Стратегія подолання ВІЛ/СНІДу в Україні

З доповідями також виступили представники науково-дослідних закладів, благодійних фондів, організатори охорони здоров’я, лідери громадських організацій з боротьби з ВІЛ/СНІДом та ін. У перерві між засіданнями відбулася прес-конференція для представників вітчизняних та зарубіжних ЗМІ.

ПОШИРЕНІСТЬ ВІЛ/СНІДу В РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

У багатьох країнах світу більшість нових випадків інфікування виявляється у чоловіків та жінок молодого віку. Вік майже третини ВІЛ-інфікованих 15–24 роки. Більшість із них навіть не здогадується, що є носієм вірусу. Мільйони людей нічого не знають або надто мало знають про ВІЛ/СНІД та засоби щодо запобігання інфікуванню.

Пітер ПІОТ Виконавчий директор Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДу (UNAIDS)

За даними прес-релізу UNAIDS та ВООЗ, у Російській Федерації протягом останніх років спостерігається значне зростання захворюваності на ВІЛ/СНІД. Якщо наприкінці 1998 р. в цій країні нараховувалося майже 11 тис. ВІЛ-інфікованих, то станом на червень 2001 р. — 129 тис. пацієнтів. Експерти вважають, що кількість фактично хворих на ВІЛ/СНІД у багато разів перевищує офіційні дані.

Тим часом в розвинених країнах світу у 2001 р. було виявлено 75 тис. нових випадків інфікування ВІЛ. Загальна кількість пацієнтів з ВІЛ/СНІДом у цих країнах становить 1,5 млн. Останніми роками в США, Австралії та країнах Західної Європи в клінічну практику запроваджено ефективні лікарські засоби для боротьби з ВІЛ-інфекцією. Але результати проведених профілактичних заходів недостатньо ефективні.

На африканському континенті протягом 2001 р. на СНІД захворіло 3,4 млн осіб і 2,3 млн загинуло від цієї недуги. У таких країнах, як Свазиленд, Ботсвана, та деяких регіонах Південної Африки понад 30% вагітних ВІЛ-інфіковані. Навіть у країнах, де раніше низьким був рівень захворюваності на СНІД, темпи її підвищення прискорюються. Протягом поточного року у країнах азіатського регіону кількість ВІЛ-інфікованих склала 1 млн.

Основний шлях поширення ВІЛ-інфекції в країнах з високим рівнем захворюваності на СНІД—статевий. Найчастіше захворювання виявляють серед бідних прошарків населення, осіб молодого віку та національних меншин. В економічно розвинених країнах поширення ВІЛ-інфекції зростає серед наркоманів (ін’єкційний шлях передачі) та гомосексуалістів. Крім того, можливе ВІЛ-інфікування під час гемотрансфузій.

Незважаючи на те, що епідемія СНІДу розпочалася ще 20 років тому, мільйони людей молодого віку недостатньо поінформовані про це небезпечне захворювання. У таких країнах, як Болівія, Ботсвана, Кот-д’Івуар, Домініканська Республіка, Україна, Узбекистан та В’єтнам, понад 50% осіб віком від 15 до 24 років ніколи не чули про СНІД або мають неправильне уявлення про нього.

МІЖНАРОДНА СПІЛЬНОТА У БОРОТЬБІ З ВІЛ/СНІДом

25–27 червня 2001 р. в Нью-Йорку проходила 26-та спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН, на якій розглядалися питання боротьби з ВІЛ/СНІДом. Ініціатором проведення сесії виступила Україна. Делегацію України очолював міністр охорони здоров’я Віталій Москаленко. У своєму виступі глава делегації України закликав світове співтовариство надати підтримку нашій державі в реалізації широкомасштабних заходів протидії ВІЛ/СНІДу. У переддень відкриття сесії Президент України Леонід Кучма підписав Указ «Про оголошення в Україні 2002 року Роком боротьби зі СНІДом» (див. «Щотижневик АПТЕКА», № 26 (297) від 2 липня 2001 р.).

На сесії було запропоновано стратегію боротьби з ВІЛ/СНІДом. Прийнято рішення, згідно з яким національні уряди повинні забезпечити проведення заходів з профілактики СНІДу, а також надання кваліфікованої медичної допомоги та доступність відповідних лікарських засобів для усіх соціальних груп та верств населення. Особливу увагу було приділено наданню належної допомоги дітям та сиротам. На вищезгаданому форумі було запропоновано таку програму боротьби з ВІЛ/СНІДом:

• до 2005 р. в країнах, де СНІД набув найбільшого поширення, а до 2010 р. у всіх країнах світу вжити заходів щодо зниження захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед осіб віком від 15 до 24 років на 25%;

• до 2005 р. зменшити частку дітей у загальній демографічній структурі ВІЛ-інфікування на 20%, а до 2010 р. — на 50%;

• до 2003 р. розробити національну стратегію посилення боротьби зі СНІДом з боку органів охорони здоров’я. Ціна фармакологічних препаратів для лікування СНІДу має стати доступною для ВІЛ-інфікованих. Необхідно запровадити високі стандарти фармакотерапії ВІЛ/СНІДу, які включали б належне застосування антиретровірусної терапії та зниження ризику виникнення резистентності до препаратів;

• у 2003 р. розпочати розроблення національної стратегії надання комплексної допомоги ВІЛ-інфікованим сиротам та дітям і завершити її у 2005 р.;

• до 2003 р. розробити стратегію подолання факторів, які сприяють поширенню ВІЛ-інфекції, а саме економічну нестабільність, бідність, нерівноправність жінок, відсутність належної освіти, неписьменність, різного роду дискримінації, відсутність інформації про індивідуальні заходи щодо захисту від СНІДу, всі види сексуальної експлуатації жінок та дітей;

• до 2003 р. розробити багатовекторний комплекс заходів щодо обмеження поширення ВІЛ/СНІДу на індивідуальному, сімейному, популяційному та національному рівнях.

Для реалізації даної програми необхідні значні фінансові ресурси. Експерти UNAIDS вважають, що для успішного впровадження ефективних заходів, спрямованих на боротьбу зі СНІДом у країнах, що розвиваються, необхідно щороку виділяти 7–10 млрд доларів США. На сьогодні глобальний фонд ООН, заснований Генеральним секретарем ООН Кофі Ананом, має у своєму розпорядженні лише 1,5 млрд доларів США. Світовий банк висловив готовність у 2002 та 2003 р. на боротьбу зі СНІДом надати кредит у розмірі 400 млн доларів щороку. Важливий вклад в асигнування заходів, спрямованих на боротьбу з ВІЛ/СНІДом, мають зробити національні уряди та приватні компанії.

УКРАЇНА АКТИВІЗУЄ ЗУСИЛЛЯ, СПРЯМОВАНІ НА ПОДОЛАННЯ ВІЛ/СНІДу

Як зазначив Віталій Москаленко, візит до України поважних представників ООН та ВООЗ свідчить про визнання зусиль України у протидії епідемії ВІЛ/СНІДу. Сьогодні на земній кулі налічується 58 млн ВІЛ-інфікованих, з них 22 млн вже загинуло. Щодня інфікуються понад 15 тис. осіб. Більшість із них — люди молодого віку, переважно 15–25 років. В Україні офіційно зареєстровано майже 42 тис. ВІЛ-інфікованих. За оцінками фахівців, реальні масштаби епідемії значно більші. Розвиток епідемії характеризується зростанням числа ВІЛ-інфікованих серед благополучного прошарку населення, вагітних, а відтак — дітей. Як повідомив міністр охорони здоров’я, на сьогодні основними шляхами передачі ВІЛ-інфекції є ін’єкційний серед наркоманів (73,77%), гетеросексуальний (17,17%) та вертикальний — від матері до дитини (5,3%). Крім того, у значній кількості випадків передача ВІЛ-інфекції відбувається гомосексуальним шляхом, під час переливання крові та виконання медичних маніпуляцій.

Міністр охорони здоров’я України В. Москаленко та президент АМН України О. Возіанов обговорюють актуальні питання боротьби з ВІЛ/СНІДом у нашій державі

Керівники держави приділяють значну увагу проблемі профілактики ВІЛ/СНІДу. В грудні 1991 р. прийнято закон України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення». Конкретні заходи щодо реалізації державної політики закладалися в Національні програми, які постійно оновлювались. Перша програма (1992–1994 рр.) була спрямована на створення бази вітчизняного виробництва медичного інструментарію одноразового використання, латексних виробів, розроблення вітчизняних діагностичних тест-систем тощо; друга програма (1995–1997 рр.) — на попередження внутрішньолікарняних спалахів ВІЛ-інфекції та її передачі через донорську кров, розвиток мережі спеціалізованих закладів для надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД; третя програма (1999–2000 рр.) — на проведення профілактичних заходів у групах високого ризику, розвиток мережі спеціалізованих закладів з боротьби зі СНІДом у регіонах, а також використання світового досвіду для організації боротьби з ВІЛ/СНІДом у нашій країні.

Четверту програму (2001–2003 рр.) з профілактики ВІЛ/СНІДу було прийнято згідно з постановою Кабінету Міністрів 11 липня поточного року. Вона істотно відрізняється від попередніх програм. Програма визначає проблему боротьби з ВІЛ/СНІДом як один з пріоритетних напрямків держави у галузі соціального розвитку та охорони здоров’я, забезпечуючи міжвідомчий підхід до реалізації профілактичних заходів. Вона спрямована на запобігання зараженню ВІЛ, зменшення впливу негативних наслідків епідемії ВІЛ-інфекції на суспільство, а також на посилення національних та міжнародних зусиль, спрямованих на боротьбу з ВІЛ/СНІДом.

У 1998 р. було прийнято нову редакцію закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення». Зроблено відхід від примусового обстеження певних груп населення і впроваджено тестування за умови отримання попередньої згоди та дотримання конфіденційності. На сьогодні Закон повною мірою відповідає вимогам і нормам міжнародних актів з прав людини та рекомендаціям ВООЗ.

У листопаді 2000 р. вийшов Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу». З 2000 р. МОЗ України за участю та допомогою Дитячого фонду ООН — ЮНІСЕФ, міжнародної організації «Лікарі без кордонів» розпочало в Україні впровадження заходів щодо профілактики поширення ВІЛ від матері до дитини. Це дало перші позитивні результати. Наприклад, в Одесі кількість ВІЛ-інфікованих дітей, народжених інфікованими матерями, зменшилась майже у 5 разів.

Європейська Комісія та уряд США надали фінансову допомогу Україні для подолання ВІЛ/СНІДу. Вони фінансують Програму запобігання ВІЛ/СНІДу. Агентство США з Міжнародного розвитку зосередило увагу на створенні інформаційно-ресурсного центру, а Європейська комісія розглянула можливості щодо надання допомоги, спрямованої на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції, особливо серед молоді.

Спільним наказом МОЗ України та АМН України затверджено план заходів щодо виконання програми профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001–2003 рр.

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ВІЛ/СНІДом

У світовій практиці для боротьби з ВІЛ-інфекцією використовують антиретровірусні препарати та лікарські засоби, що впливають на опортуністичну інфекцію («Щотижневик АПТЕКА» планує в найближчих числах ознайомити читачів з принципами сучасної фармакотерапії ВІЛ-інфекції та СНІДу). Як повідомив Віталій Москаленко, у 2000 р. Україна виділила 1,1 млн грн. на придбання антиретровірусних препаратів, а в поточному — 1,9 млн грн. Всього на виконання програми з боротьби з ВІЛ/СНІДом у 2001–2003 рр. планується виділити 166,5 млн грн., у тому числі для заходів, що проводить МОЗ України, — 35,1 млн грн. Опрацьовуються умови отримання кредиту Світового банку, який буде використано на закупівлю антиретровірусних засобів та на подолання епідемії. До виконання профілактичних програм залучено близько 100 неурядових організацій.

Віктор Маргітич
Фото Євгена Кривші