року — перевищив 1 млрд грн. Це на 20,8% більше, ніж за відповідний період минулого року. Нинішнього року вдалося не тільки досягти стабілізації цін на продукцію вітчизняної фармацевтичної галузі, а й знизити їх порівняно з груднем минулого року на 0,2% (загалом ціни підвищилися на 1,3%). Щодо споживчих цін на фармацевтичні препарати, то за останні два роки їх індекс утримується на рівні, нижчому від загальнодержавного, а частка вітчизняних лікарських засобів у роздрібному продажу становить 58%.

У 1999 р. загальнодержавний рівень цін споживчого ринку становив 119,2%, індекс споживчих цін на лікарські засоби — 113%; у 2000 р. — 125,8 та 113,7%; за 8 міс 2001 р. — 103,3 та 100,8% відповідно.

На вирішення проблеми економічної доступності лікарських засобів, насамперед для найбільш уразливих та незахищених верств населення, МОЗ України визначило стратегічні напрямки і цілеспрямовано вживає конкретні заходи. Назвемо деякі з них.

По-перше, розроблено за європейською класифікацією та оновлено у зв’язку з внесеними змінами до Державного Реєстру лікарських засобів «Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які дозволяється закуповувати закладам та установам охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів». Він незабаром має бути затверджений в установленому порядку (З діючим переліком можна ознайомитися на сайті http://www.morion.kiev.ua?Прим. ред.). Оновлений «Перелік…» включатиме 820 міжнародних непатентованих назв препаратів, що охоплює близько 2300 лікарських засобів за торговими назвами, співвідношення вітчизняних та імпортних засобів складатиме 65%/35%. Робота за «Переліком…» дасть змогу забезпечити більш раціональне (контрольоване) використання бюджетних коштів, підвищить мінімально достатній рівень медикаментозного лікування хворих та поліпшить врегулювання відпуску лікарських засобів безплатно або на пільгових умовах.

По-друге, майже втричі розширено «Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню». «Перелік…» нараховуватиме 154 міжнародні непатентовані назви препаратів (що охоплює близько 800 лікарських засобів за торговими назвами), співвідношення вітчизняних та імпортних лікарських засобів складатиме 40%/60%. Слід зазначити, що вперше до «Переліку…» включено 300 препаратів (за торговими назвами), які найчастіше застосовуються населенням України (Витяг з діючого наказу МОЗ та Міністерства економіки від 01.08.1997 р. № 265/101, яким затверджено «Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню», наведено нижче. Повний текст наказу — на сайті http://www.morion.kiev.uaПрим. ред.).

По-третє, МОЗ України створило постійно діючий тендерний комітет. За результатами проведених тендерів на закупівлю лікарських засобів економія бюджетних коштів цього року склала, наприклад, щодо протитуберкульозних та онкогематологічних препаратів майже 8,3 млн грн., або 23,5%.

По-четверте, позитивні зрушення відбулися також внаслідок впровадження механізму державного замовлення на життєво необхідні лікарські засоби. Практика роботи з підприємством «Індар» підтвердила дієвість та економічну ефективність такого механізму. Ціна на інсуліни практично встановлюється терміном на один рік, що сприяло зменшенню щорічних витрат держави на закупівлю інсулінів на 35,5–42 млн грн.

По-п’яте, розпочато створення системи моніторингу цін — впроваджено міжвідомчу базу даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів, вводиться статистична форма звітності щодо поставок вітчизняної фармацевтичної продукції на внутрішній ринок.

Разом з тим, як свідчить проведений нами аналіз, на сьогодні на придбання лікарських засобів можна дозволити витрачати з бюджету охорони здоров’я лише 10% (у розвинутих країнах цей показник становить 20–30%); лише на 26% ми здатні забезпечити потреби в лікарських засобах певних категорій громадян та хворих, які мають право на безплатне та пільгове отримання лікарських засобів.

За даними регіональних управлінь охорони здоров’я, потреба в лікарських засобах на рік за цінами 2000 р. складає 946 млн грн. Значну частину необхідних лікарських засобів хворі закуповують за власні кошти. Як свідчать дані Держкомстату України, в структурі грошових витрат домогосподарств частка витрат на предмети гігієни та лікарські засоби (за даними вибіркового обстеження умов життя членів домогосподарств України) становить лише 3,1%, а це на одного члена домогосподарства за місяць в середньому складає лише близько 3 грн. 50 коп. В особливо складній ситуації опинилися найбільш соціально незахищені верстви населення: люди похилого віку, діти, інваліди, особи із соціально небезпечними захворюваннями тощо.

Треба відверто визнати, що за рахунок лише збільшення прямих бюджетних витрат суттєво поліпшити ситуацію неможливо. Потрібно насамперед кардинально переглянути систему державного регулювання цін на лікарські засоби. Практично всі країни світу, в тому числі найбагатші, використовують цю систему. Протягом п’яти років в Україні діє система, згідно з якою на обмежений перелік лікарських засобів (приблизно 300 назв із 8000 дозволених до застосування) на регіональному рівні встановлюються граничні рівні торговельної надбавки. На жаль, як свідчить проведений нами аналіз, такий механізм не є дієвим. Рівні торговельних надбавок значною мірою відрізняються залежно від регіону. Щодо окремих лікарських засобів, то ця різниця складає від 10% у Києві до 70% — у Криму.

Постанови Кабінету Міністрів України № 1482 та №1499 саме і мають на меті підвищення економічної доступності лікарських засобів і виробів медичного призначення для громадян України.

Згідно з постановою № 1482 вперше запроваджується «Національний перелік основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення», який включає 740 міжнародних непатентованих назв препаратів (охоплює близько 3700 лікарських засобів за торговими назвами). Співвідношення вітчизняних та імпортних засобів у цьому переліку становить 58%/42%. За рекомендаціями ВООЗ аналогічні переліки запроваджено в 146 країнах світу.

«Національний перелік основних (життєво необхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення» є базою для впровадження обов’язкового медичного соціального страхування, проект закону якого знаходиться у Верховній Раді України і пройшов уже перше читання; реалізації державної політики підтримки вітчизняного виробника; оптимізації податкового та митного режимів для вітчизняних підприємств та фармацевтичної продукції в цілому; розробки та реалізації програми імпортозаміщення виробництва лікарських засобів; застосування механізму державних замовлень.

Постанова Кабінету Міністрів України №1499 передбачає зниження цін на лікарські засоби та створення умов для впровадження у 2002 р. системи державної реєстрації цін на життєво необхідні лікарські засоби. На загальнодержавному рівні вводяться граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на препарати, включені до «Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню»:

  • на рівні 10% — у разі реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення державним та комунальним закладам охорони здоров’я, що закуповують їх за бюджетні кошти. За попередніми розрахунками це дасть змогу закладам охорони здоров’я додатково збільшити обсяги закупівлі лікарських засобів за бюджетні кошти на суму близько 34 млн грн.;

  • на рівні 35% — у разі реалізації лікарських засобів населенню через аптечну мережу, що зменшить витрати споживачів на суму до 73 млн грн.

Таким чином, постанова №1499 дасть змогу закладам охорони здоров’я та населенню додатково заощадити кошти на придбання лікарських засобів протягом наступного року на суму понад 100 млн грн.

Згідно з постановою №1499 до кінця 2001 р. передбачається розробити систему державної реєстрації цін на основні (життєво необхідні) лікарські засоби і вироби медичного призначення. Державне регулювання цін проводиться у більшості країн європейської співдружності. У зв’язку з обмеженням термінів МОЗ України пропонує залучити до цієї роботи Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерство фінансів.

Зауважу, що МОЗ України розуміє можливу непопулярність таких обмежень серед українських підприємців, але запропоновані заходи насамперед спрямовані на отримання швидкого результату, який реально сприятиме підвищенню економічної доступності лікарських засобів для найбільш незахищених верств населення, а по-друге, надасть можливість МОЗ, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерству фінансів розробити і запровадити цілісну систему державного регулювання цін з використанням передового світового досвіду.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Фото Євгена Кривші

Аналітичний огляд оптових та роздрібних цін на лікарські засоби, що сформувалися на українському фармацевтичному ринку, читайте в наступному номері «Щотижневика АПТЕКА»


ВИТЯГ З НАКАЗУ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ТА  МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ВІД 1 СЕРПНЯ 1997 р. за № 265/101

ПЕРЕЛІК ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ІМПОРТНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ І ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, ЦІНИ НА ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ДЕРЖАВНОМУ РЕГУЛЮВАННЮ

Акарбоза (Acarbose)

Аміноглютетимід (Aminoglutethimide)

Аспарагіназа (Asparaginase)

Бусерелін (Buserelin)

Бусульфан (Busulfan)

Бутилгідрокситолуен (Butylated hydroxytoluene)

Буформін (Buformin)

Вінбластин (Vinblastin)

Вінкристин (Vincristin)

Гестонорон (Gestonoronе)

Гідроксикарбамід (Hydroxycarbamid)

Глібенкламід (Glibenclamide)

Гліквідон (Gliquidone)

Гліклазид (Gliclazide)

Гліпізид (Glipizide)

Дакарбазин (Dacarbazin)

Даунорубіцин (Daunorubicin)

Доксорубіцин (Doxorubicin)?

Епірубіцин (Epirubicin)

Етамбутол (Ethambutol)

Етіонамід (Ethionamide)

Етопозид (Etoposid)

Ізоніазид (Izoniazid)

Інсуліни довгої дії (Insulin-LA)

Інсуліни комбінованої дії (Insulin-comb)

Інсуліни короткої дії (Insulin-SA)

Інсуліни середньої дії (Insulin-MA)

Іфосфамід (Ifosfamide)

Карбоплатин (Carboplatin)

Карбутамід (Carbutamide)

Клодронат (Clodronat)

Ломустин (Lomustin)

Мегестрол (Megestrol)

Медроксипрогестерон (Medroxyprogesteron)

Мелфалан (Melphalan)

Меркаптопурин (Mercaptopurin)

Метотрексат (Methotrexat)

Метформін (Metformin)

Мітоксантрон (Mitoxantrone)

Мітоміцин (Mitomycin)

Мітотан (Mitotane)

Паклітаксел (Paclitaxel)

Піразинамід (Pirazinamide)

Прокарбазин (Procarbazinе)

Рифампіцин (Rifampicin)

Рифампіцин + ізоніазид + піразинамід (Rifampicin + pirazinamide + isoniasid)

Рифампіцин + піразинамід (Rifampicin + pirazinamide)

Тамоксифен (Tamoxіfen)

Тегафур (Tegafur)

Тіогуанін (Tioguanine)

Толбутамід (Tolbutamid)

Тореміфен (Toremifen)

Трипторелін (Triptorelin)

Філграстим (Filgrastim)

Флуороурацил (Fluorouracil)

Флутамід (Flutamid)

Фосфестрол (Fosfestrol)

Фтивазид (Ftivazide)

Хлорамбуцил (Chlorambucil)

Хлорпротамід (Chlorpropamide)

Циклофосфамід (Cyclophosphamid)

Цисплатин (Cisplatin)

Цитарабін (Cytarabin)

Вакцини

Галотан

Пропофол

Пропанідид

Бупренорфін

Буторфанол

Морфін

*Омнопон

Трамадол

Тримеперидин

Фентаніл

Тебаїн

Суфентаніл

Векуроній бромід

Панкуроній бромід

*Квалідил

Піпекуроній бромід

Суксаметоній хлорид

*Аміноплазмаль

*Аміноплазмаль Гепа

*Аміностерил N — Гепа

*Аміностерил КЕ

*Інтраліпід

*Ліпофундин

Гідроксиетильований крохмаль

Гідроксиетилцелюлоза

*Йоностерил

Спирт етиловий

Примітка. Перелік складено за міжнародними непатентованими назвами. При користуванні Переліком необхідно враховувати поряд з міжнародною непатентованою назвою всі торговельні назви препаратів. Лікарські засоби з позначкою «*» — за торговельними назвами.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті