Лист Миколаївської асоціації фармацевтів «МИКОЛАЇВФАРМА» щодо проекту Ліцензійних умов

Лист Миколаївської асоціації фармацевтів «МИКОЛАЇВФАРМА» щодо проекту Ліцензійних умовДо редакції «Щотижневика АПТЕКА» надійшов лист від громадської організації «Миколаївська асоціація фармацевтів «МИКОЛА­ЇВФАРМА» щодо проекту Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — Ліцензійні умови), який було опубліковано на сайті МОЗ України 1 вересня 2011 р. після завершення процедури громадського обговорення. Пропонуємо увазі наших читачів його текст.

Останнім часом МОЗ України запроваджена практика майже щорічного затвердження нових Ліцензійних умов. Як правило, новаціями нових (чергових) Ліцензійних умов є зміни матеріально-технічних норм щодо приміщень (мінімальна площа, планування, технологічність потоків тощо), а також організаційних вимог до персоналу (стаж роботи) і порядку отримання самих ліцензій на провадження зазначених видів господарської діяльності. Така ситуація призводить до величезних проблем для суб’єктів господарювання, а часто — й до згортання їх діяльності взагалі з причини неможливості виконання деяких положень чергових Ліцензійних умов. Аргументація прийняття нових Ліцензійних умов, на погляд фахівців, надумана (досвід європейських країн, вимоги часу і т.д.).

Найбільше проблем створюється для представників оптової ланки фармацевтичного ринку. Згідно з діючими Ліцензійними умовами (п. 2.4.3) площа аптечного складу (бази) повинна становити не менш ніж 250 м2. В Україні аптечні склади на початку заснування могли мати площу не менш ніж 150 м2. В останньому проекті Ліцензійних умов мінімальна площа аптечного складу повинна становити не менш ніж 500 м2 (до речі, у багатьох розвинених країнах Європи площа аптечних складів значно менше 500 м2). Простий розрахунок дозволяє зробити висновок, що збільшення площі аптечного складу на 250 м2 призведе до підвищення цін на лікарські засоби.

У тому ж проекті зазначено, що мінімальна площа аптечного складу може становити 250 м2 за умови, що суб’єкт господарювання є офіційним, ексклюзивним представником зарубіжного виробника лікарських засобів і власником реєстраційного посвідчення на кожне найменування лікарського засобу, а також не має права продавати інший лікарський засіб іншого виробника.

Крім цього, оптова компанія повинна мати в асортименті аптечного складу не менш ніж 50% найменувань із загального переліку лікарських засобів, зареєстрованих в Україні (Державний реєстр лікарських засобів включає понад 12 тис. найменувань лікарських засобів). Таке положення вкрай небезпечне, оскільки в усіх оптових компаніях України повинна бути сконцентрована половина ресурсів лікарських засобів, які через відсутність номенклатурної конкурентності будуть просто зберігатися на аптечних складах і не використовуватися, а по мірі закінчення їх терміну придатності по суті викидатимуться.

Сьогодні кожна оптова компанія розміщує свої прайс-листи в інтернеті або на інших носіях, і аптеки та лікувальні заклади мають вибір і номенклатури лікарських засобів, і їх цін. Це і є підприємництво, конкуренція.

Монополізація фармацевтичного ринку є дуже небезпечним фактором для аптечних роздрібних мереж і в кінцевому результаті для споживача.

Завоювавши монополію далеко неконкурентним способом, крупні оптові компанії можуть і будуть здійснювати ціновий, номенклатурний тиск на роздрібні аптечні мережі, нав’язуючи свої умови, а за певних обставин можуть довести до банкрутства будь-яку аптечну мережу.

У такий спосіб МОЗ України прагне витіснити з ринку дрібні та середні оптові компанії, використовуючи й додаткову тезу про боротьбу з обігом фальсифікованих лікарських засобів, які нібито виготовляються й реалізуються дрібними й середніми оптовими компаніями, хоча всім відомо, що фальсифікати виготовляються не на оптових аптечних складах, а в інших місцях.

Тим паче, нещодавно вступив у дію Закон України, що запроваджує кримінальну відповідальність за виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію фальсифікованих лікарських засобів.

Ми не знаємо, хто здійснює юридичний супровід таких документів, як проект Ліцензійних умов, але не потрібно бути юристом, щоб побачити, що документ розроблено далеко не в межах правового поля, а саме Конституції і Закону України «Про підприємництво».

Ми не можемо також оцінювати дії чиновників, які розробляють і затверджують подібні документи, але переконані, що це лобіювання чиїхось інтересів. Дуже легко за допомогою нормативного акта вивести з фармацевтичного ринку України приблизно 500 дрібних та середніх оптових компаній, не дивлячись на те, що, за найскромнішими підрахунками, не менше 7500 працівників втратять роботу, що вся аптечна мережа України матиме величезні ризики, які виникнуть із появою монопольних оптових компаній з усіма наслідками.

Павло Радченко, голова правління
Миколаївської асоціації фармацевтів «МИКОЛАЇВФАРМА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Артур 12.10.2011 6:03
Полностью согласен с николаевцами. Следующими будут аптеки, когда будет введена Надлежащая аптечная практика. И смогут выполнить требования только крупные сетевики-Мед-Сервис,Добрі ліки Рината Ахметова, Фалби и т.п. А нас, господа руководители аптечных учреждений, уберут также, как Альба, БаДМ, Оптима уберают несколько сотен конкурентов, под предлогом борьбы с фальсификатом, требований времени, опыта каких-то там стран и т.д.
Кирилл Томатов 12.10.2011 6:59
Очень разумные доводы и здравый смысл! Прислушайтесь, господа писатели Лицензионных условий!

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті