Чи є життя після СОТ? Думка іноземного виробника

Згідно з проголошеним Президентом та урядом України курсом зовнішньоекономічного розвитку одним із стратегічних планів для нашої держави є вступ до Світової організації торгівлі (СОТ). Набуття Україною членства в цій організації може внести суттєві корективи в роботу багатьох галузей народного господарства нашої держави, у тому числі й фармацевтичної. «Щотижневик АПТЕКА» розпочинає цикл публікацій, присвячених різним аспектам роботи операторів вітчизняного фармацевтичного ринку в разі вступу України до СОТ. До обговорення ми плануємо залучити спеціалістів українських та іноземних підприємств — виробників фармацевтичної продукції, оптових та роздрібних операторів, представників відповідних державних установ та громадських організацій, які опікуються вищезазначеним питанням. Пропонуємо всім читачам, які мають особисту думку щодо вступу нашої країни до СОТ, приєднатись до дискусії на шпальтах нашого видання. Наш сьогоднішній співрозмовник — Віктор Шафранський, директор українського представництва фармацевтичної компанії «Іпсен» (Франція).

Віктор Шафранський

Віктор Шафранський

— Вікторе Вікторовичу, хотілося б почути Вашу думку як представника іноземної фармацевтичної компанії-виробника, резидента країни, яка однією з перших стала членом СОТ, щодо можливих змін на українському фармацевтичному ринку після вступу нашої держави до цієї організації.

— Наслідки вступу України до СОТ можна умовно розділити на дві категорії: національні та галузеві. До першої можна віднести загальнодержавні результати, до іншої — здобутки чи втрати для окремо взятих галузей, зокрема фармацевтичної. На мій погляд, позитивних надбань в обох випадках більше, ніж можливих негативних наслідків. Чому? Що стосується загальнодержавних інтересів, то, на мою думку, набуття Україною членства в СОТ може суттєво підвищити рівень товарообігу між нею та іншими державами-членами. Також можна очікувати розширення присутності на вітчизняному ринку іноземних компаній. У свою чергу, українські товари на світовому ринку будуть на рівних умовах з продукцією країн — членів СОТ. Як результат, в Україні можуть виникнути передумови для збільшення надходжень до державного бюджету та бюджетів усіх рівнів, створення нових робочих місць, розширення присутності на нашому ринку якісної та актуальної продукції, а також збільшення обсягу експорту наших товарів. Після вступу України до СОТ також можна сподіватися на оновлення загальних методик господарювання, приведення відповідного документообігу до стандартів провідних країн світу.

Вступ нашої держави до СОТ, на мою думку, не є фатальним і для української фармацевтичної галузі. Так, панування на вітчизняному фармринку загальносвітової атмосфери конкурентної боротьби між господарюючими суб’єктами можливо лише при створенні в нашій державі рівних умов роботи для всіх операторів. Цьому неодмінно має посприяти набуття Україною членства в СОТ, регламент якої передбачає взаємну лібералізацію умов для обігу товарів та послуг, здійснення бізнес-діяльності іноземними компаніями на території інших держав. Таким чином, розширення присутності на українському ринку закордонних фармкомпаній — виробників, дистриб’юторів та роздрібних операторів — може значно загострити конкурентну боротьбу. Як результат, асортимент українського фармринку може значно розширитися за рахунок якісної та актуальноїпродукції іноземного виробництва. Ще одним з прогресивних надбань для української фармацевтичної галузі від членства нашої держави в СОТ може стати виведення загального рівня сервісних послуг, які надаються кінцевим споживачам чи бізнес-партнерам, на принципово новий рівень. Також мають стати більш прогресивними методики ведення бізнесу операторами вітчизняного фармринку. Відповідно українським виробникам лікарських засобів, щоб бути конкурентоспроможними в порівнянні з іншими фармацевтичними підприємствами, слід не лише модернізувати виробничі потужності, але й запровадити більш дієві методики господарювання, зокрема промоції. Також потребуватиме оптимізації вітчизняна система визначення якості, ефективності та рівня безпеки фармацевтичної продукції: слід розширювати мережу відповідних лабораторій, створювати спеціальні медичні центри тощо. Подібні перетворення вкрай необхідні для української фармацевтичної галузі. Як наслідок, присутність України на фармринках провідних країн світу не відповідає потенціалу її фармацевтичної галузі. Таким чином, буде втілено зміст старовинного мудрого прислів’я: «якщо хочеш стати сильнішим, обери сильнішого супротивника» — у нашому випадку — конкурента.

Окремо слід наголосити, що особливого позитивного практичного значення може набути стандартизація документообігу між операторами фармацевтичного ринку — резидентами різних країн та міждержавними галузевими регулюючими органами. Як результат, певні дозвільні, акредитуючи чи стандартизуючі документи, видані ними в одній країні, не потрібно буде підтверджувати в інших державах — членах СОТ. Це важливо як для українських, так і для іноземних фармацевтичних компаній. Наведу приклад. Нещодавно в Україні ряд представництв іноземних фармацевтичних компаній отримали від Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення письмові рішення про визнання їх сертифікатів відповідності вимогам належної виробничої практики, виданих регуляторними органами інших держав («Щотижневик АПТЕКА» № 13 (534) від 3 квітня 2006 р. — прим. авт.). Звичайно, ця подія свідчить про прагнення української фармацевтичної галузі працювати згідно з кращими світовими стандартами. Разом з тим, у мене виникає питання: чи є взагалі доцільним проведення подібних процедур з видачі окремого письмового рішення, яке підтверджує і без того визнаний у більшості провідних країн вищезазначений документ. При вступі України до СОТ подібна практика в діяльності регулюючих органів фармацевтичної галузі нашої держави може бути скасована.

— У фармацевтичних колах нашої держави існує альтернативна думка, що після вступу України до СОТ чимало підприємств не витримають конкуренції із західними «важковаговиками» та будуть змушені згорнути діяльність чи стати підрозділами іноземних фармацевтичних компаній…

— Певною мірою цей сценарій розвитку подій також можливий. Вітчизняні фармацевтичні підприємства, які не адаптуються до роботи в нових умовах, не зможуть конкурувати ані з іноземними виробниками, ані з прогресивними українськими підприємствами, можуть припинити діяльність або, після їх купівлі, увійти до складу більш успішних компаній. Також не можна виключати можливість, що й деякі «гранди» української фармгалузі будуть придбані іноземними виробниками. На мою думку, це зовсім не означатиме, що вітчизняний виробничий сектор втратить аутентичність. Навпаки, як свідчить світовий досвід, іноземний капітал буде спрямований на розвиток перспективних фармацевтичних підприємств, розташованих на території України. А для того, щоб виключити можливість виникнення недобросовісної конкуренції чи монопольних домовленостей між окремим операторами фармринку, слід адаптувати роботу відповідних регулюючих органів України згідно з новими його реаліями.

— Чи зміниться стиль роботи вашого представництва після вступу України до СОТ?

— Суттєвих змін не відбудеться, адже ми з самого початку декларуємо на ринку міжнародні засади бізнесу та пр инципи діяльності, у тому числі й передбачені регламентом СОТ. Думаю, що в політиці інших іноземних фармпредставництв також не відбудеться суттєвих змін. Так, не слід очікувати значного здешевлення іноземної фармацевтичної продукції. Адже головними ціноутворюючими факторами для неї є рівень відповідних податків та зборів країни-імпортера, зменшення яких не передбачено засадами СОТ, та витрати на виготовлення оригінальних упаковок препаратів згідно з вимогами національного законодавства країн, на ринки яких вони постачаються. Тому, завершуючи нашу бесіду, хочу окремо наголосити, що чутки про обвал цін на українському фармацевтичному ринку після вступу нашої держави до СОТ суттєво перебільшені. n

Олександр Сіроштан,
фото Ігоря Кривінського

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті